Постанова № 39992204, 31.07.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2281/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С. А.

при секретарі судових засідань - Приходько Т.В.

сторони у судове засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до 18-го окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) про стягнення суми заборгованості з відшкодування витрат на відрядження, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 18-го окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) про стягнення суми заборгованості з відшкодування витрат на відрядження.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що за період проходження військової служби у військовій частині Т0300 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в розмірі 4549,40 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду. Однак, на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи за його відсутності на основі наявних в матеріалах справи доказах. Позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду. Однак, від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання, яким відповідач просить суд даний адміністративний позов розглянути за відсутності представника відповідача, проти задоволення даного адміністративного позову не заперечував та його розгляд залишив на розсуд суду.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, військову службу ОСОБА_2 проходив у військової частині Т 0300 на посаді старшого техніка автомобільної роти з 01.11.2004 року по 18.01.2014 року, що підтверджується довідкою відповідача №141 від 28.07.2014 року.

Під час проходження військової служби позивач неодноразово вибував у відрядження пов'язані із виконанням службових обов'язків, що підтверджується наявними в матеріалах справи посвідченнями про відрядження №283 від 30.09.20013 року, №302 від 18.09.2012 року, №379 від 08.10.2011 року, №285 від 09.08.2011 року, №318 від 08.09.2011 року, №83 від 02.04.2011 року, №439 від 27.10.2008 рокута №217 від 28.07.2008 року.

Згідно преамбули Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закону) цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно п. 6 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Постанови KM України від 19.08.2002 p. N 1194 «Про польові виплати військовослужбовцям і працівникам військових частин Збройних Сил, інших військових формувань та особовому складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту Кабінет Міністрів України постановляє установити польові виплати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) Державної спеціальної служби транспорту за час перебування в навчальних центрах (навчальних військових частинах) для відпрацювання завдань з бойової підготовки, у таборах, на полігонах, запасних аеродромах, маневрах і навчаннях, виконання аварійно-рятувальних і аварійно-відновних робіт за межами постійного розташування військових частин у розмірі до 100 відсотків добових, що виплачуються при службових відрядженнях у межах України.

Виходячи з вищенаведеного, відшкодування витрат на відрядження військовослужбовців є елементом системи соціального та правового захисту військовослужбовців, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Свої зобов'язання по відшкодуванню витрат на відрядження відповідач не виконує, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою відповідача №142 від 29.07.2014 року, сума заборгованості згідно якої становить 4549,40 грн.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача у сумі 4549,40 грн. по відшкодуванню витрат на відрядження, тобто, правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, у зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем в ході судового розгляду позовні вимоги позивача не спростовані, а тому заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до 18-го окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) про стягнення суми заборгованості з відшкодування витрат на відрядження - задовольнити повністю.

Стягнути з 18-го окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) (89502,Закарпатська область, м.Чоп, вул. Берег, 146, код ЄДРПОУ - 26603641) на користь ОСОБА_2 заборгованість в рахунок відшкодування витрат на відрядження в розмірі 4549,40 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень сорок копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяC.А. Гебеш