Рішення № 40015641, 31.07.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

Рішення

"31" липня 2014 року справа № 927/1044/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55Б Відповідач 1: Чернігівська обласна спілка споживчих товариств 14038, м. Чернігів, проспект Перемоги, 139 Відповідач 2: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 15251, с. Шкрабове, Щорський район, Чернігівська область, вул. Перемоги про стягнення 13160,96 грн.Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача : Рябчук С.В. - дов. № 10 від 02.01.2014 провідний юрисконсульт

Від відповідача 1: Антоненко Н.В. довіреність № 06-16/06 від 08.01.2014 юрисконсульт

Від відповідача 2: ОСОБА_1 особисто

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» подано позов до Чернігівської обласної спілки споживчих товариств та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6242,09 грн. боргу за надані послуги за договором № 1-0992 від 01.10.2013 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, 6176,76 грн. пені, 74,77 грн. річних, 667,34 грн., інфляційних солідарно.

Відповідач 1 відзивом на позов проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність вини облспоживспілки в порушенні зобов'язань відповідача 2. Зокрема відповідачем 1 зазначено, що фактичним споживачем за договором № 1-0992 на виробництво, транспортування постачання теплової енергії від 01.10.2013 є відповідач 2 - ФОП ОСОБА_1, якій все приміщення, власником якого є облспоживспілка - відповідач 1, було надано в оренду. Крім того, відповідач 1 зазначає, що він отримав акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період лише 18.07.2012 і не міг знати про наявність заборгованості за договором.

Відповідач 2 відзиву на позов не надав, позовні вимоги визнав в повному обсязі причину несплати пояснив складним фінансовим становищем.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін , суд

Встановив:

01.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» (позивач) та Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств (відповідач 1) і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач 2) було укладено договір на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії № 1-0992 (далі договір).

Відповідно до умов договору теплопостачальна організація (позивач) взяв на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачам (відповідачам 1, 2) теплову енергію для: опалення, а споживачі зобов'язуються сплачувати теплопостачальній організації за теплову енергію за встановленими тарифами/ двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором. Тарифи/ двоставкові тарифи на теплову енергію змінюються за поданням Теплопостачальної організації до органів державної влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому діючим законодавством України порядку. Нові тарифи/ двоставкові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод. Ціна цього Договору складається з вартості виробництва, транспортування та постачання за цим Договором теплової енергії. Вартість виробництва, транспортування та постачання за цим Договором теплової енергії визначається на підставі встановлених тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та кількості спожитої теплової енергії, визначеної згідно з умовами цього Договору. Абонентська плата (умовно-постійна частина тарифу) у разі застосування двоставкових тарифів, в опалювальний та міжопалювальний періоди нараховується Теплопостачальною організацією та сплачується Споживачами незалежно від наявності чи відсутності засобів (приладів) обліку теплової енергії. (п. 1.1.,1.2.,1.3 договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що теплова енергія виробляється, транспортується та постачається споживачу для об'єктів перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

За період з грудня 2013 р. по квітень 2014 р., включно, позивачем поставлено на виконання умов договору теплової енергії на загальну суму 7242,09 грн., що підтверджується розрахунком позивача, рахунками, актами прийому-передачі теплової енергії та повним розрахунком нарахувань, (а.с. 12-22,52-56, 59-63).

Відповідно п. 5.4 договору споживачі, які мають засоби обліку, повинні щомісячно подавати теплопостачальній організації підписаний та скріплений печаткою споживачів звіт, в якому відображаються зняті візуально показання засобу (приладу) обліку теплової енергії в одиницях виміру засобу (приладу) обліку теплової енергії. Звіт подається до 20 числа поточного місяця . У випадку, коли до 20 число поточного місяця збігається з вихідним днем або святковим днем, то день подання звіту переноситься на попередній робочий день. В разі ненадання споживачами вказаного звіту, теплопостачальна організація має право виконати облік спожитої теплової енергії розрахунковим методом у відповідності до умов цього договору.

Пунктами 6.3., 6.4. договору передбачено, що розрахунки споживачів з Теплопостачальною організацією за теплову енергію здійснюються щомісячно згідно з показаннями засобів (приладів) обліку або, у випадках передбачених цим Договором, розрахунковим методом, що передбачений цим Договором, у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами цього договору. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця. При цьому сторони домовилися про таке. У місяці, в якому розпочинається опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що постачається для опалення, розрахунковий період починає свій перебіг з дати початку опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади) та закінчується 19 числа звітного місяця. У місяці, в якому закінчується опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що поставляється для опалення, розрахунковий період закінчується датою закінчення опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади). Розрахунки за теплову енергію споживачі здійснюють згідно умов цього Договору щомісячно до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від того чи є 1-ше число місяця вихідним, святковим чи робочим днем.

Згідно з п. 6.9 договору сторони підписують акт прийому-передач теплової енергії на підставі звіту , який передбачений п. 5.4 цього договору, та з урахуванням архівних даних засобу )приладу) обліку теплової енергії споживачів та даних журналу обліку споживання теплової енергії споживачів. В разі якщо архівні дані засобу (приладу) обліку або дані журналу обліку споживання теплової енергії були зняті теплопостачальною організацією в періодах, що слідують за періодом оформлення будь-якого звіту, передбаченого п. 5.4 цього договору, теплопостачальна організація здійснює в поточному періоді донарахування за спожиту теплову енергію та відображає фактичне споживання теплової енергії в попередніх періодах. Акт складається теплопостачальною організацією, яка має право направити в двох примірниках такий акт споживачам для підписання та скріплення печаткою споживачів. Споживачі зобов'язані протягом трьох робочих днів з моменту одержання акту підписати та скріпити печаткою та повернути другий екземпляр акту теплопостачальній організації.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачами порушено умови договору.

Вартість теплової енергії сплачено частково відповідачем 2 в розмірі 1000,00 грн. На момент винесення рішення судом відповідачі не надали доказів погашення заборгованості в сумі 6242,09 грн.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 6242,09 грн. боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи, і підлягають задоволенню.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Законом України ?Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій? установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу (ст. 1 Закону).

Пунктом 6.5 договору сторони передбачили, що у випадку порушення відповідачами строків оплати, визначених п. 6.4. цього договору, останнім нараховується пеня згідно п. 7.3.3. цього договору - Відповідачі несуть відповідальність за порушення порядку розрахунків, передбаченого п. 6.4. цього договору - сплачує на користь позивача пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 6176,76 грн. пені за період прострочки з 02.01.2014 р. по 23.05.2014 р. виконання грошового зобов'язання по оплаті платежів за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року, включно, з врахуванням положень п.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідачем 2 подано заяву про зменшення розміру пені на 50 % в зв'язку з важким матеріальним становищем та низьким рівнем торгової виручки.

Представник позивача проти поданої заяви заперечив.

Відповідно до ст. 3 та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Статтею 233 Господарського кодексу України, передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому береться до уваги ступінь виконання зобов'язання, майновий стан боржника та інші інтереси, які заслуговують на увагу.

Судом враховано надмірно великий в порівнянні з заборгованістю відповідачів розмір пені, невелику суму боргу та не підтвердження наявності збитків спричинених несплатою.

Таким чином, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача 2 та доцільність зменшення розміру пені на 50%. Належна до стягнення пеня становить 3088,38 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 02.01.2014р. по 23.05.2014р.

Відповідно до п. 7.3.3. договорів та ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 667,34 грн. інфляційних за період з січня 2014 р. по червень 2014 р., включно, та 74,77 грн. 3% річних за період з 02.01.2014 р. по 08.07.2014 р. Правильність розрахунку перевірена судом.

Відповідачі не надали доказів сплати даних сум нарахувань. Вимоги позивача про стягнення 667,34 грн. інфляційних та 74,77 грн. річних правомірні і підлягають задоволенню.

Відповідачем 2 заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення на 6 місяців

Своє клопотання відповідач 2 обґрунтовує тяжким фінансовим становищем та низьким рівнем торгової виручки, та можливим надходженням коштів тільки через півроку.

Відповідач 1 проти заявленого клопотання не заперечує та підтримує клопотання відповідача 2 про відстрочку виконання рішення для надання можливості відповідачу 2 повністю оплатити борг з врахуванням відстрочки виконання рішення.

Відповідно до п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення , має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За таких обставин, враховуючи складене фінансове становище відповідача 2, що може ускладнити виконання рішення за відсутністю грошових коштів у відповідача 2, клопотання відповідача 2 задоволено судом.

Суд вважає за можливе та доцільне відстрочити виконання рішення до 31.01.2015.

Заперечення відповідача 1 не можуть бути взяті до уваги судом як підстава для відмови від позову до нього оскільки: згідно зі ст.. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Обов'язок щомісячного подання звіту теплопостачальній організації , щомісячного підписання акту прийому-передачі та щомісячного прибуття до теплопостачальної організації для самостійного отримання акту прийому-передачі покладено умовами договору ( п.п. 3.2.26, 3.2.27, 5.4, 6.9 договору) на обох відповідачів, що не дає підстав для звільнення від відповідальності відповідача 1 за відсутності його вини в порушенні платіжних зобов'язань.

Вимоги позивача про солідарне стягнення не підлягають задоволенню, оскільки згідно ст.. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Умовами договору не передбачено солідарного обов'язку. Відповідно ст.. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Отже стягнення з кожного з боржників повинно проводитись у рівних частках.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 2 згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 509, 526, 540, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1. Стягнути з ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ, код 01775660, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 139 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ?ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО?, код 03357671, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55Б (р. 26004300000976 в ПАТ Банк ?Демарк?, м. Чернігів, МФО 353575,) 3121,04 грн. боргу, 1544,19 грн. пені, 333,67 грн. інфляційних, 37,38 грн. річних.

2. Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ?ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО?, код 03357671, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55Б (р. 26004300000976 в ПАТ Банк ?Демарк?, м. Чернігів, МФО 353575,) 3121,05 грн. боргу, 1544,19 грн. пені, 333,67 грн. інфляційних, 37,39 грн. річних, 1827,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Відстрочити виконання рішення суду до 31.01.2015

Повне рішення складено 04.08.2014 р.

Суддя Н.О. Скорик

.