Рішення № 40023258, 05.08.2014, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/554/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.

секретаря Хонькович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору № б/н від 03 жовтня 2007 року. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 7 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач своє зобов'язання по щомісячному платежу для погашення заборгованості по кредиту, процентів та інших витрат належним чином не виконав. Станом на 30 травня 2014 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість перед Банком за кредитом на загальну суму 24 376 гривень 08 копійок, в тому числі: 6786, 72 - заборгованість за кредитом, 10422 гривні 02 копійки - заборгованість по процентах за користування кредитом, 5768 гривень 48 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом, 250 гривень - штраф (фіксована частина), 1148 гривень, 86 копійок - штраф (процентна складова).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав та просив провести розгляд справи у його відсутності. (а.с. 42).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності та про визнання позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 53).

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено право кожної особи у порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року (а.с. 34) Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк».

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору № б/н від 03 жовтня 2007 року (а.с. 14-15). Предметом договору є кредит в сумі 7 000 гривень, які відповідач отримав шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Невід'ємною частиною Договору є Умови і правила надання банківських послуг (а.с. 16-27).

Відповідно до п. 3.2, 3.3. Умов і правил надання банківських послуг ОСОБА_2 надав свою згоду Банку за власною ініціативою установлювати та змінювати кредитний ліміт.

Позичальник ОСОБА_2 зобов'язувався погашати заборгованість по кредиту, проценти за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п. 6.5 Умов)

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Пунктом 6.5 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу Банку, позичальник зобов'язаний повернути кредит (у тому числі прострочений кредит та Овердрафт) та оплатити винагороди Банку.

Відповідно до п. 5.6 Умов і правил надання банківських послуг, ОСОБА_2 доручив Банку списувати з будь-якого рахунку, відкритого у Банку, у тому числі з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу для повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 9-13) доведено, що відповідач - позичальник ОСОБА_2, своєчасно не надавав Банку грошові кошти для погашення заборгованості та тривалий час не виконував свої зобов'язання по кредитному договору.

Отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитом в сумі 6 786 гривень 72 копійки підлягає до повного задоволення.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

За користування кредитом Банк нараховує позичальнику відсотки у розмірах передбачених «Тарифами Банку» із розрахунку 360 календарних днів у році.

У пункті 5.5.1 Умов і правил надання банківських послуг, зазначено, що у випадку несвоєчасного виконання боргових обов'язків (користування простроченим кредитом і Овердрафтом) боржник сплачує відсотки за підвищеною процентною ставкою або додаткову комісію, розміри яких встановлені «Тарифами Банку».

Розрахунком заборгованості (а.с. 9-13) доведено, що ОСОБА_2 з моменту отримання кредиту і до моменту звернення Банку в суд із цим позовом допустив заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 10 422 гривні 02 копійки.

У п. 6.5 Умов і правил надання банківських послуг передбачено зобов'язання Позичальника погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Станом на 30 травня 2014 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 5 768 гривень 48 копійок (а.с. 9-13).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 та ч. 1 ст. 1050, ст. 1052 ЦК України та п. 5.7 Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 26), Банк - позивач у справі має право в разі порушення позичальником умов Кредитного договору, зокрема, створенні простроченої заборгованості, чи створенні реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній банком частині.

Пунктом 8.6 умов і правил надання банківських послуг, передбачено, що при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором більше, ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

У заяві на оформлення кредитки (а.с. 14-15) фіксована частина штрафу передбачена у сумі 250 гривень.

У позовній заяві позивач також заявив вимогу про стягнення 250 гривень фіксованої частини штрафу.

Отже, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку, а тому грошова вимога позивача до ОСОБА_2.є обґрунтованою та такою що відповідає вимогам закону.

Такі умови договору відповідач і позивач визначили добровільно, про що свідчить підписання відповідачем Заяви (а.с. 14-15) (ст. 627 ЦК України).

Як слідує із розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором, не погашає заборгованість, яка виникла, чим порушує зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 24), які є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Пунктом 6.4 Умов (а.с. 22) передбачено, що у випадку незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком (у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Таке свідчить про те, що сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто, момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії карти.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору, 03 жовтня 2007 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. Відповідач, у свою чергу, не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору, пролонгувався з кожним роком і діє до 03 жовтня 2014 року.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 243 гривні 60 копійок судового збору (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись: кредитним договором б/н від 03 жовтня 2014 року, ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 611, 612, 626, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 28 листопада 2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) суму заборгованості по кредиту в розмірі 24 376 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят шість) гривень 08 копійок, а також судові витрати в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: ______