Ухвала суду № 40013857, 03.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3952/14

Головуючий 1 інст. - Павлюченко С.В.

Доповідач - Макаров Г.О.

Справа № 629/1055/14-ц

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Кружиліної О.А.,

Кіся П.В.,

при секретарі - Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» про покладання обов'язку виконати умови договору та стягнення упущеної вигоди, -

ВСТАНОВИЛА:

11.03.2014 року позивач звернувся до суду з позовом про покладення обов'язку виконати умови договору та стягнення упущеної вигоди, в якому просив спонукати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінгова компанія «АвтоФінанс» здійснити оплату товару на його користь та надати відповідну суму в позику, для придбання товару: трактора МТЗ-892, відповідно до під п. а), б), в) п. 2.1 Договору придбання товару в групах, № 000525 від 12 жовтня 2012 року та до його передачі; стягнути на його користь, завдані майнові збитки, пов'язані з невиконанням договірних умов, у вигляді упущеної вигоди, в сумі 82560 грн., посилаючись на те, що 12 жовтня 2012 року він уклав договір № 000525 з ТОВ "Автофінанс". Згідно до умов договору відповідач зобов'язувався надати послуги, спрямовані на придбання товару, трактору марки МТЗ-892, вартістю 175000 грн., на умовах діяльності Програми Автофінанс, в тому числі, оформити корпорацію клієнта організувати та проводити розподіл фінансових ресурсів щодо надання права на купівлю товару, здійснити оплату товару на користь Клієнта та надати відповідну суму в позику, для придбання товару самим Клієнтом. Згідно з п.п.3.1.1, 3.1.6 Договору він взяв на себе зобов'язання одноразово сплатити реєстраційний та асигнаційний платежі, у розмірі, визначеному Додатком № 1, щомісячно, в строк до 20 числа кожного місяця сплачувати чисті платежі і адміністративні витрати, також дотримуватися умов діяльності Програми Автофінанс, які ним виконуються. Наприкінці травня 2013 року він отримав повідомлення ТОВ "ЛК"Автофінанс" про результати розподілу фінансових ресурсів корпорації від 29.03.2013 року, за яким йому надавалося право на купівлю товару. 18.06.2013 року, з ТОВ "Лізінгова компанія "Автофінанс", він уклав договір поруки за яким поручителем визначався Програми Авто та однією з умов до його укладення був результат проведення Розподілу фонду корпорації з визначенням за ним права отримання транспортного засобу. Крім цього, 17.06.2013 року він підписав додаток № 3 до Договору № 000525 01/321, за яким змінювалась вартість товару зі 175000 грн. на 277593,21 грн. В порушення п.п.2.1в), 2.2 умов Договору, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав у відсутність будь-яких підстав, визначених умовами Договору. У відповідності до п.7.2 Договору у випадках, не обумовлених Умовами діяльності ОСОБА_4 Фінанс, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання Договору згідно чинного законодавства. Оскільки він є підприємцем та займається вирощуванням сільгоспкультур, обумовлений транспортний засіб йому був необхідній у сезон вирощування та збирання врожаю. В зв'язку з порушенням умов Договору, він змушений був під розписку взяти позику у розмірі 82560 грн., тобто з вини відповідача має зазначений борг, а також позбавлений можливості отримувати дохід. На підставі вищевикладеного і просить суд покласти на відповідача обов'язок виконати умови договору, а саме здійснити оплату товару, або надати відповідну суму в позику для придбання товару, а також стягнути з відповідача на його користь завдані майнові збитки, пов'язані з невиконанням умов, у вигляді упущеної вигоди, в сумі 82560 грн.

Крім того, позивач в особі представника ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити свій позов, шляхом накладання арешту на поточні рахунки відповідача № 26009368194 та № 06002368191 у АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2014 року, у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про забезпечення позову - відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд виходив з того, що зазначений захід забезпечення позову перешкодить господарській діяльності відповідача, що може призвести до незворотних наслідків у вигляді зупинки діяльності Товариства.

В апеляційній скарзі, позивач ОСОБА_2, просить суд скасувати ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.04.2014 року, постановлену за наслідками розгляду заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, про забезпечення позову до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» у цивільній справі № 629/1055/14-ц, про покладення обов'язку виконати умови договору та про стягнення упущеної вигоди, якою у її задоволенні відмовлено і постановити нову ухвалу, якою забезпечити позов шляхом накладення арешту на поточні рахунки відповідача № 26009368194 та № 06002368191 у АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно ст.151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п., п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відмовляючи в задоволені заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що зазначений захід забезпечення позову перешкодить господарській діяльності відповідача, що може призвести до незворотних наслідків у вигляді зупинки діяльності ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс».

Доводи, викладені в апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, про забезпечення позову.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню, згідно ст. 324 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий -

Судді: