Ухвала суду № 40015188, 31.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2014 року

справа № 804/1989/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі №804/1989/14 за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про визнання скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014р. публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі по тексту – ПАТ «ПРИВАТБАНК», Банк) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення №0638 від 01.04.2013р. управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська. В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що ним правомірно здійснено видачу (перерахування) коштів ТОВ "Фірма Бізон" для виплати заробітної плати за лютий 2011 року у сумі 7551,08грн. згідно платіжного доручення №110 від 11.03.2011р. без одночасного подання ТОВ "Фірма Бізон" розрахункових документів на перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску за лютий 2011 року, оскільки означеним підприємством було сплачено єдиний внесок за лютий 2011 року у відповідності до платіжних доручень на суму 5047,81грн., що є не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, а отже, дозволяє банку виконати платіжне доручення на перерахування заробітної плати.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами адміністративного позову.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що УПФ України в Кіровському районі м.Дніпропетровська складено Акт №04 від 26.03.2013р. «Про виявлення факту порушення законодавства банківською установою Публічним акціонерним

товариством комерційним банком «ПриватБанк» при прийнятті від страхувальника платіжних документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

В Акті зроблено висновок про порушення ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» вимог ч.2 ст.24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.201р. за №953/18248 та п.3.9 розділу 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976. Наведені порушення виявилися у тому, що ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» було здійснено видачу коштів ТОВ "Фірма Бізон" для виплати зарплати за лютий 2011 року без документів про перерахування підприємством коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску за лютий 2011 року або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, в результаті чого до органів Пенсійного фонду України своєчасно не перераховано єдиний внесок у розмірі 551,54грн. (а.с.11-13).

На підставі Акту №04 від 26.03.2013р. начальником УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська було прийнято рішення від 01.04.2013р. №0638 про застосування штрафних санкцій за порушення вимог, передбачених ч.2 ст.24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі п.2 ч.12 ст.25 вказаного Закону застосовано штрафні санкції у розмірі 551,54грн. (а.с.9).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було дотримано вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, а відтак, штрафні санкції застосовані відповідачем правомірно та у розмірі, який відповідає згідно абз.2 ч.2 ст.24, п.2 ч.12 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.

Таким чином, наведеною нормою права визначено обов'язок банку щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Відповідно до п.2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-3, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 20.10.2010р. за №953/18248 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, які сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах. У разі якщо у розрахункових документах або документах на переказ готівки сума єдиного внеску менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, та/або платіжні доручення, та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з оригіналом довідки-розрахунку, яка погоджена з управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті (далі - органи Пенсійного фонду) за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Судом встановлено, що 11 березня 2011 року установою банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було прийнято від ТОВ "Фірма Бізон" (код ЄДРПОУ 21917151) платіжне доручення №110 від 11.03.2011р. на перерахування заробітної плати працівникам цього підприємства за лютий 2011 року у сумі 7551,08грн. (а.с.18).

Як зазначає позивач, ТОВ "Фірма Бізон" частково було сплачено єдиний внесок за лютий 2011 року відповідно до платіжних доручень №52 від 22.02.2011р., №53 від 22.02.2011р., №54 від 22.02.2011р., №104 від 10.03.2011р. та №105 від 10.03.2011р. на загальну суму 5047,81грн.

З платіжних доручень №52 від 22.02.2011р. на суму 92,51грн., №53 від 22.02.2011р. на суму 441,00грн. та №54 від 22.02.2011р. на суму 4106,55грн., вбачається, що призначенням платежу був єдиний соціальний внесок з авансу робітників за лютий 2011 року за ставками 8,41%, 3,6% та 36,83% відповідно.

З платіжних доручень №104 від 10.03.2011р. на суму 75,69грн. та №105 від 10.03.2011р. на суму 332,06грн. вбачається, що призначенням цих платежів є єдиний соціальний внесок з заробітної плати робітників за лютий 2011 року за ставками 8,41% та 3,6% відповідно.

Позиція позивача полягає в тому, що 5047,81грн. є не меншим ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у платіжному дорученні №110 від 11.03.2011р. (7551,08грн.), а тому у Банку були всі підставі для здійснення видачі (перерахування) зазначених коштів.

Натомість, позиція відповідача полягає у тому, що позивач прийняв платіжне доручення №110 від 11.03.2011р. на суму 7551,08грн. та здійснив перерахування зазначених коштів не дотримуючись обов’язкової умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску та прийняв до уваги платіжні доручення, не беручи до уваги призначення платежів.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано заявником апеляційної скарги, згідно даних таблиці визначення несплачених, сплачених не в повному обсязі або несвоєчасно сплачених сум авансових платежів ТОВ "Фірма Бізон" заробітна плата за лютий 2011 року виплачувалась цим підприємством частинами, а саме: 23.02.2011р. у загальній сумі 8169,42грн.; 24.02.2011р. у загальній сумі 1868,24грн. та 11.03.2011р. у загальній сумі 7551,08грн. (а.с.120-121).

Тобто станом на 11.03.2011р. включно заробітна плата за лютий 2011 року була виплачена ТОВ "Фірма Бізон" у загальній сумі 17588,74грн.

Таким чином, 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати за лютий 2011 року станом на 11.03.2011р. становить більше ніж 5047,81грн.

Посилання позивача на те, що загальна сума сплаченого ТОВ «Фірма Бізон» єдиного внеску за лютий 2011 року відповідно до платіжних доручень №52 від 22.02.2011р., №53 від 22.02.2011р., №54 від 22.02.2011р., №104 від 10.03.2011р. та №105 від 10.03.2011р. - 5047,81грн. є більшою ніж 1/3 від суми 7551,08грн. є безпідставними, оскільки єдиний внесок, а так само і заробітна плата, сплачувалися частинами, і в даному випадку, при прийнятті від ТОВ «Фірма Бізон» платіжного доручення №110 від 11.03.2011р. на перерахування заробітної плати працівникам цього підприємства за лютий 2011 року у сумі 7551,08грн. позивач повинен був виконати свій обов’язок щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, оскільки ТОВ «Фірма Бізон» фактично не було сплачено не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, виплаченої за лютий 2011 року станом на 11.03.2011р. включно, та 11.03.2011р. ТОВ "Фірма Бізон" не було проведено доплату сум єдиного внеску за лютий 2011 року.

Довідки-розрахунку погодженої з УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська ТОВ "Фірма Бізон" також не надавало, оскільки така довідка-розрахунок не складалася.

Згідно даних таблиці визначення несплачених, сплачених не в повному обсязі або несвоєчасно сплачених сум авансових платежів ТОВ "Фірма Бізон" заробітна плата цього підприємства за лютий 2011 року у сумі 7551,08грн. складалася з заробітної плати працівників, які працюють на загальних підставах, у сумі 6816,62грн. та з заробітної плати інвалідів у сумі 734,46грн. (а.с.120-121).

На ці частини заробітної плати відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було нараховано єдиний внесок наступним чином:

- за ставкою 36,83% на суму 6816,62грн., внаслідок чого єдиний внесок склав 2510,56грн.;

- за ставкою 8,41% на суму 734,46грн., внаслідок чого єдиний внесок склав 61,77грн.

Єдиний внесок у розмірі 61,77грн. був сплачений підприємством за рахунок попередньої переплати.

При цьому станом на 10.03.2011р. переплата ТОВ "Фірма Бізон" по сплаті єдиного внеску складала 1959,02грн. (а.с.120-121).

Таким чином, залишок єдиного внеску до сплати склав 551,54грн., з розрахунку: 2510,56грн. (єдиний внесок, що підлягає до сплати) – 1959,02грн. (наявна переплата по єдиному внеску).

Виходячи з вказаного розрахунку, відповідачем згідно абз.2 ч.2 ст.24, п.2 ч.12 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі, яка дорівнює сумі несплаченого ТОВ "Фірма Бізон" єдиного внеску.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання позивача на те, що відповідно до абз.2-3 п.3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р., банк не перевіряє правильність нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску, а відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску несе платник, не спростовують правомірності оскаржуваного рішення.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі Банк посилається на ті ж самі обставини, які викладені в адміністративному позові, натомість, вказаним підставам для прийняття спірного рішення судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга відповідача не містить будь-яких інших обставин, з якими б заявник апеляційної скарги пов’язував незаконність та необґрунтованість судового рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, з позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки при поданні апеляційної скарги, відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 73,08грн., тобто не в повному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір ставки судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2014 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1218,00 грн..

Вимогами адміністративного позову визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, що свідчить про подання позовної заяви майнового характеру.

Враховуючи, що у 2014 році мінімальна ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду у справі за позовом майнового характеру становить 913,50грн. (50 відсотків від 1,5 розміру мінімальної заробітної плати), з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 840,42грн. (913,50грн. – 73,08грн.)

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі №804/1989/14 залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь держави судовий збір у розмірі 840,42грн.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов