Ухвала суду № 40028003, 17.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3811/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АрсАвіа» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АрсАвіа» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, за участю Прокуратури Дарницького району м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АрсАвіа» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2012 року № 0000200700/3420 та № 0000190700/3419.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що податковим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «НВФ «АрсАвіа» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт № 1057/0700/35725964 від 20 лютого 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, ст. 200, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201. п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого не було підтверджено суму податкового кредиту та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по деклараціям: за вересень 2011 року - в розмірі 395 208,34 грн.; за жовтень 2011 року - в розмірі 766 058,13 грн.; за листопад 2011 року 561 558.17 гри.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 28 лютого 2012 року:

- № 0000200700/3420, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 506 487,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 126 622,00 грн.;

- № 0000190700/3419, яким зменшено суму бюджетного відшкодування, заявлену в листопаді 2011 року в розмірі 654 779,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 163 695,00 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, судова колегія зважає на наступне.

Між ТОВ «Аерокрафт» (продавець) та ТОВ «АрсАвіа» (покупець) у серпні-жовтні 2011 року було укладено ряд договорів, згідно умов яких продавець поставляв на адресу покупця товар, а покупець оплачує за такий товар. На виконання вказаних договорів ТОВ «Аерокрафт» у вересні-листопаді 2011 року виписано ряд податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано частину спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Наявність податкових накладних, позивач вважає достатніми підставами для нарахування визначених в них сум податку на додану вартість до податкового кредиту підприємства, а також можливості стверджувати про реальність господарських операцій. Крім того, на підтвердження фактів реального виконання договорів представником ТОВ «АрсАвіа» було надано пояснення подальшого руху отриманих від ТОВ «Аерокрафт» товарів до третіх осіб разом із договорами з цими особами, довіреностями, актами приймання-передачі товарів та іншими документами.

В свою чергу, апеляційна інстанція підтримує правову позицію суду першої інстанції щодо фіктивності таких господарських операцій ТОВ «АрсАвіа» та ТОВ «Аерокрафт», яке має ознаки фіктивного підприємства, з огляду на слідуюче.

Відповідачем до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було надіслано запит від 22.11.2011 року № 64906/7/07-016 щодо проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам з ТОВ «НВФ «АрсАвіа» в вересні 2011 року та від 23.01.2012 року № 677/7/07-016 в жовтні-листопаді 2011 року.

Згідно отриманої відповіді від 10.02.2012 року № 3955/7/23-516 на адресу ТОВ «Аерокрафт» було надіслано запит про надання пояснень та документальних підтверджень. Повідомлення в зв'язку з неврученням повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Співробітниками відділу перевірок ризикових операцій ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «Аерокрафт» та складено акт невстановлення місцезнаходження.

До ВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було надано службову записку щодо здійснення оперативно-розшукових заходів та застосування арешту на розрахункових рахунках підприємства. До відділу обліку платників податків ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя передано службову записку для вжиття відповідних заходів. Проте, провести зустрічну звірку ТОВ «Аерокрафт» по взаєморозрахункам з ТОВ «НВФ «АрсАвіа» на день підписання акту перевірки видалось неможливим.

Окрім того, ВПНВ ПДВ ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було надано службову записку від 15.02.2012 року № 1067/7/26-2/3, в якій було зазначено, що під час відпрацювання ТОВ «Аерокрафт» встановлено, що директором та засновником даного товариства являється громадянин ОСОБА_3. Разом з тим, згідно бази даних ДРФО ДПА України заробітна плата ОСОБА_3 на вищевказаному підприємстві не нараховувалась та не виплачувалась.

Наведене вище дає підстави судовій колегії прийти до однозначного висновку, що видані ТОВ «Аерокрафт» на адресу ТОВ «АрсАвіа» податкові накладні, підписані директором контрагента позивача, не можуть бути підставами для нарахування визначених в них сум податкового кредиту, оскільки є сумнівними.

Також, між ТОВ «Мастергільдія» та ТОВ «АрсАвіа» 10.10.2011 року та 14.11.2011 року укладено договори, згідно яких перше поставило на адресу другого товари, які були оплачені позивачем відповідно до виписаних на його адресу податкових накладних, наданих на підтвердження реальності здійснення господарських операції за вказаними договорами. Крім того, було надано схему руху товарів отриманих від ТОВ «Мастергільдія» до третіх осіб.

В свою чергу, від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва керівництву ТОВ «Мастергільдія» було надіслано запит щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаєморозрахунків з ТОВ «АрсАвіа» від 23.01.2012 року № 1173/10/07-018, проте, станом на день підписання акту перевірки відповіді так і не отримано.

Крім того, ВПНВ ПДВ ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було надано службову записку від 15.02.2012 року № 1067/7/26-2/3, в зазначено, що під час опрацювання ТОВ «Мастергільдія» опитано директора та засновника даного товариства - громадянина ОСОБА_4, який пояснив, що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності даного підприємства він не має, а зареєстрував дане підприємство виключно за грошову винагороду.

Між ПП «Автовантаж-сервіс» (продавець) та ТОВ «АрсАвіа» (покупець) в жовтні 2011 року укладено ряд господарських договорів, відповідно до яких покупець придбав у продавця товари та оплатив їх вартість. За наслідками господарських операцій між цими підприємствами продавцем було складено на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких останній відніс суми ПДВ до податкового кредиту. В підтвердження факту здійснення зазначених вище господарських операцій позивачем надано накладні, а також докази подальшого руху отриманих від ПП «Автовантаж-сервіс» товарів.

Службовою запискою ВПНВ ПДВ ЕВПМ № 1229/7/26-2/3 від 21.02.2012 року було надано копію пояснень громадянина ОСОБА_5, згідно якого значиться, що в 2011 році у зв'язку з скрутним матеріальним становищем він погодився на пропозицію зареєструвати за грошову винагороду підприємство ПП «Автовантаж-сервіс». Фактично директором та засновником даного підприємства він не являється, ніколи не підписував особисто звітні, бухгалтерські та фінансово - господарські документи, не подавав особисто податкову звітність, також йому не відомо яка фактична адреса ПП «Автовантаж Сервіс». Зазначив, що він не укладав та не підписував від імені ТОВ ПП «Автовантаж-сервіс» угоди, не укладав та не підписував від імені ПП «Автовантаж-сервіс» угоди з ТОВ «АрсАвіа», ніяких товарно - матеріальних цінностей в адресу ТОВ «НВФ «АрсАвіа» він не постачав. Хто саме підписував податкові накладні виписані ПП «Авто вантаж-сервіс» в адресу ТОВ «НВФ «Арсавіа», хто ставив відтиск печатки на цих документах та в кого в даний час ходиться печатка та документи фінансово-господарської діяльності ПП «Автовантаж-сервіс» йому не відомо.

Слід відзначити, що ВДСБЕЗ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві проведено виїмку в приміщенні ТОВ «АрсАвіа», в результаті якої були вилучені первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства, в тому числі і договори із контрагентами, а тому такі договори не були долучені до матеріалів справи.

Апеляційна інстанція звертає увагу на службову записку ВПНВ ПДВ ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 17.02.2012 року № 1136/7/26-2/3, якою було надано копію висновку НДЕКЦ при УМВС України № 96 від 17.02.2012 року, де зазначено, що:

- підписи від імені ОСОБА_3 є неспівставними за транскрипцією, підписи були використані в якості зразка при копіюванні в копіях податкових накладних, виданих ТОВ «Аерокрафт» у вересні-листопаді 2011 року.

- підписи від імені ОСОБА_4, які були використані в якості зразка при копіюванні в копіях податкових накладних виданих ТОВ «Мастергільдія» та в поясненні ОСОБА_4 встановлені розбіжності, як загальних так і особистих ознак почерку, що характеризують виконавця підпису визнані суттєвими, інформативними, характерними, у своїй сукупності стійкими, та у комплексі своєму достатніми для висновки про те, що підписи від імені ОСОБА_4, які були використані в якості зразка при копіюванні в податкових накладних (копіях) були виконані іншою особою;

- підписи від імені ОСОБА_5 директора ПП «Автовантаж-сервіс», які були використані в якості зразка при копіюванні в копіях податкових накладних виданих ПП «Автовантаж-Сервіс» з підписом від імені ОСОБА_5, що був використаний в якості зразка при копіюванні в Формі № 1 на громадянина ОСОБА_6 (копія) було встановлено розбіжності таких ознак, як ступінь виробленості, координація рухів, розгін; переважаюча форма та напрям рухів, напрям підпису, форма основи підпису, а також особистих ознак почерку, які характеризуються формою рухів при виконанні, напрямком рухів при виконанні, протяжністю рухів при виконанні, взаємним розміщенням, точок початку, перетину та закінчення рухів при виконанні та з'єднанні елементів підпису. Встановлені розбіжності, як загальних так і особистих ознак почерку, що характеризують виконавця підпису визнані суттєвими, інформативними, характерними, у своїй сукупності стійкими, та у комплексі своєму достатніми для висновки про те, що підписи від імені ОСОБА_5, які були використані в якості зразка при копіюванні в податкових накладних (копіях) ймовірно виконані однією особою, а підпис від імені ОСОБА_5, використаний в якості зразка при копіюванні в Формі №1 на громадянина ОСОБА_6 (копія) - ймовірно виконаний другою особою.

Аналізуючи в сукупності зазначені вище обставини справи, судова колегія не може не погодитися з доводами суду першої інстанції, що господарські операції з купівлі-продажу товарів ТОВ «АрсАвіа» та контрагентами ТОВ «Аерокрафт», ТОВ «Мастергільдія» та ПП Авто вантаж-Сервіс» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, чого в даному випадку встановлено не було.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції, про що також зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Слід відзначити, що прокуратурою Дарницького району м. Києва порушена кримінальна справа проти директора ТОВ «АрсАвіа» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України щодо вчинення ним замаху на заволодіння чужим майном, в даному випадку майном держави

Перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту, з огляду на те, що надана позивачем документація не підтверджує самого факту реальності господарських операцій, що, в свою чергу, свідчить про невиконання договірних зобов'язань позивачем та ставить під сумнів здійснення всіх господарських операцій за вищевказаними договорами.

Суд першої інстанції дійшов вірного та ґрунтованого висновку, що податкові накладні, які слугували підставою для формування позивачем податкового кредиту, не можна вважати первинними бухгалтерськими документами в розумінні чинного податкового законодавства, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів у ТОВ «Аерокрафт», ТОВ «Мастергільдія» та ПП «Авто вантаж-Сервіс».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено обґрунтованість і законність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АрсАвіа» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 24.07.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.