Ухвала суду № 40047393, 05.08.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22-ц/778/3280/14 Головуючий у 1 інстанції: Нещеретна Л.М.

Суддя-доповідач: Ломейко В.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Ломейка В.О.

Кухаря С.В.

При секретарі Остащенко О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15 травня 2014 року у справі за поданням державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Костенко С.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року державний виконавець Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ Костенко С.Г. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3

В поданні зазначав, що на виконанні Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ знаходиться виконавчий лист № 2/337/1554/2013, виданий 31.01.2014 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 29252,06 гривень. 03.03.2014 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, копія постанови направлена боржникові та стягувану для відома.

Боржником в добровільному порядку сума боргу не сплачена. Згідно відповіді АІС «Автомобіль» за боржником не зареєстровано транспортних засобів. Згідно відповіді адресно-довідкового сектору УДМС України у Запорізькій області боржник зареєстрований за адресою, зазначеною у виконавчому листі: АДРЕСА_1.

04.04.2014 року державним виконавцем було здійснено вихід за місцем реєстрації боржника та адресою, зазначеною у виконавчому листі, однак місце перебування боржника виявити не вдалось, мешканці зазначеної квартири були відсутні, про що складені відповідний акт.

03.03.2014 року боржнику надіслано вимогу про явку до Хортицького ВДВС ЗМУЮ на 13.03.2014 року, однак боржник до виконавчої служби не з'явився.

Станом на 05.05.2014 року заборгованість за виконавчим провадженням не погашена, рішення суду не виконано.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду за кордон і в'їзду в Україну громадян України" громадянин України може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання встановленого судом зобов'язання.

Посилаючись на викладене, просив суд обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 оскільки він ухиляється від виконання рішення суду.

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15 травня 2014 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу громадянина ОСОБА_3 до виконання ним своїх обов'язків згідно виконавчого листа № 2/337/1554/2013 від 31.01.2014 року, виданого Хортицьким районним судом м. Запоріжжя.

Зобов'язано Хортицький ВДВС Запорізького МУЮ не пізніше наступного дня після набрання законної сили цієї ухвали направити її копію для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права просить ухвалу скасувати, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Задовольняючи подання Державного виконавця Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи - ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання нею своїх зобов'язань, суд першої інстанції виходив лише за наявності заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором.

Відповідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Порядок розгляду подання встановлений ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, за якою суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу за відсутності державного виконавця (а/с 18).

З урахуванням того, що ч. 2 ст. 377-1 ЦПК передбачено негайний розгляд справи державний виконавець мав бути повідомлений про дату судового засідання у спосіб, передбачений частинами 5, 6 ст. 74 ЦПК (телеграма, факс), або електронною поштою, телефонограмою.

Відомостей про повідомлення державного виконавця про час і місце розгляду його подання справа не містить.

За змістом ч. 2 ст. 377-1 ЦПК за відсутності державного виконавця, вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Вказане свідчить про порушення судом першої інстанції порядку розгляду подання державного виконавця про обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та його намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» громадян України може бути обмежений управі виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

З оскарженої ухвали також видно, що суд першої інстанції не перевірив наявності ухилення особи від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду протилежне.

В поданні йдеться лише про наявність боргових зобов*язань та що вони не погашенні, а боржник до ВДВС на виклики держвиконавця не з*являється..

Отже, ні доводів, а ні доказів, які саме дії свідчать про ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов*язань покладених на та його намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення, доведення яких є обов*язковою умовою для встановлення для боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, як в подані так і в матеріалах справи немає і на них не посилається суд першої інстанції в обґрунтування своєї ухвали про задоволення подання ВДВС.

В той же час, апелянт посилається на те, що рішення суду, на виконання якого відкрито виконавче провадження, переглядається за ново виявленими обставинами, оскільки з використанням його паспорту та індифікаційного коду був отриманий кредит, про що постановлений вирок у кримінальній справі.

За наслідками апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про часткове підтвердження доводів апеляційної скарги, яка підлягає частковому задоволенню із скасуванням ухвали суду першої інстанції та передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15 травня 2014 року у цій справі скасувати а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд процесуального питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22-ц/778/3280/14 Головуючий у 1 інстанції: Нещеретна Л.М.

Суддя-доповідач: Ломейко В.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Ломейка В.О.

Кухаря С.В.

При секретарі Остащенко О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15 травня 2014 року у справі за поданням державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Костенко С.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3,-

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15 травня 2014 року у цій справі скасувати а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд процесуального питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: