Ухвала суду № 40009023, 31.07.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 160/318/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Вознюк І.І. Провадження № 22-ц/773/1185/14 Категорія: 27 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Русинчука М. М., Осіпука В.В.,

при секретарі - Лимар Р.С.,

з участю представника позивача - Ліпкевича І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Ліпкевича Івана Володимировича на рішення Локачинського районного суду від 03 червня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Локачинського районного суду від 03 червня 2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Представник позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Ліпкевич Іван Володимирович подав апеляційну скаргу на рішення суду в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений в зобов'язанні строк (термін) його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 3.6 Кредитного договору Клієнт Картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді Обов'язкового мінімального платежу (ОМП), складові якого зазначаються у Тарифах.

Згідно умов тарифного пакету «Новий Класичний» на обслуговування платіжних карток ОМП складається із частки обов'язкового погашення тіла кредиту, нарахованих процентів за кредит (тариф 1.4.1.), плати за користування (тариф 1.5), овердрафту, процентів за овердрафт (тариф 1.4.3.), штрафу за прострочену заборгованість (тариф 3.1) та суми заборгованостей минулих періодів (а.с.11).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 28 серпня 2012 року уклала з Банком договір на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки НОМЕР_1 (далі - Кредитний договір) (а.с. 6-10).

Згідно з умовами п.п. 1.2, 1.3 Кредитного договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок з використанням платіжної картки № НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні, випускає та/або надає в користування Клієнту платіжну картку; здійснює обслуговування Клієнта згідно переліку послуг та на умовах, викладених в Тарифному пакеті Новий Класичний, що міститься в Додатку № 1 до цього Договору, надалі - Тарифи та згідно з умовами цього договору, Умовами надання Картки і Правил.

Банк надає Клієнту Кредит шляхом відкриття Клієнту відновлювальної відкличної Кредитної лінії в загальному розмірі 100 000 грн. та на день укладення цього Договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 5500 грн. 00 коп.

Згідно Тарифу частка обов'язкового погашення тіла кредиту становить 5% від суми використаних коштів станом на день Розрахунку (а.с. 11).

Звертаючись в суд з позовом позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_3 умов кредитного договору в останньої станом на 17 лютого 2014 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 9279,92 грн., яка складається з: тіло кредиту - 4144,10 грн., прострочене тіло кредиту - 1354,56 грн., заборгованість за відсотками - 942,30 грн., заборгованість за комісіями - 2838,96 грн.

Проте, як встановлено судом першої інстанції і це відповідає матеріалам справи, що 06 березня 2014 року відповідачем ОСОБА_3 було сплачено кошти в сумі 7000, 00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 згідно договору НОМЕР_1 від 28.08.2012 року без ПДВ.

Отже відповідачем погашено відповідно до умов договору та розрахунку позивача заборгованість по тілу кредиту, простроченому тілу кредиту, за відсотками, за виключенням заборгованості за комісіями, ще до звернення позивача з позовом до суду.

Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що заборгованість за кредитним договором відповідачем сплачена повністю, а стягнення заборгованості за комісіями не передбачено ні умовами укладеного між сторонами договору, ні Цивільним кодексом України, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Крім того апелянт просить скасувати судове рішення і частково задовольнити пред'явлений позов, стягнувши з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором, що станом на 27 червня 2014 року становить 3052 грн. 69 коп..

Такі доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

На час винесення оскаржуваного рішення позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором станом на 17 лютого 2014 року в сумі 9279 грн. 92 коп. Протягом усього часу розгляду справи позивач не подавав письмової заяви про збільшення розміру позовних вимог. Оскаржуване судове рішення ухвалено 03 червня 2014 року, а розмір заборгованості за кредитним договором в сумі 3052 грн. 69 коп. визначений позивачем з врахуванням сплаченої відповідачем заборгованості в розмірі 7 000 грн. станом на 27 червня 2014 року, тобто після розгляду даної справи та ухвалення судом рішення. Таким чином, позивач, подаючи апеляційну скаргу фактично змінив позовні вимоги і подав новий розрахунок заборгованості, складений після ухвалення судом оскаржуваного рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Ліпкевича Івана Володимировича відхилити, а рішення Локачинського районного суду від 03 червня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді