Рішення № 40022918, 23.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8343/14 23.07.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 26 141,50 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Бабич В.В., за довіреністю

від відповідача: Данилишин М.С., за довіреністю

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 26 141,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/8343/14, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 04.06.2014 р.

19.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

04.06.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 04.06.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному, справу № 910/8343/14 було передано для розгляду судді Стасюку С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. справа № 910/8343/14 була прийнята до провадження суддею Стасюком С.В., розгляд справи призначено на 09.07.2014р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 10.06.2014 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з лікарняного, справу № 910/8343/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. справа № 910/8343/14 була прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 09.07.2014 р.

08.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відзив на позовну заяву.

У судове засідання 09.07.2014 р. представники учасників судового процесу не з'явились.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 09.07.2014 р. не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням позивачем та третьою особою вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.05.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/8343/14 та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 23.07.2014 р.

21.07.2014 р. представником позивача були подані письмові заперечення на відзив.

У судове засідання 23.07.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду документи для долучення до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 23.07.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Третя особа у судове засідання 23.07.2014 р. не з'явилася.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2013 року між ОСОБА_1 (далі - страхувальник, третя особа) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 0112-0104-0234 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1.

27.07.2013 р. о 15 год. 45 хв., ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2, на нерегульованому перехресті пр. Миру - вул. Ю.Гагаріна при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, здійснив зіткнення з автомобілем марки «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого трапилось ДТП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.08.2013 р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту № 770 від 08.08.2013 р. про оцінку автомобіля марки «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1,, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю марки «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 27 207,02 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 1173-1097/13 від 09.08.2013 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 27.07.2013 р. о 15 год. 45 хв., на нерегульованому перехресті пр. Миру - вул. Ю.Гагаріна, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 26 141,50 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 1173-1097/13 від 09.08.2013 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 26 141,50 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру б/н від 13.08.2013 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Україна», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3905390.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АС/3905390 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АС/3905390, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Відповідно до видаткового касового ордеру б/н від 13.08.2013 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 26 141,50 грн. повіреному страхувальника (потерпілого). Доказів на підтвердження факту оплати страхувальником позивача проведеного ремонту транспортного засобу суду не надано. Тому, у відповідності до приписів п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вищезазначена сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на суму визначеного законодавством податку на додану вартість.

Відповідач зазначає суду у своєму відзиві на позов, що у матеріалах справи відсутні докази того, що страхове відшкодування було виплачене вигодонабувачу за Договором.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про страхування» страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до умов Договору вигодонабувачем за Договором є, безпосередньо, страхувальник, а страхове відшкодування було видано ОСОБА_7

В свою чергу, третя особа уповноважила ОСОБА_7 довіреністю б/н від 01.08.2014 р., зокрема, на одержання страхового відшкодування, в тому числі готівкою, і подавати для цього необхідні документи і заяви з правом підпису.

Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію заяви повіреного на виплату страхового відшкодування готівковими коштами через касу страховика.

З огляду на вищенаведене, страхове відшкодування було виплачене позивачем належним чином, у відповідності з Договором та чинним законодавством України.

Відповідач у своєму відзиві заперечує проти задоволення позову у зв'язку з тим, що при визначенні вартості матеріального збитку, завданого страхувальнику, суб'єктом оціночної діяльності не було визначено коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля, внаслідок чого розмір страхового відшкодування було визначено невірно.

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - методика) фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Згідно з п. 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Як вбачається з пункту 3.4 Звіту № 770 про оцінку автомобіля марки «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1, оцінювачем було визначено, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля марки «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1, складає: 0,0000, на підставі п. 7.38 Методики.

З огляду на вищенаведене, доводи відповідача щодо того, що при оцінці пошкодженого автомобіля страхувальника не було враховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу вих. № 4103 від 25.12.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зазначену вимогу отримав, проте в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.

Згідно з абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АС/3905390 встановлено франшизу в розмірі 500,00 грн.

Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № АС/3905390, при визначенні розміру позовних вимог.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 26 141,50 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 21 284,58 грн. (26 141,50 грн. - виплачене позивачем страхове відшкодування, за вирахуванням 20 % ПДВ, що складає 4 356,92 грн., та за вирахуванням франшизи, встановленої Полісом №АС/3905390, в розмірі 500,00 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, будинок 42-Г; ідентифікаційний код: 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, пров. Балтійський, будинок 20; ідентифікаційний код: 22229921) страхове відшкодування в розмірі 21 284 (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 58 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 487 (одна тисяча чотириста вісімдесят сім) грн. 56 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 28.07.2014 р.

Суддя О.В. Нечай