Ухвала суду № 40024808, 31.07.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/29351/13-ц Провадження № 22-ц/772/2179/2014Головуючий в суді першої інстанції:Бессараб Н. М.Категорія: 27Доповідач: Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Берегового О. Ю.,

суддів: Луценко В. В., Денишенко Т. О.,

при секретарі: Сніжко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

В грудні 2013 року ПАТ "БМ Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 168228,70 грн., мотивуючи позов тим, що 31.03.2008 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк", правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк" було укладено кредитний договір №1/36/310308 згідно умов якого банк надав позичальнику ОСОБА_3 кредит в сумі 99000,00 грн., з відсотковою ставкою 16 % річних, строком до 30.03.2015 року.

У забезпечення повернення кредиту, того ж дня, 31.03.2008 року, між ТОВ "БМ Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір застави, згідно якого остання в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 1/36/310308 від 31.03.2008 року передала в заставу автомобіль марки POLARSUN, модель SZS6503A2-14-07. мікроавтобус-D, білого кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4.

Крім того, у забезпечення повернення кредиту того ж дня, 31.03.2008 року, між ТОВ "БМ Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1/36/310308/S-1 згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язується нести солідарну відповідальність перед кредитором за зобов'язаннями боржника ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору №1/36/310308 від 31.03.2008 року.

23.12.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки POLARSUN, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, який належать на праві власності ОСОБА_3 та за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета застави було запропоновано погасити вимоги позивача за кредитним договором №1/36/310308 від 31.03.2008 року.

На підставі вказаного виконавчого напису, 29.01.2010 року державним виконавцем Вишенського ВДВС Вінницького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження, однак, станом на 29.11.2013 року вище вказаний заставний автомобіль в межах виконавчого провадження не реалізовано, кошти від реалізації вищезазначеного майна в рахунок погашення заборгованості у банка відсутні.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 зобов'язання по кредитному договору щодо повернення кредитних коштів, відсотків та інших платежів належним чином не виконувала, позивач просив стягнути з неї заборгованість, яка станом на 20.08.2013 року становить 168228,70 грн., з яких: строкова сума заборгованості по кредиту 37311,74 грн., прострочена сума заборгованості по кредиту 54826,55 грн., донараховані проценти 53955,53 грн., прострочені проценти 13073,43 грн., пеня за період з 20.08.2012 року по 19.08.2013 року в розмірі 9061,45 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (01032, України, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 37/122, ЄДРПОУ 33881201, р/р № 3739099 в ПАТ "БМ Банк" м. Київ, МФО 380913) заборгованість станом на 20.08.2013 року в сумі 168228,70 грн. (сто шістдесят вісім тисяч двісті двадцять вісім грн. 70 коп.), з яких: строкова сума заборгованості по кредиту 37311,74 грн. (тридцять сім тисяч триста одинадцять грн. 74 коп.), прострочена сума заборгованості по кредиту 54 826,55 грн. (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот двадцять шість грн. 55 коп.), донараховані проценти 53955,53 грн. (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 53 коп.), прострочені проценти 13073,43 грн. (тринадцять тисяч сімдесят три грн. сорок три коп.), пеня за період з 20.08.2012 року по 19.08.2013 року в розмірі 9061,45 грн. (дев'ять тисяч шістдесят одна грн. 45 коп.) та 1682,29 грн. понесеного судового збору.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, просив зазначене рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України, - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України, - під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правові норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.03.2008 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк", правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк" було укладено кредитний договір №1/36/310308 згідно умов якого банк надав позичальнику ОСОБА_3 кредит в сумі 99000,00 грн., з відсотковою ставкою 16 % річних, строком до 30.03.2015 року (а.с. 7-10).

Пунктом 3.2. вказаного вище кредитного договору передбачено, що для видачі кредиту банк відкриває позичальнику позичковий рахунок НОМЕР_7 та рахунок для нарахування процентів НОМЕР_6. Кредит видається шляхом видачі коштів готівкою з каси банку.

Згідно п. 5.1.1 кредитного договору позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно даного договору.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства "БМ Банк", банк є правонаступником усіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Банк" (а.с. 73-77).

Позивач свої зобов'язання по кредитному договору виконав повністю, а саме 31.03.2008 року ОСОБА_3 було видано кредитні кошти в розмірі 99000,00 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки №275999 з позичкового рахунку НОМЕР_8 (а.с. 11).

У забезпечення повернення кредиту, 31.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір застави, згідно якого остання в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №1/36/310308 передала в заставу автомобіль марки POLARSUN, модель SZS6503A2-14-07. мікроавтобус-D, білого кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4. Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 виданого Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області 27.03.2008 року (а.с. 12-13).

Крім того, у забезпечення повернення кредиту того ж дня, 31.03.2008 року, між ТОВ "БМ Банк" та ОСОБА_4, було укладено договір поруки №1/36/310308/S-1 згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язується нести солідарну відповідальність перед кредитором за зобов'язаннями боржника ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору №1/36/310308 від 31.03.2008 року (а.с. 18).

Відповідно до п. п. 3-5 договору поруки відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором. Поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором та відповідає за зобов'язаннями боржника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії, сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені) регулюється ст. ст. 549-552 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник ОСОБА_3 свої зобов'язання щодо погашення заборгованості по кредитному договору належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 20.08.2013 року становить 168228,70 грн., з яких: строкова сума заборгованості по кредиту 37311,74 грн., прострочена сума заборгованості по кредиту 54 826,55 грн., донараховані проценти 53955,53 грн., прострочені проценти 13073,43 грн., пеня за період з 20.08.2012 року по 19.08.2013 року в розмірі 9061,45 грн. Даний факт підтверджений розрахунком кредитної заборгованості, довідкою про рух коштів по рахунку НОМЕР_6 (а.с. 6, 14-15, 78-136).

У зв'язку із порушенням зобов'язань по кредитному договору позичальнику ОСОБА_3 та поручителю ОСОБА_2 28.08.2013 року банком було надіслано письмову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 1/36/310308 від 31.03.2008 року (а.с. 22-25, 148).

Однак, свої зобов'язання перед ПАТ "БМ Банк" вони не виконали, що вказує на обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Разом з тим, в поданій апеляційній скарзі скаржник ставить питання про скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2014 року та відмову в задоволенні позову посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності.

Згідно заяви від 04.06.2014 року, ОСОБА_2 подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій просив застосувати до вимог ПАТ "БМ Банк" про солідарне стягнення боргу, який виник у зв'язку з неналежним виконанням договору, позовну давність тривалістю у 3 роки (а.с. 182-184).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки

Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116 цс 13, відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Пунктом 9.1 кредитного договору №1/36/310308 передбачено, що даний договір діє з моменту надання кредиту і до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором (а.с. 9).

Відповідно до додатку №1 до цього договору останній платіж повинен бути здійснений боржником 30.03.2015 року (а.с. 10).

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що посилання скаржника в цій частині є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 та ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель, хоча й пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.

Судом першої інстанції також вірно взято до увагу положення ч.4 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договором поруки від 31.03.2008 року не встановлено строку, після якого порука припиняється. Разом з тим, 28.08.2013 року банком направлено на адресу поручителя ОСОБА_2 вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та суми нарахованої пені протягом 30 днів з моменту отримання даної вимоги. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду 04.12.2013 року, тобто до спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Що стосується посилання апелянта на те, що позовні вимоги ПАТ "БМ Банк" не підлягають задоволенню, оскільки ним вже було стягнуто заборгованість за даним кредитним договором відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 яким вирішено звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки POLARSUN, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_3, колегія суддів звертає увагу на наступне:

Пунктом 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599- 601, 604- 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки POLARSUN, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4, який належать на праві власності ОСОБА_3 та за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета застави було запропоновано погасити вимоги позивача за кредитним договором №1/36/310308 від 31.03.2008 року (а.с. 178).

Як свідчать матеріали справи, Вишенським ВДВС Вінницького міського управління юстиції здіснюється виконавче провадження по виконанню згаданого виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за №395 виданого 03.12.2009 року.

Однак, з урахуванням того, що виконавчий напис виконано не було, наявність останнього не впливає на результати розгляду справи по суті.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права встановлено наявність підстав для задоволення позову ПАТ "БМ Банк" ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 168228,70 грн.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують вірний висновок суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: