Рішення № 40025793, 31.07.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2014 р. Справа № 911/2515/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи: 01184901,

до відповідача управління соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації, м. Васильків, ідентифікаційний код юридичної особи: 03193809,

про стягнення боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних в сумі 14 292,19 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від Позивача: Нізсковська О.А., яка діє на підставі довіреності №2992 від 21.07.2014 року;

від Відповідача: Борозенець І.Ю., яка діє на підставі доручення б/№ від 09.07.2014 року, Шатковська О.В., яка діє на підставі доручення б/№ від 09.07.2014 р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області від публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надійшла позовна заява № 982-328108-320000-2797 від 16.06.2014 року про стягнення боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних за несплату орендної плати у загальній сумі 14 292,19 грн. до управління праці та соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи: 03193809, яке станом на поточну дату є управлінням соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код: 03193809).

Позовні вимоги позивача обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна товариства № 1486-32 від 20.01.2011 року, укладеного між позивачем - публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (ВАТ «Укртелеком» станом на дату укладення договору) та відповідачем, - управлінням соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації (управлінням прав та соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області станом на дату укладення договору), а саме зобов'язань по оплаті орендної плати за користування орендованим приміщенням за період з 01.01.2013 року по 27.01.2014 року на загальну суму 11 233,87 грн., які просить стягнути з відповідача. Також позивач просить суд в зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором стягнути з відповідача 1 508,64 грн. пені, 1232,87 грн. індексу інфляції та 3% річних - 316,81 грн., що разом становить 14292,19 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2014 року прийнято заяву публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" № 982-328108-320000-2797 від 16.06.2014 року до розгляду та порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 10 липня 2014 р., зобов'язано сторін надати докази у справі.

09.07.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення № 17-12-2192 від 08.07.2014 року проти позовної заяви позивача по справі № 911/2515/14 від 24.06.2014 року. У запереченнях відповідач вказує на те, що відповідач 23 роки орендує приміщення, що належить позивачу, яке розташоване за адресою: вул. Соборна, 99 у м. Василькові, Київської області. 04.02.2008 року відповідачем було взято в строкове платне користування частину будівлі за вказаною адресою, площею 312 м.кв. згідно договору №2510-32 від 04.02.2008 р., який діяв з 01.02.2008 року по 31.12.2010 року. За час оренди відповідачем для проведення ремонтних робіт в середині приміщення було залучено коштів на суму 523567 грн. та оціночна вартість об'єкта оренди збільшилась. Враховуючи термін дії договору оренди № 2510-32, який діяв до 31.12.2010 року, між сторонами був укладений договір № 1486-32, який діяв з 01.01.2011 року по 30.11.2013 р. У квітні 2014 року відповідачем за власні кошти проведено поточний ремонт фасаду будівлі. В зв'язку з викладеним відповідач просить суд: відмовити у позовній заяві позивача про стягнення боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних за несплату орендної плати та 1 827,00 грн. судового збору у повному обсязі; зарахувати в рахунок боргу суму 16 119,19 грн. рівноцінну сумі коштів, витрачених управлінням на проведення ремонтних робіт у 2008 році за оренду частини приміщення площею 312 м.кв., що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 99 у м. Василькові, Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2014 року розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 17.07.2014 року, зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 24.06.2014 року в невиконаній частині; зобов'язано відповідача надати суду докази звернення до позивача з вимогою про проведення капітального ремонту та відповідь на таке звернення; докази того, що орендована частина будівлі перебувала у стані, що потребував проведення капітального ремонту та перешкоджання останнього використанню орендованого приміщення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2014 року розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 24.07.2014 року, зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 24.06.2014 року, від 10.07.2014 р. в невиконаній частині.

24.07.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог суду № 1137-328108-320000-2797 від 24.07.2014р. з долученими документами. В судовому засіданні 24.07.2014 р. відповідачем долучено до матеріалів справи копії низки документів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2014 року розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 31.07.2014 року; задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та зобов'язано позивача надати суду належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи та оригінал для огляду у судовому засіданні результатів незалежної оцінки/оцінок майна за Договором № 1486-32 оренди нерухомого майна товариства від 20.01.2011 року, розташованого за адресою: м. Васильків Київської області, буд. 99 площею 312 м.кв., проведеної товариством з обмеженою відповідальністю «Гея»; зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 24.06.2014 року, від 10.07.2014 року в невиконаній частині; зобов'язано відповідача до дати призначеного судового засідання долучити до матеріалів справи всі наявні належним чином засвідчені докази сплати позивачу боргу / його частини за Договором № 1486-32 оренди нерухомого майна товариства від 20.01.2011 року за період з 01 січня 2013 року по поточну дату.

31.07.2014 рок через канцелярію господарського суду Київської області від позивача на виконання ухвали господарського суду Київської області у справі від 24.07.2014 року долучено копію висновку незалежної оцінки майна за договором № 1486-32 оренди нерухомого майна товариства від 20.01.2011 року, розташованого за адресою: вул. Соборна, 99 у м. Василькові, Київської області, площею 312 м.кв.

В судове засідання з'явились уповноважені представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення у справі. Позивач підтримує позовні вимоги та просить суд позов задовольнити. Відповідач заперечує вимоги позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову та зарахувати в рахунок боргу суму 16 119,19 грн. рівноцінні сумі коштів, витрачених управлінням на проведення ремонтних робіт у 2008 році за оренду частини приміщення площею 312 м.кв., що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 99 у м. Василькові, Київської області. Позивач проти зазначених вимог позивача заперечує вказуючи на те, що неодноразово звертався до відповідача з письмовими вимогами про сплату боргу з посиланням на листи-попередження.

Судом встановлено, що вимоги ухвал господарського суду Київської області від 24.06.2014 року, від 10.07.2014 року, від 17.07.2014 року, від 24.07.2014 р. виконані сторонами частково. Від відповідача жодних доказів сплати позивачу боргу / його частини за Договором № 1486-32 оренди нерухомого майна товариства від 20.01.2011 року за період з 01 січня 2013 року по поточну дату, на що посилався уповноважений представник відповідача у судовому засіданні 24.07.2014 року суду не надано; відповідачем інших витребуваних судом доказів не надано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 31.07.2014 року оголошено вступну та резолютивчу частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2011 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», яке станом на поточну дату є публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (позивач) та Управлінням праці та соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області (яке станом на поточну дату є Управлінням соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області) (відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна товариства № 1486-32 (надалі за текстом «Договір»), відповідно до умов якого позивач виступив орендодавцем, а відповідач - орендарем. Згідно п. 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину приміщення цеху телекомунікаційних послуг № 14 (далі - Майно), розташованого в м. Васильків Київської області у 2-поверховому будинку № 99 на вул. Соборній, загальною площею 312,00 м.кв. - виробничих та адміністративних приміщень для службового розміщення Управління.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 цього договору. Передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього.

Згідно з п. 3.1 Договору, орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі Майна, що вказана у додатку 1.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за базовий - листопад 2010 р. місяць оренди Майна згідно з додатком 3 становить 3,95 грн. за 1 м. кв. орендованої площі. Крім того ПДВ (20%) 0,79 грн. Всього розмір орендної плати за базовий місяць становить 4,74 грн. за 1 м. кв. орендованої площі. Орендна плата за базовий місяць оренди за 312,00 м.кв. всієї орендованої площі становить 1478,88 грн. До розміру місячної орендної плати також включається сума 153,09 грн. з ПДВ - витрати понесені орендодавцем на проведення незалежної оцінки (5358,00 грн., з ПДВ) пропорційно розбиті на кожний місяць оренди (35міс.).

Згідно п 3.2.1. Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятків випадків дефляції.

Додатково до орендної плати Орендар оплачує витрати на утримання Майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. Договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі (п.п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору, орендар відшкодовує витрати за спожиту електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією, уклавши договір про постачання електричної енергії з енергопостачальною організацією та проводить з нею розрахунки.

Відповідно до п. 3.8. Договору, у разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата вноситься Орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна.

Пунктом 5.2.3. Договору визначено, що орендар має право з письмового дозволу орендодавця здійснювати поліпшення орендованого майна, що зумовлюють підвищення його вартості.

Пунктом 6.1.3. Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 8.1. Договору, сторони зобов'язуються виконувати всі умови, передбачені цим Договором, і несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно до 12.1. Договору, цей договір діє з 01.01.2011 року до 30.11.2013 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Судом встановлено, що 01.01.2011 року на виконання Договору № 1486-32 від 20.01.2011 року Майно за Договором - частину приміщення у будинку №99 на вул. Соборній у м. Васильків для службового розміщення Управління, загальною площею 312,00 м.кв. було передано позивачем відповідачу, що підтверджено актом приймання-передачі від 01.01.2011 року, підписаним обома сторонами Договору, підписи яких скріплені печатками, - додатком № 1 до Договору від 20.01.2011 року. Згідно вказаного акту - сторонами станом на момент приймання-передачі приміщення встановлено та зафіксовано, що технічний та санітарний стан приміщення задовільний.

Згідно позовної заяви, відповідач як орендар обов'язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим приміщенням - частиною приміщень цеху телекомунікаційних послуг № 14 для службового розміщення Управління (Майном за Договором), розташованого в м. Васильків Київської області у 2-поверховому будинку № 99 на вул. Соборній, загальною площею 312,00 м. кв. (виробничих та адміністративних приміщень) за період з 01.01.2013 року по 27.01.2014 року не виконав та його заборгованість складає 11 233,87 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору; Майно було передано відповідачу у користування, що підтверджено актом приймання-передачі від 01.01.2011 року, - додатком № 1 до Договору від 20.01.2011 року та доказів дострокового повернення Майна позивачу відповідачем жодною зі сторін у справі суду не надано.

Дослідивши Заперечення відповідача № 17-12/2192 від 08.07.2014 року проти позовної заяви позивача встановлено, що згідно зазначених Заперечень відповідачем факт користування орендованим на підставі Договору № 1486-32 від 20.01.2011 року Майном (приміщенням) протягом періоду, на який посилається позивач не заперечує, заперечень щодо розрахунків вимог позивача не заявив, що підтверджено безпосередньо прохальною частиною Заперечень, в якій відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та зарахувати в рахунок боргу суму 16 119,19 грн. рівноцінну сумі коштів, витрачених Управлінням на проведення ремонтних робіт у 2008 році за оренду частини приміщення площею 312 м.кв., що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 99 у м. Василькові, Київської області.

Судом встановлено, що підтвердження визнання відповідачем належного виконання позивачем зобов'язань за Договором позивачем надано лист відповідача № 17-12/2947 від 18.12.2013 року, надісланий відповідачем позивачу, згідно якого відповідачем визнано станом на 31.10.2013 року заборгованість за Договором та за договором оренди нерухомого майна № 2451-32 від 20.12.2007 року у загальній сумі 38 888,49 грн.; також у зазначеному листі відповідач повідомляє позивачу про те, що в зв'язку з відсутністю коштів у зв'язку з тимчасовим припиненням фінансування відповідач не має можливості сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі, однак при відповідному фінансуванні гарантує належне виконання договірних зобов'язань та погашення заборгованості, а також звертається з проханням до позивача не звертатись до господарського суду за примусовим задоволенням вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що позивачем заявлені вимоги по стягненню плати за користування Майном за період з 01.01.2013 р. по 27.01.2014 року.

Відповідно до 12.1. Договору, цей договір діє з 01.01.2011 року до 30.11.2013 року, сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Пунктом 3.8. Договору обумовлено, що у разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна.

Виходячи з того, що відповідачем не доведено суду факт фактичного повернення орендодавцю у порядку визначеному Договором - за актом приймання-передачі орендованого Майна по закінченню строку дії Договору (30.11.2013 року) станом на 27.01.2014 р., орендна плата підлягає внесенню орендарем до дня фактичної передачі орендованого майна. Оскільки доказів повернення Майна відповідачем позивачу суду не надано, в тому числі в період до 27.01.2014 року, та позивачем доведено суду належне виконання своїх зобов'язань за Договором, зокрема факт користування відповідачем орендованим майном за спірний період, вимоги позивача по сплаті орендної плати за Договором за період з 01.01.2013 року по 27.01.2014 року є обґрунтованими.

Таким чином судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується користування відповідачем орендованим Майном за Договором за період з 01.01.2013 року по 27.01.2014 рік та заборгованість за Договором по основному зобов'язанню, з врахуванням сплачених у вказаний період відповідачем платежів становить 11 233,87 грн. Відповідачем жодних заперечень щодо розміру, підстав нарахування вимог за Договором, суду не надано.

В судовому засіданні 24.07.2014 року представник відповідача у наданих усних поясненнях послався на часткове виконання вимог позивача за позовом у сумі 2000,00 грн. З метою перевірки судом вказаної обставини ухвалою суду у справі від 24.07.2014 року було зобов'язано відповідача надати суду всі наявні належним чином засвідчені докази сплати позивачу боргу / його частини за Договором № 1486-32 оренди нерухомого майна товариства від 20.01.2011 року за період з 01 січня 2013 року по поточну дату, проте на виконання зазначеної вимоги суду від відповідача жодних доказів суду не надано та часткового погашення боргу за позовом не доведено.

Отже судом встановлено, що станом на поточну дату доказів повного погашення заборгованості перед позивачем за позовом відповідачем суду не надано та такого не доведено жодними доказами та на підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що станом на поточну дату у відповідача наявна перед позивачем заборгованість за період з 01.01.2013 року по 27.01.2014 року по основному боргу у сумі 11 233,87 грн. за Договором оренди нерухомого майна товариства № 1486-32 від 20.01.2011 року.

Судом встановлено, що відповідач заперечує (заперечення № 17-12-2192 від 08.07.2014 року) проти позовної заяви позивача по справі № 911/2515/14 від 24.06.2014 року, мотивуючи заперечення тим, що відповідач 23 роки орендує приміщення, що належить позивачу, яке розташоване за адресою: вул. Соборна, 99 у м. Василькові, Київської області. 04.02.2008 року відповідачем було взято в строкове платне користування частину будівлі за вказаною адресою, площею 312 м.кв. згідно договору №2510-32 від 04.02.2008 р., який діяв з 01.02.2008 року по 31.12.2010 року. За час оренди відповідачем для проведення ремонтних робіт в середині приміщення було залучено коштів на суму 523567 грн. та оціночна вартість об'єкта оренди збільшилась. В підтвердження проведення ремонтних робіт відповідач посилається на договори на проведення ремонтних робіт № 30 від 07.05.2008 року та №55 від 17.07.2008 року. Враховуючи термін дії договору оренди № 2510-32, який діяв до 31.12.2010 року, між сторонами був укладений договір № 1486-32, який діяв з 01.01.2011 року по 30.11.2013 р. У квітні 2014 року відповідачем за власні кошти проведено поточний ремонт фасаду будівлі. В зв'язку з викладеним відповідач просить суд: відмовити у позовній заяві позивача про стягнення боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних за несплату орендної плати та 1 827,00 грн. судового збору у повному обсязі; зарахувати в рахунок боргу суму 16 119,19 грн. рівноцінну сумі коштів, витрачених управлінням на проведення ремонтних робіт у 2008 році за оренду частини приміщення площею 312 м.кв., що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 99 у м. Василькові, Київської області. На підтвердження доводів, викладених у Запереченнях відповідачем долучено докази.

Дослідивши заперечення відповідача та викладені у них доводи, вимоги відповідача, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, Договір, на підставі якого позивачем заявлено вимоги у справі між позивачем та відповідачем було укладено 20.01.2011 року. Згідно поданих відповідачем доказів, 04.02.2008 року між позивачем, який виступив орендодавцем та відповідачем, який виступив орендарем було укладено договір оренди нерухомого майна № 2510-32, згідно п.п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину будівлі, розташованої в м. Васильків Київської області на 1-2 поверсі 2 поверхового будинку № 99 на вул. Соборній, загальною площею 312,00 м.кв. - виробничих приміщень для розміщення Управління.

Порівнюючи Майно за Договором та об'єкт оренди за договором оренди нерухомого майна № 2510-32 від 04.02.2008 р. встановлено, що за Договором Майном виступала частина будівлі, - виробничих та адміністративних приміщень, а згідно договору оренди нерухомого майна № 2510-32 - виробничі приміщення.

Відповідно до п. 12.1. договору оренди нерухомого майна № 2510-32 від 04.02.2008 року, вказаний договір діє з 01.02.2008 року по 30.01.2011 року. Тобто станом на поточну дату термін дії договору № 2510-32 від 04.02.2008 року сплив.

В свою чергу відповідач у запереченнях посилається на те, що ним для проведення ремонтних робіт в середині приміщення було залучено коштів на суму 523 567 грн. та просить зарахувати в рахунок боргу суму 16 119,19 грн. рівноцінну сумі коштів, витрачених управлінням на проведення ремонтних робіт у 2008 році за оренду частини приміщення площею 312 м.кв., що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 99 у м. Василькові, Київської області.

Судом встановлено, що відповідно до договорів № 30 від 07.05.2008 року, №55 від 17.07.2008 року, укладених відповідачем, який виступив замовником, ВАТ «Пересувна механізована колона 19», яке виступило підрядником та благодійним фондом «Чистота і здоров'я", який виступив «благодійником», підрядник взяв на себе зобов'язання виконати замовнику відповідно до проектно-кошторисної документації ремонтні роботи приміщення Управління праці та соціального захисту населення Васильківської райдержадміністрації; Благодійник здійснює оплату вартості ремонту (п.п. 1.1., 1.2. договорів). Пунктом 2.3. договорів визначено порядок оплати Благодійником вартості робіт.

Відповідно до заперечень відповідача, окрім укладення Договору, мало місце укладення й інших договорів щодо приміщення, розташованого за адресою розташування Майна за Договором, зокрема мало місце укладення договору оренди приміщення № 2451-32 від 20.12.2007 року, площею 366,6 м.кв. за тією ж адресою, - іншої частини будівлі.

Дослідивши вказані договори № 30 від 07.05.2008 року, №55 від 17.07.2008 року судом встановлено, що безпосередньо адреса приміщення за якою повинен здійснюватись ремонт на підставі договорів, договорами № 30 від 07.05.2008 року, №55 від 17.07.2008 року не визначена.

На підтвердження проведення робіт за договорами № 30 від 07.05.2008 року, №55 від 17.07.2008 року відповідачем надано копії актів приймання виконаних робіт. Дослідивши подані акти встановлено, що в графі «найменування будівництва та його адреса» вказано «ремонт приміщень управління праці та соціального захисту населення Васильківської райдержадміністації» без вказівки на конкретну адресу проведених ремонтних робіт, в тому числі без зазначення номерів цехів приміщень. Отже, судом встановлено відсутність у актах приймання виконаних робіт адреси приміщення, в якому здійснювались ремонті роботи. Досліджені докази не дозволяють встановити, що роботи проводились саме у Майні за Договором, а також те, що ремонтні роботи проводились саме у частині приміщення цеху телекомунікаційних послуг № 14, що є Майном за Договором, а не в інших орендованих відповідачем приміщеннях у відповідача, зокрема за договором № 2451-32 від 20.12.2007 року.

Отже, наведеними доказами спростовуються посилання відповідача на факт витрачання безпосередньо відповідачем на проведення ремонтних робіт у 2008 році грошових кошів. Вказані докази не доводять достеменно того, що ремонтні роботи проведені саме відносно приміщення, що виступало об'єктом оренди за Договором. Безпосередньо ремонті роботи мали місце (травень-серпень 2008 року) до укладення Договору від 20.01.2011 року на підставі якого позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст. 776 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до п.п. 5.2.3., 6.1.5. Договору, орендар має право: з письмового дозволу орендодавця здійснювати поліпшення орендованого майна, що зумовлюють підвищення його вартості. Орендар зобов'язаний погоджувати з орендодавцем всі передбачувані зміни та переобладнання орендованих приміщень, які проводяться з метою їх удосконалення. Самостійно проводити своїм коштом необхідних поточний ремонт, відновлення орендованих приміщень, обладнання та інвентаря.

Аналогічні положення були передбачені й договором оренди нерухомого майна № 2510-32 від 04.02.2008 року.

Судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.02.2008 року, укладеного до договору № 2510-32 ввід 04.02.208 року, при прийманні-передачі майна за договором, обома сторонами договору було встановлено, що технічний стан майна станом на 01.02.2008 року, задовільний.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.01.2011 року, укладеного до Договору № 1486-32 ввід 20.01.2011 року, при прийманні-передачі майна за Договором, обома сторонами договору було встановлено, що станом на 01.01.2011 року технічний стан майна задовільний.

Виходячи зі змісту п.п. 5.2.3., 6.1.5. Договору орендар має право лише з письмового дозволу орендодавця здійснювати поліпшення орендованого майна, що зумовлюють підвищення його вартості та орендар зобов'язаний погоджувати з орендодавцем всі передбачувані зміни та переобладнання орендованих приміщень; поточний ремонт проводиться з своїм коштом необхідних, відновлення орендованих приміщень, обладнання та інвентаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 776 ЦК України, поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 776 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Дослідивши Договір встановлено, що останній не визначає умов проведення капітального ремонту Майна. Дослідивши Договір, договір № 2510-32 ввід 04.02.2008 року судом встановлено, що останніми не обумовлено строку проведення капітального ремонту, а згідно актів приймання - передачі об'єктів оренди за договорами, на момент передачі у користування приміщень останні перебували у задовільному стані. В свою чергу дослідивши подані відповідачем заперечення та докази встановлено, що заперечення не містять правового обґрунтування того, що здійснені роботи згідно актів належать до поточного або капітального ремонтів.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 776 ЦК України, право на зарахування вартості ремонту в рахунок плати за користування річчю виникає у випадку виникнення невідкладної потреби проведення капітального ремонту, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2014 року було зобов'язано відповідача надати докази звернення до позивача з вимогою про проведення капітального ремонту та відповідь на таке звернення; надати докази того, що орендована частина будівлі перебувала у стані, що потребувала проведення капітального ремонту та докази перешкоджання останнього використанню орендованого приміщення.

На виконання вимог ухвали суду від відповідача жодних доказів звернення до позивача з вимогою про проведення капітального ремонту та відповідь на таке звернення суду не надано.

На підтвердження необхідності проведення ремонту відповідачем надано копію акту обстеження приміщення центру електрозв'язку № 6 розташованого у м. Васильків, вул. Соборна, 99, наданого в оренду Відповідачу від 26.02.208 року, складеного комісією у складі начальника управління ПСЗН, головного санітарного лікаря Васильківського району, Начальника інспекції ДАБК (а) Васильківського району, начальника Васильківського РВ ГУ МНС України в Київській області, начальника відділу ЖКГ Васильківської райдержадміністрації.

Дослідивши вказаний доказ судом встановлено, що останній не є належним доказом у справі, оскільки останній є актом обстеження приміщення центру електрозв'язку № 6 розташованого у м. Васильків, вул. Соборна, 99, наданого в оренду відповідачу, а предметом спірного Договору (Майном) є частина приміщення цеху телекомунікаційних послуг № 14, а не №6, відповідно, останній не доводить стан приміщення за спірним Договором.

В свою чергу детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідачем не доведено суду за допомогою належних доказів факту надання позивачем письмової згоди на проведення ремонтних робіт; відповідачем не доведено факту перебування Майна в стані, який перешкоджав використанню Майна за договорами оренди та відповідачем не доведено факту письмового звернення до позивача з вимогою про проведення капітального ремонту в зв'язку з виникненням невідкладної потреби проведення капітального ремонту та перебуванням Майна у стані, що перешкоджає використанню майна за Договором відповідно до призначення та умов Договору, - отже, відповідачем не доведено суду наявність обставин перешкоджання стану Майна його використанню відповідно до призначення та умов Договору.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 776 ЦК України, врахувавши не доведення відповідачем проведення ремонтних робіт саме щодо об'єкту оренди за Договором та усі встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги відповідача, викладені у запереченнях є недоведеними, безпідставними, в зв'язку з чим відхиляються судом.

Крім вимоги про стягнення основного боргу позивач у позові просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 508,64 грн., 3% річних у сумі 316, 81 грн., індекс інфляції у сумі 1 232,87 грн. та стягнути судовий збір 1827,00 грн. на користь позивача.

Вимога по стягненню з відповідача пені вмотивована позивачем посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 549 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України та п. 8.2. Договору. Вимога по стягненню з відповідача 3% річних та індексу інфляції вмотивована посиланням на ст. 625 ЦК України.

Детально дослідивши подані позивачем та відповідачем пояснення, інші докази судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 8.2. Договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Детально дослідивши Договір судом встановлено, що Договором не встановлено умов нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, окрім положень п. 8.2. Договору, виходячи з чого, до правовідносин позивача та відповідача з приводу нарахування пені підлягає застосуванню положення ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши вимоги по пені та розрахунок пені, наданий позивачем судом встановлено, що вимоги по пені за Договором позивачем нараховано з порушенням норми ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якого нарахування пені припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано та нараховано пеню за більш тривалий період.

Провівши власний розрахунок пені за Договором суд дійшов висновку про те, що підлягають задоволенню вимоги по пені за Договором у сумі 930,08 грн.

Відповідно до п. 1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши подані позивачем розрахунки судом встановлено, що здійснені позивачем розрахунки індексу інфляції та 3 % річних від суми заборгованості, є вірними та підлягають задоволенню.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у сумі 930,08 грн., збитків від інфляції у сумі 1 232,87 грн., 3% річних у сумі 316, 81 грн. підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у мінімально встановленому розмірі, а саме: 1 827,00 грн. судового збору, що підтверджено платіжним дорученням № 4335 від 06.06.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В зв'язку з тим, що спір виник внаслідок невиконанням відповідачем обов'язків по сплаті орендної плати судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна буд. 99; ідентифікаційний код юридичної особи: 03193809) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (02098, м. Київ, пр. П. Тичини, 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 01184901) 13 713,63 грн. (тринадцять тисяч сімсот тринадцять грн. 63 коп.) заборгованості, яка складається з: 11 233,87 (одинадцять тисяч двісті тридцять три грн. 87 коп.) основного боргу по орендній платі, 1232,87 грн. (одна тисяча двісті тридцять дві грн. 87 коп.) інфляційних витрат, 316,81 грн. (триста шістнадцять грн. 81 коп.) 3% річних, 930,08 грн. (дев'ятсот тридцять грн. 08 коп.) пені., а також 1 827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. В задоволенні іншої частини вимог, відмовити.

2. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.С. Грєхов

Дата підписання повного тексту рішення - 05.08.2014 р.