Рішення № 40015544, 30.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2014 р.Справа № 916/1812/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Фірсов Д.О. /довіреність №б/н від 04.06.2014 р./;

Від відповідача: Климюк А.Т. /довіреність №1060-14 від 20.12.2013 р./;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайна китайська компанія" до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" в особі філії "Південна дирекція Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" про стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 16.05.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайна китайська компанія" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" в особі філії "Південна дирекція Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" про стягнення 7286400 грн.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Чайна китайська компанія" вказує на те, що за договором оренди нежитлового приміщення від 09 вересня 2013 року позивач отримав у строкове платне користування нежитлове приміщення АДРЕСА_1, для розміщення магазину-складу. 20 грудня 2013 року між Позивачем та ТОВ "Чайні традиції" було укладено договір поставки, по якому Позивач придбав товар (чайна продукція) на загальну суму 20070000,00 рублів. Також, 20 січня 2014 року у м. Одесі між Позивачем та Відповідачем було укладено договір добровільного страхування майна № СРК 1074. Згідно умов вказаного договору страхова сума за договором складає 7360000,00 грн., франшиза складає 1% від страхової суми, тобто 73600,00 грн. Позивач зазначає, що 26 січня 2014 року у приміщеннях, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, виникла пожежа, внаслідок чого товар Позивача на суму 20070000,00 рублів, що у еквіваленті складає 609054,70 доларів США було знищено. Таким чином позивач вказує, що оскільки згідно договору від 21 січня 2014 року добровільного страхування майна № СРR-1074 укладеного між ТОВ "Чайна китайська компанія" та Відповідачем страховим випадком є пожежа, і такий випадок настав 26.01.2014р., позивач має право на страхове відшкодування. Проте оскільки відповідач відмовляється від сплати такого відшкодування, позивач змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. від 19.05.2014 р. по справі порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

02.06.2014 р. представником відповідача надано відзив на позову заяву, відповідно до змісту якої ТОВ "Альянс Україна" не визнає заявлені позовні вимоги, просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.07.2014 р. суд витребував у Міністерства доходів і зборів України інформацію щодо ввезення на митну територію України вантажу (товару, продукції) а саме - чай Пуер, на ім'я одержувача - товариства з обмеженою відповідальністю "Чайна китайська компанія" (код ЄДРПОУ 38878085) за період з 01.07.2013 р. по 30.01.2014 р. від відправника - товариства з обмеженою відповідальністю "Чайні традиції" (м. Барнаул, Алтайський край, Російська федерація, ОГРН 113225013227, ИНН 2225140949) з зазначенням дати ввезення, кількості товару (маси вантажу) та посиланням на відповідні товаро-супровідні перевізні документи - вантажні декларації, рахунки, коносаменти, тощо. Станом на час розгляду справи відповідної інформації до суду від запитуваного органу не надходило.

В судовому засіданні 04.07.2014 р. за клопотанням відповідача строк розгляду справи продовжений в порядку ст. 69 ГПК України.

Також, 04.07.2014 р. позивач подав до суду заяву в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої просив стягнути з відповідача 7286400,00 страхового відшкодування, 38927,37 грн. 3% відсотків річних, та інфляційні втрати в сумі 276883,20 грн.

30.07.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Позивач, за договором оренди нежитлового приміщення від 09 вересня 2013 р. отримав від орендодавця ОСОБА_4 у строкове платне користування нежитлове приміщення АДРЕСА_1, для розміщення магазину-складу. З матеріалів справи вбачається, що саме за цією адресою позивач здійснює свою господарську діяльність.

01.09.2013 р. для збереження орендованого майна та майна товариства, позивач з ТОВ "Позавідомча Охорона" уклав договір №868П на охорону об'єкта за допомогою ПЦО.

Крім того, 21 жовтня 2013 року позивач уклав з ТОВ "Рятівник Південь" договір №599 про надання послуг з спостереження засобів пожежної автоматики ТОВ "Чайна китайська компанія", офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1

Позивач зазначає, що зазначеним здійснив необхідні дії для збереження орендованого майна та безпосередньо майна, що перебуває або буде перебувати у власності ТОВ "Чайна китайська компанія".

У подальшому, позивач ТОВ "Чайна китайська компанія" уклав 20.12.2013 р. з ТОВ "Чайні традиції" (РФ, м. Барнаул) договір поставки №б/н, відповідно до п. 1 якого постачальник (ТОВ "Чайні традиції") зобов'язується поставити покупцю (ТОВ "Чайна китайська компанія") чайну продукцію в кількості, асортименті згідно специфікації, що є невід'ємною частиною договору, в обумовлений договором термін, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар в строки, встановлені договором. В п. 2.2, 2.3 договору поставки сторони визначили, що товар поставляється на умовах DDP, згідно діючій редакції ІНКОТЕРМС, та постачальник зобов'язується поставити товар на склад покупця, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Згідно п. 3.1 договору поставки, ціна товару складає 20070000 (двадцять мільйонів сімдесят тисяч) рублів, що еквівалентно 609054,70 доларам США за курсом Банка Росії станом на 20.12.2013 р.

З акту приймання-передачі товару від 17.01.2014 р. вбачається, що у відповідності до розділу 2 договору поставки №б/н від 20.12.2013 р. постачальник (ТОВ "Чайні традиції" передав, а покупець (ТОВ "Чайна китайська компанія") прийняв товар (чай) в загальній кількості 1277,51 кг. на суму 20070000 (двадцять мільйонів сімдесят тисяч) рублів, що еквівалентно 609054,70 доларам США за курсом Банка Росії станом на 20.12.2013 р.

Таким чином позивач вказує, що 17.01.2014 р. ним було отримано товар (чай) в загальній кількості 1277,51 кг. за адресою: АДРЕСА_1, та, відповідно, розміщено його в цьому приміщенні для зберігання та подальшого використання в господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 21.01.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю "Чайна китайська компанія" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування майна №CRP 1074.

Пунктами 3, 4 даного договору встановлено, що вигодонабувачем за ним є товариство з обмеженою відповідальністю "Чайна китайська компанія", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Територією дії договору є наступна адреса: АДРЕСА_1 (п. 4.1 договору).

Строк дії договору та дата початку страхового покриття встановлені сторонами в п. 5 договору, та визначені з 00 год. 00 хв. 22.01.2014 р. по 24. год. 00 хв. 21.01.2015 р.

Предметом договору та його вартість встановлені в п. 6, та, відповідно, таким предметом є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим майном. Застрахованим майном є товарні запаси (а саме чай), вартістю 7360000,00 грн.(п. 6.1.1 договору).

Сторони в п. 7.1 визначили, що страхова сума за договором складає 7 360 000,00 грн., та підставою для визначення страхової суми є дійсна вартість майна (п. 7.2).

Пункт 8 договору страхування містить перелік страхових випадків, серед яких, зокрема, визначено такі: пожежа (в тому числі в результаті підпалу), удар блискавки, вибух, падіння літальних апаратів, або їх частин, вантажу, багажу з них, повінь, тощо.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що сторонами було досягнуто всіх суттєвих умов та укладено договір добровільного страхування майна.

Додатками до зазначеного договору є умови добровільного страхування майна - додаток №1, (т.№1 а.с. 80-13), застереження та оговорки - додаток №2 (т.№1 а.с.10-105), та заява на страхування - додаток №3 (т.№1 а.с. 73-79). Всі вказані додатки підписані вповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Отже, позивач ТОВ "Чайна китайська компанія" застрахував відповідне майно - товарні запаси, означені в п. 6 договору страхування.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 26 січня 2014 року у приміщеннях, що розташованих за адресою: АДРЕСА_1, виникла пожежа.

З складених комісією актів про пожежу від 26.01.2014 р. (вх.№33, вх.№34 від 05.02.2014 р.) вбачається, що 26.01.2014 р. о 02.54 (орієнтований час) у об'єкті - офісне приміщення в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 у підвальному приміщенні виникла пожежа, яку виявлено о 03 год. 02 хв. Силами та засобами двох рятувальних підрозділів ДПРЧ пожежу локалізовано о 03 год. 57 хв. та ліквідовано о 04 год. 05 хв.

27.01.2014 р. позивачем складено повідомлення про настання страхової події №0133235, отримана та зареєстрована ТОВ "Альянс Україна" 27.01.2014 р. за вх.№20.

28.01.2014 р. ТОВ "Чайна китайська компанія" складено акт опису знищеного майна, відповідно до якого позивач зазначає, що під час пожежі було знищено 1277, 51 кг. товару (чай Пуер), вартістю 20070000 (двадцять мільйонів сімдесят тисяч) рублів.

30.01.2014 р. ТОВ "Чайна китайська компанія" надала ТОВ "Альянс Україна" заяву на виплату страхового відшкодування по справі №0133235, отримана відповідачем 30.01.2014 р. та зареєстрована за вх.№30.

28.02.2014 р. Головним управлінням ДСНС України в Одеській області складено висновок №05/10/26.01.2014 р. з дослідження технічної причини виникнення пожежі, яка сталась 26.01.2014 р.

Як вказує позивач, з урахуванням викладених обставин, відповідач по договору від 21 січня 2014 року добровільного страхування майна №СРR 1074, повинен сплатити позивачу страхове відшкодування у сумі, яка становить 7 286 400 грн. 00 коп.

Однак, незважаючи на те, що позивач вчасно надав відповідачу всі необхідні документи, вчасно повідомив про настання страхового випадку, відповідач не вжив заходів по відшкодуванню позивачу страхового відшкодування, в зв'язку з чим позивач 04 квітня 2014 року звернувся до Відповідача з відповідним листом, але до дійсного часу жодної відповіді від Відповідача не отримав.

З наведених підстав ТОВ "Чайна китайська компанія" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" в особі філії "Південна дирекція Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" про стягнення 7286400 грн. та штрафних санкцій.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

21.01.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю "Чайна китайська компанія" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування майна №CRP 1074.

Договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" і іншими нормативно - правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 979 Цивільного кодексу України, якою унормовано, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта. Такі умови встановлені також частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", якою передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 4 Закону України "Про страхування" та статті 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 982 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про страхування" встановлено, що договори страхування укладаються відповідно до Правил страхування.

Правила страхування за своєю юридичною природою є локальним нормативним актом страхової компанії і повинні враховувати особливості її діяльності стосовно надання послуг з певного виду страхування, правила страхування повинні затверджуватися компетентним органом страховика. Після затвердження, правила повинні подаватися до органу державного нагляду за страховою діяльністю для погодження щодо їх відповідності нормам чинного законодавства України.

Відповідно п.1.2 умов добровільного страхування майна, який є невід'ємним додатком до договору, страховик бере на себе зобов'язання при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (або вигодонабувачу), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхову премію у визначеному розмірі та в узгоджені договором строки.

Предметом договору та його вартість встановлені в п. 6, та, відповідно, таким предметом є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим майном. Застрахованим майном є товарні запаси (а саме чай), вартістю 7360000,00 грн.(п. 6.1.1 договору).

Судом встановлено, що 26 січня 2014 року у приміщеннях, що розташованих за адресою: АДРЕСА_1, виникла пожежа. З складених комісією актів про пожежу від 26.01.2014 р. (вх.№33, вх.№34 від 05.02.2014 р.) вбачається, що 26.01.2014 р. о 02.54 (орієнтований час) у об'єкті - офісне приміщення в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 у підвальному приміщенні виникла пожежа, яку виявлено о 03 год. 02 хв.

Статтею 8 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при і страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, та у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладання договору (стаття 988 Цивільного кодексу України).

Крім того, статтею 25 закону Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Зі змісту вищенаведених правових норм вбачається, що необхідною умовою задоволення позову про стягнення страхового відшкодування є доведеність настання страхового випадку та розміру збитків.

27.01.2014 р. позивачем складено повідомлення про настання страхової події №0133235, отримана та зареєстрована ТОВ "Альянс Україна" 27.01.2014 р. за вх.№20.

28.01.2014 р. ТОВ "Чайна китайська компанія" складено акт опису знищеного майна, відповідно до якого позивач зазначає, що під час пожежі було знищено 1277, 51 кг. товару (чай Пуер), вартістю 20070000 (двадцять мільйонів сімдесят тисяч) рублів.

30.01.2014 р. ТОВ "Чайна китайська компанія" надала ТОВ "Альянс Україна" заяву на виплату страхового відшкодування по справі №0133235, отримана відповідачем 30.01.2014 р. та зареєстрована за вх.№30.

Таким чином позивач здійснив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про настання страхового випадку.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на ряд обставин, які на його думку є підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, відповідач вказує, що виконав всі умови Договору добровільного страхування майна №СRК 1074 від 21.01.2014 року при розгляді заявленої позивачем події, а саме: вчасно провів огляд місця події, залучив до розслідування обставин страхового випадку спеціалістів, які за результатами своєї роботи надали аварійний акт, повідомив Страхувальника про документи та інформацію, необхідні для врегулювання справи, та направив офіційний лист Страхувальнику про прийняте рішення страховика щодо невизнання заявленої події страховим випадком на підставі п. 7.3.7 Договору страхування (а саме, до страхових випадків не відноситься і страхове відшкодування не виплачується за збитками або витратами,які настали внаслідок шахрайства) та п. 15.1.3 Договору страхування (подання Страхувальником свідомо неправдивих відомостей по факту настання страхового випадку, здійснення Страхувальником обману чи шахрайства при визначенні причин та розміру збитку у результаті настання страхового випадку).

Відповідач вважає, що позивач навмисно не вказує на обставини виникнення й розвитку пожежі, ймовірні причини її виникнення, також на відсутність кількості товарного запасу (1277кг) в складському приміщенні в день пожежі.

Так, відповідно до висновку №05/10/26.01.2014 з дослідження технічної причини виникнення пожежі, яка сталась 26.01.2014 р., в підвальному приміщенні ТОВ "Чайна китайська компанія", за адресою: АДРЕСА_1 від 11.02.2014 року "найбільш ймовірною причиною виникнення даної пожежі є занесення стороннього джерела запалювання ззовні невстановленою особою (особами) із застосуванням ініціаторів горіння у вигляді горючої рідини, з метою приховування 1277 кг. чаю "Пуер" який був застрахований Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна". Зокрема, спеціалісти дослідно-випробувальної лабораторії провели аналіз пожежо-, вибухонебезпечності чаю та здійснили відповідні розрахунки, відповідно до яких в описовій частині висновку, експертами викладено припущення, що на момент виникнення пожежі в складському приміщенні Позивача, чай "Пуер" вагою 1277 кг. був відсутній, а лише спостерігалась його мала частка.

Проте суд не може погодитись з наведеним.

Предмет доказування, факти, які належать встановленню по справі, господарський суд визначає виходячи з вимог і заперечень сторін та керуючись нормою матеріального права, яка повинна бути застосована в даному випадку. Встановивши коло фактів, суд повинен визначати, які докази мають бути досліджені для виявлення наявності або відсутності цих фактів. Вирішуючи це, господарський суд має користуватися правилами належності й допустимості. Належність і допустимість - необхідні якісні характеристики судового доказу.

Відповідно до ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно зі ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Належність доказів залежить від правильного визначення предмета доказування. Належність доказів - це властивість, пов'язана зі змістом судових доказів. Докази, які підтверджують або спростовують існування обставин предмета доказування, є належними. Вимоги щодо належності доказів полягають у тому, що суд повинен приймати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати юридичні факти, що мають відношення до даної справи. Це правило дозволяє суду позбутися зайвих доказів, не захаращувати справу, зосередитися на тих доказах, які мають суттєве значення для вирішення спору. Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами (фактами), які повинні бути встановлені як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Відповідно до постанови пленуму ВГСУ №4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" не може вважатись актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Крім того суд зазначає, що вказаний висновок №05/10/26.01.2014 за своєю формою не є однозначним, а навпаки альтернативним, умовним, та викладений не в категоричній, а ймовірній формі. Висновок, зроблений у ймовірній формі (коли обмежений обсяг досліджуваного матеріалу, недостатня виразність ознак або не ясна частота зустрічальності встановленої сукупності ознак), не може бути покладений в основу рішення по справі.

Так, висновок №05/10/26.01.2014 з дослідження технічної причини виникнення пожежі, яка сталась 26.01.2014 р. не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 32 ГПК України, отже суд не приймає його до уваги при розгляді справи по суті.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на шахрайські дії ТОВ "Чайна китайська компанія", оскілки на час розгляду справи відсутні будь які докази щодо встановлення в судовому порядку причетності посадових осіб\засновників\працівників позивача до факту пожежі та знищення застрахованого майна. Також відсутній вирок у кримінальній справі або рішення у цивільній, яким би було встановлено факт навмисного підпалу та винних у цьому осіб. Суд звертає увагу, що особа вважається невинною у вчиненні кримінального злочину та не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведена у передбачено законом порядку.

Відомості щодо наявності порушених кримінальних проваджень по факту пожежі яка сталась 26.01.2014 р., в підвальному приміщенні ТОВ "Чайна китайська компанія", за адресою: АДРЕСА_1, не можуть бути прийняті судом в якості належного та допустимого доказу з огляду на положення ст. 35 ГПК, якою передбачено однією з підстав звільнення від доказування є наявність вироку суду в кримінальному провадженні або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. Такі підстави є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Щодо посилань відповідача на суперечливість наданих позивачем даних стосовно походження застрахованого товарного запасу, що нібито був знищений під час пожежі, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено укладення 20.12.2013 р. договору поставки №б/н між ТОВ "Чайні традиції" (РФ, м. Барнаул) та ТОВ "Чайна китайська компанія", за яким постачальник поставив на умовах DDP, згідно діючій редакції ІНКОТЕРМС, та на склад покупця, розташований за адресою: АДРЕСА_1 товар - чай Пуер. З акту приймання-передачі товару від 17.01.2014 р. вбачається, що у відповідності до розділу 2 договору поставки №б/н від 20.12.2013 р. постачальник (ТОВ "Чайні традиції" передав, а покупець (ТОВ "Чайна китайська компанія") прийняв товар (чай) в загальній кількості 1277,51 кг. на суму 20070000 (двадцять мільйонів сімдесят тисяч) рублів, що еквівалентно 609054,70 доларам США за курсом Банка Росії станом на 20.12.2013 р. Зазначений акт складено та оформлено належним чином, підписано вповноваженими представниками сторін.

Крім того, в матеріалах справи наявна міжнародна товарно-транспортна накладна CMR 376605, декларація IM40АА, рахунок-фактура №017 від 23.08.2013р., карантинний дозвіл на імпорт \транзит\ №75\05332, відповідно до яких вбачається, що у серпні 2013 на територію України від відправника ТОВ "Чайні традиції" було ввезено чорний чай Пуер в загальній кількості 5000 кг.

Враховуючи умови поставки товару позивачу, а саме DDP (згідно діючій редакції ІНКОТЕРМС) на склад покупця, розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також наявний акт приймання-передачі товару від 17.01.2014 р., суд зазначає, що відповідачем не доведено в установленому законом порядку належними та допустимими доказами факту відсутності у позивача 1277 кг. товару. Посилання на зміну інформації під час розгляду справи не можуть бути покладені в обґрунтування висновків по суті спору.

Окремо суд зазначає, що припущення відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних у ТОВ "Чайна китайська компанія" на кількість саме 1277,51 кг. товару (чаю) не містить причинно-наслідкового зв'язку з відсутністю товару на складі під час пожежі, яка теж, в свою чергу, не доведена суду під час розгляду справи та є припущенням.

За цих обставин суд також завертає увагу те, що навіть висновком №05/10/26.01.2014 з дослідження технічної причини виникнення пожежі, який не прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу, не досліджувалось питання щодо залишкової кількості товару, не знищеного пожежею та розташованого на підлозі приміщення шаром приблизною товщиною 5 см.

Щодо визначення суми страхового відшкодування в розмірі 7 286 400 грн. 00, заявленої до стягнення, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, предмет договору добровільного страхування від 21.01.2014 р. №CRP 1074 та його вартість встановлені в п. 6, та, відповідно, таким предметом є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим майном. Застрахованим майном є товарні запаси (а саме чай), вартістю 7360000,00 грн.(п. 6.1.1 договору). Сторони в п. 7.1 визначили, що страхова сума за договором складає 7 360 000,00 грн., та підставою для визначення страхової суми є дійсна вартість майна (п. 7.2).

Статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зауважує, що пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.4.4 умов добровільного страхування майна (додаток №1 до договору добровільного страхування майна), дійсна вартість застрахованого майна визначається для товарних запасів, що придбані страхувальником як їх вартість за цінами, необхідними для їх повторної закупівлі, включаючи доставку, митні платежі, тощо.

Суд також приймає до уваги той факт, що на день укладення сторонами договору добровільного страхування - 21.01.2014 р. предмет страхування (чай Пуер, придбаний за договором поставки від 20.12.2013 р.) вже був наявний у позивача, отже страховик мав можливість перевірити його наявність, обсяг, кількість та скласти відповідні посвідчуючи документи, що не суперечило б умовам договору страхування, але цього здійснено не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що сторони самостійно на власний розсуд визначили як предмет страхування, так і розмір суми страхового відшкодування.

Проаналізувавши наведене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайна китайська компанія" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 7286400,0 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства. Також судом при перевірці розрахунку 3% річних встановлено, що вірною сумою за даними, зазначеним позивачем щодо періоду нарахування, буде 38927,34 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайна китайська компанія" до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" в особі філії "Південна дирекція Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" про стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" в особі філії "Південна дирекція Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пастера, буд. №17, код ЄДРПОУ 34695611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайна китайська компанія" (65007, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38878085) суму страхового відшкодування в розмірі 7 286 400 /сім мільйонів двісті вісімдесят шість тисяч чотириста грн./, 38927,37 /тридцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять сім грн. 37 коп./ суми 3% річних, 276883,20 /двісті сімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят три грн. 20 коп./ суми втрат від інфляції.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" в особі філії "Південна дирекція Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пастера, буд. №17, код ЄДРПОУ 34695611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайна китайська компанія" (65007, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38878085) судові витрати в сумі 73080 /сімдесят три тисячі вісімдесят грн/.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 04.08.2014 року.

Суддя Зайцев Ю.О.