Ухвала суду № 40041225, 24.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17524/12/2670 (у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-груп» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювента-груп» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0004422250, №0004432250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу від 09.11.2012 №1675 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Еліт Консалт" та ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", за результатами якої складено акт від 20.11.2012 №361/22-50/34296642 та винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення: від 03.12.2012 №0004422250, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 529546 грн. ( у т.ч.: 529545 грн. - основного платежу, 1 грн. - штраф); від 03.12.2012 №0004432250, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 517141,50 грн. (у т.ч.: 344761 грн. - основного платежу, 172380,50 грн. - штраф).

Згідно з актом спірне грошове зобов'язання визначено відповідачем у зв'язку з порушенням позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п. 201.6 ст.201 ПК, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 344761 грн. (у т.ч.: за лютий 2011р. - 12140 грн., за березень 2011р. - 43377 грн., за квітень 2011р. - 42544 грн., за травень 2011р. - 67352 грн., за червень 2011р. - 32775 грн., за липень 2011р. - 84629 грн., за серпень 2011р. - 61944 грн.), а також пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334), пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 529545 грн. (у т.ч.: за 1 кв. 2011р. - 82126 грн.; за 2 кв. 2011р. - 164136 грн.; за 2-3 кв. 2011р. - 320919 грн.; за 2-4 кв. 2011р. - 447419 грн.).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що норми Закону України «Про податок на додану вартість» (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону) кореспондуються із ст. 198, ст. 199, ст. 200 та ст. 201 Податкового кодексу України та (п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») кореспондуються із п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" (Постачальник) укладено договір від 28.02.2011 №23/11, згідно з яким останній зобов'язується поставити позивачу товар - обладнання для басейнів та очищення води, фітинги.

На підтвердження придбання товарів на загальну суму 1661794,14 грн. (у т.ч. ПДВ - 276965,69 грн.) та правильності нарахування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ позивач надав до перевірки наступні видаткові накладні (далі - ВН) і податкові накладні (далі - ПН): ВН від 28.02.2011 №РН-0000023, ПН від 28.02.2011 №13 на суму 72840 грн. (у т.ч. ПДВ - 12140 грн.), ВН від 28.03.2011 №РН-0000111, ПН від 28.03.2011 №66 на суму 187422 грн. (у т.ч. ПДВ - 31237 грн.), ВН від 28.03.2011 №РН-0000110, ПН від 28.03.2011 №65 на суму 133942,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 22323,83 грн.), ВН від 29.04.2011 №РН-0000158, ПН від 29.04.2011 №47 на суму 121320 грн. (у т.ч. ПДВ - 20220 грн.), ВН від 03.05.2011 №РН-0000254, ПН від 03.05.2011 №157 на суму 168041,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 28006,92 грн.), ВН від 01.06.2011 №РН-0000330, ПН від 01.06.2011 №137 на суму 196650 грн. (у т.ч. ПДВ - 32775 грн.), ВН від 20.06.2011 №РН-0000354, ПН від 20.06.2011 №165 на суму 134280 грн. (у т.ч. ПДВ - 22380 грн.), ВН від 01.07.2011 №РН-0000478, ПН від 01.07.2011 №114 на суму 275631,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 45938,54 грн.), ВН від 30.08.2011 №РН-0000608, ПН від 30.08.2011 №194 на суму 371666,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 61944,40 грн.).

Також перевіркою встановлено, що розрахунки за договором від 28.02.2011 №23/11 проведені в повному обсязі.

Перевіркою встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Еліт Консалт" (Постачальник) укладено договір від 05.05.2011 №05-11, згідно з яким останній зобов'язується поставити позивачу товар (обладнання для басейнів та очищення води, фітинги).

На підтвердження придбання товарів та правильності нарахування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ позивач надав до перевірки наступні видаткові накладні (далі - ВН) і податкові накладні (далі - ПН): ВН від 06.06.2011 №РН-0000254, ПН від 25.05.2011 №20 на суму 236071,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 39345,25 грн.), ВН від 15.07.2011 №РН-0000561, ПН від 15.07.2011 №5 на суму 170700 грн. (у т.ч. ПДВ - 28450 грн.).

Також між позивачем (Замовник) і ТОВ "Еліт Консалт" (Виконавець) укладено договір про виконання робіт від 01.06.2011 №06-11, згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтажно-будівельні роботи із оснащення басейну та передати їх Замовнику у визначений договором термін. При цьому повний перелік, обсяг та умови виконання робіт визначається у рахунках фактурах та актах виконаних робіт.

На підтвердження придбання робіт та правильності нарахування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ позивач надав до перевірки наступні довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад, грудень 2011р., акти здачі-приймання робіт (надання послуг): від 30.11.2011 б/н на суму 295324,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 49220,70 грн.), від 31.12.2011 б/н на суму 364675,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 60779,30 грн.), ПН від 24.06.2011 №11 на суму 660000 грн. (у т.ч. ПДВ - 110000 грн.).

Крім того, здійснені ТОВ "Еліт-Консалт" роботи по оснащенню басейна та поставлені ним товари (обладнання для басейна) використані позивачем при виконанні власних зобов'язань перед основним замовником ТОВ "БК "Нова Будова" за договором від 09.06.2011 №09/09-1, предметом якого є роботи по будівництву басейна у м. Кам'янець-Подільський, водночас поставлені ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" товари (обладнання для басейна) реалізовано позивачем таким суб'єктам господарювання, як: ТОВ "АкваБудСервіс", ТОВ "Мідо-Інтернешнл", ТОВ "Грівлад", ТОВ "Сучасні гідротехнології" та ін., що підтверджується наданими позивачем до суду актом приймання виконаних будівельних робіт та видатковими накладними

Тобто, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції, факт здійснення господарських операцій з виконання ТОВ "Еліт Консалт" монтажно-будівельних робіт на підставі договору від 01.06.2011 №06-11, а також поставки ТОВ "Еліт Консалт" товарів на підставі договору від 05.05.2011 №05-11, окрім наданих до перевірки та до суду первинних і платіжних документів, підтверджується також постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2012 у справі №2а-6463/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, предметом доказування по якій були аналогічні обставини. При цьому ухвалою Вищого адміністративного суду від 31.10.2012 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ДПІ.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 31.07.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.