Ухвала суду № 40049158, 04.08.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6948/14 Справа № 401/13540/12 Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В. В. Доповідач - Черненкова Л.А. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Петешенкової М.Ю., Дерев`янка О.Г.

при секретарі - Видюкової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2014 року за заявою публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

29 січня 2014 року стягувач ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» звернулися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником - ТОВ «АНСУ», в її обґрунтування посилаючись на те, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2013 року задоволений позов ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_3 57 646,35 грн. та 576, 70 грн. судового збору. У поданій до суду заяві заявлено вимогу про заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі № 401/13540/12 за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» заявляє вимогу замінити стягувача - ПАТ «ПУМБ» на стягувача ТОВ «АНСУ» у зв'язку з переходом до ТОВ «АНСУ» прав кредитора відповідно до договору відступлення права вимоги №1034/44 від 16.07.2013 року. Підставу заяви становлять ст.ст. 512, 514, 516, 1077, 1078, ЦК України, ст.ст. 14, 378, ЦПК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2014 року у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «АНСУ» просить ухвалу суду скасувати та постановити ухвалу, якою задовольнити заяву ПАТ «ПУМБ» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду - залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва (так само як і внаслідок виконання зобов'язання за боржника поручителем, майновим поручителем, або іншою третьою особою) буде пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України), а також настання певних обставин, які мають юридичне значення. Однак передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) не є правонаступництвом стягувача у виконавчому провадженні. За таких обставин, оскільки ТОВ «АНСУ» не є правонаступником ПАТ ««Перший Український Міжнародний банк», тому заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню. Крім того, суду в цій справі не було надано доказів на підтвердження відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого судом у зазначеній вище цивільній справі.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З огляду на вимоги цього закону необхідно встановити чи відкрито виконавче провадження, чи вибула сторона виконавчого провадження та за якими правовими підставами, чи є у цієї сторони правонаступник у відповідності до вимог закону та у відповідності до заявлених вимог належною стороною.

Судова колегія встановила та це підтверджується доданою до апеляційної скарги постановою АНД відділу ДВС ДМУЮ від 08.02.2014 року, за якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/199/1141/13 виданого 21.06.2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська щодо стягнення з боржника ОСОБА_3 612,40 грн. на користь стягувача ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» боргу у розмірі 576,70 грн.(а.с.108) та постановою АНД відділу ДВС ДМУЮ від 08.02.2014 року, за якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/199/1141/12 виданого 31.05.2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська щодо стягнення з боржника ОСОБА_3 612,40 грн. на користь стягувача ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» боргу у розмірі 57646,35 грн.(а.с.109). Заява про примусове виконання подана 06.02.2014 року за рішенням суду, яке набрало законної сили 13.05.2013 року (а.с.109-108).

Таким чином, встановлено, що на час звернення заявника із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме: 29 січня 2014 року виконавче провадження відкрито не було, а тому і підстав з цього приводу заявник у заяві не зазначив.

Заявник направив вказану заяву суду поштовим переказом (а.с.56-97) та в судове засідання не з'явився і доказів відкриття виконавчого провадження суду не надав.

За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Судова колегія встановила та це підтверджується матеріалами справи, що між ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ТОВ «АНСУ» було укладено договір відступлення права вимоги №1034/44 від 16 липня 2013 року та додаткову угоду №1 від 17 липня 2013 року до договору відступлення права вимоги №1034/44 від 16 липня 2013 року, за яким до нового кредитора ТОВ «АНСУ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором № 6884119 від 19.09.2008 року на суму 58 073,14 грн., що підтверджено Актом приймання-передачі Реєстру Боржників № 1 від 17 липня 2013 року за договором відступлення права вимоги №1034/44 від 16 липня 2013 року (а.с.83-95).

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник; стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ; боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні, тобто заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою можливе у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником.

Разом з тим, статтею 378 ЦПК України передбачено можливість заміни сторони у виконавчому провадженні лише в одному випадку - у разі правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України та ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Тобто, за змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

З аналізу вказаних норм випливає, що законодавець не ототожнює поняття заміни кредитора у разі «правонаступництва» та у разі «передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)».

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1,2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Таким чином, на час відкриття виконавчого провадження від 08 лютого 2014 року, стягувач за вказаними виконавчими листами суду, виданими 31.05.2013 року та 21.06.2013 року - ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» не мав статусу кредитора відповідно до договору відступлення права вимоги №1034/44 від 16 липня 2013 року, а тому не мав право подати заяву 06.02.2014 року до ДВС про примусове виконання рішення суду в якості стягувача, і не мав бути за статусом своїм стороною у виконавчому провадженні та внаслідок чого не має підстав для визнання його вибувшою стороною виконавчого провадження на стадії виконання рішення суду.

З огляду на вищевказане, правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Посилання апелянта на вимоги статті 37 ЦПК України, судова колегія вважає неспроможними, оскільки зазначена норма передбачає залучення судом до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Дана норма не може бути застосована до випадків заміни кредитора на стадії виконання рішення в кредитних відносинах, до випадків заміни стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку з тим, що спір судом вже вирішено, у суду не має повноважень у відповідності з вимогами діючого законодавства на цій стадії залучати до участі у справі сторін або третіх осіб, в тому числі їх правонаступників, та і після ухвалення рішення суду, яке набрало законну силу, учасники судового процесу вже не мають статусу сторін або третіх осіб у справі, бо розгляд справи закінчується ухваленням судового рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а ухвала суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст.304,307, п.1 ч.1 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» - відхилити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді колегії