Ухвала суду № 40017849, 31.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 368/2322/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кириченко В.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача на користь Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації надміру виплачені кошти в сумі 2583 грн. на рахунок 35413054001884 МФО 821018 ГУ ДКСУ у Київській області код 03193594 Управління соцзахисту населення та надміру виплачені кошти в сумі 2500 грн. на рахунок 35217034001884 МФО 821018 ГУ ДКСУ у Київській області код 03193594 Управління соцзахисту населення.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Кагарлицької РДА та отримував соціальні виплати як інвалід Великої Вітчизняної війни 2 групи.

04.05.2012 набрав законної сили вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04.05.2012 у справі № 1-70/2012. Зазначеним судовим рішенням, копія якого міститься в матеріалах, встановлено, що 11.01.2011 до головного спеціаліста Кагарлицького районного військового комісаріату ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_4 з проханням видати довідку ОСОБА_2 про його призив на навчальні збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, для подання її у відповідні інстанції та отримання у подальшому статусу «інвалід війни»та набуття права на отримання відповідних пільг. У цей же день, у своєму службовому кабінеті № 23 Кагарлицького РВК, за допомогою персонального комп'ютера та принтера він особисто вніс до офіційного документа: «довідки № 5 від 11 січня 2011 року» неправдиві відомості про те, що наказом військового комісара Кагарлицького РВК № 530 від 23 червня 1986 року ОСОБА_2 був призваний на збори у військову частину А-052915 з залученням до ліквідації аварії в період з 23 червня 1986 року по 15 липня 1986 року. Відразу ж після розпечатування він видалив відповідний файл із персонального комп'ютера. Після цього він засвідчив цей завідомо неправдивий офіційний документ підписом, схожим на підпис військового комісара ОСОБА_6, а потім засвідчив вказану довідку гербовою печаткою Кагарлицького РВК. При цьому у діловодстві військового комісаріату довідка зареєстрована не була.

На підставі вищевказаного вироку Центральною військово-лікарською комісією надано УПСЗН витяг з протоколу №2312 від 23.11.2012, згідно з яким відмінено постанову Центральної військово-лікарської комісії МО України по протоколу № 63 від 18.01.2011 про причинний зв'язок захворювань старшого сержанта у відставці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, враховуючи що даним вироком не підтверджено його призов військовим комісаріатом на навчальні спец. Збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У зв'язку з цим у відповідача було вилучене посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_1, при цьому пільги, отримувані відповідачем як інвалідом війни 2 групи згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», переведені на ЧАЕС 1 категорії.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачу, на підставі посвідчення інваліда війни 2 групи, було надано за період з 09.02.2011 по 30.11.2012 за рахунок місцевого бюджету по його заявах надавачами послуг пільгу по газопостачанню на 2347,00 грн,, пільгу на електропостачання 236,00 грн., крім того, управлінням надавалася щорічна разова допомога у загальному розмірі 2500,00 грн., що загалом становить 5083,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист №360 від 02.04.2013 щодо добровільного повернення коштів на підставі поданих неправдивих відомостей, проте відповідач коштів не повернув.

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За встановлених судами обставин відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень.

Як передбачено ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди, яка згідно з нормою ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду адміністративним судом лише за умови, якщо вона заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Таким чином колегія суддів вважає, що даний спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 18 червня 2013 року № 21-204а13, 21-124а13.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ч.2 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Як встановлено ч.2 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

Таким чином, правова оцінка наведених норм в сукупності дає підстави стверджувати, що в даному випадку правовідносини, що склалися між сторонами спору, щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої органу Пенсійного фонду України внаслідок безпідставно виплачених коштів за своєю правою природою мають цивільно-правовий характер, а не адміністративний.

За суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду загальними судами у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 157, 198, 203, 205, 206, 212, 254, КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів - задовольнити частково.

Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2014 року - скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.