Постанова № 40030520, 30.07.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/2469/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,

сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Маланчука М.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області

про визнання дій та бездіяльності протиправною.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Маланчука М.А. щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.02.2014 р. по виконавчому провадженню №ЄДРВП 38740515-1149/2;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Маланчука М.А. щодо невиконання всіх виконавчих заходів спрямованих на фактичне виконання вироку суду;

- скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.02.2014 р. винесену державним виконавцем Маланчуком М.А. по виконавчому провадженню № ЄДРВП 38740515-1149/2 та затверджену заступником начальника відділу ДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г.О. як таку, що винесена передчасно.

В обґрунтування вказував, що державним виконавцем не виконано вирок Хотинського районного суду, а саме не вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо примусового стягнення коштів з боржників.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Також в судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування вказував, що в березні 2014 р. ОСОБА_1 звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області із скаргою на дії відповідача стосовно прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.02.2014 р. Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11.04.2014 р. позовні вимоги позивача задоволено. Проте 09.07.2014 р. вказане рішення Апеляційним судом Чернівецької області скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку представника відповідача, ухвалою суду від 30.07.2014 р., занесеною до журналу судового засідання, визнано причини пропуску звернення до суду поважними.

Ухвалою суду від 30.07.2014 р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог, у зв'язку з відмовою позивача від частини позовних вимог, а саме щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.02.2014 р. винесену державним виконавцем Маланчуком М.А. по виконавчому провадженню №ЄДРВП 38740515-1149/2 та затверджену заступником начальника відділу ДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г.О. як таку, що винесена передчасно.

Відділом державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких вважав позовні вимоги безпідставними та просив суд у задоволенні позову відмовити. При цьому зазначав, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 20.03.2012 р. по кримінальній справі № 1-7/12 р. визнано винним ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в скоєнні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 3 КК України і призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5, а в разі відсутності в нього майна для відшкодування шкоди, з його батьків ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну злочином в розмірі 12300,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 67598,00 грн. (а.с. 17-18).

На підставі цього рішення, 22.06.2012 р. Хотинським районним судом Чернівецької області видано виконавчий лист № 1-7/12 р. (а.с. 19).

Як вбачається із матеріалів справи, 06.07.2012 р. державним виконавцем державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчуком М.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-7/12 р., виданого Хотинським районним судом Чернівецької області 22.06.2012 р. Накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_5 в межах суми звернення стягнення: 79898,00 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_5, в межах суми боргу. Боржника зобов'язано добровільно виконати виконавчий документ в семиденний строк, про що повідомити ВДВС Хотинського РУЮ.

01.10.2012 р. у відповідності до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем ВДВС Хотинського РУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-7/12 р. виданого 22.06.2012 р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно в межах позовних вимог, що належить боржникам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 в межах суми звернення стягнення 79898,00 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржникам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 в межах суми боргу.

04.04.2013 р. державним виконавцем Маланчуком М.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна у боржників, припинено чинність арешту майна боржників та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2013 р., яка набрала законної сили 11.06.2013 р., у справі № 824/1117/13-а, позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А. ВП №33267808 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.04.013 р. (а.с. 139 - 141).

13.05.2013 р. позивачем вдруге пред'явлено до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції виконавчий лист № 1-7 Хотинського районного суду про стягнення з ОСОБА_5, а вразі відсутності у нього майна для відшкодування шкоди, з його батьків ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди заподіяної злочином в розмірі 12300 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 67598 грн. (а.с. 135).

15.05.2013 р., на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 37897278 (а.с. 134).

01.07.2013 р. позивач втретє пред'явив до виконання виконавчий лист № 1-7 виданий Хотинським районним судом про стягнення з ОСОБА_5, а вразі відсутності у нього майна для відшкодування шкоди, з його батьків ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди заподіяної злочином в розмірі 12300 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 67598 грн. (а.с. 13).

08.07.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38740515 по виконанню виконавчого листа № 1-7 виданого Хотинським районним судом (а.с. 45).

15.07.2013 р. державним виконавцем направлено запит в Хотинський районний центр зайнятості та Ощадбанк щодо наявного майна та коштів ОСОБА_5 Згідно інформації Хотинського районного центру зайнятості ОСОБА_5 на обліку не перебуває. Згідно довідки Ощадбанку рахунки за боржником не зареєстровані (а.с. 50, 51, 53).

З матеріалів справи слідує, що 01.08.2013 р. державним виконавцем направлено запит в Реєстраційну службу Хотинського районного управління юстиції щодо наявності зареєстрованого майна за ОСОБА_5 Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості щодо наявного майна за ОСОБА_5 відсутні (а.с. 52, 54, 55, 56, 57, 58).

Також як вбачається із відповідей на запити відповідача, боржники на обліку в Хотинському районному центрі зайнятості не перебувають і допомогу по безробіттю не отримують (а.с. 51, 73).

З метою встановлення у боржників наявності транспортних засобів відповідач звернувся із запитом до УДАІ УМВС України у Чернівецькій області. На який отримав відповідь, що за ОСОБА_5 транспортних засобів на праві власності не зареєстровано (а.с. 61).

Як вбачається із довідок виданих виконавчим комітетом Рашківської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, згідно запису в господарській книзі №4 особового рахунку НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстрована та не проживає ОСОБА_8 За даною адресою проживають: ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 81, 82).

27.11.2013 р. державним виконавцем здійснено виїзд по місцю проживання боржника та встановлено, що майна, на яке можливо звернути стягнення не виявлено, про що складено акт (а.с. 60).

Згідно інформації виконавчого комітету Рашківської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 11.02.2014 р., ОСОБА_5 зареєстрований в АДРЕСА_2 у власному користуванні майна не має.

19.02.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 38740515, у зв'язку відсутністю майна у боржників (а.с. 86).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся в цивільному порядку з позовом до Хотинського районного суду.

11.04.2014 р. ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Маланчука М.А. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.02.2014 р. винесену по виконавчому провадженню № ЄДРВП 38740515-1149/2 визнано протиправними. Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.02.2014 р. винесену державним виконавцем Маланчуком М.А. по виконавчому провадженню № ЄДРВП 38740515-1149/2 та затверджену заступником начальника відділу ДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г.О. скасовано (а.с. 5-6).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. 09.08.2014 р. ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 11.04.2014 р. скасовано, а провадження в справі закрито (а.с. 7-9). Приймаючи вказане рішення, апеляційний суд виходив з того, що оскільки судове рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні ухвалюється не за нормами ЦПК України, які лише субсидіарно можуть бути застосовані при його розгляді, а його примусове виконання здійснює державна виконавча служба, то оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні вироків, що стосується вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 181 КАС України підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У зв'язку скасуванням судового рішення та закриття провадження у справі, позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із вказаним позовом.

Також судом встановлено та не заперечувалося сторонами у судовому засіданні, що 04.02.2014 р., на підставі судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/1117/13-а від 22.05.2013 р., державним виконавцем Хотинського районного управління юстиції винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 33267808 за виконавчим листом № 1-7 виданого Хотинським районним судом.

30.05.2014 р. державним виконавцем Хотинського районного управління юстиції винесено постанову у виконавчому провадженні № 33267808, яка затверджена заступником начальника відділу про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-7 виданого Хотинським районним судом. Підставою для закінчення виконавчого провадження та повернення позивачу виконавчого листа слугувало непред'явлення стягувачем (позивачем) виконавчого документу за відновленим виконавчим провадженням (а.с.с 132 - 133).

В судовому засіданні позивач не заперечував отримання вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження № 33267808 та вказував, що не оскаржував її до вищестоящого органу ДВС або до суду.

Разом з тим, в судовому засіданні позивач та його представник зазначали, що звернулися до відповідача вчетверте з виконавчим листом № 1-7 виданим Хотинським районним судом про стягнення з ОСОБА_5, а в разі відсутності в нього майна для відшкодування шкоди, з його батьків ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, заподіяної злочином в розмірі 12300,00 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 67598,00 грн.

Судом встановлено, що 25.04.2014 р. позивач вчетверте звернувся до Хотинського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-7 виданим Хотинським районним судом про стягнення з матері засудженого неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_6 коштів, шляхом звернення стягнення на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 104).

06.05.2014 р. відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-7/12 р. виданого Хотинським районним судом Чернівецької області. Накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_6 в межах суми звернення стягнення: 79898,00 грн. Заборонено здійснювати будь-яке відчуження майна, а також надано семиденний строк для добровільного виконання рішення (а.с. 105-106).

20.05.2014 р. державним виконавцем накладено арешт на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт опису і арешту майна (а.с. 115 - 116).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону № 606-XIV).

Статтею 2 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Маланчука М.А. щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.02.2014 р. по виконавчому провадженню №ЄДРВП 38740515-1149/2 та визнання бездіяльності протиправною щодо невжиття всіх виконавчих заходів спрямованих на фактичне виконання вироку суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 106 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Із змісту вказаних норм вбачається, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ч. 2 ст. 162 КАС України. При цьому адміністративний суд може застосувати інший спосіб захисту права, який би гарантував захист прав, свобод та інтересів осіб. Критерієм обрання способу захисту порушеного права є те, що він з урахуванням особливостей спірних відносин повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача. В позовній заяві позивач повинен зазначити нормативне обґрунтування своїх вимог, вибравши при цьому належний спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати: дії відповідача щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.02.2014 р. по виконавчому провадженню № 38740515 та бездіяльність щодо невжиття всіх виконавчих заходів спрямованих на фактичне виконання вироку суду протиправними.

На думку суду, позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки обраний спосіб захисту не спрямований на реальне відновлення порушеного права. Тому, позовні вимоги про визнання протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Маланчука М.А. щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.02.2014 р. по виконавчому провадженню №ЄДРВП 38740515-1149/2 та бездіяльності щодо невжиття всіх виконавчих заходів спрямованих на фактичне виконання вироку суду задоволенню не підлягають. В даному випадку належним способом захисту порушеного права є скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.02.2014 р.

Окрім того, суд зазначає, що навіть у разі задоволення судом вимог позивача у тому вигляді, як вони сформульовані в позовній заяві, неможливо здійснити примусове виконання такого судового рішення в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», що також зайвий раз свідчить про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 11 Закону № 606-XIV).

Статтею 52 Закону № 606-XIV зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З матеріалів справи видно, що 19.02.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 38740515, у зв'язку відсутністю майна у боржників.

Судом встановлено, а також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що 25.04.2014 р. позивач вчетверте звернувся до Хотинського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-7 виданим Хотинським районним судом про стягнення з матері засудженого неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_6 коштів, шляхом звернення стягнення на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1.

За результатами розгляду заяви, 06.05.2014 р. відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43170929 по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-7/12 р. виданого Хотинським районним судом, а 20.05.2014 р. накладено арешт на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходить за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається із матеріалів справи, право власності на вказане майно визнано за ОСОБА_6 рішенням Хотинського районного суду від 06.12.2000 р. за її позовом до ОСОБА_9 про розподіл спадкового майна в натурі (а.с. 112-113).

Таким чином, суд констатує, що під час здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-7/12 р. виданого Хотинським районним судом по виконавчому провадженні № 38740515, відповідачем не вжито всіх необхідних заходів щодо розшуку та встановлення майна, на яке може бути звернено стягнення, зокрема на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_6

Такі дії вчинено відповідачем тільки під час здійснення виконавчих дій по виконавчому провадженні №43170929 відкритому 06.05.52014 р.

Разом з тим, на думку суду, вказана обставина не є підставою для задоволення позову з таких міркувань.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є прямий (безпосередній) вплив такого рішення, дії чи бездіяльності на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії (бездіяльність), вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії (бездільяність) не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій (бездіяльності) входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій (бездіяльності) не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовної вимоги щодо скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.02.2014 р., відтак позовні вимоги позивача про визнання дій та бездіяльності відповідача протиправними не можуть бути предметом оскарження окремо від рішення відповідача - постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.02.2014 р. ВП № 38740515.

При цьому, в даному випадку суд не може вийти за межі позовних вимог та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.02.2014 р., оскільки це призведе до перебування у провадженні відповідача двох виконавчих проваджень по примусовому виконанню одного виконавчого листа № 1-7/12 р. виданого Хотинським районним судом про стягнення з ОСОБА_5, а вразі відсутності у нього майна для відшкодування шкоди, з його батьків ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди заподіяної злочином в розмірі 12300 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 67598 грн., що є неприпустимим в силу вимог Закону № 606-XIV.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вказана стаття конституції не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тільки встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність (абз. 9 п.2 мотивувальної частини від 25.11.1997 року у справі №6-зп за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_10 щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки ОСОБА_10 щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи). Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України у справі №9-зп за зверненням громадян ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України від 25.12.1997 р.).

Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За правилами ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем під час здійснення виконавчих дій по виконавчому провадженні №43170929 вжито заходів щодо опису та арешту майна боржників, відтак порушені права позивача допущені бездіяльністю відповідача по виконавчому провадженні № 38740515 поновлені, та не заперечувались останнім в судовому засіданні.

Тому, визнання судом дій та бездіяльності відповідача щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого листа та невжиття всіх необхідних заходів щодо розшуку та встановлення майна, на яке може бути звернено стягнення, ніяким чином не спрямоване на реальне відновлення порушених прав та інтересів позивача.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Маланчука Миколи Анатолійовича щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.02.2014 р. по виконавчому провадженню №ЄДРВП 38740515-1149/2; визнання протиправною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Маланчука Миколи Анатолійовича щодо невиконання всіх виконавчих заходів спрямованих на фактичне виконання вироку суду.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 та 129 Конституції України, ст. ст. 2, 70, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 04 серпня 2014 р.

Суддя В.К. Левицький