Рішення № 40042116, 30.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8127/14 30.07.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЮЛГ» до Споживчого товариства «Діамед» про стягнення 50 891,02 грн., за участю представників позивача - Мирошниченка М.Д., довіреність №б/н від 22.05.2014 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року до господарського суду м. Києва звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення 40 145,12 грн. основного боргу, 139,85 грн. 3% річних, 606,05 грн. пені, 10 000,00 грн. збитків на сплату послуг спеціаліста з права у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором №ЕЮК12 від 25.01.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.05.2014 року.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 28.05.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Чебикіної С.О. у відпустці, справу №910/8127/14 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу №910/8127/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.07.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року, у зв'язку з виходом судді Чебикіної С.О. з відпустки, справу №910/8127/14 передано для розгляду судді Чебикіній С.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року суддя Чебикіна С.О. прийняла справу №910/8127/14 до свого провадження.

Представник відповідача в судове засідання 30.07.2014 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ЮЛГ» (продавець) та Споживчим товариством «Діамед» (покупець) було укладено договір №ЕЮК12, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах цього договору готові лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення, іменовані надалі «товар» (п. 1.1 договору).

Покупець здійснює оплату товару згідно умов цього договору протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п.4.1. договору).

Поясненнями позивача, товарно-транспортними накладними, які зазначено в позовній заяві та які містяться в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 48 222,96 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 40 145,12 грн., з урахуванням часткової сплати.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 40 145,12 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 5.1. договору покупець у випадку порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості несплаченого товару, за кожен день прострочення; нарахування пені здійснюється протягом всього часу прострочення.

Позовні вимоги в частині стягнення 606,05 грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за договором № ЕЮК12 від 25.01.2011 року на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних на суму 139,85 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Вимога позивача про стягнення збитків на послуги спеціаліста з права задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Таким чином, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об'єктивні умови відповідальності, доведення наявності на яких покладається на кредитора. Четвертий складовий елемент правопорушення - вина є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов'язання. Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушення і шкодою. Навпаки, щоб звільнитись від відповідальності, боржник має довести відсутність своєї вини.

Позивач щодо наявності причинного зв'язку між невиконанням відповідачем зобов'язань та збитками позивача обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ЮЛГ» було змушено звернутись до спеціаліста з права для отримання юридичних послуг.

Проте, віднесення до збитків витрат позивача, понесених на правове обслуговування, суперечить закону, зокрема, ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з порушеним правом цивільним.

Крім того, ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонам відшкодовуються тільки понесені ними витрати на послуги адвоката.

До того ж, витрати на юридичні послуги спеціаліста з права, який не є адвокатом, не відносяться і до складу судових витрат, оскільки ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за послуги лише адвоката, а не будь-якого представника сторони.

Отже, правові підстави для стягнення з відповідача збитків на послуги спеціаліста з права в розмірі 10 000,00 грн. відсутні, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Споживчого товариства «Діамед» (54015, Миколаївська обл., м. Миколаїв, Заводський район, бул. Бузький, 18, офіс 203; код 30176704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЮЛГ» (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, буд.2; код 21480062) 40 145 (сорок тисяч сто сорок п'ять) грн. 12 коп. боргу, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 85 коп. 3 % річних, 606 (шістсот шість) грн. 05 коп. пені та 1461 (одна тисяча чотириста шістдесят одна) грн. 60 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.08.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна