Ухвала суду № 40015200, 31.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2014 рокусправа № 808/4353/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

за участю:

представника відповідача: Туркіна О.С.

представників позивача: Вініченка С.В., Шаверіна Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі №808/4353/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2013 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000232600 від 18.04.2013, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 32 243 212 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що підприємством були виконані усі вимоги Податкового кодексу щодо формування податкового кредиту, визначення від'ємного значення, як різниці між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту. На думку позивача, висновки посадових осіб про обов'язок підприємства врахувати висновки, встановлені актами перевірок №206/26-0/00186542 від 05.07.2012, №424/26-0/00186542 від 17.10.2012, №29/26-0/00186542 від 16.01.2013, є протиправними та суперечать приписам Податкового кодексу України, оскільки податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цих висновків, перебувають в процесі судового оскарження, а отже, не набули статусу узгодженого грошового зобов'язання.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000232600 від 18.04.2013, яким Публічному акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 32 243 212 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга

фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку СДПІ, свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині формування позивачем від'ємного значення, що призвело до його завищення. Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що Акт перевірки є носієм доказової інформації, а отже, його висновки повинні враховуватися. Посилання позивача на те, що суми за попередніми податковими повідомленнями-рішеннями не набули статусу узгодженого грошового зобов'язання є безпідставними, оскільки за нормою п.56.18 ст.56 ПК України лише суми грошового зобов'язання вважаються неузгодженими у зв'язку з оскарженням їх донарахування у судовому порядку. Натомість, в даній справі рішенням було зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток без визначення жодних грошових зобов'язань.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 27.03.2013 року по 02.04.2013 року повноважними особами Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведено позапланову невиїзну документальну перевірку платника податку ПАТ «Запорізький завод феросплавів» (надалі - ПАТ "ЗФЗ") податкової звітності з податку на прибуток за 2012 рік з питання достовірності визначення об'єкта оподаткування, за результатами якої складено Акт №159/26-0/00186542 від 03.04.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки)

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), п. З підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності за 2012 рік у сумі 32 243 212 грн.

Перевіркою проведено зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності за 2012 рік на 32 243 212 грн.

Висновки про завищення ПАТ "ЗФЗ" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та про його зменшення зроблені СДПІ у зв'язку із неврахуванням ПАТ "ЗФЗ" порушень, встановлених актом документальної позапланової виїзної перевірки № 206/26-0/00186542 від 05.07.12 р., актами позапланової невиїзної документальної перевірки від 17.10.2012 р. №424/26-0/00186542 та від 16.01.2013р. №29/26-0/00186542, які, на думку СДПІ, мали враховуватись ПАТ "ЗФЗ" при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік.

Завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 32 243 212 грн. розраховано СДПІ шляхом:

збільшення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік в розмірі 20 250 216 грн., внаслідок неврахування ПАТ "ЗФЗ" порушень, встановлених актом документальної позапланової виїзної перевірки № 206/26-0/00186542 від 05.07.12 р., акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 17.10.2012 р. № 424/26- 0/00186542 та акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 16.01.2013р. № 29/26- 0/00186542;

зменшення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2012 року у сумі 992996 грн. внаслідок неврахування ПАТ "ЗФЗ" порушень, встановлених актом документальної позапланової виїзної перевірки № 206/26-0/00186542 від 05.07.12р., акту позапланової невиїзної документальної перевірки № 424/26-0/00186542 від 17.10.2012 р. та акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 16.01.2013р. № 29/26-0/00186542.

В результатах перевірки враховано:

зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 року на 68 222199грн., встановлене актом документальної позапланової виїзної перевірки № 206/26-0/00186542 від 05.07.12р.

зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року на 32 243 212грн., встановлене актом позапланової невиїзної документальної перевірки № 424/26-0/00186542 від 17.10.2012 р.

зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2012 року на 32 243 212грн., встановлене актом позапланової невиїзної документальної перевірки № 29/26-0/00186542 від 16.01.2013р.

На підставі висновків Акту перевірки №159/26-0/00186542 від 03.04.2013р. Спеціалізованою ДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.04.2013р.:

№0000232600, яким ПАТ «Запорізький завод феросплавів» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на суму 32 243 212 грн. (т.1 а.с.42).

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на необґрунтованість висновків, які викладені в Акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, актом перевірки №206/26-0/00186542 від 05.07.12р. було встановлено завищення ПАТ «ЗФЗ» від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 року на 68 222 199грн. (т.1 а.с.62-74)

Такі висновки СДПІ обґрунтовано наступним:

1) визначення СДПІ цін, які, на думку СДПІ, є "звичайними", та 2) застосування таких цін до операцій з поставки феросплавної продукції ПАТ "ЗФЗ" на користь компаній ARRAN CONTINENTAL S.A., ТОВ "Феросплав", ТОВ "Ферекс", ТОВ "Техпромінвест", ТОВ "ІнвестСтрой", ТОВ "Стальімпортгруп", ПНПУП "Литійний завод".

Встановивши такі обставини, СДПІ дійшла висновку про заниження ПАТ «ЗФЗ» валового доходу за 1 квартал 2012 року на суму 20 250 216грн. (арк. 25 акту перевірки)

На підставі висновків акту перевірки №206/26-0/00186542 від 05.07.12р. СДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000290026 від 19.07.2012р. про зменшення ПАТ «ЗФЗ» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартал 2011 року на суму 47 971 983грн. та за 1 квартал 2012 року на суму 68 222 199грн. (т.1 а.с.75)

№0000280026 від 19.07.2012р. про збільшення ПАТ «ЗФЗ» грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 62 745 710грн., в тому числі фінансові санкції - 1,00грн. (т.1 а.с.77)

Висновки акту перевірки №424/26-0/00186542 від 17.10.2012р. про завищення ПАТ «ЗФЗ» від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року на 32 243 212грн. ґрунтуються, зокрема, на висновках акту перевірки №206/26-0/00186542 від 05.07.12р. (т.1 а.с.79-86)

Так, зокрема, на стор.12 акту, СДПІ зазначила, що згідно акту перевірки №206/26-0/00186542 від 05.07.12р. значення рядка 02 податкової декларації з податку на прибуток підприємства «Дохід від операційної діяльності» повинно становити 809 591 357грн. та відповідно дохід, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування (рядок 01 податкової декларації) має становити 844 623 875грн. Таким чином, СДПІ робить висновок про заниження ПАТ «ЗФЗ» доходу від операційної діяльності та відповідно доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування за 1-е півріччя 2012 року на суму 20 250 216грн.

На підставі висновків акту перевірки №424/26-0/00186542 від 17.10.2012р. СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення:

№0000680026 від 31.10.2012р. про зменшення ПАТ «ЗФЗ» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2012 року на суму 32 243 212грн. (т.1 а.с.87)

Висновки акту перевірки №29/26-0/00186542 від 16.01.2013р. про завищення ПАТ «ЗФЗ» від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року на 32 243 212грн. ґрунтуються, зокрема, на висновках акту перевірки №206/26-0/00186542 від 05.07.12р. та №424/26-0/00186542 від 17.10.2012р. (т.1 а.с.89-96)

Так, на стор.13 акту, СДПІ зазначила, що згідно актів перевірок №206/26-0/00186542 від 05.07.12р. та №424/26-0/00186542 від 17.10.2012р. значення рядка 02 податкової декларації з податку на прибуток підприємства «Дохід від операційної діяльності» повинно становити 1 201 754 452грн. та відповідно дохід, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування (рядок 01 податкової декларації) має становити 1 245 954 541грн. Таким чином, СДПІ робить висновок про заниження ПАТ «ЗФЗ» доходу від операційної діяльності та відповідно доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування за три квартали 2012 року на суму 20 250 216грн.

На підставі висновків акту перевірки №29/26-0/00186542 від 16.01.2013р. СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення:

№0000440026 від 31.01.2013р. про зменшення ПАТ «ЗФЗ» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2012 року на суму 32 243 212грн. (т.1 а.с.97)

В Акті перевірки №159/26-0/00186542 від 03.04.2013р., який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, СДПІ на стор.13-14 акту, зазначила, що згідно актів перевірок №206/26-0/00186542 від 05.07.12р. та №424/26-0/00186542 від 17.10.2012р. та №29/26-0/00186542 від 16.01.2013р. значення рядка 02 податкової декларації з податку на прибуток підприємства «Дохід від операційної діяльності» повинно становити 1 521 169 512грн. та відповідно дохід, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування (рядок 01 податкової декларації) має становити 1 991 440 086грн. Таким чином, СДПІ робить висновок про заниження ПАТ «ЗФЗ» доходу від операційної діяльності та відповідно доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 20 250 216грн.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2012р. у справі №0870/7317/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2014р., позов ПАТ «Запорізький завод феросплавів» задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 19.07.2012 № 0000280026 та № 0000290026.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року в адміністративній справі № 0870/10638/12, залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014р., позов ПАТ «Запорізький завод феросплавів» задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0000680026 від 31.10.2012.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. відкрито провадження у справі №808/1528/13-а за позовом ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000440026 від 31.01.2013р, та ухвалою суду від 06.03.2013р. зупинено провадження до набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року в адміністративній справі № 0870/10638/12.

Таким чином, податкові повідомлення рішення, які були прийняті на підставі актів перевірок №206/26-0/00186542 від 05.07.12р. та №424/26-0/00186542 від 17.10.2012р. та №29/26-0/00186542 від 16.01.2013р. станом на 03.04.2013р. (дата складення Акту перевірки №159/26-0/00186542) перебували в процесі судового оскарження.

Позиція ДПІ полягає в тому, що за нормами п.56.18 ст.56 ПК України лише суми грошового зобов'язання вважаються неузгодженими у зв'язку з оскарженням їх донарахування у судовому порядку. Натомість, в даній справі рішенням було зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток без визначення жодних грошових зобов'язань.

Таку позицію ДПІ суд апеляційної інстанції вважає помилковою з наступних підстав.

Відповідно до ст.16.1.8 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки

Разом з тим, п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Діючою, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, редакцією Податкового кодексу України не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, але передбачено, що платник податків має право оскаржити таке рішення контролюючого органу (п.56.1 ст.56 ПК України).

При цьому, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до вступу відповідного судового рішення в законну силу.

Застосовуючи аналогію закону, в частині оскарження платником рішень контролюючого органу про збільшення сум грошового зобов'язання, та приймаючи до уваги законодавчо визначену можливість оскарження будь-якого рішення контролюючого рішення, можливо дійти висновку про те, якщо податковий орган зменшує розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, то обов'язок платника податків врахувати ці суми зменшення у наступних податкових періодах виникає лише після набрання законної сили судовим рішенням, яким би було встановлено правомірність рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, було відсутнє судове рішення, яке б набрало законної сили та яким би було встановлено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000290026 від 19.07.2012 р. і, відповідно, правомірність висновків ДПІ щодо завищення залишку від'ємного значення, суд першої інстанції, з огляду на суть спірних правовідносин, обґрунтовано вказав на неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення від 18.04.2013р. №0000232600.

Разом з тим, з огляду на позицію ДПІ, яка викладена в Акті перевірки та апеляційній скарзі, податковий орган зазначає про порушення позивачем норм чинного законодавства, внаслідок визначення відповідачем цін, які, на його думку, є "звичайними", та застосування таких цін до операцій з поставки феросплавної продукції позивача на користь компаній-контрагентів.

Надаючи правову оцінку таким висновкам податкового органу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз.2 ч.1 Розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України, Кодекс набирає чинності з 01.01.2011р., крім, зокрема, статті 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли до 01.01.2013р. регулюються положеннями пункту 1.20 ст.1 Закону України № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР).

Відповідно до пп. 1.20.1, 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому, умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована, а також враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Підпунктом 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідно до пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Виходячи з аналізу зазначених положень, для отримання інформації щодо звичайних цін порівнянню підлягають співставні умови договорів на певній території ринку ідентичних (однорідних) товарів. Зокрема, враховуються такі умови договорів, що впливають на ціну, як: кількість (об'єм) товарів; строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну.

Разом з тим, як встановлено судом, для визначення звичайної ціни відповідачем було використано інформацію Запорізької митниці, яка надана за бюлетенем «Огляд цін українського та світового товарних ринків», та містить лише рівень цін феросплавів, виходячи з наявної у вказаного видання суб'єктивної інформації та без врахування конкретних умов поставки, хімічних та фізичних характеристик товару та інших суттєвих умов, які впливають на формування цін на феросплавну продукцію позивача, так само як і джерело metal-pages.com, за даними якого надана інформація ДП «Держзовнішінформ».

З огляду на встановлені обставини, неможливо достовірно визначити, з якого джерела та на якій підставі податковим органом взяті звичайні ціни, адже будь-яких посилань на листи ДП «Держзовнішінформ», Запорізької митниці або інші джерела Акт перевірки не містить.

Таким чином, ціни, надані ДП «Держзовнішінформ» та Запорізькою митницею та визнані податковим органом в якості звичайних, є суб'єктивними та такими, що не враховують всіх суттєвих умов поставки, які впливають на формування ціни продукції позивача.

Крім того, відповідно до ч. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 року №819/98, індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Таким чином, з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація надаватися уповноваженим на те органом.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що визначення відповідачем рівня «звичайних цін» здійснено без врахування об'єктивних умов, що можуть вплинути на ціну (як то кількість поставленої продукції, базисні умови поставки, хімічні та фізичні характеристики, ринки поставок), з використанням інформації про ціни на товари які не є ідентичними (однорідними) товарам, які реалізовувались позивачем та з порушенням принципу співставності умов, тобто з порушенням пункту 1.20 ст. 1 Закону №334/94-ВР.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, і доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків суду, а відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі №808/4353/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 01.08.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов