Ухвала суду № 40049337, 31.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31 липня 2014 року м. Київ В/800/3329/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Шведа Е.Ю.,

Голяшкіна О.В.,

Донця О.Є.,

Стрелець Т.Г.,

Цуркана М.І.,

розглянувши заяву Харківської митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року у справі за позовом Спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная компанія» товариство з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення, картки відмови та стягнення суми,

встановив:

Харківська митниця Міндоходів звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів; зобов'язано Харківську митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товару - із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною контракту; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статей 266, 267, 268, 269 Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товару.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на постанову Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2012 року № К/9991/42048/11, постанову від 21 липня 2011 року № К/9991/13255/11 та ухвалу від 04 жовтня 2011 року № К/9991/23944/11.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставами для перегляду можуть бути виключно неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Крім того, не може бути підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України рішення судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, прийняті після 30 липня 2010 року, оскільки приймаючи такі рішення Верховний Суд України діяв не як суд касаційної інстанції, що є необхідною умовою для допуску до провадження з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що відповідно потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная компанія» товариство з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення, картки відмови та стягнення суми, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Е.Ю. Швед

О.В. Голяшкін

О.Є. Донець

Т.Г. Стрелець

М.І. Цуркан