Ухвала суду № 40020903, 31.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 761/17477/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гайдук С.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Нанкіна М.Б.,

від відповідача Саприкіна Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та відшкодування витрат, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 р. №256, а саме, не реєстрації за період з 01.07.12 р. по 31.12.12 р. додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по м. Ірпінь за цей же період та не надсиланню інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Ірпінської міської ради;

- визнати протиправними дії відповідача в частині неповної сплати витрат на перевезення пасажирів у приміських поїздах за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 року та стягнути з відповідача на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця» 194586,47 грн. витрат, які понесла залізниця при перевезенні пільгових пасажирів.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» укладено договір № ПЗ/ДН -1-125025/НЮ від 03 січня 2012 року про пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги (далі по тексту - Договір).

Згідно умов Договору цей Договір визначає взаємовідносини Сторін у сфері пільгового перевезення окремих категорій громадян та порядок відшкодування коштів за перевезення пільгових категорій громадян в 2012 році.

За умовами Договору Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» як перевізник зобов'язується здійснювати пільгове перевезення громадян, передбачених діючим законодавством України (п.2.2).

Пунктом п. 2.2.2 Договору визначено, що перевізник зобов'язується щомісячно до 15 числа наступного за звітним періодом, надавати облікові форми, розрахунок на суму, яка підлягає компенсації від пільгового перевезення залізничним транспортом форма № 2- пільга, акти звіряння розрахунків за формою № 3-пільга та акт здачі-приймання робіт (надання послуг).

Згідно з п. 2.3 Договору платник відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» за рахунок коштів державного бюджету за пільговий проїзд окремих громадян згідно наданих розрахунків в межах бюджетних призначень на 2012 рік в сумі 300 000 грн.

Пунктом. 2.3.2 Договору передбачено, що Управління відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (із наступними змінами) зобов'язується приймати облікові форми, акти звірки, розрахунки від Перевізника.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що Управління, як головний розпорядник коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти на рахунок залізниці.

З січня 2012 року до 31 грудня 2012р. залізницею надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян зі станції м. Ірпінь на суму 313986.47 грн. Загальна сума відшкодованих коштів за надані в 2012 році послуги по перевезенню пільгових категорій громадян зі ст. Ірпінь становить 119400,00 грн. (а.с.50).

Відповідачем, в свою, чергу проводились часткові розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян, що підтверджується розрахунком витрат за перевезеннями пільгових категорій громадян по м. Ірпінь в період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р. (а.с.50) та актами звіряння розрахунків по субвенціях за надані послуги перевезення пільгових категорій громадян (а.с.10-49).

Згідно акту звірки розрахунків станом на 01.01.2013 року заборгованість УСЗН Ірпінської міської ради Київської області перед ДТГО «Південно-Західна залізниця» за перевезення пільгових категорій громадян зі станції м. Ірпінь станом на 01.01.2013р. становить 194586,47 грн.

У зв'язку з несплатою Управлінням вказаної заборгованості позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із виникненням зобов'язань відповідач не надсилав щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрації уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми та щодо необхідності компенсування пільг, наданих залізницею відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які складають уточнені реєстри, що призвело до виникнення перед позивачем заборгованості щодо відшкодування витрат по перевезення пільгових категорій пасажирів.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду докази надання ним протягом 2012 року (з 01.01.12 р. по 31.10.12 р.) послуг по перевезенню пільгових категорій громадян зі станції м. Ірпінь на загальну суму 313 986, 47 грн., що підтверджується обліковими формами з доказами їх отримання. Відповідачем за вказаний період проведено відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян не в повному обсязі, а саме - в розмірі 119 400,00 грн. (а.с. 50).

Позивачем на виконання умов Договору надсилалися відповідачу облікові форми, розрахунок на суму, яка підлягає компенсації від пільгового перевезення залізничним транспортом форма № 2- пільга, акти звіряння розрахунків за формою № 3-пільга та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та були вручені останньому, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 54-58).

Разом з цим, у наданих запереченнях та матеріалах апеляційної скарги відповідач не надав доказів на спростування заявленої позивачем вартості наданих послуг у розмірі 196 914 грн. (що заявлений до стягнення), тоді як сам по собі факт непідписання відповідачем направлених йому актів розрахунків, що були вручені йому у встановленому законодавством порядку, таким доказом бути не може.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Згідно зі ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік» передбачено виділення коштів на компенсацію підприємствам транспорту за надання послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян.

Зокрема, на виконання вказаної державної програми згідно додатку 7 до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» передбачена додаткова дотація з державного бюджету до обласного бюджету Київської області в сумі 69112,5грн.

Пунктом 2, 3, 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 4 березня 2002 року (далі - Порядок № 256) фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним - компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20.

Відповідно до п.6 Порядку № 256, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Надаючи правовий аналіз вищезазначеним нормам чинного законодавства України, колегія суддів зазначає, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.

Відсутність коштів для належного виконання грошового зобов'язання не може бути визнана обставиною, що звільняє від відповідальності (форс-мажорною обставиною), незалежно від підстав її виникнення.

Чинним законодавством України не врегульовано порядку проведення погашення заборгованості бюджетних установ у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов'язання за укладеними договорами.

Проте, це не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язань за укладеними договорами.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, відповідач не надсилав щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрації уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми та щодо необхідності компенсування пільг, наданих залізницею відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які складають уточнені реєстри, що призвело до не забезпечення виконання п.6 Порядку, внаслідок чого не були зареєстровані додаткові зобов'язання.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо вжиття усіх належних заходів при розподілі суми субвенції з державного бюджету з метою отримання в достатніх обсягах коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян призвело до невиплати позивачу компенсації витрат за надані послуги пільгового перевезення пасажирів у 2012 році.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в суду наявні правові підстави для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 04.08.2014 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.