Рішення № 400474, 24.10.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

24.10.2006

Справа №2-30/16359-2006

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Орлок ЛТД”, м. Севастополь, вул. Куликове поле, буд. 3.

До відповідача Закритого акціонерного товариства „Агрофірма ”Заря”, Первомайський р-он, смт. Первомайське, вул. Жовтнева, буд. 104.

Про стягнення 14775, 35 грн. заборгованості.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Пащенко, за дов. від 25.09.2006 р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: позивач – ТОВ „Орлок ЛТД” – звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача – ЗАТ „Агрофірма „Заря” 14775,35 грн., у тому числі 13786,50 грн. основного боргу, 79,32 грн. 7% річних, 192,63 грн. пені, 689,33 грн. штрафу.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.10.2006 р., позивач уточнив свої вимоги, у зв’язку з оплатою відповідачем 13786,50 грн. суми боргу просить провадження у справі в цій частині припинити по п. 1 – 1 ст. 80 ГПК України. В інший частині позов підтримав та просить його задовольнити.

Свої вимоги позивач пояснює неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті товару по договору купівлі-продажу № ОР – 00 – 0031 від 12.04.2006 р.

Відповідач у судове засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду відзив від 19.10.2006 р. № 628 згідно з яким сповіщає, що заборгованість у сумі 13786,50 грн. оплачена платіжним дорученням № 839 від 06.10.2006 р. При стягненні пені, штрафу та процентів за користування коштами, відповідач просить врахувати, що його підприємство постраждало від форс-мажорних обставин.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд –

в с т а н о в и в:

12 квітня 2006 р. ТОВ „Орлок ЛТД” (продавець) та ЗАТ „Агрофірма „Заря” (покупець) уклали договір купівлі-продажу № ОР – 00 – 0031 (а.с. 6), згідно з яким продавець зобов’язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується та оплатити засіб захисту рослин – „Кратос” – у кількості 390,0 літрів за ціною 35,35 грн. з ПДВ усього на суму 13786,50 грн. (п. 1.1., 1.2. договору.)

На підставі видаткової накладної № ОР – 00 – 0057 від 13.04.2006 р. відповідач одержав від позивача товар – Кратос каністра 10 л. на суму 13786,50 грн. (а.с. 7).

Товар був одержаний представником відповідача Комісаровим С.А. по довіреності від 13.04.2006 р. серії ЯКХ № 760139 (а.с. 7).

Відповідно до положень пунктів 2.1., 2.2. договору продаж товару здійснюється в кредит з відстроченням платежу. Покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначеному в п. 1.2. договору в строк до 01.09.2006 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заборгованість відповідачем була сплачена платіжним дорученням № 839 від 06.10.2006 р. (а.с. 18) після передачі позивачем справи до суду, у зв’язку з чим, в частині стягнення заборгованості у сумі 13786,50 грн. провадження у справі підлягає припиненню по п. 1 – 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з пунктом 5.2. договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96 покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п. 2.2. договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування.

Позивач заявив вимоги про стягнення пені за період з 01.09.2006 р. по 01.10.2006 р. (30 днів) по ставці НБУ 8,5 % від суми боргу 13786,50 грн., які підтверджуються розрахунком позивача (а.с. 5), матеріалами справи і підлягають задоволенню, як заявлено позивачем, у сумі 192,63 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5. договору сторони дійшли до згоди про зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її розмір 7 %.

Так, обґрунтовані і підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 7 % річних за період з 01.09.2006 р. по 01.10.2006 р. (30 днів) від суми боргу 13786,50 грн., як заявлено позивачем, у сумі 79,32 грн.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов’язання. (п. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України.)

Пунктом 5.4. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення зобов’язання, передбаченого пунктом 2.2. договору, покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 5 % від цини договору.

Позивачем пред’явлені вимоги про стягнення штрафу у розмірі 5 %, які підлягають задоволенню, як зазначено позивачем (а.с. 5), у сумі 689,33 грн.

Клопотання відповідача про звільнення від уплати пені, штрафу та процентів за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в наслідок форс-мажорних обставин не може бути задоволено судом з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх доводів про форс-мажорні обставини відповідач представив акти від 29.03.2006 р. та від 22.05.2006 р. (а.с. 19, 20), які складені комісією працівників підприємства відповідача з участю спеціаліста з питань рослинництва та начальника Первомайської районної державної насінної інспекції. Однак такі акти не можуть розглядатися судом як належні докази форс-мажору з наступних підстав.

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації від 14.03.2001 р. № 103 „Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків” факт непереборної сили (форс-мажорні обставини) підтверджується Торгово-промисловою палатою України – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України, а також висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі від суми боргу 14747,78 грн., оскільки відповідачем заборгованість у сумі 13786,50 грн. була оплачена 06.10.2006 р. після звернення позивача з позовом до суду.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Агрофірма ”Заря”, Первомайський р-он, смт. Первомайське, вул. Жовтнева, буд. 104 (р/р 26004301324968 в КЦВ ЄДРПОУ 25152142 в КЦО Промінвестбанк м. Сімферополь, МФО 324430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Орлок ЛТД”, м. Севастополь, вул. Куликове поле, буд. 3 (р/р 260093013423 в СД „Укрсоцбанк” м. Севастополя, МФО 324195, ЄДРПОУ 22237783) 192,63 грн. пені, 79,32 грн. річних, 689,33 грн. штрафу, 147,88 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У частині стягнення боргу в сумі 13786,50 грн. провадження у справі припинити по п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.