Постанова № 40003344, 25.07.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1643/14

25 липня 2014 року 15 год. 42 хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кибукевич В.В.,

відповідача: представник Білик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Рокитнівський скляний завод» (далі - ПрАТ «Рокитнівський скляний завод») звернулося до суду з позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області (далі - Сарненська ОДПІ) про визнання протиправними дії щодо включення в акт перевірки висновків про порушення норм законодавства, завищення податкового зобов'язання на суму ПДВ в розмірі 1409827 грн. та податкового кредиту на суму ПДВ в розмірі 1085621 грн., визнання протиправними дії щодо коригування показників податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту, зобов'язання відновити в автоматичній інформаційній системі податкового органу відкориговані на підставі акту перевірки №198/22/00293462 від 22.04.2014 року показники податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту та вилучення з автоматичної інформаційної системи податкового органу інформацію про результати перевірки, викладену а акті перевірки №198/22/00293462 від 22.04.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові. В обґрунтування позову зазначив, що висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки та покладені в основу оспорюваних дій відповідача щодо коригування показників, не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються лише на припущеннях перевіряючого. Пояснив суду, що первинні бухгалтерські документи та податкові документи, які відображають господарські операції ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсклотрейд» є первинними документами, так як мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Стверджував, що господарські операції позивача з даним контрагентом є реальними і підстав вважати їх безтоварними немає. У зв'язку з чим вважає висновки акта перевірки про порушення ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» вимог Податкового кодексу України необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на припущеннях осіб, що здійснювали перевірку, а тому просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав (том 1 а.с.223-224). В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача встановлено порушення норм Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового зобов'язання на суму ПДВ в розмірі 1409827 грн. та податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1085621 грн. Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі акту ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» №1389/26-57-22-06-09/37962383 від09.09.2013 року. Зміст цього акта перевірки свідчить, що ТОВ «Укрсклотрейд» фактично не могло здійснювати господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень. У зв'язку з чим стверджував про відсутність реальності вчинення господарських операцій позивача з ТОВ «Укрсклотрейд». Зазначив, що висновки акта перевірки та сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, а тому не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають та його права, обов'язки та законні інтереси, що, в свою чергу, виключає можливість такого платника податків на їх оскарження в судовому порядку. Стверджував, що автоматична інформаційна система (база співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України) за своєю правовою та технічною суттю є програмними продуктами, створеними для внутрішнього використання податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі, яка в силу норм Податкового кодексу України не має юридичного значення для прийняття контролюючими органами управлінських рішень. З таких підстав просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.12.1995 року державним реєстратором Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» було зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (том 1 а.с.186),Виписки та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с.188-193).З 12.05.1996 року позивач перебуває на обліку в податковій інспекції за №49, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків №18-12 від 29.03.2012 року (том 1 а.с.187).

Матеріали справи свідчать, що в період з 08.04.2014 року по 14.04.2014 року посадовими особами Сарненської ОДПІ на підставі постанови про призначення документальної перевірки від 07.02.2014 року, наказу №190 від 08.04.2014 року та направлення на перевірку №83/22 від 08.04.2014 року (том 1 а.с.225-228) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» з питань правомірності відображення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Укрсклотрейд» за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року, за результатами якої складено акт №198/22/00293462 від 22.04.2014 року (том 1 а.с.23-87).

Даним актом зафіксовано порушення ПрАТ «Рокитнівський скляний завод»:

1.п.185.1 ст.185, п.188.1 с.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, ст.ст. 203, 262, 629, 655, 658, 664, п.1,2 ст.215 та ч.1 ст.216, 228, 234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 3, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2,4, п.2.15, п.2.16 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, внаслідок чого завищено податкове зобов'язання на суму ПДВ 1409827 грн., в т.ч.: за грудень 2011 року - 138066 грн., січень 2012 року - 101851 грн., лютий 2012 року - 52249 грн., березень 2012 року - 227763 грн., квітень 2012 року - 124947 грн., травень 2012 року - 138179 грн., червень 2012 року - 109098 грн., липень 2012 року - 68276 грн., серпень 2012 року - 80698 грн., вересень 2012 року - 269322 грн., жовтень 2012 року - 29387 грн., листопад 2012 року - 30418 грн., за грудень 2012 року - 16903 грн., січень 2013 року - 11124 грн. та лютий 2012 року - 11546 грн.

2. пп.14.1.27 пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п 198.6 ст.198, п.138.2 ст.138 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 п.200.1, п.200.2, п.200.3. п.200.4 ст.200 п.201.4 п201.6 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, ст.ст. 203, 626, 629, 655, 658, 664, п.1,2 ст.215 та ч.1 ст.ст. 216,228,234 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 7, 24, 65, 207 Господарського Кодексу України, ст.ст. 1, 2, З, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2,4, 1.2.15, п.2.16 Наказу Міністерств фінансів України від 24.05.1995 року №88, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму ПДВ - 1085621 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 35541 грн., лютий 2012 року - 900 грн., березень 2012- 84391 грн., квітень 2012 року - 111265 грн., травень 2012 року - 186649 грн., червень 2012 року - 123554 грн., липень 2012 року - 105179 грн., серпень 2012 року - 15571 грн., вересень 2012 року - 40385 грн., жовтень 2012 року - 130972 грн., листопад 2012 року - 144485 грн., грудень 2012 року - 56233 грн. та за січень 2013 року - 50596 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем 28.04.2014 року подано заперечення до акта перевірки №1355 (том 1 а.с.88-100), які висновком Сарненської ОДПІ №473/17-13-22-07 від 14.05.2014 року залишено без розгляду (том 1 а.с.101) з підстав пропущення строку, встановленого для їх подання.

У відповідь на запит позивача №1653 від 26.05.2014 року (том 1 а.с.102) листом податкового органу №550/217-13-22-105 від 30.05.2014 року (том 1 а.с.103) останнього було повідомлено, що на підставі акта перевірки відповідачем опрацьовано та проведено відповідні коригування в підсистемі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Надаючи правову оцінку діям Сарненської ОДПІ щодо коригування показників податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту ПрАТ «Рокитнівський скляний завод», суд виходить з такого.

Зміст акту перевірки №198/22/00293462 від 22.04.2014 року свідчить, що його висновки, на підставі яких здійснено коригування показників позивача, ґрунтуються на висновках акту ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» №1389/26-57-22-06-09/37962383 від 09.09.2013 року (том 2 а.с.72-79). В даному акті ДПІ у Святошинському районі м.Києва зроблено висновки, що «оскільки на ТОВ «Укрсклотрейд» не встановлені достатні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників».

Актом констатовано, що «у ТОВ «Укрсклотрейд» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання робіт (товарів, послуг) у підприємств-постачальників та операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за період з 22.01.2008 року по 30.06.2013 року в розумінні ст.22, п.п.48.5.1 п.48.5 ст.48, ст.134. п.138.1 ст.138, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Звіркою ТОВ «Укрсклотрейд» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 по 31.07.2013 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки».

Суд не може погодитися з позицією відповідача, згідно з якою акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» є доказом безтоварності господарських операцій позивача з даним контрагентом за грудень 2011 року - лютий 2013 року, у зв'язку з чим податковим органом проведено коригування показників податкових зобов'язань позивача та податкового кредиту, враховуючи наступне.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків регулюються нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232 (далі - Порядок №1232), відповідно до п.1 якого зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У відповідності до пункту 2 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

В силу вимог п.4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року №236 (далі - Методичні рекомендації №236) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Суд звертає увагу, що позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками певних податків та зборів, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є достатнім і належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність здійснення угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання податкового кредиту позивача непідтвердженим, так як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських та інших документів.

За своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не повинен містити висновки щодо реальності здійснення господарської діяльності. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій повинно досліджуватись податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку, а не відображатись в акті про неможливість проведення зустрічної звірки.

На думку суду, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчується лише факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Тобто такий акт не може містити жодних інших висновків, окрім висновку про неможливість проведення зустрічної звірки.

Таким чином, оскільки акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» №1389/26-57-22-06-09/37962383 від 09.09.2013 року підтверджує лише факт неможливості проведення перевірки, то він не є джерелом отримання податкової інформації, яка положеннями статті 83 Податкового кодексу України визначена як підстава для висновків під час проведення перевірок, та не є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного законодавства (або їх відсутність), а тому не може слугувати підставою для висновків про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Укрсклотрейд».

Сама по собі неможливість реалізації податковими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагента не може вважатися доказом вчинення певним платником податку порушень податкового законодавства.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 27.02.2014 у справі №К/800/41631/13.

Крім того, як свідчать матеріали справи, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.03.2014 року по справі №826/2106/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року (том 2 а.с.66-71)дії ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів м.Києва щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд», за результатами якої складено акт №1389/26-57-22-06-09/37962383 від 09.09.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року - визнано протиправними.

Суд також зазначає, що правила фіксування встановлених перевіркою порушень встановлені п.п.5.2 п.5 розд.ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок №984).

Згідно з вимогами вказаного пункту у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Всупереч зазначеному, відповідачем у акті перевірки №198/22/00293462 від 22.04.2014 року не чітко викладено зміст порушень позивача, не вказано докази, що підтверджують наявність факту порушення, а також не зазначено переліку відсутніх необхідних первинних документів.

Одночасно, вказаним актом констатовано, що позивач «за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» для проведення перевірки було надані наступні документи: статут, реєстраційні документи, договір поставки скло пляшки №102/04 від 01.12.2011 року, №101/04 від 01.12.2011 року з ТОВ «Укрсклотрейд», договір поставки склобою №82 від 20.02.2012 року з доповненнями до договору, угоди зарахування зустрічних однорідних вимог №204, 205, 207 від 30.06.2012 року, №245 від 30.09.2012 року, №257 від 31.10.2012 року, №270 від 31.12.2012 року, №13.14 від 01.03.2013 року з ТОВ «Укрсклотрейд», головна книга, оборотно-сальдові відомості, журнал ордер і відомості по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками», журнал ордер і відомості порахунку 361 «Розрахунки із вітчизняними покупцями», журнал ордер і відомості по рахунку 201 «Матеріали на складі», журнал ордер і відомості по рахунку 204 «Тара на складі», журнал ордер і відомості по рахунку 23 «Виробництво», журнал ордер і відомості по рахунку 26 «Готова продукція», реєстри придбання та продажу товарів та відображення господарських операцій за перевіряючий період в регістрах бухгалтерського обліку, задекларованих деклараціях з податку на додану вартість, первинні документи (видаткові, податкові накладні, платіжні доручення), товарно-транспортні накладні, картки складського обліку за видами склобою, накладна-вимога на відпуск матеріалів на внутрішнє переміщення, документи лабораторного аналізу, лімітні картотеки, акти по переробці сировини, акти використання завареної скломаси, аналізи визначення показників сировинних матеріалів, техніко-економічні показники роботи скловарних печей» (ст.5 акту перевірки). При цьому в даному акті стверджується, що «фактів невідповідності наданих ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» документів вимогам чинного законодавства не виявлено» (ст.55 акту перевірки).

Як вбачається з акта перевірки позивача від 22.04.2014 року, відповідачем детально описано господарські операції ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» з ТОВ «Укрсклотрейд» з посиланням на всі первинні документи на їх підтвердження, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та встановлено факт використання придбаного позивачем у контрагента ТОВ «Укрсклотрейд» товару у власній господарській діяльності.

Суд акцентує увагу, що згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та ін.).

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, результати перевірки контрагента позивача, контрагентів контрагента, наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

З огляду на наведені обставини в їх сукупності, суд встановив, що констатація фактів порушень законодавства, окрім як на висновках акту ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» №1389/26-57-22-06-09/37962383 від 09.09.2013 року, ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях перевіряючого, що є неприпустимим при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки), а тому висновки відповідача, викладені в акті перевірки є необґрунтованими.

Судом встановлено, представником відповідача не заперечувалося, що на підставі даних висновків акту перевірки №198/22/00293462 від 22.04.2014 року податковим органом було проведено відповідні коригування в підсистемі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

При цьому, жодних законодавчо визначених письмових повідомлень контролюючого органу про здійснення перерахунку грошового зобов'язання та податкового кредиту ПрАТ «Рокитнівський скляний завод», якими, у даному випадку, є податкові повідомлення-рішення, Сарненською ОДПІ складено не було.

Згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В силу вимог п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що у разі встановленні податковим органом факту заниження або завищення платником податків показників податкових зобов'язань чи податкового кредиту, в т.ч. через їх декларування за фактичної відсутності об'єктів оподаткування, контролюючий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій в такому випадку, в т.ч. і дій щодо коригування показників податкової звітності такого платника податків без узгодження відповідного податкового повідомлення-рішення Податковим кодексом України не передбачено.

Статтею 74 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, згідно з наказом ДПС України «Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи «Податковий блок» від 24.12.2012 року за №1197, з 01.01.2013 року в органах державної податкової служби запроваджено єдину електронну систему «Податковий блок», до складу якої, зокрема, входить і підсистема «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». При цьому, в цій системі відображаються по податкових періодах показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту платників податків у розрізі контрагентів на підставі задекларованих ними показників податкової звітності з метою використання цих даних під час перевірок шляхом співставлення задекларованих зобов'язань та податкового кредиту по суб'єктах господарювання та встановлення наявності або відсутності відхилень.

Одночасно, п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість конкретного платника податків, які відображаються в підсистемі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком №5 і повинні їм відповідати. Інформація у всіх електронних системах податкових органів про суми заявленого платником податку податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, самого податку на додану вартість до прийняття відповідного повідомлення-рішення та завершення процедури узгодження, повинна відповідати даним податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період, поданої платником податків і може коригуватися лише на підставі узгодженого податкового зобов'язання.

На переконання суду, податковий орган не мав права змінювати показники податкових декларацій ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» з податку на додану вартість, не прийнявши та не направивши платнику податків податкового повідомлення-рішення і не дотримавшись процедури узгодження такого зобов'язання.

Доводи відповідача, що такі дії податкового органу не можна вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки суб'єкта господарювання у сфері публічно-правових відносин, а тому не підпадають під дію ст.17 КАС України, судом оцінюються критично.

Підпунктом 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація - це інформація у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно з ст.16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Частиною 1. ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Конституційний Суд України визначив поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)" від 01.12.2004 року № 18-рп/2004).

Отже, на переконання суду, у позивача є легітимний інтерес, який полягає в достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційній базі «Податковий блок» податкового органу, згідно з раніше поданими позивачем податкових декларації з податку на додану вартість.

Також позивач заінтересований у проведенні податковим органом дій з виключення інформації з інформаційної системи, яка була внесена податковим органом на підставі висновків акта перевірки, який ґрунтується лише на акті податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії Сарненської ОДПІ щодо коригування в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показників податкової звітності ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року та зобов'язання відповідача відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» відкориговані на підставі акта перевірки №198/22/00293462 від 22.04.2014 року показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» про визнання протиправними дії щодо включення в акт перевірки висновків про порушення норм законодавства, завищення податкового зобов'язання на загальну суму ПДВ в розмірі 1409827 грн. та податкового кредиту на загальну суму ПДВ в розмірі 1085621 грн., то в їх задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право поводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, згідно з чинним законодавством вчинення податковим органом дій по складанню акту перевірки за результатами проведення позапланової перевірки у випадках встановлення під час проведення такої перевірки порушень податкового законодавства прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби.

Тобто, дії по складанню акта перевірки, в т.ч. і його висновків, є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки, щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів.

Результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків. Отже, саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то складання акту перевірки, включення до акту перевірки певних висновків) має бути об'єктом оскарження.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.04.2014 року у справі №К/800/28807/13.

Суд також звертає увагу, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу, викладені в акті перевірки, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Правова позиція ідентичного змісту викладена Верховним Судом України у постанові від 10.09.2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПрАТ «Рокитнівський скляний завод».

Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Дії Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області щодо коригування в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок"" показників податкової звітності Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" за період з 01.11.2011 по 31.07.2013 визнати - протиправними.

Зобов'язати Сарненську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області відновити в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок"" відкориговані на підставі Акта перевірки "198/22/00293462 від 22.04.2014 показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" за період з 01.11.2011 по 31.07.2013.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36,54 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.