Рішення № 40018060, 28.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6681/14 Справа № 200/13704/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т. Ю. Доповідач - Черненкова Л.А.Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Петешенкової М.Ю., Дерев`янка О.Г.

при секретарі - Бойко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

03 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 31 травня 2013 року о 18 год. 00 хв. в районі будинку №8 по вул. Бородинській в м. Дніпропетровську водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц» д/н НОМЕР_2, який належить позивачеві на праві власності, наїхав на кришку каналізаційного люку, який внаслідок цього перевернувся у вертикальне положення та пошкодив автомобіль позивача. В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження та втратив можливість пересуватись власним ходом. На місто ДТП були викликані співробітники ДАІ та співробітники відповідача, оскільки люк належить даній організації. Працівниками відповідача було огороджено люк попереджувальними знаками. При цьому, кришка люка, на який наїхав автомобіль позивача, не відповідає ДСТУ Б В.2.5-26:2005 (ГОСТ 3634-99) «Люки оглядових колодязів і дощоприймачі зливостічних колодязів, технічні умови», а саме: його маса менше 120 кг., відсутній рельєф, кришка не входить в корпус колодязя та виготовлена кустарним способом. Згідно з висновком про дослідження із визначення вартості матеріального збитку, проведеного СОД ОСОБА_4 від 04.06.2013 року вартість матеріальної шкоди, заподіяної власникові автомобіля «Мерседес-Бенц» д/н НОМЕР_2, складає 24 200 грн. 00 коп. Тому позивач просить стягнути вказану суму з відповідача на свою користь.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року ухвалено: в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2013 року о 18 год. 00 хв. в районі будинку №8 по вул. Бородинській в м. Дніпропетровську водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц» д/н НОМЕР_2, наїхав на кришку каналізаційного люку, який внаслідок цього перевернувся у вертикальне положення та пошкодив вказаний автомобіль. В результаті ДТП автомобіль «Мерседес-Бенц» д/н НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Згідно з висновком про дослідження із визначення вартості матеріального збитку, проведеного СОД ОСОБА_4 від 04.06.2013 року вартість матеріальної шкоди, заподіяної власникові автомобіля «Мерседес-Бенц» д/н НОМЕР_2, складає 24 200 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 є належним володільцем джерела підвищеної небезпеки. Оскільки матеріальна шкода відшкодовується винною особою, якою в даному випадку є відповідач, та позивач не надала доказів щодо стягнення шкоди саме на свою користь, як володільця автомобіля «Мерседес-Бенц» д/н НОМЕР_2, щоб надавало їй право звертатись до суду із даним позовом, тому суд приходить до висновку, що порушення її майнових прав відповідачем в судовому засіданні не доведено, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Але з висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, при неповному з'ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення у справі, які суд вважає встановленими, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.1-4 ч. 1 ст.309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Згідно із зазначеними нормами обов'язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а обов'язок доведення наявності шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою покладено законом саме на позивача.

З огляду на вказану норму закону для відшкодування майнової шкоди необхідно встановити, зокрема, наявність спричиненої шкоди завданої майну, належного позивачу.

Відповідно до вимог ст. 316 ЦК України, - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до вимог ч.3 ст. 386 ЦК України, - власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що позивач є власником автомобіля «Мерседес-Бенц», випуску 2012 року, д/н НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого 25.12.2012 року ВРЕР ДАІ № 1 ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с.106-107).

31 травня 2013 року о 18 год. 00 хв. в районі будинку №8 по вул. Бородинській в м. Дніпропетровську водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц» д/н НОМЕР_2, наїхав на кришку каналізаційного люку, належного відповідачу, внаслідок цього кришка люку перевернулася у вертикальне положення та пошкодила вказаний автомобіль, а саме: було пошкоджено заднє праве колесо, задній правий поріг, арка заднього правого колеса, днище. На місто ДТП були викликані співробітники ДАІ, які зафіксували факт вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідки - факт пошкодження автомобіля. Співробітниками ДАІ були викликані на місце ДТП працівники відповідача, які огородили люк на який наїхав автомобіль позивача, попереджувальними знаками. При цьому встановлено, що кришка люка, на який наїхав автомобіль позивача, не відповідає ДСТУ Б В.2.5-26:2005 (ГОСТ 3634-99) «Люки оглядових колодязів і дощоприймачі зливостічних колодязів, технічні умови», а саме: його маса менше 120 кг., відсутній рельєф, кришка не входить в корпус колодязя та виготовлена кустарним способом.

Відповідно до автотоварознавчого дослідження від 04.06.2013 року (а.с.10-33), вартість матеріальної шкоди спричиненої володільцю автомобіля «Мерседес-Бенц» д/н НОМЕР_2 складає 24 200 грн. Позивач 17.06.2013 року направила відповідачу претензію щодо відшкодування спричиненою шкоди, однак відповіді не отримала. Добровільно відповідач не відшкодував спричинену шкоду. Дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача підтверджується матеріалами ДАЇ, довідкою ДАЇ, схемою місця ДТП, протоколом огляду місця ДТП, довідкою-висновком № 471/13 за фактом ДТП 2013 року від 25.07.2013 року органу ДАІ згідно якого встановлено, що проведеним оглядом місця ДТП встановлено, що при механічному натисканні кришка комунікаційного люку провертається та піднімається над рівнем проїзної частини дороги, на час скоєння ДТП вона не була огороджена та конструктивно не виділена для інформування і своєчасного її виявлення учасниками дорожнього руху, у зв'язку з чим дана дорожньо-транспортна пригода настала по незалежним від водія ОСОБА_3 причинам та в даній дорожній обстановці він не мав можливості своїми діями продуктивно впливати на розгортання небезпеки, внаслідок чого в діях водія ОСОБА_3 порушень вимог Правил дорожнього руху України не вбачається.

Матеріалами справи доведено, що вказаний комунікаційний люк належить відповідачу і знаходиться на його балансі, що визнано відповідачем за розглядом справи.

Однак позовні вимоги відповідач не визнає, посилаючись на те, що по справі необхідно провести будівельно-технічну та трасологічну експертизу, яка може бути доказом у справі. Судова колегія роз'яснила право заявити клопотання про призначення експертизи, однак представник відповідача відмовилась заявляти таке клопотання, оскільки керівництво відповідача цього не бажає.

Згідно ч.3 ст. 10, ст.ст. 57-60 ЦПК України, - кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази повинні бути належними і допустимими. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, аналізуючи зазначені докази у справі, судова колегія дійшла висновку про те, що між діями відповідача щодо порушення Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 року № 30, що призвело до того, що кришка люка, належного відповідачу і на який наїхав автомобіль позивача, не відповідає ДСТУ Б В.2.5-26:2005 (ГОСТ 3634-99) «Люки оглядових колодязів і дощоприймачі зливостічних колодязів, технічні умови», внаслідок чого 31.05.2013 року мала місце дорожньо-транспортна пригода та спричинення позивачу пошкодженням належного їй автомобіля матеріальної шкоди, - наявний причинний зв'язок та відповідач не довів відсутність своєї вини у спричиненні шкоди позивачу у розмірі зазначеної у позові, тому є підстави для покладення цивільної відповідальності в межах позовних вимог на відповідача у зв'язку з доведеністю, що саме діями відповідача спричинена зазначена шкода у розмірі 24200 грн.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на це, з урахуванням сплати позивачем судового збору у розмірі 363,80 гривень у відповідності з вимогами закону, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, то у зв'язку з цим судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року - скасувати з ухваленням нового рішення.

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради , що розташоване за адресою: 49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21А, код ЄДРПОУ 03341305 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, суму матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 24 200,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті гривень 00 копійок).

Стягнути з комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради , що розташоване за адресою: 49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21А, код ЄДРПОУ 03341305 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, понесені судові витрати у розмірі 363,80 гривень (триста шістдесят три гривні 80 копійок).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді