Постанова № 39996472, 31.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2014 р.Справа № 915/558/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П. Петрова М.С.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 1579 від 15.07.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача:

- Єгоров Б.С. (довіреність № б/н від 24.07.14 року)

- Клімас Є.В. (довіреність № б/н від 15.05.14 року)

- Чуприна А.М. ( довіреність № б/н від 15.04.14 року)

від відповідача: Земляна Р.В. (розпорядження № 137 від 18.09.02 року; паспорт серія ЕО № 984649, дата видачі : 29.12.01 року)

від третьої особи: Лященко Л.Д. (довіреність № 1360/02-10-02 від дата видачі 30.07.14 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія Енергозбереження"

на рішення господарського суду Миколаївської області від " 23" червня 2014 року, повний текст якого складено та підписано " 27" червня 2014 року

по справі № 915/558/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія Енергозбереження"

до відповідача Відділу освіти Очаківської міської ради

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Очаківської міської ради

про стягнення 699 052,28 грн.

В С Т А Н О В И В :

22.04.2014 року ТОВ «Теплопостачальна Компанія Енергозбереження» (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом до Відділу освіти Очаківської міської ради (далі по тексту - відповідач) про стягнення 699 052,28 грн. за надання послуг теплопостачання для навчальних закладів м. Очакова за договором № 84 від 27.09.2013 р.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Виконавчий комітет Очаківської міської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору від 27.09.2013 року та додаткових угод до нього, свої обов'язки, які передбачені п. 4.3 укладеного Договору виконував неналежним чином, а саме не оплачував фактично надані послуги у грудні 2013 р. - лютому 2014 р., у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 699 052,28 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2014 по справі №915/558/14 (суддя Васильєва Л.І.) у задоволенні позовних вимог ТОВ "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" про стягнення заборгованості у розмірі 699 052,28 грн. з Відділу освіти Очаківської міської ради відмовлено повністю.

Такий висновок суду мотивований тим, що ліцензія позивача на постачання теплової енергії анульована на час проведення переговорів в рамках процедур закупівлі в одного учасника 05.09.2013 р., у зв'язку з чим позивач був обмежений в своїй правоздатності здійснювати ліцензійний вид господарської діяльності. З цих же підстав, місцевий господарський суд зазначив на відсутність правових наслідків рішення виконавчого комітету Очаківської міської ради від 11.09.2013 № 144, від 13.08.2013 № 134. Також суд першої інстанції погодився з відповідачем щодо необґрунтованості тарифу з огляду на те, що вони не пройшли перевірку Держцінінспекцією України та посилаючись на висновки Держфінінспекції, викладені в довідці від 22.11.2013 р.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач, ТОВ "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги ТОВ "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" задовольнити у повному обсязі, з посиланням на не повне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог, скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом було безпідставно проігноровано рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2013, від 27.11.2013 та Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 р. по справі № 810/5158/13а, на підставі яких дія ліцензії позивача на постачання теплової енергії відновлена з 25.09.2013 р. та була чинною на момент укладення договору № 84 від 27.09.2013 постачання пари та гарячої води.

Також позивач зазначив на невідповідність приписам законодавства висновку суду першої інстанції про обов'язковість перевірки тарифу позивача на послуги теплопостачання Дерцініспекцією.

На думку апелянта довідка Держфінінспекції від 22.11.2013 р., яка міститься в матеріалах справи, є неналежним доказом того, що затверджений тариф є завищеним.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що він не погоджується з основним боргом з підстав, вказаних в рішенні суду першої інстанції, а саме вважає, що відсутність ліцензії позивача на час проведення процедур закупівлі та завищений тариф, який не підтверджено висновком Держцінінспекції унеможливлює розрахунки з позивачем за спожиті послуги теплопостачання.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відгук на неї, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 27.09.2013 року між ТОВ "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" (Енергопостачальна організація) та Відділом освіти Очаківської міської ради (Споживач) за результатами проведення процедури закупівлі в одного учасника було укладено договір №84 про постачання пари та гарячої води (послуги теплопостачання). Договір укладений строком до 31.12.2013 р.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 30.12.2013 р. до договору № 84 сторонами внесено зміни у зв'язку з чим ціна договору склала 434 073,67 грн., додатковою угодою № 2 від 31.12.2013 р. до договору № 84 продовжено строк його дії - до 31.03.2014 р., а ціна договору склала 520888,40 грн.

Енергопостачальна організація відповідно до п. 1.1 договору взяла на себе обов'язок постачати споживачу послуги теплопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язувався отримувати та оплачувати послуги за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими законодавством формами на поточний рахунок.

Згідно п.п. 4.2, 4.3 розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 30-го числа кожного місяця сплачує Енергопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді на підставі рахунків та актів передання-прийняття послуг, наданих Енергопостачальною організацією.

Так, на виконання умов договору, між позивачем та відповідачем були підписані та скріплені печатками акти прийому-передачі наданих послуг: акт № МО-13/21/2 від 21.10.2013 на суму 13832,37 грн.; акт № МО-13/21/3 від 21.10.2013 на суму 3357,98 грн.; акт № МО-13/21/1 від 21.10.2013 на суму 43468,27 грн.; акт № МО-13/20/1 від 20.11.2013 на суму 91035,69 грн.; акт № МО-13/20/2 від 20.11.2013 на суму 40187,16 грн.; акт № МО-13/20/3 від 20.11.2013 на суму 8420,93 грн.; акт № МО-13/16/3 від 16.12.2013 на суму 13311,35 грн.; акт № МО-13/16/1 від 16.12.2013 на суму 177425,88 грн.; акт № МО-13/16/2 від 16.12.2013 на суму 43034,04 грн.; акт № МО- 14/24/2 від 24.01.2014 на суму 78466,15 грн.; акт № МО- 14/24/1 від 24.01.2014 на суму 8348,58 грн.

Відповідно до супровідного листа № 11/1 від 11.04.2014 р. ТОВ "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" направила в адресу Відділу освіти Очаківської міської ради акти прийому-передачі наданих послуг № МО-14/06/01 від 06.03.2014 на суму 536822,97 грн., № МО-14/06/02 від 06.03.2014 на суму 43885,70 грн., № МО-14/06/02 від 06.03.2014 на суму 118343,61 грн., всього на суму 699052,28 грн.

Також, 11.04.2014 р. позивач в адресу відповідача надіслав акт звірки взаємних розрахунків станом на 04.04.2014 року, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 699052,28 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Відповідач акт звірки не підписав, однак в матеріалах справи міститься довідка № 169/01-17 від 05.03.2014 р., видана відповідачем про те, що навчально-виховними закладами м. Очакова фактично спожито 753,59 Гкал. З наведеної у довідці разшифровки вбачається, що за січень-лютий 2014 року навчальними закладами м. Очакова, які обладнані приладами обліку (ЗОШ № 1 (корпус, майстерня, №2,3,4, ДНЗ № 2 "Золота рибка", НВК "Сонечко") спожито 626,02 Гкал (753,59 Гкал -58,79 Гкал-68,78Гкал).

Також в довідці вказано, що Очаківськими ЗОШ (початкові класи) № 1 та № 3, які не обладнані тепловими лічильниками, тепло надавалось впродовж 77 днів у 2014 року.

Вказана довідка, а також рапорти по школам, які містяться в матеріалах справи, підтверджують дані актів прийому-передачі наданих ТОВ «Теплопостачальна Компанія Енергозбережння» послуг № МО-14/06/01 від 06.03.2014 на суму 536822,97 грн., № МО-14/06/02 від 06.03.2014 на суму 43885,70 грн., № МО-14/06/02 від 06.03.2014 на суму 118343,61 грн.

Згідно розрахунку позивача щодо суми заборгованості сума до стягнення 699052,28 грн. складається з таких складових: заборгованість 118343,61 грн. утворилась за період 14 грудня 2013 р. по 28 лютого 2014 р. (77 днів) по навчально-виховним закладам м. Очакова, які не мають приладів обліку, які перебувають у віданні відділу освіти (ЗОШ № 1 (початкова школа) та ЗОШ № 3) загальною опалювальною площею 1707,7 кв.м; заборгованість 580708,67 грн. утворилась за січень-лютий 2014 р. за постачання 626,02 Гкал навчально-виховним закладам м. Очакова, які обладнані приладами обліку (ЗОШ № 1 (корпус, майстерня, №2,3,4, ДНЗ № 2 "Золота рибка", НВК "Сонечко").

Отже, позивач та відповідач не мають спору щодо обсягу постачання тепла.

Розрахунок заборгованості позивачем здійснено на підставі тарифу, затвердженого рішенням виконкому Очаківської міської ради Миколаївської області № 144 від 11.09.2013р., яке введено в дію з 1 жовтня 2013 р.

Згідно вказаного рішення вартість послуг теплопостачання для бюджетних установ м. Очакова, які надає ТОВ "ТКЕ" узгоджена у наступних розмірах 927,62 грн. за 1 Гкал з ПДВ; 0,90 грн. за 1 кв.м опалювальної площі на протязі доби в опалювальний період з ПДВ (у випадку відсутності або несправності приладу обліку теплової енергії).

Аналогічна вартість теплової енергії встановлена п. 4.5 договору № 84 від 27.09.2013 р.

Арифметично сума заборгованості, виходячи з обсягу постачання та розміру затвердженого тарифу, визначена правильно, що відповідачем не спростовано під час апеляційного розгляду справи.

Зауваження суду першої інстанції, що вказане рішення Виконкому Очаківської міської ради № 144 від 11.09.2013 р. не породжує правових наслідків, оскільки вони стосуються юридичної особи, яка була обмежена в своїй правоздатності, тобто позбавлена органом ліцензування права провадження такого виду господарської діяльності, як постачання теплової енергії, суперечить обставинам справи.

З урахуванням письмових пояснень третьої особи - Виконкому Очаківської міської ради вбачається, що на момент виникнення та існування спірних взаємовідносин рішення № 144 від 11.09.2013 р. було чинним.

Дія ліцензії позивача на постачання теплової енергії анульована на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 37 від 29.03.2013 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. по справі № 810/5158/13-а за позовом ТОВ "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" до Комісії про скасування постанови № 37 від 29.03.2013 р. були вжиті запобіжні заходи на час розгляду справи та зупинена дія вказаної постанови Комісії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 р. постанова Комісії визнана протиправною та скасована. Постанова суду першої інстанції залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 р.

Також господарський суд Миколаївської області неправильно вказав на недійсність закупівлі послуг теплопостачання, проведену 05 вересня 2013 р. з огляду на фактичну відсутність у позивача на цей час ліцензії.

За результатом аналізу ст.ст. 39, 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в ред. від 04.07.2013 р.) встановлено, що обов'язок надання дозволів або ліцензій виникає у учасника-переможця процедури лише при укладені договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2013 р. сторонами проведені переговори щодо здійснення закупівлі в одного учасника.

Договір між сторонами укладено 27.09.2013 р., коли дія ліцензії була відновлена.

У п. 3.6 постанови Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказано, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), за змістом частини першої статті 227 ЦК України є оспорюваним. У разі коли на момент вчинення правочину юридична особа не мала ліцензії, а на час, коли правочин був виконаний або мав бути виконаний, вона ліцензію отримала, підстави для визнання правочину недійсним відсутні.

Щодо відсутності перевірки тарифу Держцінінспекцією, то з урахуванням приписів постанови КМУ № 602 від 21.08.2013 р. та листа цієї інспекції від 11.12.2013 р., адресованої позивачу, вбачається, що перевірка тарифу позивача не вимагається.

Слід погодитися з позивачем щодо неналежності письмового доказу - довідки Держфінінспекції від 22.11.2013 р., з огляду на те, що вона не може бути прийнята апеляційним господарським судом до уваги.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України "Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами склалися правовідносини про надання послуг теплопостачання, про що 27.09.2013 року було укладено договір №84 (з додатковими угодами).

Судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі у зв'язку з неналежним виконанням умов укладеного між сторонами договору, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р., передбачає, що Споживач теплоенергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно реєстру платіжних документів за період з 29.10.2013 по 30.01.2014 відділ освіти Очаківської міської ради перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" 520888,40 грн.

Позивач відповідачу в опалювальному сезоні 2013-2014 р.р. з 05.10.2013 р. до 01.03.2014 р. надані послуги на загальну суму 1219940,68 грн., що підтверджується актами наданих послуг.

З урахуванням вище наведеного у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 699052,28 грн.

Отже, суд першої інстанції з урахуванням наведених вище норм чинного законодавства безпідставно відмовив позивачу у стягненні заборгованості з послуг теплопостачання в сумі 699 052,28 грн.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" обґрунтовано, правомірно та належним чином доведено правові підстави для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 23.06.2014 року по справі № 915/558/14 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" - задоволенню

Керуючись статтями 99, 101-105, 49 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія Енергозбереження" - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „23" червня 2014 року по справі № 915/558/14 скасувати.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія Енергозбереження" задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Очаківської міської ради (57508, м. Очаків, Миколаївська область, вул. Кірова, 58, код ЄДРПОУ 20908276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія Енергозбереження" (08160, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Доброго Дуба, 36, код ЄДРПОУ 37813769, рахунок 26000010060351 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) заборгованість у сумі 699 052,28 грн. та 13 981,05 судового збору за розгляд позовної заяви.

3. Стягнути з Відділу освіти Очаківської міської ради (57508, м. Очаків, Миколаївська область, вул. Кірова, 58, код ЄДРПОУ 20908276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія Енергозбереження" (08160, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Доброго Дуба, 36, код ЄДРПОУ 37813769, рахунок 26000010060351 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) 6990,52 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою із зазначенням реквізитів сторін доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „01" серпня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров