Ухвала суду № 40042151, 28.07.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"28" липня 2014 р.Справа № 922/2542/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про забезпечення позову (вх. №24034 від 14.07.2014 р.)

по матеріалам справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк", м. Київ до 1. Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський", м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай", м. Донецьк про стягнення 64 080 015,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Златобанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" (надалі - 1. Відповідач) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай" (надалі - 2. Відповідач) заборгованість за Кредитним договором №165/12-KLMV від 09 липня 2012 року в розмірі 64 080 015,08 грн., де: заборгованість за основним боргом - 5 231 747,59 доларів США, що еквівалентно 61 527 674,55 грн. за офіційним курсом НБУ (11,760444) станом на 18.06.2014 р.; заборгованість за процентами - 183 847,69 грн. доларів США, що еквівалентно 2 162 130,46 грн. за офіційним курсом НБУ (11,760444) станом на 18.06.2014 р.; пені в розмірі 385 210,06 грн.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань в розмірі 5000,00 грн. А також просить суд покласти на Відповідачів судовий збір.

14 липня 2014 року за вхідним №24034 від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту, в межах суми позовних вимог 64 080 015,08 грн., на: 1. Кошти на рахунках Приватного акціонерного товариства "ХЛІБЗАВОД "САЛТІВСЬКИЙ" (Код ЄДРПОУ: 31340536, місцезнаходження 61153, м. Харків, Московський р-н, вул. Гвардійців Широнінців, буд.1): - поточному рахунку № 26007310108601 в національній валюті, відкритому у філії Акціонерного Банку "Південний" в м. Харків (код ЄДРПОУ 26450226, МФО 350761, м. Харків, вул. Фрунзе, 7); - поточному рахунку № 26000000122526 у національній валюті, поточному рахунку № 26000000122526 в доларах США, відкритих у Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Харкові (код ЄДРПОУ 19362160, МФО 351618, м. Харків, вул. Чернишевська, 11); поточному рахунку № 26002962507592, відкритому в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 14282829, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а); - поточному рахунку № 26004300001864 у національній валюті, поточному рахунку № 26004300001864 в доларах США, відкритих в АТ "ЗЛАТОБАНК" (код ЄДРПОУ 35894495, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52).

2. Кошти на поточному рахунку № 26007962484267, відкритому Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай" (код ЄДРПОУ: 36888079, місцезнаходження 83086, м. Донецьк, пр. Лагутенка, буд.13, каб.30) в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 14282829, м. Донецьк, вул. Університетська. 2а).

3. Нерухоме майно, належне на праві власності Приватному акціонерному товариству "ХЛІБЗАВОД "САЛТІВСЬКИЙ" (Код ЄДРПОУ: 31340536, місцезнаходження: 61153, м. Харків, Московський р-н, вул. Гвардійців Широнінців, буд.1): - Нежитлові приміщення № 3, 4 загальною площею 29,1 кв.м., позначені літ. "У-1", що знаходяться за адресою м.Харків, вулиця Блюхера, буд. 21, реєстраційний номер 565675; - Нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 9-1, 9-6 , загальною площею 73,0 кв.м. позначені літ. "А-2", що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Деревянко, 54, реєстраційний номер 14306867; - Нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 99,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вулиця Деревянко, буд. 38-А, реєстраційний номер 14391499; Нежитлову будівлю: літ. "А-3", "А1-1" загальною площею 1335,1 кв.м., літ. "Б-1", "Б 1-3" загальною площею 8356,3 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 63,0 кв.м., літ. "Р1-1" загальною площею 93,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. № 1. реєстраційний номер 2376304; - Нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 29,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 19-Б, реєстраційний номер 16085307.

В обґрунтування даної заяви Позивач зазначає, що у випадку прийняття господарським судом Харківської області рішення про задоволення вимог Позивача та стягнення з 1. Відповідача та 2. Відповідача вищевказаної заборгованості, його фактичне виконання буде можливим за умови наявності у власності 1. Відповідача та 2. Відповідача коштів у розмірі 64 080 015,08 гривень або майна, вартістю, еквівалентною такій сумі, для його добровільної чи примусової реалізації. Заборгованість у розмірі 64 080 015,08 гривень є значною.

Отже фактичне виконання рішення господарського суду буде можливе за умови не здійснення 1. Відповідачем добровільного чи примусового відчуження належного йому майна чи витрачання Відповідачами належних їм коштів.

Як зазначає Позивач, у своїй заяві, 01.04.2014 року 1. Відповідач був зобов'язаний згідно п. 1.4.1 Кредитного договору зменшити ліміт заборгованості за Кредитним договором до рівня 3 750 000,00 дол. США, погасивши суму коштів у розмірі 1 481 747,59 доларів США. 01.06.2014 року 1. Відповідач був зобов'язаний зменшити ліміт заборгованості за Кредитним договором до рівня 1 250 000,00 дол. США, погасивши чергову суму коштів у розмірі 1 481 747,59 доларів США.

Також 1. Відповідач згідно п. 2.5 Кредитного договору був зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячно по сьоме число включно. Проте, 1. Відповідач не виконував цього обов'язку і 10.04.2014р., 14.05.2014р., 11.06.2014 року суми заборгованостей за процентами у розмірі відповідно 46 500,00 доларів США, 58 857,16 доларів США, 60 819,07 доларів США були винесені на рахунок обліку простроченої заборгованості. Це підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках заборгованостей, долучених до позовної заяви.

1. Відповідач має кілька відкритих рахунків у кількох банківських установах, за якими здійснює витрачання належних йому грошових коштів.

Згідно довідки № 05/39-БТ від 13.02.2014 року у філії АБ «Південний» в м. Харків Відповідачу 1 відкрито поточний рахунок № 26007310108601 в національній валюті.

Згідно довідки № 068-05/475 від 13.02.2014 року у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові Відповідачу 1 відкрито поточні рахунки № 26000000122526 у національній валюті, № 26000000122526 в доларах США.

Згідно довідки № КНА-52/66 від 14.02.2014 року у ПАТ «ПУМБ» Відповідачу 1 відкрито поточний рахунок 26002962507592.

Згідно довідки № 76 від 13.02.2014 р. в АТ «ЗЛАТОБАНК» Відповідачу 1 відкрито поточні рахунки № 26004300001864 у національній валюті, № 26004300001864 у доларах США, № 26004300001864 у євро, № 26004300001864 у російських рублях.

Згідно згадуваної вище виписки по поточному рахунку 1. Відповідача № 26004300001864, Відповідачу 2 відкрито поточний рахунок № 26007962484267 в ПАТ «ПУМБ», на який Відповідач отримує кошти, проте зобов'язань перед Позивачем як поручитель по Кредитному договору не виконує.

Згідно Запису 2 у Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 44653832 від 09.07.2014 року 29.11.2013 року 1. Відповідач уклав Договір застави № б/н та передав у заставу ПАТ АБ «Південний» виробниче обладнання, виступивши таким чином майновим поручителем за зобов'язаннями ПАТ «ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ» у розмірі 35 000 000,00 гривень.

Протягом 2013 року 1. Відповідач допускав прострочення по сплаті процентів за Кредитним договором, зокрема, 08.02.2013 року на суму 58 125,00 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку № 20690301001864 прострочених процентів за Кредитним договором.

Згідно пункту 3.4.9 Кредитного договору 1. Відповідач протягом дії цього Кредитного договору без попередньої письмової згоди Банку зобов'язався не передавати у заставу свої активи для забезпечення виконання інших зобов'язань, як власних, так і третіх осіб, не обтяжувати їх будь-яким чином.

1. Відповідач порушив таке своє зобов'язання і не повідомляв Позивача та не отримував його письмової згоди на укладення 29.11.2013 року Договору застави № б/н.

Згідно пункту 3.4.11 Кредитного договору 1. Відповідач зобов'язався протягом дії цього Кредитного договору письмово повідомляти Позивача про виникнення податкової застави.

Згідно Запису 3 у Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 44653832 від 09.07.2014 року в період з 25.04.2014 року по 04.06.2014 року щодо активів 1. Відповідача існувала податкова застави, про що він, в порушення п. 3.4.11 Кредитного договору не повідомляв Позивача. Саме у цей період 1. Відповідач, істотно порушував свої зобов'язання за Кредитним договором щодо зменшення ліміту заборгованості за Кредитним договором та сплати процентів.

Згідно Звіту про фінансовий стан 1. Відповідача на 30.09.2013 року (код рядка 1010) на балансі 1. Відповідача обліковувались основні засоби на суму 64 млн. 747 тис. грн., гроші та їх еквіваленти (код рядка 1165) на суму 1 млн. 194 тис. грн., готівка в сумі 318 тис. грн., кошти на рахунках в банках - 876 тис. грн.

Згідно розшифровки статей Балансу 1. Відповідача, вих. № 187/1 від 11.03.2014 року станом на 01.01.2014 року залишкова вартість належних Відповідачу 1 будівель та споруд складає 56 775 001,00 грн., машин та обладнання - 7 141 673,80 грн., транспортних засобів - 446 302,95 грн., інструментів та приладів - 383 544,42, що разом становить 64 746 522,17 грн.

Враховуючи витрачання 1. Відповідачем належних йому коштів при наявності невиконаних перед Позивачем зобов'язань у розмірі понад 64 млн. грн., передачу без згоди та відома Позивача виробничого обладнання та інструментів в заставу для забезпечення виконання зобов'язань третьої особи у розмірі 35 млн. грн., а також наявність у власності будівель та споруд, балансова вартість яких недостатня для погашення заборгованості за Кредитним договором, виконання рішення Господарського суду Харківської області може бути утруднене.

Згідно Висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного ТОВ «Інвестиційно- консалтингова компанія «ПРОКОНСУЛ» (м. Харків) на підставі Договору з Відповідачем 1 № 2-3007/3 від 30.07.2010р., у власності 1. Відповідача знаходяться наступні об'єкти нерухомості, які загальною вартістю усіх об'єктів нерухомості становить 2 486 000,00 грн. + 12 466 000,00 грн. = 14 952 000,00 грн., а саме:

Нежитлові приміщення № 3, 4 загальною площею 29,1 кв.м., позначені літ. «У-1», що знаходяться за адресою м.Харків, вулиця Блюхера, буд. 21, реєстраційний номер 565675;

Нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 9-1, 9-6 , загальною площею 73,0 кв.м. позначені літ. «А-2», що знаходяться за адресою м.Харків, вул. Деревянко, 54, реєстраційний номер 14306867;

Нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 99,3 кв.м., що знаходиться за адресою м.Харків, вулиця Деревянко, буд. 38-А, реєстраційний номер 14391499; Нежитлові будівлі: літ. «А-3», «А 1 -1» загальною площею 1335,1 кв.м., літ. «Б-1», «Б1- 3» загальною площею 8356,3 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 63,0 кв.м., літ. «Р1- 1» загальною площею 93,6 кв.м., що знаходяться за адресою м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. № 1, реєстраційний номер 2376304;

Нежитлова будівля літ. «Б-1» загальною площею 29,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 19-Б, реєстраційний номер 16085307.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом даної справи є вимоги Позивача про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором №165/12-KLMV від 09 липня 2012 року в розмірі 64 080 015,08 грн., де: заборгованість за основним боргом - 5 231 747,59 доларів США, що еквівалентно 61 527 674,55 грн. за офіційним курсом НБУ (11,760444) станом на 18.06.2014 р.; заборгованість за процентами - 183 847,69 грн. доларів США, що еквівалентно 2 162 130,46 грн. за офіційним курсом НБУ (11,760444) станом на 18.06.2014 р.; пені в розмірі 385 210,06 грн.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань в розмірі 5000,00 грн.

Суд погоджується з твердженнями Позивача, що загальна балансова вартість усіх об'єктів нерухомості, зазначеній у заяві про забезпечення позову, недостатня для погашення заборгованості за Кредитним договором, виконання рішення Господарського суду Харківської області, а отже може утруднити виконання судового рішення.

При винесенні відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову суд керується наступними положеннями діючого законодавства України.

Так, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 N 9 забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (п. 4 зазначеної Постанови).

За Роз'ясненням Вищого господарського суду України № 16 від 23.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (надалі - Постанова) відповідно до статті 66 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: (а) розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; (б) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; (в) наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; (г) імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; (д) запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до п. 3 Постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За п. 7 Постанови обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна (п. 7.2. Постанови). У спорах щодо витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних (п. 8 Постанови).

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Відповідно до п. 10 Постанови враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Також відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 N 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п. 1.1.), а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 2.).

Крім того, судом у повному обсязі встановлено наступне: (а) наявність спору між сторонами по справі, (б) встановлено обсяг позовних вимог та співмірність і відповідність заявлених заходів забезпечення позову, (в) судом встановлено реальність припущення загрози утруднення або неможливості виконання судового рішення у справі за умови невжиття відповідних заходів забезпечення позову, (г) встановлено відсутність порушень прав та законних інтересів третіх осіб при вжитті заходів забезпечення позову, що відповідає змісту Постанови пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Окремо слід наголосити на наступному. Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 ГПК України, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (ст. 66 ГПК України), а вжиття таких заходів є правом суду.

Так, відповідно до ст. 67 ГПК України (заходи до забезпечення позову) позов забезпечується: (а) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; (б) забороною відповідачеві вчиняти певні дії; (в) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; (г) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; (д) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 67 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом заборони: (а) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; (б) надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; (в) участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства. Про забезпечення позову виноситься ухвала яку може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Зазначена процесуальна норма ст. 67 ГПК України за своїм змістом є імперативною та містить вичерпний перелік засобів забезпечення позову які не допускається вживати з боку суду.

Суд зазначає, що відповідно до ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову останнім: (а) не забороняється проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; (б) не забороняється надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства, взагалі, і для проведення загальних зборів товариства зокрема; (в) не забороняється участь акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Зокрема це підтверджується і знаходить своє відбиття у змісті Постанови Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі 5023/7887/11 де зазначено, що право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника. Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Вжиття таких заходів є правом господарського суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому розділ Х ГПК України не містить чіткого переліку спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову. Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вищевикладене свідчить про те, що заходи забезпечення позову вжиті судом відповідною ухвалою стосуються виключно предмету повернення кредитних коштів та процентів за кредитним договором.

Слід також зазначити на наступних положеннях діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Рішення Конституційного Суду N 8-рп/2011 від 12.07.2011 та Постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України (ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Разом з цим господарський суд зазначає, що ціна позову по справі є значною, а вжиття відповідних заходів до забезпечення позову не є суттєвим обмеженням для власника об'єкту іпотеки оскільки не буде заважати останньому веденню власної господарської діяльності.

З огляду на вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по даній справі.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Господарський суд за змістом ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд вважає, що заява Позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про забезпечення позову - задовольнити.

З метою забезпечення позову вжити захід до забезпечення позову шляхом накладення арешту, в межах суми позовних вимог 64 080 015,08 грн., на:

1. Кошти на рахунках Приватного акціонерного товариства "ХЛІБЗАВОД "САЛТІВСЬКИЙ" (Код ЄДРПОУ: 31340536, місцезнаходження 61153, м. Харків, Московський р-н, вул. Гвардійців Широнінців, буд.1):

- поточному рахунку № 26007310108601 в національній валюті, відкритому у філії Акціонерного Банку "Південний" в м. Харків (код ЄДРПОУ 26450226, МФО 350761, м. Харків, вул. Фрунзе, 7);

- поточному рахунку № 26000000122526 у національній валюті, поточному рахунку № 26000000122526 в доларах США, відкритих у Філії АТ "Укрексімбанк" у м.Харкові (код ЄДРПОУ 19362160, МФО 351618, м. Харків, вул. Чернишевська, 11); поточному рахунку № 26002962507592, відкритому в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 14282829, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а);

- поточному рахунку № 26004300001864 у національній валюті, поточному рахунку № 26004300001864 в доларах США, відкритих в АТ "ЗЛАТОБАНК" (код ЄДРПОУ 35894495, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52).

2. Кошти на поточному рахунку № 26007962484267, відкритому Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай" (код ЄДРПОУ: 36888079, місцезнаходження 83086, м. Донецьк, пр.Лагутенка, буд.13, каб.30) в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 14282829, м. Донецьк, вул. Університетська. 2а).

3. Нерухоме майно, належне на праві власності Приватному акціонерному товариству "ХЛІБЗАВОД "САЛТІВСЬКИЙ" (Код ЄДРПОУ: 31340536, місцезнаходження 61153, м. Харків, Московський р-н, вул. Гвардійців Широнінців, буд.1):

- Нежитлові приміщення № 3, 4 загальною площею 29,1 кв.м., позначені літ. "У-1", що знаходяться за адресою м.Харків, вулиця Блюхера, буд. 21, реєстраційний номер 565675;

- Нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 9-1, 9-6 , загальною площею 73,0 кв.м. позначені літ. "А-2", що знаходяться за адресою м.Харків, вул. Деревянко, 54, реєстраційний номер 14306867;

- Нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 99,3 кв.м., що знаходиться за адресою м.Харків, вулиця Деревянко, буд. 38-А, реєстраційний номер 14391499; Нежитлову будівлю: літ. "А-3", "А1-1" загальною площею 1335,1 кв.м., літ. "Б-1", "Б 1-3" загальною площею 8356,3 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 63,0 кв.м., літ. "Р1-1" загальною площею 93,6 кв.м., що знаходяться за адресою м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. № 1. реєстраційний номер 2376304;

- Нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 29,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 19-Б, реєстраційний номер 16085307.

Ухвала набирає чинності з 28 липня 2014 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали до виконання - один рік до "29"липня 2015 року.

Стягувачем за даною ухвалою є: Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код 35894495).

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена через господарський суд Харківської області до Харківського апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів від дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя(підпис) І.П. Жигалкін