Рішення № 40032131, 28.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3364/14 28.07.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Слободчикової Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"

до Дочірнього підприємства "Підприємство "Продпрогрес", Приватного підприємства "Ескарп ХХІ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євросервіс - Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА"

про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 11/1-2327 від 01.11.2007 р.

за участю представників:

від позивача :Біцюк В.С. - представник за довіреністю б/н від 09.08.2013 р.від відповідача-1: від відповідача-2: від третьої особи-1: від третьої особи-2:не з'явився Филик А.І. - представник за довіреністю б/н від 17.01.2014 р. не з'явився Шуман В.П. - представник за довіреністю № 136 від 25.02.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" (позивач, ТОВ "ФК "Паритет") з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Підприємство "Продпрогрес" (відповідач-1, ДП "Підприємство "Продпрогрес"), Приватного підприємства "Ескарп ХХІ" (відповідач-2, ПП "Ескарп ХХІ") про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем-1 - ДП "Підприємство "Продпрогрес" умов договору застави № 11/1-2327 від 01.11.2007 р., яким забезпечувалось виконання генеральної кредитної угоди від 31.07.2001 р., укладеної між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Євросервіс - Україна", яке, в свою чергу, не повернуло кредит та відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого у банку виникло право на звернення стягнення на рухоме майно Волочиського цукрового заводу, що є предметом договору застави та знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Заводська, 1.

При цьому ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" вказує, що згідно з договором про відступлення права вимоги до нього перейшли права банку як заставодержателя. Але, як стало відомо позивачу, частина заставленого рухомого майна в подальшому була відчужена ПП "Ескарп ХХІ" на підставі інвестиційного договору від 05.08.2013 р.

У позові просить суд в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Євросервіс - Україна" у сумі 956 239,00 грн. за генеральною кредитною угодою від 31.07.2001 р. звернути стягнення на належне ДП "Підприємство "Продпрогрес" та ПП "Ескарп ХХІ" рухоме майно, визначене у додатку № 1 до договору застави основних засобів № 11/12327 від 01.11.2007 р. (під №№ 1-647 та 718-757 відповідно), яке знаходяться за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Заводська, 1, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмета застави.

Провадження у справі за вказаними позовними вимогами порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2014 р. та залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євросервіс - Україна» (третя особа-1).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2014 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" (третя особа-2).

25.03.2014 р. ухвалою господарського суду м. Києва задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт на рухоме майно, що є предметом застави та належить, Приватному підприємству «Ескарп ХХІ», Дочірньому підприємству «Підприємство «Продпрогрес», Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «ТМА», а також заборонено Приватному підприємству «Ескарп ХХІ», Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТМА», Дочірньому підприємству «Підприємство «Продпрогрес» та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі в заставу, іпотеку та оренду вказаного рухомого майна, у тому числі заборонено змінювати властивості вказаного майна, його вид, форму, якість, комплектність, здійснювати його переробку, поділ, комплектність, утилізацію, у тому числі у якості металобрухту та заборонено вивозити вказане майно поза межі його місцезнаходження: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Заводська, 1/1.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав частково, відмовився в частині позовних вимог про звернення стягнення на майно відповідача-1 - ДП «Підприємство «Продпрогрес» в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Євросервіс - Україна" на суму 956 239,00 грн. Просив звернути стягнення на заставлене майно, що перебуває у власності ПП «Ескарп ХХІ».

Представники відповідача-1 та третьої особи-1 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Позиція відповідача-1 та третьої особи-1 з приводу заявленого позову суду невідома.

Представник відповідача-2 - ПП "Ескарп ХХІ" у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що у провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа № 49/277-б про банкрутство боржника (третьої особи-1) - ТОВ "Євросервіс - Україна" та справа № 5011-44/6488-2012 про банкрутство заставодавця (відповідача-1) - ДП "Підприємство "Продпрогрес", в яких ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (а в подальшому - його правонаступник - ТОВ "ФК "Паритет") визнаний кредитором, а, отже, вимоги позивача не можуть бути задоволені у позовному провадженні. Крім того, зазначив, що на час укладення інвестиційного договору від 05.08.2013 р., за яким до нього перейшло рухоме майно відповідача-1 (частково), були скасовані будь-які обтяження цього майна ухвалою суду від 29.07.2013 р. у справі № 49/277-б.

Представник третьої особи-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" також вважав, що позов не підлягає задоволенню та усно вказав на обставини, зазначені представником відповідача-2.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача-1 та третьої особи-1 за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2, третьої особи-2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

31.07.2001 р. між АППБ "Аваль", правонаступником якого є ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого, в свою чергу, є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - банк) та ТОВ "Євросервіс Україна" (далі - позичальник) була укладена генеральна кредитна угода від 31.07.2001 р.

Відповідно до умов цієї угоди кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди. Загальний розмір наданих позичальнику кредитних коштів не повинен перевищувати еквівалент 5 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 угоди кредит наданий кредитором забезпечується всім належним позичальнику майном, коштами та всіма активами, що належать йому на праві власності і на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Генеральна кредитна угода набуває чинності з моменту її підписання та діє до 31.07.2002р. за умови повного погашення позичальником даної заборгованості за всіма кредитами в рамках даної угоди.

Для забезпечення зобов'язань за вказаною генеральною кредитною угодою між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс - Україна", Дочірнім підприємством "Підприємство "Продпрогрес", Дочірнім підприємством "Волочиськ-цукор" (заставодавці) був укладений договір застави основних засобів № 11/1-2327 від 01.11.2007 р. (далі - договір застави).

Відповідно до п. 1.1 договору він забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають з генеральної угоди від 31.07.2001 р., а також додаткових угод до неї, що можуть бути укладені в подальшому, за умови якого боржник зобов'язується перед заставодержателем повернути кредит в розмірі 110 000 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати заставодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Згідно з п.п. 1.2, 1.4 договору застави в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1 цього договору, заставодавці на умовах передбачених цим договором, передають у заставу заставодержателю належні їм на праві власності основні засоби/обладнання, згідно додатку № 1 до цього договору, а саме - рухоме майно Волочиського цукрового заводу, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Заводська, 1.

Предмет застави сторони оцінили в сумі 956 239,00 грн. Обтяження предмета застави за цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п. 1.6 договору).

Також за умовами цього договору заставодержатель набуває права на стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором, або достроково у випадку порушення боржником умов кредитного договору, а також ст. 23 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до п. 2.6 договору застави у випадку ліквідації заставодержателя, або заставодавців зобов'язання по цьому договору переходять до їх правонаступників.

Застава зберігає силу у випадку уступки заставодержателем забезпеченої заставою вимоги та при переведенні боржником боргу, забезпеченого заставою (п. 2.12 договору застави).

Як встановлено судом, зважаючи на факт порушення ТОВ "Євросервіс - Україна" умов генеральної угоди від 31.07.2011 р. в частині своєчасної сплати основної заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "Євросервіс - Україна", а також інших заставодавців про стягнення заборгованості у розмірі 699 686 678,79 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2008 р. у справі № 21/112, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 р., позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено, стягнуто з ТОВ "Євросервіс-Україна 85 909 143,48 грн. суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно.

Також судом встановлено, що 10.05.2011 р. ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі № 2/136-б був ліквідований один із заставодавців за договором застави № 11/1-2327 від 01.11.2007 р. - ДП "Волочиськ-цукор" у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Отже, заставодавцями за вказаним договором застави залишились ТОВ "Євросервіс - Україна" та ДП "Підприємство "Продпрогрес".

Разом з тим, судом встановлено, що у провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа № 49/277-б про банкрутство боржника-заставодавця - ТОВ "Євросервіс-Україна". Ухвалою попереднього засідання від 01.06.2009 р. у цій справі, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2010 р., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" визнано кредитором ТОВ "Євросервіс - Україна" на суму 93 334 742, 23 грн., зокрема, й за генеральною кредитною угодою від 31.07.2001 р.

Також встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-44/6488-2012 про банкрутство ще одного заставодавця - ДП "Підприємство "Продпрогрес".

За результатами попереднього засідання у вказаній справі ухвалою від 24.04.2013 р господарський суд міста Києва затвердив реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, до реєстру вимог кредиторів були включені вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 127 370 368,99 грн., що забезпечувались договором застави основних засобів № 11/1-2327 від 01.11.2007 р.

03.04.2013 р. між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" (позивач) був укладений договір факторингу № 140-0-0-00/11-63, відповідно до умов якого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (первісний кредитор) відступив ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" (новий кредитор) право вимоги за генеральною кредитною угодою від 31.07.2001 р.

Також 03.06.2013 р. між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (первісний заставодержатель) та ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" (новий заставодержатель) був укладений договір про відступлення прав № 140-0-0-00/11-74, відповідно до якого у зв'язку з відступленням права вимоги за кредитним договором, первісний заставодержатель відступає та передає новому заставодержателю належні йому права вимоги за договором забезпечення, а новий заставодержатель приймає та набуває такі права вимоги.

Отже, судом встановлено, що новим заставодержателем за договором застави основних засобів № 11/1-2327 від 01.11.2007 р. є ТОВ "Факторингова компанія Паритет", до якого перейшло право вимоги до ТОВ "Євросервіс-Україна" та ДП "Підприємство "Продпрогрес" щодо виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою від 31.07.2001 р та договором застави основних засобів № 11/1-2327 від 01.11.2007 р.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що 21.11.2013 р. між ТОВ "Євросервіс-Україна" та ПП "Ескарп ХХІ" був укладений договір № 1 про передачу рухомого майна боржника, та 26.11.2013 р. був підписаний акт приймання-передачі майна, відповідно до якого ТОВ "Євросервіс-Україна" передало інвестору - ПП "Ескарп ХХІ" у власність частину рухомого майна (п.п. № 1-647 додатку № 1 до договору застави) на загальну суму 2 116 439,00 грн., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Заводська, буд. 1/1.

Вказана передача майна відбулась відповідно до договору про участь інвестора у санації боржника від 05.08.2013 р. у справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ "Євросервіс-Україна".

У свою чергу, 25.12.2013 р. між ПП «Ескарп ХХІ» (продавець) та ТОВ «Фірма «ТМА» (покупець, третя особа-2) був укладений договір купівлі-продажу № 156 на частину рухомого майна, за умовами якого право власності на частину рухомого майна, а саме - технологічне обладнання цукрової промисловості - колонну дифузійну установку набуло ТОВ «Фірма «ТМА».

Зазначені фактичні обставини у справі встановлені судом та не заперечуються сторонами.

Розглядаючи заяву про відмову позивача від позову в частині звернення стягнення на майно відповідача-1 - ДП «Продпрогрес», суд приймає до уваги положення п. 4 ст. 80 ГПК України, відповідно до якої якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, господарський суд припиняє провадження у справі.

Так, судом встановлено, що вказана відмова від позову не суперечить діючому законодавству України, підписана уповноваженим представником позивача. Крім того, з матеріалів справи вбачається, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ТОВ "Факторингова компанія "Паритет", визнано кредитором у справі № 5011-44/6488-2012 про банкрутство ДП "Підприємство "Продпрогрес" в сумі 127 370 368,99 грн. (грошові вимоги забезпечені заставою відповідно до договору застави основних засобів № 11/12327 від 01.11.2007 р.), а отже, заява позивача відповідає чинному законодавству та не порушує прав та законних інтересів інших осіб.

З огляду на вказане господарський суд приймає заяву позивача про часткову відмову від позову та припиняє провадження в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави з ДП «Продпрогрес» в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Євросервіс-Україна" перед позивачем.

Отже, суд розглядає позовні вимоги про звернення стягнення на рухоме майно відповідача-2 - ПП «Ескарп ХХІ», визначене додатком № 1 до договору застави основних засобів № 11/12327 від 01.11.2007 р., в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою, що була стягнута рішенням господарського суду м. Києва від 13.11.2008 р.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зокрема, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом (ст. 1 Закону України "Про заставу").

Як передбачено ст. 572 Цивільного кодексу України, Законом України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, в силу зазначених норм позивач за рахунок застави майна має право задовольнити позовні вимоги в частині звернення стягнення на рухоме майно, що передбачене додатком № 1 до договору застави основних засобів № 11/12327 від 01.11.2007 р. (під №№1-647) та перебуває у власності відповідача-2.

У судовому засіданні представник ПП «Ескарп ХХІ» вказував на те, що він є добросовісним набувачем спірного майна відповідно до договору про участь інвестора у санації боржника від 05.08.2013 р., а тому вимоги ТОВ «ФК «Паритет» є безпідставними.

Як вже зазначалось, в провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа № 49/277-б про банкрутство ТОВ "Євросервіс-Україна" (третьої особи-1).

29.07.2013 р. ухвалою господарського суду міста Києві у цій справі були скасовані усі арешти, зняті обтяження та заборони щодо майна ТОВ "Євросервіс-Україна" та визнано Приватне підприємства "Ескарп ХХІ" його інвестором.

05.08.2013 р. між ТОВ "Євросервіс-Україна" (боржник) та ПП "Ескарп ХХІ" (інвестор) був укладений договір про участь інвестора у санації боржника, відповідно до якого інвестор надає інвестиції з метою відновлення платоспроможності боржника (ТОВ "Євросервіс-Україна"), а боржник зобов'язаний передати інвестору нерухоме та рухоме майно, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Заводська, буд. 1/1, еквівалентно сумі внесених інвестиційних коштів.

21.11.2013 р. цими ж сторонами був укладений договір № 1 про передачу рухомого майна. Вартість майна, яке належало ТОВ "Євросервіс-Україна" і було передано інвестору - ПП "Ескарп ХХІ", визначена відповідно до висновку про оцінку активів майнового комплексу цукрового заводу від 05.02.2013 р. та становить 5 192 449,00 гр., з яких: 3 076 010,00 грн. - вартість нерухомого майна та 2 116 439,00 грн. - вартість рухомого майна.

Таким чином, рухоме майно згідно з додатком № 1 до договору застави (№№ 1-647), що було предметом застави, вибуло за відплатним договором до відповідача-2, про що свідчить наявний у справі відповідний акт приймання-передачі рухомого майна.

У подальшому згідно з договором купівлі-продажу № 156 від 25.12.2013 р. ПП "Ескарп ХХІ", у свою чергу, передало частину цього майна третій особі-2 - ТОВ «Фірма «ТМА».

Разом з тим, 03.12.2013 р. постановою Київського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 11.02.2014 р., ухвалу суду у справі № 49/277-б від 29.07.2013 р. скасовано, зокрема, в частині зняття арештів та обтяжень на майно, призначення інвестора боржника та справу передано для подальшого розгляду до господарського суду міста Києва.

За результатами подальшого розгляду справи № 49/277-б ухвалою суду від 17.03.2014 р. було встановлено, що рухоме майно боржника було передано ПП "Ескарп ХХІ" без порушення встановленого законодавством порядку та порушень прав та інтересів кредиторів і боржника.

Отже, посилаючись на вказані обставини, позивач зазначає, що він є добросовісним набувачем і звернути стягнення на його майно неможливо.

Перевіряючи такі доводи відповідача, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про забезпечення кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено поясненнями представників сторін, на час укладення договору про участь інвестора у санації боржника від 05.08.2013 р. та в момент передачі спірного майна ТОВ "Євросервіс-Україна" до ПП "Ескарп ХХІ" це майно не перебувало в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а, отже, ПП «Ескарп ХХІ» є добросовісним набувачем рухомого майна, визначеного додатком № 1 до договору застави основних засобів № 11/12327 від 01.11.2007 р. під №№ 1-647.

При цьому добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, за пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України можливість витребувати майно від добросовісного набувача є за наявності у діях власника майна волі на передачу майна.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-52-цс14 від 11.06.2014 р., яка є обов'язковою для врахування господарським судом при вирішенні спору, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Отже, слід вважати, що майно вибуло з володіння власника поза його волею й він має право витребувати його від добросовісного набувача за правилами статті 388 ЦК України.

Як вбачається з постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. та постанови Вищого господарського суду від 11.02.2014 р. у справі № 49/277-б, скасовуючи ухвалу господарського суду від 29.07.2013 р. у справі № 49/277-б, вказані суди зазначили, що продовження строку процедури санації, скасування усіх арештів, обтяжень та заборон щодо майна, а також визнання ПП «Ескарп ХХІ» інвестором ТОВ "Євросервіс-Україна" відбулось у порушення ст. 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Тож, зважаючи на те, що ухвала господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р., на підставі якої було набуте спірне майно, скасована, то і наслідком цього скасування має бути визнання недійсним договору про участь інвестора у санації боржника від 05.08.2013 р., договору № 1 про передачу рухомого майна від 21.11.2013 та договору купівлі-продажу № 156 від 25.12.2013 р. (постанова ВГСУ від 12.06.2013 р. у справі № 5023/1091/12).

Таким чином, вимоги ТОВ "Факторингова компанія Паритет" щодо звернення стягнення заборгованості за генеральною кредитною угодою від 31.07.2001 р та договором застави основних засобів № 11/1-2327 від 01.11.2007 р. на майно відповідачів шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмета застави, є такими, що відповідають чинному законодавству.

Проте, судом встановлено, що 31.03.2014 р. постановою господарського суду міста Києва у справі № 49/277-б визнано банкрутом ТОВ "Євросервіс-Україна" та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Крім того, ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» встановлено спеціальний порядок щодо реалізації такого майна банкрута, в тому числі - заставного.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що реалізувати своє право на звернення стягнення заборгованості за рахунок заставленого рухомого майна по договору застави основних засобів № 11/12327 від 01.11.2007 р. позивач має в межах справи про банкрутство ТОВ "Євросервіс-Україна", а тому в задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

Також, вирішуючи справу по суті, суд повинен вирішити питання про подальше застосування заходів забезпечення позову, якщо такі були вжиті.

Як вже зазначалось, ухвалою суду у даній справі від 25.03.2014 р. заяву позивача про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на рухоме майно, що належить ПП «Ескарп ХХІ», ДП «Підприємство "Продпрогрес», ТОВ «Фірма «ТМА», заборонено ПП «Ескарп ХХІ», ТОВ «Фірма «ТМА», ДП «Підприємство «Продпрогрес» та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі в заставу, іпотеку та оренду вказаного рухомого майна, у тому числі заборонити змінювати властивості вказаного майна, його вид, форму, якість, комплектність, здійснювати його переробку, поділ, комплектність, утилізацію, у тому числі у якості металобрухту, а також заборонено вивозити вказане майно поза межі його місцезнаходження: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Заводська, 1/1.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26 грудня 2011 року № 16 враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд вправі скасувати вжиті заходи, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Оскільки суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, а в певній частині позову провадження підлягає припиненню, то й потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення відпала, у зв'язку з чим суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову покладаються на позивача. При цьому суд зазначає, що в разі відмови від позову (частини позовних вимог), що розглядається судом, позивач таким чином виражає свою власну волю та просить суд не вирішувати позов по суті, а тому здійснені ним судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 35, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" до Дочірнього підприємства "Підприємство "Продпрогрес", Приватного підприємства "Ескарп ХХІ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс - Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 11/1-2327 від 01.11.2007 р. в частині звернення стягнення на рухоме майно Дочірнього підприємства "Підприємство "Продпрогрес" в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Євросервіс - Україна" припинити.

У решті позовних вимог - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 25.03.2014 р., а саме - арешт на рухоме майно, що є предметом застави та належить Дочірньому підприємству «Підприємство «Продпрогрес», Приватному підприємству «Ескарп ХХІ», Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТМА», заборону Приватному підприємству «Ескарп ХХІ», Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТМА», Дочірньому підприємству «Підприємство «Продпрогрес» та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі в заставу, іпотеку та оренду вказаного рухомого майна, у тому числі заборону змінювати властивості вказаного майна, його вид, форму, якість, комплектність, здійснювати його переробку, поділ, комплектність, утилізацію, у тому числі у якості металобрухту, а також заборону вивозити вказане майно поза межі його місцезнаходження: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Заводська, 1/1.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 28 липня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 1 серпня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна