Ухвала суду № 39993567, 29.07.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/17457/2012

Провадження № 22-ц/779/1707/2014

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Барвшков В.В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., В.А. Девляшевський.,

секретаря Яковин М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2. - представника ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Житловий альянс» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2012 року ОСОБА_3. звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Житловий Альянс» про стягнення коштів. Свої вимоги обґрунтував тим, що 26.01.2006 між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» (далі - ТОВ «Житловий Альянс») було укладено договір №003437(далі - Договір), з додатком №2 до Договору предметом якого є надання учаснику системи послуг на придбання товару, або надання позики на придбання товару в групі таких же учасників. На виконання умов Договору з січня по серпень 2006 року позивачем було сплачено грошові кошти в загальній сумі 17357,77 грн. В процесі виконання вказаного Договору позивач зрозумів, що ТзОВ «Житловий Альянс» ввело його в оману, оскільки ОСОБА_3 сплачував кошти не за сам товар, а лише за можливість одержання права на купівлю товару. Відповідач же без залучення власних коштів формував групу клієнтів, за рахунок яких і здійснювалась передача права на купівлю товару одному із учасників групи, компенсуючи кошти за рахунок інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи «Альянс». На думку позивача, укладений договір є нікчемним та таким що порушує права споживачів, а тому просив стягнути з відповідача кошти в сумі 17357,77 сплачені ним на виконання умов договору.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської від 26 березня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

ОСОБА_2. - представник ОСОБА_3 оскаржив указане рішення в апеляційному порядку. Вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зі слів апелянта, судом першої інстанції не були враховані ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивач відповідно до умов укладеного з відповідачем Договору сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, крім того ТОВ «Житловий Альянс» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів за рахунок коштів яких здійснювалася передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, тому діяльність відповідача з реалізації системи «Альянс», на думку позивача, є такою, що вводить споживачів в оману, а розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі. Апелянт з посиланням на п. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 02.06.2011 зазначає, що ТОВ «Житловий альянс» не є фінансовою установою, не внесений до державного реєстру фінансових установ, а також не має ліцензії на надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах, відтак не має права здійснювати таку діяльність. Позивач вважає, що Договір від 26.01.2006 вчинений з використанням нечесної підприємницької практики, що вводить його в оману, оскільки йому до укладення зазначеного Договору з відповідачем не була надана інформація, яка була необхідна для здійснення свідомого вибору відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому даний Договір апелянт вважає нікчемним правочином.

Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 березня 2014 та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У справі достатньо даних про права і обов'язки сторін щодо предмету судового розгляду, а тому апеляційну скаргу можливо вирішити за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Згідно матеріалів справи, 26.01.2006 року між ОСОБА_3. та ТОВ «Житловий Альянс» було укладено Договір № 003437, предметом якого є надання учаснику системи послуг, спрямованих на придбання товару, зазначеного в додатку №1 до цього договору через систему «Альянс». Напрямки діяльності вказаної системи відображені в додатку №2 до цього Договору (Т.1. а.с. 4-7).

Відповідно до копій наданих квитанцій ОСОБА_3 виконав умови Договору №003437, сплативши щомісячні платежі в сумі 10 157, 77 грн. та реєстраційний платіж 7 200 грн., а всього разом по Договору сплачено 17 357, 77 грн (Т.1. а.с. 8-12).

Згідно копій відповідей Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 12116/07-9 від 03.10.2008 та № 1771/44-12 від 14.03.2011 надання послуг при придбанні товарів в группах має ознаки фінансової послуги та може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії відповідно до ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інформація про ТОВ «Житловий Альянс» до Державного реєстру фінансових установ Держфінпослуг не вносилась, статусу фінансової установи зазначене товариство не набуло та ліцензії не отримувало, однак на момент звернення операції з «адміністрування придбання в групах» не віднесені законодавством до певного виду фінансових послуг (Т.1. а.с. 96-97, 184-185, 98-99, 186-187).

На а.с. 72 в Т.1. міститься повідомлення відповідача від 22.07.2009 відповідно до якого. в результаті не сплати позивачем більше двох повних платежів відповідно до п.9.1 ст. 9 Додатку № 2 до Договіру № 003437 від 26.01.2006 зазначений Договір припиняє дію в односторонньому порядку.

Згідно Довідки, наданої ТОВ «Житловий Альянс» № 200 від 13.03.2013 Договір № 003437 від 26.01.2006 зареєстрований у групі № 10 під порядковим номером № 125 (Т.1. а.с. 67).

Згідно Довідки, наданої відповідачем станом на 04.04.2013 група № 10 ще не закрита (Т.1. а.с. 71 ).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2013 року задоволено позов ОСОБА_3 Стягнуто з ТОВ «Житловий Альянс» на користь позивача грошові кошти сплачені на виконання договору №003437 від 26.01.2006 року, як нікчемного правочину, в сумі 17 357, 77 грн, а також 229 грн. 40 коп. судового збору (Т.1. а.с.82-83).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Житловий Альянс» відхилено, вищезазначене рішення Івано-Франківського міського суду залишено без змін (Т.1. а.с. 150-154).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року касаційну скаргу ТОВ «Житловий Альянс» задоволено частково. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2013 року скасовано, а справу передано на новий розгляд (Т.1. а.с. 217-220).

Відповідно до висновку в порядку п.1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, який викладено у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі № 6-74цс14 надання установою послуг з адміністрування активів, створених за рахунок залучених періодичних внесків учасників групи з метою об'єднання їхніх коштів і спрямованих на почергове придбання кожним із них певних товарів, обумовлених у договорі, є правомірною діяльністю з надання фінансових послуг (за умови отримання ліцензії).

Під час ухвалення рішення суд обґрунтовано виходив з того, що діяльність ТОВ "Житловий Алдьянс" по наданню послуг із адміністрування придбання товарів у групах на момент укладення оспорюваного договору не була віднесена до переліку видів фінансових послуг і на той час не потребувала ліцензування. Тому з цих підстав договір не може бути визнано як випадок нечесної підприємницької практики у розумінні п.7 ч.3. ст. 19 Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

Висновок суду про те, що до укладеного сторонами правочину не може бути застосовано визначення «пірамідальної схеми» відповідає обставинам справи, які сформовані договором № 003437 з додатками від 26.01.2006, положенням ст. ст. 1, 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг», ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначеній постанові Верховного суду України і судовій практиці. Підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, тому, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2. - представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.М. Васильковський

В.А. Девляшевський