Постанова № 40025935, 30.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2014 р.Справа № 916/1425/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Журавльова О.О.

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження голови суду від 28.07.2014р. №412)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 30.07.2014р.:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю №3 від 17.03.2014р.;

від відповідача: не з'явились;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Одеської області

від 16 червня 2014 року

по справі № 916/1425/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧКО"

до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

про стягнення 49392,73 грн.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.07.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.2014р. по справі №916/1425/14 (суддя Лічман Л.В.) частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧКО" до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 49392,73 грн.: з відповідача на користь позивача стягнуто 759,04 грн. 3% річних, 654,07 грн. інфляційних втрат, 2831,21 грн. пені, 1822,95 грн. судового збору та 4988,91 грн. витрат на послуги адвоката, в частині стягнення основного боргу на суму 45038,81 припинено провадження, в решті позову відмовлено з посиланням на те, що ТОВ „МОЛОЧКО" як постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки, в той час як ДП „Іллічівський морський торговельний порт" в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України не сплатило на момент подачі позову 45038,81 грн. вартості товару, поставленого за договорами, не дивлячись на те, що перерахування заявлених до стягнення сум відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України та п.4.1 угод слід було здійснити протягом 15 банківських днів від дати поставки кожної партії товару, при цьому, після порушення провадження у справі ДП „Іллічівський морський торговельний порт" оплатилщ 45038,81 грн. основного боргу, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ „МОЛОЧКО", отже провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню згідно з п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити повністю, а в частині стягнення пені та 3% річних - частково, оскільки позивачем допущені помилки при визначенні періоду їх нарахування.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ДП "Іллічівський морський торговельний порт" з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2014р. по справі №916/1425/14 частково, відмовити в стягненні пені, 3% річних, інфляційних втрат та стягнути витрати на послуги адвоката у розмір 1000,00 грн., мотивуючи це тим, що адвокат позивача ОСОБА_2 не була уповноважена на представництво інтересів позивача по стягненню пені, 3% річних та інфляційних втрат, крім того, скаржник зазначає, що розмір витрат на адвоката є завищеним, оскільки спір є простим розрахунковим і не потребує вивчення великої кількості нормативних та доказових документів.

25.07.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „МОЛОЧКО" надійшли заперечення на апеляційну скаргу, якими позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

29.07.2014р. від ДП "Іллічівський морський торговельний порт" до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги з посиланням на те, що представник відповідача не може бути присутнім в судовому засіданні у зв'язку з відрядженням до м. Києва.

Колегія суддів відхиляє вказане клопотання, оскільки ДП "Іллічівський морський торговельний порт" було повідомлене про дату засідання ще 09.07.2014р., що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, при цьому, відповідач є юридичною особою, яка має у своїй структурі юридичну службу, тому, з урахуванням ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідачем не доведено неможливість направлення в судове засідання іншого представника.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП "Іллічівський морський торговельний порт", заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2012 р. та 19.12.2012 р. між ТОВ „МОЛОЧКО" (постачальник) та ДП „Іллічівський морський торговельний порт" (замовник) укладено договори поставки сиру сичужного та кисломолочного № 719-от та поставки кисломолочних продуктів № 1125-0 (договори), за змістом яких постачальник зобов'язується поставити замовнику товар в асортименті, в обсязі та за цінами, вказаними в специфікації № 1 (додатки до договорів, які є невід'ємною їх частинами), а замовник зобов'язаний прийняти товар та оплатити його (п.1.1 договорів).

Поставка товару здійснюється окремими партіями автомобільним транспортом на умовах DDP згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС в редакції правил 2010р. з урахуванням особливостей внутрішнього характеру поставки на склад Замовника (м. Іллічівськ) за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 4, комбінат громадського харчування (п.2.1 договорів).

Загальна ціна товару за договором складає 814680,00 грн. з ПДВ. Ціна договору включає в себе вартість доставки товару (п.3.1 договору № 719-от). Загальна ціна товару за договором складає 176820,00 грн. з ПДВ. Ціна договору включає в себе вартість доставки товару (п.3.1 договору № 1125-0).

Замовник сплачує рахунок постачальника, виставлений по факту поставки партії товару (п.5.1договору), протягом 15 банківських днів від дати поставки партії товару на склад Замовника, на підставі рахунку постачальника (п.4.1 договорів).

Договір набуває чинності з дня підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.07.2013 р. (п.11.1 договору № 719-от). Договір набуває чинності з дня підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.08.2013 р. (п.11.1 договору № 1125-0).

Як свідчать матеріали справи, на виконання договорів постачальником поставлено, а замовником отримано товар на загальну суму 92204,24 грн., що підтверджується:

- за договором від 18.07.2012 р. № 719-от товарно-транспортними накладними на загальну суму 76289,60 грн., а саме від 01.07.2013 р. № 5925 на суму 6720,41 грн., від 02.07.2013 р. № 5399 на суму 898,39 грн., від 03.07.2013 р. № 5892 на суму 3180,35 грн., від 04.07.2013 р. № 500 на суму 541,68 грн., від 05.07.2013 р. № 50662 на суму 1324,32 грн., від 08.07.2013 р. № 54266 на суму 6895,04 грн., від 09.07.2013 р. № 55524 на суму 420,82 грн., від 10.07.2013 р. № 520412 на суму 6548,35 грн., від 11.07.2013 р. № 5614 на суму 492,85 грн., від 12.07.2013 р. № 558845 на суму 3504,21 грн., від 15.07.2013 р. № 59111 на суму 6416,96 грн., від 16.07.2013 р. № 511 на суму 544,41 грн., від 17.07.2013 р. № 5571 на суму 3742,67 грн., від 18.07.2013 р. № 55114 на суму 1952,05 грн., від 19.07.2013 р. № 5001 на суму 3982,92 грн., від 22.07.2013 р. № 553000 на суму 6438,90 грн., від 23.07.2013 р. № 88545 на суму 587,41 грн., від 24.07.2013 р. № 896512 на суму 3294,97 грн., від 25.07.2013 р. № 56998 на суму 1209,63 грн., від 26.07.2013 р. № 576 на суму 1743,36 грн., від 29.07.2013 р. № 5999 на суму 4273,40 грн., від 30.07.2013 р. № 89653 на суму 3113,10 грн., від 31.07.2013 р. № 89631 на суму 8463,40 грн.;

- за договором від 19.12.2012 р. № 1125-0 товарно-транспортними накладними на загальну суму 15914,64 грн., а саме від 19.07.2013 р. № 5966 на суму 1645,20 грн., від 22.07.2013 р. № 5302 на суму 1911,58 грн., від 23.07.2013 р. № 89562 на суму 92,40 грн., від 24.07.2013 р. № 895631 на суму 1922,16 грн., від 25.07.2013 р. № 550 на суму 472,20 грн., від 26.07.2013 р. № 89520 на суму 559,02 грн., від 29.07.2013 р. № 5812 на суму 542,12 грн., від 30.07.2013 р. № 89653 на суму 92,40 грн., від 31.07.2013 р. № 89641 на суму 300,30 грн., від 01.08.2013 р. № 898545 на суму 240,24 грн., від 02.08.2013 р. № 55842 на суму 475,86 грн., від 05.08.2013 р. № 5541 на суму 448,14 грн., від 06.08.2013 р. № 556 на суму 138,60 грн., від 07.08.2013 р. № 5958 на суму 337,26 грн., від 08.08.2013 р. № 5584 на суму 244,86 грн., від 09.08.2013 р. № 5693 на суму 390,48 грн., від 12.08.2013 р. № 55320 на суму 642,06 грн., від 13.08.2013 р. № 5933 на суму 221,76 грн., від 14.08.2013 р. № 5956 на суму 309,54 грн., від 15.08.2013 р. № 5903 на суму 281,82 грн., від 16.08.2013 р. № 8621 на суму 489,72 грн., від 19.08.2013 р. № 5586 на суму 755,08 грн., від 20.08.2013 р. № 8962132 на суму 92,40 грн., від 21.08.2013 р. № 5331 на суму 138,60 грн., від 22.08.2013 р. № 5901 на суму 355,74 грн., від 23.08.2013 р. № 5571 на суму 628,32 грн., від 27.08.2013 р. № 5574 на суму 451,94 грн., від 28.08.2013 р. № 5584 на суму 226,38 грн., від 29.08.2013 р. № 5574 на суму 1240,50 грн., від 30.08.2013 р. № 58 на суму 267,96 грн.

Вказані договори та товарно-транспортні накладні підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

Проте, в порушення умов договору, відповідачем неналежним чином виконано зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 45038,81 грн., що стало підставою звернення ТОВ „МОЛОЧКО" до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" 49392,73 грн. заборгованості, з яких 45038,81 грн. - основний борг, 781,24 грн. - 3% річних, 654,07 грн. - інфляційні втрати, 2918,61 грн. - пеня, вказуючи на часткову несплату відповідачем вартості поставленого йому товару за договорами від 18.07.2012 р. № 719-от та від 19.12.2012 р. № 1125-0., крім цього, позивач просить покласти на відповідача 1827,00 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмові угоди поставки молочної продукції.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ „МОЛОЧКО", як постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, в той час як ДП „Іллічівський морський торговельний порт" в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України не оплачено на момент подачі позову 45038,81 грн. вартості товару, поставленого за договорами, не дивлячись на те, що перерахування заявлених до стягнення сум відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України та п.4.1 угод слід було здійснити протягом 15 банківських днів від дати поставки кожної партії товару.

Після порушення провадження у справі (22.04.2014 р.) ДП „Іллічівський морський торговельний порт" оплатило 45038,81 грн. основного боргу, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ „МОЛОЧКО".

Пунктом 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Також позивач, крім основного боргу, просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 2918,61 грн.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписом ст. Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

За прострочення оплати вартості поставленої партії товару Замовник зобов'язаний виплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день платежу, від простроченої суми за кожний день прострочення (п.8.4 договорів).

Апеляційний господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення даної позовної вимоги на суму 2831,21 грн., оскільки позивачем допущені помилки при визначенні періоду її нарахування.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 781,24 грн.3% річних та 654,07 грн. інфляційних.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовну вимогу про стягнення інфляційних у повному обсязі та частково в частині стягнення 3% річних.

Серед іншого, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати по сплаті гонорару адвокату у розмірі 5000,00 грн.

За положеннями ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Матеріали справи свідчать, що позивачем в обґрунтування вимоги щодо стягнення з відповідача вартості оплати послуг адвоката ОСОБА_2 надано договір про надання послуг адвоката від 17.03.2014 р. № 8, додаткову угоду до нього від 10.04.2014 р. № 1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність від 17.03.2014 р., рахунок-фактуру від 17.03.2014 р. № 2 та платіжне доручення від 18.03.2014 р. № 12440 на суму 5000,00 грн.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника про те, що адвокат позивача ОСОБА_2 не була уповноважена на представництво інтересів позивача по стягненню пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки з п.1 додаткової угоди від 10.04.2014 р. № 1 до договору про надання послуг адвоката від 17.03.2014 р. № 8 вбачається, що виконавець (адвокат ОСОБА_2.) приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг адвоката шляхом представництва замовника по справі про стягнення з ДП „Іллічівський морський торговельний порт" заборгованості в сумі 45038,81 грн., пені в сумі 2918,61 грн., 3% річних в сумі 781,24 грн., інфляційних в сумі 654,07 грн., судового збору у розмірі 1827 грн. та витрат на послуги адвоката у розмірі 5000 грн.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2014р. по справі №916/1425/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП „Іллічівський морський торговельний порт" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2014р. по справі №916/1425/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 04.08.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Журавльов О.О.