Постанова № 40003308, 15.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року м. Київ 810/3745/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.

представників сторін:

від позивача - Шеломков В.А.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНТЕК-ВИРОБНИЦТВО»

до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАНТЕК-ВИРОБНИЦТВО» з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 № 0001092202.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта камеральної перевірки в якому встановлення невірне визначення рядка 13.7 «Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України», що переноситься в рядок 13 - «Зменшення нарахованої суми податку» податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в Акті перевірки не зазначено яку саме чинну норму податкового законодавство порушено підприємством, а посилання відповідач на пункт 52.6 статті 52, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки вони встановлюють права податкового органу надавати узагальнення податкових консультацій і правила визначення авансових внесків з податку на прибуток підприємств. Крім того позивач зазначив, що підприємство подало податкову декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік за старою формою відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1215/19953, що відповідає правовій позиції Міністерства доходів і зборів Україні викладеній у листі від 29.01.2014 № 2191/7/99-99-19-03-01-17. Як стверджує позивач, відповідно до зазначеного наказу зменшення податку на прибуток підприємств повинно відбуватись саме на суму сплаченого податку, а не нарахованого податку.

Відносно послання в Акті перевірки на узагальнююче податкове роз'яснення, затверджене Міністерством доходів і зборів України, позивач зазначив, що по-перше він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому його норми не можуть вважатися пріоритетними для платника податків, по-друге у зазначеному роз'ясненні не вказано про необхідність зменшення суми нарахованих авансових внесків, а не фактично сплачених.

Таким чином, на думку позивача, висновки Акта перевірки є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення неправомірним.

У судове засідання 15.07.2014 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 15.07.2014 не з'явились.

Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення, в яких зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Також у запереченнях відповідач просить суд здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом,10.02.2014 позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013.

Посадовою особою Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ТОВ «ПАНТЕК-ВИРОБНИЦТВО» за 2013 рік, за результатами якої складено Акт від 21.02.2014 № 43/220/32167106 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки, перевіркою показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств і додатків до неї на арифметично-логічні помилки встановлено, що ТОВ «Пантке-Виробництво» 10.02.2014 подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства і додатки до неї за 2013 рік. У додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (від 10.02.2014 № 9090194470) платником невірно визначено значення рядка 13.7 = «Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України», що переноситься в рядок 13 - «Зменшення нарахованої суми податку» податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 № 698, якщо платник авансових внесків з податку на прибуток за підсумками І кварталу звітного року отримав збиток, то він припиняє сплату авансових внесків у ІІ - IV кварталах 2013 починаючи з квітня 2013 і зменшує нараховану суму податку у деклараціях з податку на прибуток за квартал на суму авансових внесків за січень-березень 2013.

Крім того, ТОВ «Пантек-Виробництво» не правильно перенесло значення рядка 14 податкової декларації з податку на прибуток підприємства в рядок 33 і не правильно розрахувало суму авансового внеску.

На порушення пункту 54.1 статті 54 глави 4 розділу 2 Податкового кодексу України платником встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства на суму 37107,00 грн.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про заниження суми податкових зобов'язань у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013. Відповідальність передбачена пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.03.2014 № 0001092202, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств сумі 55661,00 грн., з них 37107,00 грн. за основним платежем і 18554,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 05.06.2014 № 10151/6/99-99.10-01-15 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов?язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 52.6 статті 52 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов?язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з листом Міністерства доходів і зборів України від 29.01.2014 № 2191/7/99-99-19-03-01-17 до запровадження прийняття декларації з податку на прибуток підприємств в електронному вигляді за новими формами (затвердженими Міндоходів), платники цього податку мають можливість подавати декларації за 2013 з граничним терміном подання = 10.02.2014 (за базовий період календарний квартал) за старими формами (затвердженими Мінфіном).

Як було зазначено, судом податковий орган встановив заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у зв'язку із поданням підприємством податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, в якій у графі 13 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» зазначив 155640,00 грн.

Під час розгляду справи відповідачем не надано розгляду справи доказів, яким чином позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств

Відповідач також під час розгляду справи не пояснив суду у чому саме полягало порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, адже ухвалою суду від 23.06.2014 у податкового органу були витребувані письмові пояснення із зазначенням змісту арифметично-логічних помилок, які були виявлені в ході камеральної перевірки податкової звітності позивача і нормативно-правового обґрунтування вказаних помилок із зазначенням, як дані помилки призвели до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, які фактично відповідачем надані не були.

При цьому, відповідач не надав суду доказів несплати визначених сум авансових внесків і податкового зобов?язання з податку на прибуток підприємств за 2013.

Крім того, в Акті перевірки відповідач посилається на порушення позивачем пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, відповідно до вимог якої, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Проте, даною статтею Податкового кодексу України не передбачена відповідальність за порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 17.03.2014 № 0001092202 є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 17.03.2014 № 0001092202.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНТЕК-ВИРОБНИЦТВО» судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 липня 2014 р.