Ухвала суду № 39996467, 25.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

про прийняття апеляційної скарги до провадження

"25" липня 2014 р. Справа №910/1015/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Жук Г.А.

Пашкіної С.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2014р. (підписано - 05.06.2014р.)

у справі №910/1015/14 (головуючий cуддя: Трофименко Т.Ю., судді: Ващенко Т.М., Смирнова Ю.М.)

за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві

до Міністерства внутрішніх справ України

про визнання недійсним договору № 266-Доб/2013/К від 25.12.2013р.

за зустрічним позовом Міністерства внутрішніх справ України

до Управління Державної служби охорони при Головному управлінні України в м. Києві

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Фонд державного майна України

2)Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об"єкти нерухомого майна"

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Господарського суду міста Києва від 02.06.2014р. у справі №910/1015/14 (головуючий cуддя: Трофименко Т.Ю., судді: Ващенко Т.М., Смирнова Ю.М.) в задоволенні первісного позову Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві відмовлено повністю. В задоволенні зустрічного позову Міністерства внутрішніх справ України відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати Господарського суду міста Києва від 02.06.2014р. в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну вимогу в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського від 25.07.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Жук Г.А, Пашкіної Л.В.

Разом із апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі. Обгрунтовуючи заявлене клопотання, Міністерство внутрішніх справ України вказувало, що в судовому засіданні представник останнього не був присутнім, а повний текст оскарженого судового акту отримав лише 18.06.2014р., а тому можливість вчасного подання апеляційної скарги не залежала виключно від волевиявлення апелянта.

Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований ст.53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно частини 2 вказаної статті про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до ч.2 ст.93 ГПК України розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду.

У відповідності до статті 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

При розгляді вказаного клопотання суддею-доповідачем у справі встановлено, що наведені скаржником у його клопотанні обставини, які зумовили пропуск процесуального строку, відповідають фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2014р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1015/14, повний текст якого підписано -05.06.2014р. Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказане рішення, відповідно до вимог статті 93 ГПК України є 16.06.2014 року (з урахуванням вихідних днів).

Натомість, апеляційна скарга подана 01.07.2014р., що підтверджується відбитком штемпелю поштового відділення зв'язку, яка відображена на поштовому конверті в якому надійшла апеляційна скарга, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

За матеріалами справи оскаржуване рішення було оголошено 02.06.2014р. Згідно відбитку штампу канцелярії, що міститься на зворотній стороні оскаржуваного рішення вбачається, що копії оскаржуваного рішення місцевого господарського суду надіслано сторонам у справі - 13.06.2014р. Між тим, апелянтом копію оскаржуваного рішення отримано - 17.06.2014р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчить підпис представника останнього (а.с. 125, т. 1).

При розгляді поданого клопотання суддею-доповідачем у справі встановлено, що представник Міністерства внутрішніх справ України не був присутнім у судовому засіданні 02.06.2013р. під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення, що підтверджується протоколом судового засідання від 02.06.2014р. (а.с.114-115, т. 1). Отже, зі змістом оскарженого судового рішення та мотивами його прийняття представник Міністерства внутрішніх справ України міг ознайомитися тільки після ознайомлення із повним текстом судового акту.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Право апеляційного оскарження стороною рішення господарського суду передбачено статтями 22, 91 Господарського процесуального кодексу України. Необхідною умовою здійснення стороною цього права є її обізнаність зі змістом рішення господарського суду, що дає можливість стороні викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як це передбачено п. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 87 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Зазначене положення є імперативним для обчислення строку оскарження рішення лише в тому разі, коли суд дотримується зазначених строків. У тому разі коли суд, оголосивши тільки вступну та резолютивну частини рішення, а після підписання повного тексту розіслав його сторонам пізніше встановленого ст. 87 Господарського процесуального кодексу України строку та з порушенням цього строку, то при обчислені строку на оскарження такого рішення принагідно враховувати, що заінтересована сторона не може оскаржити оголошену їй вступну та резолютивну частини, оскільки відповідно ст. 91 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яким є його повний текст згідно ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, враховуючи дату оголошення рішення господарського суду, а також дату отримання копії рішення апелянтом, відтак, визнається за можливе поновити строк на апеляційне оскарження судового акту з метою дотримання принципу рівності учасників судового процесу визначених ст.129 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не додано жодного доказу. Водночас, скаржник, посилаючись на свій статус бюджетної установи, просив суд врахувати його майновий стан та відстрочити сплату судового збору у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відтак, у розумінні приписів норм закону, відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов'язком.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З врахуванням вищевказаних норм, колегія суддів вбачає за можливе відстрочити Міністерству внутрішніх справ України сплату судового збору у розмірі 6829,87грн. до прийняття рішення.

Колегія суддів визнала подані матеріали достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження.

Керуючись ст.ст. 53, 65, 86, 93, 98, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відновити Міністерству внутрішніх справ України пропущений з поважних причин процесуальний строк на апеляційне оскарження.

2.Прийняти до розгляду апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України і порушити апеляційне провадження у справі №910/1015/14.

3.Розгляд апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України призначити на 17.09.2014р. об 11-10 год., який відбудеться в приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (зал судового засідання № 8).

4.Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати суду докази сплати судового збору у розмірі 6829,87грн.

5.Запропонувати Управлінню Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві, Фонду державного майна України, Комунальному підприємству "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об"єкти нерухомого майна" надати суду нормативно обґрунтований та документально підтверджений письмовий відзив на апеляційну скаргу.

6.Викликати для участі в судовому засіданні повноважних представників сторін. Повноваження представників мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника з прикладенням печатки цієї організації). У разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом або засновниками - наказ, рішення, протокол тощо (або засвідчені належним чином витяги з них).

7.Довести до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників у засідання судової колегії не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

8.Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам судового процесу.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Г.А. Жук

С.А. Пашкіна