Ухвала суду № 40003624, 15.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року м. Київ К/800/448/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Ланченко Л.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2012 року по справі № 2а-705/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвтормет» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрвтормет» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про зобов'язання направити на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0008552310 від 06.10.2011 року, що прийнято на підставі акту перевірки від 13.09.2011 року та відкликати податкову вимогу № 8355 від 27.10.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Печерському районі міста Києва 13.09.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрвтормет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрвторресурс» за період з 1 березня 2008 року по 31 березня 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт №1256/23-10/32046266 від 13.09.2011 року, яким встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).

На підставі Акту №1256/23-10/32046266 від 13.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №0008552310/1 від 06.10.2011 року.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що докази отримання позивачем спірного податкового повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутні.

27.10.2011 року відповідачем направлено позивачу вимогу про сплату узгодженого зобов'язання.

Відповідно до пп. 14.1.153 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Крім того, форми податкових вимог та порядок їх формування і направлення затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків» (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.2 Порядку податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки; контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.

Таким чином, податкова вимога може прийматися податковим органом лише щодо узгоджених податкових зобов'язань.

В матеріалах справи відсутні докази відправлення ДПІ у Печерському районі міста Києва податкового повідомлення-рішення № 008552310/1 від 06.10.2011 року на адресу ТОВ «Укрвтормет», тобто грошове зобов'язання позивачу не пред'являлось і не могло бути узгоджене між позивачем та відповідачем.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2012 року по справі №2а-705/12/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписЛанченко Л.В.