Рішення № 40009341, 15.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8781/14 15.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Житлово-експлуатаційного товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя»

Про стягнення 351 258,61 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Кирищук В.П. представник за довіреністю № 91/2014/02/14-1 від 14.02.14.

Від відповідача: Шевченко І.М. директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - позивач) до Житлово-експлуатаційного товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» (далі - відповідач) про стягнення 351 258,61 грн., а саме: 337 776,06 грн. - основного боргу, 4 225,88 грн. - збитків від інфляції, 9 256,67 грн. - 3% річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неоплату відповідачем наданих послуг за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410126 від 18.11.09., що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем, зумовило нарахування 3 % річних, збитків від інфляції та звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.14. порушено провадження у справі № 910/8781/14 та призначено її до розгляду на 05.06.14.

04.06.14. представником відповідача через відділ діловодства суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому Житлово-експлуатаційне товариство з обмеженою відповідальністю «Оселя» позовні вимоги визнає повністю та просить суд на підставі ст. 121 ГПК України розстрочити виконання рішення в даній справі на дванадцять календарних місяців рівномірними щомісячними платежами.

В судовому засіданні 05.06.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 26.06.14., про що сторони були повідомлені під розписку.

19.06.14. представником відповідача було подано письмові пояснення по справі.

26.06.14. представником позивача через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення, в яких Публічне акціонерне товариство "Київенерго" заперечує проти заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду в даній справі.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/8781/14 призначено до розгляду на 15.07.14.

15.07.14. представником відповідача через відділ діловодства суд убуло подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 15.07.14. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та проти заяви про розстрочку виконання рішення суду заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.07.14. позовні вимоги визнав повністю з врахуванням здійсненої ним часткової проплати та просив задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення суду в даній справі.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/8781/14.

В судовому засіданні 15.07.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.09. між АЕК "Київенерго" (далі - Постачальник) та відповідачем (далі - Споживач) було укладено Договір № 1410126 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію на потреби опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі (п. 1.1 Договору).

Відповідно до загальних положень статуту Публічного акціонерного товариства "Київенерго", затвердженого загальними зборами акціонерів акціонерної енергопостачальної організації "Київенерго" (протокол № 1/2012 від 23.01.12.), Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.08.

Договір № 1410126 від 18.11.09. на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

В силу приписів ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4 Договору, позивач зобов'язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком Споживача за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого Споживачем акта за підписом повноваженого представника Постачальника).

Сповіщати Споживача в 5-денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Відповідач в свою чергу, згідно з п. п. 2.3.1, 2.3.5 Договору зобов'язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок Постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, в п. п. 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що дата зняття Споживачем показників будинкових приладів обліку по 30(31) число поточного місяця.

У разі відсутності у Споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Згідно з п. 9 Додатку 2 до Договору передбачено, що Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 4 оформлену Постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

У відповідності до п. 10 Додатку 2 до Договору, Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що за період з 01.06.11. по 01.04.14. позивачем поставлено, а відповідачем було спожито теплову енергію, але відповідач за поставлену енергію не розрахувався, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем в рахунок погашення спожитої протягом червня 2011 року - березня 2014 року теплової енергії у гарячій воді згідно Договору, 17.06.14. було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за спірний період, після звернення 08.05.14. позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, судом встановлено, що вказані грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. відповідачем було сплачено вже після звернення позивача з даним позовом до суду, а тому у відповідності до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі № 910/8781/14 в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000,00 грн. підлягає припиненню.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач повному обсязі свого обов'язку по оплаті спожитої теплової енергії в гарячій воді в терміни, визначені Договором, не виконав, доказів повної оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню у розмірі 327 776,06 грн., внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню зазначена сума за використану теплову енергію за Договором.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 4 225,88 грн. та 9 256,67 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

При цьому, положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України № 62-97 р. від 03.04.1997 р.

Судом здійснено перерахунок збитків від інфляції, 3% річних та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 225,88 грн. - збитків від інфляції, 9 256,67 грн. - 3% річних, що відповідає наданому позивачем обґрунтованому розрахунку.

При цьому, судом враховано, що відповідачем було визнано суму основного боргу, 3% річних та збитків від інфляції.

Як відзначалось судом, під час розгляду справи відповідачем подано клопотання про розстрочку виконання судового рішення в даній справі на дванадцять місяців рівними частинами.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка виконання судового рішення може бути прийнята судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Згідно з вказівками, що містяться в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Представник відповідача вказує, що розстрочення виконання рішення забезпечить його реальне виконання, оскільки відповідач перебуває в скрутному фінансовому стані, проте, вчиняє дії для його покращення та негайно і добросовісно виконує свої зобов'язання за наявності грошових коштів, що підтверджується наданими відповідачем доказами.

Врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, суму заборгованості, дослідивши наявні докази, врахувавши часткове погашення відповідачем заборгованості, суд дійшов висновку, що викладені обставини ускладнюють виконання рішення, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Житлово-експлуатаційного товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» та розстрочити виконання рішення на дванадцять місяців.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Житлово-експлуатаційного товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 139/141, кв. 13; ідентифікаційний код 32955738) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, б. 5, код ЄДРПОУ 00131305; поточний рахунок № 26000306201 в ГУ по місту Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669, одержувач ПАТ "Київенерго") 327 776 (триста двадцять сім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 06 коп. - основного боргу, 4 225 (чотири тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 88 коп. - збитків від інфляції, 9 256 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 67 коп. - 3% річних, 7 025 (сім тисяч двадцять п'ять) грн. 16 коп. - витрат по сплаті судового збору, розстрочивши виконання рішення наступним чином:

- до 21 серпня 2014 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 вересня 2014 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 жовтня 2014 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 листопада 2014 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 грудня 2014 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 січня 2015 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 лютого 2015 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 березня 2015 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 квітня 2015 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 травня 2015 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 червня 2015 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп.;

- до 21 липня 2015 року 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 19 коп.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.07.14.

Суддя Т.М. Ващенко