Постанова № 40027772, 04.08.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2014 року Чернігів Справа № 825/2426/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представника відповідача Смуригіної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (далі - КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ») звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату від 24.04.2014 №№ 240/0005971702, 241/0005981702, 242/0005991702, 243/0006001702, 244/0006011702.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (недоїмка), яка виникала протягом вересня 2013 - січня 2014 років по незалежних від закладу обставинах (несвоєчасне фінансування закладу), станом на 25.04.2014 сплачена в повному обсязі.

При цьому, обґрунтовуючи свої вимоги позивач наголосив, що КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» зобов'язаний сплачувати єдиний внесок одночасно з видачею (виплатою) сум заробітної плати, що і було зроблено позивачем, а тому пропуск терміну сплати єдиного внеску виник не з вини лікарні, а отже спірні рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Чернігівської області (далі - Чернігівська ОДПІ) підлягають скасуванню.

Позивач у судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на письмові заперечення, в яких зазначено, що у зв'язку з несвоєчасним погашенням платником задекларованих сум єдиного соціального внеску у період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року до КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» були застосовані штрафні санкції та пеня, оскільки згідно вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Відповідно статті 25 цього Закону, одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

16.07.1997 КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» (ідентифікаційний номер 02006544), зареєстрований в якості юридичної особи Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 599111 та є платником єдиного внеску.

Судом встановлено, що згідно даних по обліковому рахунку з єдиного внеску КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ», за платником внеску рахувалась заборгованість: станом на 21.10.2013 у розмірі 431143,93 грн (з урахуванням переплати), яку було задекларовано платником за вересень 2013 року та погашено 12.11.2013; станом на 21.11.2013 у розмірі 341027,16 грн (з урахуванням переплати), яку було задекларовано платником за жовтень 2013 року та погашено 06.12.2013; станом на 21.12.2013 у розмірі 367000,24 грн (з урахуванням переплати), яку було задекларовано платником за листопад 2013 року та погашено 26.12.2013; станом на 21.01.2014 у розмірі 6893,21 грн (з урахуванням переплати), яку було задекларовано платником за грудень 2013 року та погашено 28.01.2014; станом на 21.02.2014 у розмірі 1187,00 грн (з урахуванням переплати), яку було задекларовано платником за січень 2014 року та погашено 21.02.2014.

У свою чергу, Чернігівською ОДПІ було застосовано до КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплаченого єдиного внеску та нарахована пеня на суму недоїмки з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, у зв'язку з чим сформовано рішення від 24.04.2014 № 240/0005971702, № 241/0005981702, № 242/0005991702, № 243/0006001702, № 244/0006011702.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частина 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлює обов'язки страхувальників, пункт 1 якої передбачає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 7 даного Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно вимог ч. 5 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Таким чином, в контексті даних норм права, судом встановлено, що КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» є розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів, являється неприбутковою організацією та перебуває в оперативному управлінні Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Так, за КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» станом на 21.10.2013 рахувалась заборгованість по заробітній платі за вересень місяць 2013 року в сумі 526578,94 грн, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю за вересень 2013 року; станом на 20.11.2013 рахувалась заборгованість по заробітній платі за жовтень 2013 року в сумі 495437,28 грн, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю за жовтень 2013 року; станом на 20.12.2013 рахувалась заборгованість по заробітній платі за листопад 2013 року в сумі 542314,07 грн, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю за листопад 2013 року; станом на 20.01.2014 рахувалась заборгованість по заробітній платі за грудень 2013 року в сумі 566836,12 грн, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю за грудень 2013 року; станом на 20.02.2014 рахувалась заборгованість по заробітній платі за січень 2014 року в сумі 572045,75 грн, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю за січень 2014 року.

При цьому, остаточний розрахунок по заборгованості з заробітної плати та податків відбувся у зв'язку з отриманням від Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області коштів на оплату праці відповідно до розподілів виділених бюджетних асигнувань Чернігівською районною державною адміністрацією за вересень 2013 року у розмірі 177592,10 грн на рахунок КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» було перераховано лише 06.11.2013; за жовтень 2013 року у розмірі 952304,35 грн на рахунок КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» було перераховано лише 06.12.2013; за листопад 2013 року у розмірі 910896,16 грн на рахунок КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» було перераховано лише 27.12.2013; за грудень 2013 року у розмірі 1020395,00 грн на рахунок КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» було перераховано лише 10.02.2014; за січень 2014 року у розмірі 572045,75 грн на рахунок КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» було перераховано лише 21.02.2014.

Судом встановлено, що за вересень 2013 року позивачем було сплачено заробітну плату 16.10.2013 та єдиний внесок, що підтверджується платіжними дорученнями № 1640, № 1641 та № 1708, 1707, 1710, 1711, 1712; за жовтень 2013 року позивачем було сплачено заробітну плату та єдиний внесок 05.12.2013, що підтверджується платіжними дорученнями № 2070, № 2100 та № 1880, 1950, 1911, 2099, 1837, 1846, 1879; за листопад 2013 року позивачем було сплачено заробітну плату, що підтверджується платіжними дорученнями 27.12.2013 № 2032 та єдиний внесок, що підтверджується платіжними дорученнями № 2093, 2047, 2094, 2095, 2124 від 26.12.2013; за грудень 2013 року позивачем було сплачено заробітну плату та єдиний внесок 16.01.2014, що підтверджується платіжними дорученнями № 32, 52 та № 59, 60, 61, 58, 57, 36, 61, 63, 39, 38, 37, 64, 62; за січень 2014 року позивачем було сплачено заробітну плату та єдиний внесок 07.02.2014, що підтверджується платіжними дорученнями № 274, 217 та № 258, 259, 260, 261.

Поряд з цим, судом встановлено ряд розбіжностей щодо сплати єдиного внеску КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ». Так, згідно облікової картки єдиний внесок за вересень 2013 року позивачем було погашено 12.11.2013, за грудень 2013 року було погашено 28.01.2014, за січень 2014 року було погашено 21.02.2014.

Відповідно до платіжних доручень №1708, №1707, 1710, 1711, 1712 єдиний внесок за вересень 2013 року КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» було сплачено 05.11.2013; відповідно до платіжних доручень № 59, 60, 61, 58, 57, 36, 61, 63, 39, 38, 37, 64, 62 єдиний внесок за грудень 2013 року КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» було сплачено 16.01.2014; а згідно платіжних доручень № 258, 259, 260, 261 за січень 2014 року єдиний внесок КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» було сплачено 07.02.2014.

Так, відповідно до пп. 7 п. 4.3 Розділу ІV Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою Наказ Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 N 455, платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 6 цього пункту, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

При цьому, відповідно до пп. 6 п. 4.3 Розділу ІV цієї Інструкції, нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Частина 6 ст. 7 цього Закону передбачає, що нарахування єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.

Таким чином, з аналізу зазначених норм права суд приходить до висновку, що КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язаний сплачувати нарахований на цю виплату єдиний внесок у встановленому розмірі.

Суд зі змісту даної норми вбачає, що нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску, що сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця є винятковими випадками, оскільки згідно ч. 6 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування єдиного внеску зокрема за працівників (платників, зазначених у пункті 2 частини першої статті 4 цього Закону), здійснюється роботодавцями (платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону), до яких належить КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований, тобто за рахунок заробітної плати.

В свою чергу, оскільки фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, то згідно положень чинного законодавства КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» правомірно сплачувало єдиний внесок у період з вересня 2013 року по лютий 2014 року під час виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум.

Зазначених висновків можна дійти із аналізу постанови Верховного Суду України від 27.05.2014 по справі №21-163а14, в якій зазначено, що якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків. У разі несплати самим банком цих сум Фонд здійснює їх стягнення з банку в порядку, встановленому законодавством України.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем було протиправно застосовано до КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум та пені за кожний день прострочення платежу за вересень 2013 року, за грудень 2013 року та за січень 2014 року, оскільки останній сплачував за ці періоди єдиний внесок набагато раніше (05.11.2013, 16.01.2014, 07.02.2014), ніж визначено Чернігівською ОДПІ (12.11.2013, 28.01.2014, 21.02.2014).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити. що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

В даному випадку, враховуючи, що Чернігівською ОДПІ здійснено помилкове нарахування єдиною внеску без врахування того, що платник під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язаний сплачувати нарахований на цю виплату єдиний внесок у встановленому розмірі. а також те, що розмір штрафу та пені в такому випадку будуть іншими, суд. не може визнати недійсним рішення податкового органу в якійсь сумі.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд приходить до висновку, що рішення від 24.04.2014 № 240/0005971702, №241/0005981702, № 242/0005991702, № 243/0006001702, № 244/0006011702 підлягають скасуванню повністю ще й з цих підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.12.2006 по справі №06/97.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та зважаючи на те що.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність винесення оскаржуваних рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату від 24.04.2014 №№ 240/0005971702, 241/0005981702, 242/0005991702, 243/0006001702, 244/0006011702.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.04.2014 №№ 240/0005971702, 241/0005981702, 242/0005991702, 243/0006001702, 244/0006011702.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан