Ухвала суду № 40021795, 04.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 761/3707/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Гуменюк А.І. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірною відмову відповідача, щодо відмови в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання відповідача зобити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки про заробітну плату працюючого судді Апеляційного суду Київської області, виходячи з 90% грошового утримання судді та надбавки за вислугу років без обмеження граничного розміру, починаючи з 01 січня 2012 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є суддею у відставці відповідно до Указу Президента України «Про припинення повноважень суддів» від 12 вересня 1995 року № 828/95, у зв'язку з поданням письмової заяви про відставку.

Листом від 23 липня 2013 року за № 14934/06 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва відмовило позивачу у перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання у зв'язку з тим, що на думку відповідача, пенсія позивачу виплачується у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (чинній на момент виходу позивача у відставку) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічна норма була закріплена і в частині третій статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI), який набрав чинності з 30 липня 2010 року.

Разом з тим, Законом України від 08.07.2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину третю і п'яту статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).

Таким чином, право судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, передбачено ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, призначеного до 01.10.2011 року, проводиться в разі зміни грошового утримання працюючого судді за умови, якщо довічне грошове утримання, яке отримує суддя у відставці, є меншим за максимальний розмір, передбачений ч. 5 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI), і визначається в розмірі 80% грошового утримання працюючого судді з урахуванням встановленої законом граничної межі (не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 положення частини третьої, першого, другого, третього речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Конституційний Суду України в цьому рішенні також встановив і порядок його виконання наступним чином:

- ч. 3 ст.138 Закону №2453 у редакції Закону №3668, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню ч. 3 ст. 138 Закону №2453 в редакції до змін, внесених Законом №3668, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання»;

- перше, друге, трете речення ч. 5 ст. 138 Закону №2453 у редакції Закону №3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення ч.5 ст.138 Закону №2453 в редакції до змін, внесених Законом №3668, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку», та четверте речення ч.5 ст.138 Закону №2453 зі змінами, внесеними Законом №3668, а саме: «Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України».

В пункті 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 зазначено, що «положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність».

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії щодо відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, зобов'язав відповідача провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно Довідки від 19 червня 2013 року за № 04-25/49 про заробітну плату працюючого судді Апеляційного суду Київської області.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя В.В. Файдюк

суддя Є.В. Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.