Ухвала суду № 40019406, 28.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2014 р. м. Київ К/800/6773/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Моторного О.А.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Овсієнко С.В., Глоби О.В.

відповідача Єлєніної С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013

у справі № 2а-1653/11/2670

за позовом Дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.04.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 07.07.2010 №0004992309/0 та від 26.11.2010 №0002150720/1.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.55 КАС України у справі проведено заміну сторони відповідача на правонаступника Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року, за результатами якої складено акт №495/07-018/25593656 від 29.09.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення» від 30.05.1997 №166 із змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року в розмірі 16899391 грн.

Висновки податкового органу обґрунтовуються тим, що у позивача по декларації за травень 2010 року виникло позитивне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за звітний період по рядку 18.1 декларації у сумі (+)3188290,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2010 №0002150720/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16899391,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пп.7.2.6 п.7.2, п.7.4, п.7.5, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення сум до бюджетного відшкодування (далі - Закон №168/97-ВР), якого платник податків зобов?язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від?ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї статті).

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно пп.5.11 п.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Підпунктом 5.12.2 п.5.12 Порядку встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію за травень 2010 року до якої додано розрахунок суми бюджетного відшкодування, довідку про залишок суми від?ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

При перевірці даних, відображених в податковій декларації за травень 2010 року, встановлено, що у розділі III декларації «розрахунки з бюджетом за звітний період» у рядку 18.1 «різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду» позивачем відображено позитивне значення податку на додану вартість у розмірі 3188290,00 грн. Вказана сума податку на додану вартість відображена у рядку 20 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду». У рядку 23 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», позивачем відображено суму податку на додану вартість у розмірі 31569533,00 грн. Рядок 24 декларації «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» (рядок 23 - рядок 20, позитивне значення) складає 28381243,00 грн. та рядок 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 11481852,00 грн.

Сплата позивачем податку на додану вартість в сумі 16899391 грн. до бюджету підтверджується довідкою поданою разом з реєстром всіх вантажно-митних декларацій та сум ПДВ сплачених до бюджету відповідно до таких ВМД за період 2008-2010 років та відповідачем не заперечується.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування 16899391 грн. сплаченого податку відповідно до декларації за травень 2010 року, а відтак оспорюване податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість є неправомірним.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених в ній мотивів.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.А.Моторний

Н.Г.Пилипчук