Постанова № 40036912, 01.07.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 р. Справа №805/7278/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого- судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі про стягнення витрат,

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі про стягнення витрат у сумі 900,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (надалі - Закон № 1105) на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження її здоров'я або в разі смерті, виплачуючи їй особам, які перебували на її утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку з втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

На підставі наведеного позивачем направлені відповідачу акти щомісячної звірки витрат по особовим справам пенсіонерів, які мають право на отримання пенсій у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, однак відповідач відмовився відшкодовувати витрати за період з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року у розмірі 900 грн., у тому числі витрати на виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 450,00 грн., ОСОБА_2 - 450,00 грн., в зв'язку з чим позивач просив суд стягнути зазначену суму заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через службу діловодства надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через відділ діловодства надав заперечення, в якому зазначив, що Фондом правомірно не включено до заліку витрат Пенсійного фонду України суму 900,00 грн., що відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі направлені акти щомісячної звірки витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень, квітень, травень 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не визнані та не відшкодовані органу Пенсійного фонду витрати, зокрема, по особовим справам пенсіонерів ОСОБА_1, ОСОБА_2, з огляду на те, що акт Н-1 не відповідає вимогам законодавства.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначена пенсія по втраті годувальника - ОСОБА_3, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_2, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, акта про нещасний випадок на виробництві, свідоцтва про народження серії НОМЕР_1.

ОСОБА_1 встановлена третя групуа інвалідності з дитинства, що підтверджено висновком про час настання інвалідності від 19 квітня 2011 року № 27.

У період з березня по травень 2014 року ОСОБА_1 виплачено пенсію, у тому числі по 150,00 грн. основного розміру пенсії по втраті годувальника щомісячно.

ОСОБА_2, призначена пенсія по втраті годувальника - ОСОБА_4, яка загинула внаслідок нещасного випадку на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_3, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, акта про нещасний випадок на виробництві, свідоцтва про народження.

ОСОБА_2 на час смерті годувальника виповнилося 13 років та встановлено третю групу інвалідності з дитинства, що підтверджено висновком про час настання інвалідності від 21 січня 2011 року.

У період з березня по травень 2014 року ОСОБА_2 виплачено пенсію, у тому числі по 150,00 грн. основного розміру пенсії по втраті годувальника щомісячно.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (надалі Закон № 1105), відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку відшкодування витрат, розробленого та затвердженого ПФУ і Фондом відповідно до Закону № 1105-XIV та законів України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про пенсійне забезпечення", відшкодуванню Фондом підлягають, зокрема, виплачені суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Статтями 21, 28 Закону № 1105-XIV встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку виплатити особам, які мають на це право, зокрема, пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із ст. 33 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.

Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 33 цього Закону встановлено, що непрацездатними особами, зокрема, є діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років, та інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають статус інвалідів з дитинства то належать до категорії непрацездатних осіб в розумінні ст.33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-ХІV, що також підтверджується судовими рішенням, які набрали законної сили в адміністративних справах № 805/5707/13-а, № 805/12368/13-а, №805/16881/13-а, а тому виходячи з положень ч.1 ст.72, ч.2 ст.255 КАС України, вказані обставини не підлягають доведенню, витрати по виплаті основної пенсії цим особам підлягають відшкодуванню відповідачем.

На підставі викладеного, вимоги Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя про стягнення з Відділення Фонду витрат на виплату вказаним особам основного розміру пенсії по втраті годувальника за період з березня 2014 року по травень 2014 року в розмірі 900,00 грн. є законними та обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі про стягнення витрат - задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі (ідентифікаційний код 25968665) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (ідентифікаційний код 23336748) витрати на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника за період з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року ОСОБА_1 в сумі 450,00 грн. та ОСОБА_2 в сумі 450,00 грн., а разом 900 (дев'ятсот) грн.. 00 коп.

Повний текст постанови виготовлено 4 липня 2014 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кошкош О.О.