Вирок № 40031701, 05.08.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2563/14-к

Номер провадження 1-кп/629/235/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Колегія суддів Лозівського міськрайонного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

суддів: Смірнової Н.А., Харабадзе К.Ш.

за участю:

секретаря судового засідання - Мовчан Ю.О.,

прокурора - Бабенка О.І.

підсудного - ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області у місті Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження № 12012220380000295 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Василівка Запорізької області, громадянина України, з середньою спеціальної освітою, не працюючого, не одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-05 серпня 2002 року Васильківським районним судом Запорізької

області за ч. 2 ст. 185 , ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення

волі;

-01 вересня 2005 року Васильківським районним судом Запорізької області за ч. 3 - ст. 185, ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання, з випробувальним строком 3 роки;

-10 грудня 2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. ст. 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнений 04.11.2011 року у зв'язку із відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-

встановив

19 лютого 2012 року, близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, направлявся, як пасажир, з м. Лозова Харківської області в смт. Близнюки Харківської області на автомобілі - таксі «DAEWOO LANOS» номерний знак НОМЕР_3. Автомобілем керував підприємець ОСОБА_3 У с. Петрівське Близнюківського району Харківської області, у громадському місці - в районі Кіровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, ОСОБА_1, з метою грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно наказав водію ОСОБА_3 зупинити автомобіль. Після зупинки автомобіля, ОСОБА_1, продовжуючи свої хуліганські дії, вийшов з автомобіля та пішов до дверей водія, відкрив двері і безпричинно, погрожуючи ОСОБА_3 ножем, наказав потерпілому ОСОБА_3 вийти з автомобіля. Ніж ОСОБА_1, заздалегідь взяв в квартирі ОСОБА_4, з її - ОСОБА_4, дозволу.

ОСОБА_3, сидячи наляканий в своєму автомобілі, в цілях самооборони від неправомірних дій ОСОБА_1, ногою відштовхнув останнього, зачинив двері автомобіля та поїхав з місця пригоди. Після чого, про скоєне повідомив до правоохоронних органів. У зв'язку з вказаними хуліганськими діями ОСОБА_1 була зупинена підприємницька діяльність ОСОБА_3

ОСОБА_3 до кінця робочого дня знаходився в Близнюківському СВМ Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, для з'ясування обставин.

Вказані хуліганські дії ОСОБА_1 супроводжувалися особливою зухвалістю, яка виразилася в тому, що він скоїв вказані хуліганські дії поблизу загальноосвітньої школи, із застосуванням ножа, яким можливо заподіяти різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні, 04 серпня 2014 року, за обвинуваченням за ч. 4 ст. 296 КК України, висунуте прокурором у порядку ч. 2 ст. 377 КПК України, визнав себе винним повністю. Пояснив, що 19 лютого 2014 року він, разом зі своїм знайомим ОСОБА_5, знаходилися в гостях у ОСОБА_4, де вживали спиртні напої. Оскільки, в той день у них був вихідний, то він вирішив поїхати в смт. Близнюки, де проживає його колишня співмешканка ОСОБА_7, щоб позичити гроші. Потім повернутися в м. Лозова, придбати продукти харчування та спиртні напої і продовжувати вживати спиртні напої. Він запропонував ОСОБА_6 поїхати в смт. Близнюки. Пояснив, що він зі столу у ОСОБА_4 взяв кухонний ніж, щоб використати для особистих потреб, тобто використати після того, як придбає продукти харчування. Ніж він взяв у ОСОБА_4

Далі пояснив, що разом зі ОСОБА_6 пішов в напрямку автостанції м. Лозова, де біля зупинки «Центральний ринок» сіли в автомобіль - таксі «Део Ланос» і поїхали в смт. Близнюки.

В дорозі, а саме в с. Петрівське, біля школи, він попрохав водія таксі зупинити автомобіль, у зв'язку з природніми потребами. Він розумів, що це громадське місце. Він вийшов з автомобіля і хотів попрохати ОСОБА_6 вийти, бо не хоче оплачувати проїзд в таксі. Далі вони доберуться самостійно. Але не встиг закінчити фразу і у нього з рукава куртки випав ніж, який він взяв для нарізки продуктів.

Фраза, з проханням вийти, була адресована ОСОБА_6 Водій його невірно зрозумів.

У вчиненому щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, прохав його суворо не карати, врахувати тяжку хворобу.

На запитання підсудний вказав, що ніж він тримав в рукаві куртки, оскільки у нього маленькі кармани в куртці, тому нікуди було покласти ніж.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав, що він є приватним підприємцем - водієм таксі. 19 лютого 2012 року відвозив пасажирів з м. Лозова Харківської області до смт. Близнюки Харківської області. У с. Петрівське Близнюківського району Харківської області пасажир, що сидів на задньому пасажирському сидінні, попрохав зупинити автомобіль. Після зупинки автомобіля пасажир, пізніше виявилося - ОСОБА_1, вийшов, підійшов до дверей водія та, погрожуючи ножем, наказав йому - ОСОБА_3, вийти із автомобіля. Він, ОСОБА_3, злякався, вчинив опір обвинуваченому - ногою відштовхнув останнього. Зачинив двері автомобіля і поїхав з місця пригоди. Після чого про скоєння вказаного злочину повідомив до правоохоронних органів. Зазначив, що відчув страх, оскільки злякався, що ОСОБА_1 вдарить його ножем. Він не розумів чого очікувати від ОСОБА_1, так як той нічого не вимагав, окрім як вийти із автомобіля. Пасажир ОСОБА_6 вискочив із автомобіля.

Пояснив, що з боку підсудного будь-якого насилля по відношенню до нього, ОСОБА_3 не було .

Потерпілий ОСОБА_3 повністю підтримав обвинувальний акт, оголошений прокурором у судовому засіданні 04 серпня 2014 року. Сказав, що не має претензій до ОСОБА_1, вибачив його.

Свідок ОСОБА_6, у судовому засіданні показав, що в лютого 2012 року, точної дати він не пам'ятає, у нього був вихідний день. Він разом з ОСОБА_1 зустрілися у знайомої ОСОБА_4 Вживали спиртні напої - пиво. ОСОБА_1 запропонував поїхати до колишньої співмешканки

в смт. Близнюки, щоб взяти у борг гроші та придбати спиртні напої і продукти харчування. Чи брав ОСОБА_1 в квартирі у ОСОБА_4 ніж, він - свідок не бачив.

Вони пішли разом до «Центрального ринку». На зупинці сіли в автомобіль «Таксі» і поїхали в смт. Близнюки. Під час дороги ОСОБА_1 сказав.,що йому необхідно зупинити автомобіль, у зв'язку з природніми потребами, але він - свідок ОСОБА_6 вирішив, що ОСОБА_1 може потерпіти до смт. Близнюки, тому сказав, що непотрібно зупинятися. В с. Петрівське Близнюківського району, ОСОБА_1 знову попрохав зупинити автомобіль, за природньою потребою. Водій зупинив автомобіль біля школи в с. Петрівське. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, обійшов автомобіль і відчинив двері з боку водія та звернувся до водія, сказав «Вийти». Водій злякався, вчинив опір, ногою відштовхнув ОСОБА_1, зачинив двері автомобілю і поїхав з місця пригоди. Все відбувалося дуже швидко, протягом декількох секунд. Пояснив, що він вистрибнув із автомобіля, бо все відбулося неочікувано.

Коли водій поїхав, то вони через деякий час сіли в маршрутний автобус на якому доїхали до смт. Близнюки. На зупинці були затримані співробітниками міліції.

В автобусі ОСОБА_1 сказав, що він ніж викинув на місці, де все відбувалося.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних які характеризують його особу.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте прокурором відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється. У зв'язку з цим суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.4 ст.296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням ножа, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 установлено, що він раніше судимий; перебуває на обліку у лікаря - нарколога; на обліку у лікаря - психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується посередньо; не одружений; не працює; не інвалід; перебуває на обліку в туберкульозному диспансері з приводу МРТБ, захворювання А.15, іншими хронічними і важкими захворюваннями не страждає; не є депутатом; не є учасником бойових дій в Афганістані; не є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, не військовозобов'язаний, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має (том 1 а.с. 61-83, том 5 а.с. 57).

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1, не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному - судом визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.

Із урахуванням ступеня тяжкості скоєного, конкретних обставин при скоєному, даних про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують покарання, відсутністю обставин, які пом'якшують покарання, відношення до скоєного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання підсудного доцільним буде призначення покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України.

Суд, приходить до висновку, що всі вказані обставини, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Підстав для застосування положень ст. 69-1 КК України суд також не вбачає.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 обраний 22 лютого 2012 року постановою Близнюківського районного суду Харківської області, у вигляді тримання під вартою, залишити без змін. (т. 1 а.с. 95- 96).

Термін відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання - 19.02.2012 року з 19 години 00 хвилин, згідно протоколу затримання особи № 001576 від 19 лютого 2012 року (том 1 а.с. 41-43).

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України із ОСОБА_1 необхідно стягнути процесуальні витрати.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити утримання під вартою.

Початок терміну відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 19 години 00 хвилин 19 лютого 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, судові витрати за проведення експертизи у розмірі - 196 гривень 00 копійок (сто дев'яносто шість гривень 00 копійок) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління внутрішніх справ України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази, а саме: ніж, вилучений 19.02.2012 року в ході огляду місця пригоди, загальною довжиною 228 мм, клинок ножа прямий однолезевий, виготовлений з матеріалу срібно - сірого кольору, з металевим лезом довжиною 120 мм, шириною в самій найбільшій його частині 17 мм, а в найменшій 3 мм, товщина леза складає 1,5 мм, рукоятка виготовлена з твердого полімерного матеріалу світло коричнево-чорного кольору, з трьома круглими металевими закльопками. Частина рукоятки відбита. На лезі ножа є вигравіруваний напис «PETERHOF», який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Близнюківського СВМ Лозівського МВ ГУМВС

України в Харківській області, згідно постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів (том 1 а.с. 151) та квитанції № 066 від 22.03.2012 року (том 1 а.с. 152) - після набрання вироком законної сили - знищити, як такий, що не представляє цінності.

Матеріали кримінального провадження № 12012220380000295 залишити при обвинувальному акті кримінального судового провадження з подальшим зберіганням у матеріалах справи № 629/2563/14-к номер провадження 1-кп/629/235/14

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Головуючий - Суддя: О. І. Горчакова

Судді: Н.А.Смірнова

К.Ш. Харабадзе