Рішення № 40022921, 07.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13141/13 07.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ"

до Приватного підприємства "Нива-В.Ш."

Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРІДА-ІНВЕСТ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "БК-ГРАНТІС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд"

про визнання недійсними публічних торгів та визнання недійсним протоколу

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Літвінова М.Є.

Суддя Нечай О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Дудар Є.В. (за довіреністю від 07.11.2013);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Рубель І.В. (за довіреністю від 24.04.2014)

від третьої особи-1: Аніщенко С.О., довіреність № б/н від 15.07.2013);

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився.

В судовому засіданні 07 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

10.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява вих. №б/н від 07.07.2013 Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" до Приватного підприємства "Нива-В.Ш.", Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень про визнання недійсними публічних торгів та визнання недійсним протоколу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 29.07.2013.

29.07.2013 в судовому засіданні оголошено перерву до 12.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "БК-ГРАНТІС" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2. Розгляд справи відкладено на 02.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 продовжено строк розгляду спору на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи відкладено на 18.09.2013.

В п. 3.11. постанови від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Пленум Вищого господарського суду України надав господарським судам України роз'яснення про те, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Так, суд зазначає, що під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 12.08.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано заяву про уточнення позовних вимог №4997/4/28-2 від 09.08.2013, яка по суті, виходячи зі змісту клопотання, а також положень раніше поданої позовної заяви вих. №б/н від 07.07.2013 та конкретних обставин справи №910/13141/13, розцінюється судом як збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 суд ухвалив розгляд справи здійснювати колегіально.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В., Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 колегією суддів у складі Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В., Нечай О.В. прийнято справу до свого провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд". Розгляд справи призначено на 02.10.2013.

02.10.2013 суддя Нечай О.В. звернувся до заступника голови Господарського суду міста Києва з проханням вивести його зі складу колегії.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва доручено розгляд справи №910/13141/13 здійснювати колегіально у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В. та Босий В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 колегією суддів у складі Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В., Босий В.П. прийнято до свого провадження справу №910/13141/13. Розгляд справи призначено на 28.10.2013.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 28.10.2013, з метою уникнення затягування розгляду справи, у зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Босий В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Босий В.П. прийнято до свого провадження справу №910/13141/13. Розгляд справи призначено на 13.11.2013.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Баранов Д.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Баранов Д.О. прийнято справу №910/13141/13 до свого провадження.

У судове засідання 13.11.2013 з'явились представники позивача, відповідача 2, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представники відповідача 1 та третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 відкладено розгляд справи на 04.12.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 04.12.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано колегії суддів у складі: Підченко Ю.О. (головуючий), Баранов Д.О., Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 25.12.2013.

У зв'язку із виходом судді Цюкала Ю.В. з лікарняного, з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 колегією суддів прийнято справу до свого провадження.

У зв'язку з тим, що суддя Нечай О.В. знаходиться у відпустці, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 25.12.2013 для здійснення колегіального розгляду справи №910/13141/13 визначено наступний склад суддів: Цюкало Ю.В. (головуючий), Баранов Д.О., Котков О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.13 колегією суддів прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 25.12.2013.

У судове засідання, призначене на 25.12.2013 представники сторін та третіх осіб не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.13 колегією суддів прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи відкладено на 29.01.2014.

У зв`язку із перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 29.01.2014, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Баранов Д.О., Босий В.П.

У судове засідання, призначене на 29.01.2014 представники сторін та третіх осіб не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 відкладено розгляд справи на 24.02.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із перебуванням судді Баранова Д.О. у відрядженні, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 24.02.2014, з метою дотримання процесуальних строків, справу передано колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), суддя Босий В.П., суддя Привалов А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), суддя Босий В.П., суддя Привалов А.І. прийнято справу №910/13141/13 до свого провадження. Розгляд справи призначено на 24.02.2014.

У судове засідання 24.02.2014 з'явилися представники позивача, відповідача 2, третьої особи 1 надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представники відповідача 1, третьої особи 2, 3 в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 вищевказаною колегією суддів відкладено розгляд справи на 24.03.2014.

24.03.214 суддя Босий В.П. звернувся до заступника Голови господарського суду міста Києва із заявою про виведення останнього зі складу колегії у зв'язку із великою завантаженістю справами.

Враховуючи вказану вище заяву, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 для здійснення колегіального розгляду справи №910/13141/13 визначено наступний склад суддів: Цюкало Ю.В. (головуючий), суддя Котков О.В., суддя Привалов А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), суддя Котков О.В., суддя Привалов А.І. прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 28.04.2014.

28.04.2014 р. суддя Цюкало Ю.В. звернувся до в.о. голови Господарського суду міста Києва із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи №910/13141/13 у зв'язку із перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 для колегіального розгляду справи визначено наступний склад суду: Цюкало Ю.В. (головуючий), суддя Літвінова М.Є., суддя Привалов А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 вищевказаною колегією суддів прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 26.05.2014.

26.05.2014 р. суддя Цюкало Ю.В. звернувся до заступника голови Господарського суду міста Києва із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи №910/13141/13 у зв'язку із закінченням повноважень судді Привалова А.І.

Розпорядження заступника голови Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 для колегіального розгляду справи №910/13141/13 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Літвінова М.Є., суддя Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 вищевказаною колегією суддів прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 26.05.2014.

26.05.2014 в залі судового засідання №25 були збої в роботі комп'ютерної мережі та роботі АРМ "Діловодство спеціалізованого суду" за допомогою якого здійснюється технічна фіксація судового процесу про що було складено відповідний акт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 07.07.2014.

В судове засідання, призначене на 07.07.2014, з'явились представники позивача, відповідача-2, третьої особи-1, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представники відповідача-1, третьої особи 2 та третьої особи 3 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 11 Листа № 01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З огляду на неявку представника відповідача-1 в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача-1 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Учасниками процесу заявлялось клопотання щодо фіксації судового процесу, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався із застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом №12/50/1, затвердженим генеральним директором Приватного підприємства «НИВА - В.Ш.» 08 квітня 2013 року (далі за текстом - Протокол), відбулися прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТЕКСТИЛЬ-ПОЛІМЕР».

Протоколом визначено наступне: прилюдні торги відбулися 08 квітня 2013 року та їх організатором є ПП «НИВА - В.Ш.»; предметом прилюдних торгів є нежитлова будівля літ. И - загальною площею 19 463,9 кв. м із стартовою ціною лоту - 7 824 175,92 грн.; переможцем стало ТОВ «МЕРІДА-ІНВЕСТ» з запропонованою ціною - 7 825 175,92 грн.

На думку АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», в діях Відповідачів вбачаються порушення вимог чинного законодавства України, чим порушено права АТ «СБЕРБАНК Росії».

На підставі викладеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд визнати недійсними публічні торги з реалізації арештованого нерухомого майна: нежитлова будівля літ. И - 4, загальною площею 19 463,9 кв. м (м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24), організовані ПП «Нива-В.Ш.», проведені ліцитатором ОСОБА_11 08.04.2013 у м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24; визнати недійсним протокол №12/50/1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить ТОВ «ТД «Текстиль-Полімер», затверджений Генеральним директором ПП «Нива-В.Ш.» 08.04.2013.

Як відомо, 12.09.2013 позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано заяву про уточнення позовних вимог №4997/4/28-2 від 09.08.2013. У відповідності до вказаної заяви позивач просить суд визнати недійсними публічні торги з реалізації арештованого нерухомого майна: нежитлова будівля літ. И - 4, загальною площею 19 463,9 кв. м (м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24), організовані ПП «Нива-В.Ш.», проведені ліцитатором ОСОБА_11 08.04.2013 у м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24; визнати недійсним протокол №12/50/1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить ТОВ «ТД «Текстиль-Полімер», затверджений Генеральним директором ПП «Нива-В.Ш.» 08.04.2013; визнати недійсним Акт №149/10 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 23.04.2013, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Чернововловим В.А. 23.04.2013.

Відповідач-1, не погоджуючись з обставинами, викладеними у позовній заяві, реалізуючи право, надане чиним законодавством України, звернувся до суду із відзивом, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на необгрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Крім того, відповідач-2 звернувся до суду із відзивом на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти поданного позову, вважаючи вимоги позивача такими, що не відповідають обставинам справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спір у справі стосується правомірності спірних прилюдних торгів, оскільки позивачем оспорюється можливість визнання їх такими, що відбулися та породження відповідних правових наслідків.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 квітня 2013 року відбулися прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТЕКСТИЛЬ-ПОЛІМЕР».

Переможцем вказаних торгів визнано ТОВ «Меріда-Інвест» із запропоновую ціною 7 825 175,92 грн. згідно з протоколом №12/50/1.

Підставою незаконності спірних прилюдних торгів позивачем визначається порушення під час їх проведення положень Закону України "Про іпотеку", які полягають у неправильному застосуванні Підприємством положень ст. 43, 45 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з ч. 4 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», порядок реалізації майна, зазначеного в частині 8 статті 57 Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Крім того, частина 4 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» вказує на те, що реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено, що до компетенції Міністерства юстиції України віднесено визначення порядку реалізації арештованого майна.

З огляду на вищевикладене, застосування позивачем Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України№1448 від 22.12.1997» є недоцільним.

Також суд наголошує на тому, що посилання позивача на те, що відповідачами порушено п.3.5., 3.6. Положення №68/5 є необгрунтовнаими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Зокрема, інформація про порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів зазначена в протоколі прилюдних торгів; інформація щодо обмеження на використання розміщена в розділі інформаційного оголошення № 916398 «Інформація про майно» обтяження майна, де зазначено вид обтяження - іпотека (копія повідомлення додається).

Також, суд зазначає, що відсутність в інформаційному повідомленні додаткової інформації щодо об'єкта продажу, зокрема, процент зносу, відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення, не може бути підставою визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки відсутність вказаної додаткової інформації у змісті інформаційного повідомлення не порушує права та інтереси саме позивача та не впливає на результати торгів. До того ж, нормами чинного законодавства не передбачено, що відсутність вказаної інформації є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Частиною 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Згідно з частиною 5 статті 43 Закону України «Про іпотеку», не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Твердження позивача про порушення ПП «Нива-В.Ш.» ч. 3, 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» спростовується доказами публікації повідолення про дату, час та місце проведення спірних прилюдних торгів та повідомлення державного виконавця, іпотекодавця та іпотекодержателя про дату, час та місце проведення торгів, а саме: газета «Газета по-українськи» № ЗО (1572) від 22.03.2013 року, газети «Експрес об'ява» № 51 (4782) від 22.03.2013 року та лист № 501/13 від 20.03.2013 року та докази його поштового відправлення, наявними в матеріалах справи.

Статтею 45 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням викладеного, позивачем не надано належних доказів та обґрунтувань в підтвердження того, що відповідачем-1 було порушено вимоги ст. 45 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, в матеріалах справи наявний лист №501/13 від 20.03.2013, відповідно до якого ПП «НИВА-В.Ш.» повідомило ПАТ «Дочірній банк «СБЕРБАНК РОСІЇ» про дату, час та місце проведення спірних тилюдних торгів, тим самим виконавши вимоги ст. 45 Закону України «Про іпотеку».

Проте, позивач не скористався наданим чинним законодавством правом на прийняття участі в торгах.

Статтею 47 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що протягом п'яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки організатор проведення прилюдних торгів видає цей акт покупцеві, нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, докази надходження акту про реалізацію предмета іпотеки від Державної виконавчої служби України до ПП «Нива-В.Ш.» в матеріалах справи відсутні, з огляду на що організатором проведення прилюдних торгів не порушено прав та законних інтересів сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», обов'язок визначення вартості майна боржника покладено на державного виконавця за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Таким чином, обов'язок визначення вартості майна боржника покладено на державного виконавця, а не на торгівельну організацію.

До того ж, частиною 3 та 4 статті 58 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Зі змісту цієї статті вбачається, що оскарження оцінки майна має самостійний спосіб оскарження.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оцінка майна не оскаржувалась в судовому порядку.

Так, відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності), залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності з п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання недійсними публічних торгів, проведених 08.04.2013, а також визнання недійсним протоколу №12/50/1 проведення прилюдних торгів та акту №149/10 про реалізацію предмета іпотеки.

Згідно із положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -14.07.2014р.

Головуючий суддя Ю.В. Цюкало

Суддя М.Є. Літвінова

Суддя О.В. Нечай