Вирок № 39992106, 01.08.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1076/14-к

Номер провадження 1-кп/629/130/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., за участю секретаря - Габор В.В., за участю прокурора - Науменка В.В., адвоката - ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не військовозобов'язаного, не одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 23 вересня 2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки;

- 04 квітня 2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 2 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

- 10 серпня 2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 2 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 05 серпня 2013 року звільнений із Божківської виправної колонії Полтавської області відповідно до ухвали Полтавського районного суду Полтавської області умовно - достроково на 1 рік 10 місяців 8 днів;

- 18 лютого 2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі,

за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 27 жовтня 2013 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, побачив автомобіль «Москвич-412» д/н НОМЕР_5, який належить гр. ОСОБА_4, де впевнившись, що на даному автомобілі відсутня сигналізація, а також, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замку, за допомогою ножа, проник в салон автомобіля, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, таємно викрав з салону автомобіля, барсетку вартістю -100 грн., в якій знаходились водійське посвідчення і гроші в сумі 80 грн., електричний лобзик «Фиолент ПМ4-700Э» вартістю 110 грн., акумуляторний шуруповерт «ВАUТЕС ВАS 18S-2» вартістю 71 грн., що підтверджено висновками товарознавчої експертизи № 4138 від 23 грудня 2013 року. Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Вказаним протиправним діянням обвинувачений спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 361 грн.

Крім того, в ніч з 17 на 18 листопада 2013 року, точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_3, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, проходячи повз будинку АДРЕСА_3, побачив напроти під'їзду № 1 автомобіль ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить гр. ОСОБА_5, де впевнившись, що на даному автомобілі відсутня сигналізація, а також, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замку, за допомогою ножа проник в салон даного автомобіля, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, таємно викрав автомагнітолу «KENWOOD» марки RDS - W3534, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 3988 від 10 лютого 2013 року 200 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Вказаним протиправним діянням обвинувачений спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Крім того, 29 вересня 2013 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на дев'ятому поверсі першого під'їзду будинку АДРЕСА_4, побачив прикутого металевим тросом до решітки, велосипед «АИСТ», який належить гр. ОСОБА_6, де впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом пошкодження металевого троса, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, таємно викрав вищевказаний велосипед вартістю згідно висновку товарознавчої експерти № 774 від 25 лютого 2014 року 420 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Вказаним протиправним діянням обвинувачений спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Крім того, на початку жовтня 2013 року, точної дати в ході досудового слідства не встановлено, в нічний час обвинувачений ОСОБА_3, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, проходячи повз будинку АДРЕСА_4, побачив автомобіль «Москич -2140» державний номерний знак НОМЕР_6, який належить гр. ОСОБА_8, де впевнившись, що на даному автомобілі відсутня сигналізація, а також, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замку, за допомогою ножа, проник в салон даного автомобіля, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, таємно викрав автомагнітолу «SHUTLE SUD-350», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 679 від 21 лютого 2014 року 241 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Вказаним протиправним діянням обвинувачений спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Крім того, в ніч з 20 на 21 січня 2014 року, точного часу в ході досудового слідства не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, проходячи повз будинку АДРЕСА_5, побачив автомобіль «ВАЗ-2103» державний номерний знак НОМЕР_7, який належить гр. ОСОБА_9, де впевнившись, що на даному автомобілі відсутня сигналізація, а також, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замку, за допомогою ножа, проник в салон даного автомобіля, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, таємно викрав автомагнітолу «SONY CDХ -L450Х», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 721 від 21 лютого 2014 року 173 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Вказаним протиправним діянням обвинувачений спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Крім того, 09 січня 2014 року, точного часу в ході досудового слідства не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля квартири АДРЕСА_6, де зареєстрований та мешкає гр. ОСОБА_2, побачив, що двері в квартиру відчинені, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, діючи з корисливого мотиву з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу проник в дану квартиру, де з дерев'яного столу, який знаходився в залі вказаної квартири, таємно викрав телевізор «LG FLATRON», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 883 від 6 березня 2014 року 370 грн. Після чого ОСОБА_3 даний телевізор поклав на ковдру, виніс з квартири і з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Вказаним протиправним діянням обвинувачений спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у скоєнні крадіжок особистого майна потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнав в повному обсязі та пояснив, що скоїв правопорушення при викладених вище обставинах. Що стосується епізоду крадіжки з квартири потерпілого ОСОБА_2 - вину свою не визнав та пояснив в судовому засіданні, що вказаної крадіжки не вчиняв. Відповідно обвинувачений не визнав позовні вимоги, заявлені потерпілим ОСОБА_2

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3, суд, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що винуватість обвинуваченого в інкримінованих йому правопорушеннях підтверджується повністю зібраними по справі доказами, а саме:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_2, даними ним в судовому засіданні, який пояснив, що він мешкає в квартирі АДРЕСА_6. З вересня 2013 року у вказаній квартирі він тимчасово не проживав, оскільки в будинку проводився ремонт системи водопостачання. В цей період він мешкав за адресою АДРЕСА_7. 9 січня 2013 року біля 18 години він приїхав в свою квартиру, яка розташована за вищезазначеною адресою і побачив, що вхідні двері її відкриті та пошкоджені. Коли зайшов до помешкання, побачив, що відсутній телевізор « LG FLATRON », фотоапарат «Зеніт Е-1» та дві ікони. З приводу крадіжки звернувся до працівників міліції. В судовому засіданні потерпілий також пояснив, що за його участю та за участю обвинуваченого були проведені певні процесуальні дії, в ході яких ОСОБА_3 добровільно показав і пояснив яким чином потрапив до його квартири, як викрав та виніс телевізор, а потім реалізував його Потерпілий в судовому засіданні надав технічний паспорт на викрадений телевізор ( а. с. 94-95 т.1). В судовому засіданні ОСОБА_2 наполягав на повному задоволенні позовних вимог як в частині відшкодування матеріальної, так і моральної шкоди;

- поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 - матері обвинуваченого, допитаної за його клопотанням, яка пояснила, що в листопаді 2013 року з рук придбала телевізор «GVS», але син відніс його знайомій, а в січні 2014 року здав в ломбард також якийсь телевізор в сірому корпусі;

- даними протоколу огляду місця події від 9 січня 2014 року, а саме огляду вхідних дверей в квартиру АДРЕСА_6 та самої квартири, фототаблицями до нього ( а. с. 114-117 т.3);

- даними висновку експерта № 883 від 5 березня 2014 року про те, що ринкова вартість телевізору «LG FLATRON KF-21P12» у повному комплекті, на момент скоєння злочину, тобто станом на 9 січня 2014 року, за умов (обмежень), складає 370 грн. ( а. с. 51-53 т.2);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 3 березня 2014 року за участю ОСОБА_3, потерпілого, понятих, в ході якого обвинувачений добровільно пояснив та показав яким чином потрапив до квартири ОСОБА_2, як скоїв крадіжку телевізора та яким чином його реалізував; фототаблицями до протоколу ( а. с. 82-83, 87 т.2);

- даними протоколу огляду місця події від 29 вересня 2013 року, а саме огляду майданчика під'їзду, розташованого на 9 поверсі будинку АДРЕСА_4 ( а. с. 10-11 т. 3);

- даними висновку експерта № 774 від 25 лютого 2014 року, про те, що ринкова вартість велосипеда дорожнього зі складною рамою «АИСТ 24» у повному комплекті на момент скоєння злочину, тобто станом на 29 вересня 2013 року, з урахуванням зносу, за умов (обмежень), складає 420 грн. (а. с. 5-6 т. 2);

- даними протоколу огляду місця події від 28 жовтня 2013 року, а саме огляду автомобіля марки «Москвич 412» білого кольору, д/н НОМЕР_5, який знаходиться на стоянці біля під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 та фототаблицями до протоколу (а. с. 26-31 т. 3);

- даними висновку експерта № 4138 від 23 грудня 2013 року, про те, що ринкова вартість викраденого майна на момент скоєння злочину, тобто станом на 28 жовтня 2013 року, з урахуванням зносу, за умов (обмежень) складає 181 грн., у тому числі: вартість лобзика електричного «ФИОЛЕНТ ПМ4-700Э» у повному комплекті, на момент скоєння злочину, тобто станом на 28 жовтня 2013 року, з урахуванням зносу складає 110 грн.; вартість шуруповерта акумуляторного «BAUТЕС BAS 18S-2» у повному комплекті на момент скоєння злочину,тобто станом на 28 жовтня 2013 року, з урахуванням зносу, складає 71 грн. (а. с. 13-15 т. 2);

- даними висновку експерта № 3988 від 10 грудня 2013 року, про те, що ринкова вартість автомагнітоли «Kenwood KDC - W3534» у повному комплекті станом на 18 листопада 2013 року, за умов (обмежень), складає 200 грн. (а. с. 26-27 т. 2);

- явкою з провиною обвинуваченого ОСОБА_3 від 05 грудня 2013 року, в якій він зізнався у скоєному та пояснив про те, що в жовтні 2013 року, ввечері біля будинку АДРЕСА_4, із автомобіля марки «Жигулі» викрав магнітолу, яку продав невідомій особі за 100 грн. (а. с. 31 т. 2);

- даними висновку експерта № 679 від 21 лютого 2014 року про те, що ринкова вартість автомагнітоли «SHUTLE SUD-350» у повному комплекті на момент скоєння злочину, тобто станом на 01 жовтня 2013 року з урахуванням зносу, за умов(обмежень), складає 241 грн. (а. с. 37-38 т. 2);

- даними висновку експерта № 721 від 21 лютого 2014 року про те, що ринкова вартість автомагнітоли марки «Sony CDX -L450Х» у повному комплекті на момент скоєння злочину, тобто за станом на 20 січня 2014 року на вторинному рину, за умов(обмежень), складає 173 грн. (а. с. 48-49 т. 2);

- власноручною заявою ОСОБА_3, в якій зазначено, що магнітолу марки «Sony CDX -L450Х» він викрав із автомобіля ВАЗ, який знаходився біля будинку АДРЕСА_2 (а. с. 42 т. 2);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 11 лютого 2014 року за участю ОСОБА_3, понятих, в ході якого обвинувачений добровільно пояснив та показав яким чином проникнув до автомобіля потерпілого ОСОБА_4 та викрав електричний лобзик та шуруповерт; а також, як проникнув до автомобіля ВАЗ 21061, який належить потерпілому ОСОБА_5, з якого викрав автомагнітолу; фототаблицями до протоколу ( а. с. 76-81 т. 2);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 07 березня 2014 року за участю ОСОБА_3, понятих, в ході якого обвинувачений добровільно пояснив та показав яким чином проникнув до автомобіля марки ВАЗ -2103 д/н НОМЕР_7, який належить потерпілому ОСОБА_9, з якого викрав автомагнітолу; як проникнув до автомобіля «Москвич 2140» д/н НОМЕР_6, який належить потерпілому ОСОБА_8, з якого викрав автомагнітолу марки «SHUTLE SUD-350»; як викрав велосипед «АИСТ», який належить потерпілій ОСОБА_6, та яким чином потрапив до квартири потерпілого ОСОБА_2 та скоїв крадіжку телевізора «LG FLATRON KF-21P12»; фототаблицями до протоколу (а. с. 82-87 т. 2).

Прокурор та решта учасників процесу не наполягали на виклику та допиті в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Аналіз приведених доказів в сукупності, в тому числі щодо міста, часу скоєної крадіжки, розміру викраденого, механізму вчинення злочину свідчить про те, що вони повністю, в деталях співпадають з конкретними обставинами справи, які встановлені судом, не дивлячись на повне невизнання своєї провини обвинуваченим та його твердженням щодо непричетності до скоєного злочину, а саме крадіжки чужого майна з квартири потерпілого ОСОБА_2

Конкретні обставини справи підтверджують правильність такого висновку, оскільки свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_3 діяв свідомо з одним умислом - незаконно заволодіти чужим майном. Цей висновок підтверджується об'єктивним взаємозв'язком дій обвинуваченого, наявністю його волевиявлення на злочинний умисел. При цьому суд зауважує, що обвинувачений змінив свої пояснення з повним визнанням своєї вини, дані ним на досудовому слідстві і в судовому засіданні дав пояснення про невизнання вини в скоєнні крадіжки з квартири потерпілого ОСОБА_2, пояснивши це тиском на нього працівників міліції, але з приводу цього про перевірку даного факту з клопотанням не звертався ( т. 1 а. с. 9-10,14, 58-59,60-62,68-69,70-72,73-74).

Даючи оцінку приведеним доказам, дослідженим при розгляді справи в їх сукупності, суд визнає безпідставність тверджень обвинуваченого про свою непричетність до скоєного злочину за епізодом крадіжки з квартири потерпілого ОСОБА_2, з урахуванням приведеної вище оцінки. Така позиція ОСОБА_3 пояснюється його наміром любими шляхами приховати або перекрутити справжні обставини справи, змінити їх у вигідному для себе сенсі і таким чином зменшити ступінь своєї винуватості, пом'якшити свою участь.

Суд критично ставиться до пояснень в судовому засіданні свідка ОСОБА_16, яка пояснила, що дійсно ОСОБА_3 в січні 2014 року відвіз в ломбард свій телевізор в сірому корпусі, марки якого вона не пам'ятає, а не будь-який чужий, оскільки як пояснила ОСОБА_16 та підтвердив обвинувачений - вони є співмешканцями. На цій підставі її пояснення суд не вважає об'єктивними.

Непризнання обвинуваченим своєї вини у вказаному епізоді суд розцінює як спробу уникнути відповідальності за скоєне та встановити істину по справі.

Таким чином, при аналізі досліджених доказів в їх сукупності, суд находить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною в повному обсязі, а кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 185 КК України за епізодами від 27 жовтня 2013 року, 17 листопада 2013 року, 29 вересня 2013 року, в жовтні 2013 року, 20 січня 2014 року, вірною, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені повторно; за ст. 185 ч. 3 КК України за епізодом від 09 січня 2014 року, тобто, таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Кваліфікуючими ознаками в даному випадку є крадіжка, вчинена повторно, а за епізодом від 9 січня 2014 року - крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, передбачений ст. 12 ч. 4 КК України, а також характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного злочину; обставини, що впливають на ступінь його відповідальності, дані про його особу, відсутність тяжких наслідків скоєного злочину.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставини, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлені.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлені.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, не одружений, утриманців не має, не військовозобов'язаний, не працює, на обліку у лікаря- психіатра не перебуває, з 2010 року перебуває на обліку у лікаря -нарколога з діагнозом «Вживання психостимуляторів з шкідливими наслідками», за місцем проживання характеризується формально задовільно ( а. с. 52-72 т. 2).

При обранні обвинуваченому міри покарання суд враховує його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе тільки в місцях позбавлення волі на певний час.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України у суду відсутні.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_3, засуджений за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2014 року до 4 років 4 місяців позбавлення волі і скоїв злочин до ухвалення вищевказаного вироку.

Тому, згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Тому, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, згідно зі ст. 70 ч. 4 КК України.

Строк відбуття покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 суд рахує з 13 лютого 2014 року, згідно з вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області відносно нього від 18 лютого 2014 року ( а. с.120-121 т.1).

Потерпілим ОСОБА_2 було пред'явлено цивільний позов на суму 12200 грн., з них: 4200 грн. - матеріальна шкода, а саме: телевізор - 1300 грн., фотоапарат - 500 грн., дві ікони - 2000 грн.,400грн- правова допомога адвоката, а також 8000 грн. - моральна шкода (а. с. 49-50 т.1).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме : на користь потерпілого суд стягує з обвинуваченого 370 грн., тобто вартість викраденого телевізора « LG FLATRON KF21P12» згідно з висновками товарознавчої експертизи № 883 від 6 березня 2014 року. Що стосується решти позовних вимог щодо вартості телевізора, а також фотоапарата та двох ікон, вказаних в позові, суд відмовляє в їх задоволенні. При проведенні досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у скоєнні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто крадіжку вказаного телевізора з квартири потерпілого ОСОБА_2 Згідно постанови Лозівської міжрайонної прокуратури матеріали досудового розслідування про викрадення з квартири ОСОБА_2 іншого майна виділені в окреме провадження та зареєстровані в Єдиному Реєстрі досудових розслідувань ( а. с. 147 т.3).

Позовні вимоги про відшкодування потерпілому моральної шкоди суд також задовольняє частково, в сумі 1500 грн., оскільки вважає, що заявлена сума в цій частині позову завищена та не відповідає викладеним в позові та встановленим в судовому засіданні обставинам справи. В решті позову суд відмовляє.

При вирішенні питання розподілу процесуальних витрат суд враховує, що ст. 124 КПК України передбачає стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені витрати. Згідно з довідкою потерпілим сплачено 400 грн. адвокату за надання правової допомоги в складанні позовної заяви ( а. с. 51 т.1). Вказана сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 774 від 25 лютого 2014 року в сумі 391 грн. 20 коп.; № 4138 від 23 грудня 2013 року в сумі 391 грн. 20 коп.; № 3988 від 10 грудня 2013 року в сумі 391 грн. 20 коп., № 679 від 21 лютого 2014 року в сумі 293 грн. 40 коп.; № 721 від 21 лютого 2014 року в сумі 367 грн. 08 коп.; № 883 від 06 березня 2014 року в сумі 391 грн. 20 коп., суд покладає на обвинуваченого (а. с. 4, 14, 17, 29, 40, 47, 54 т. 2).

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст.185 КК України та призначити покарання :

за ч. 2 ст.185 КК України до 4 ( чотирьох) років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 ( трьох) років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів,з урахуванням вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2014 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 4 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити раніше обрану -тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з 13 лютого 2014 року відповідно до вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2014 року.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково : стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 370 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином; моральну шкоду - в розмірі 1500 грн., а також 400 грн. сплачених ним за надання правової допомоги адвокатом при складанні позовної заяви.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області м. Лозова, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати за проведення судово - товарознавчих експертиз № 774 від 25лютого 2014 року в сумі 391,20грн.; № 4138 від 23 грудня 2013 року в сумі 391,20 грн.; № 3988 від 10 грудня 2013 року в сумі 391,20грн., № 679 від 21 лютого 2014 року в сумі 293,40 грн.; № 721 від 21 лютого 2014 року в сумі 367,08 грн.; № 883 від 06 березня 2014 року в сумі 391,20 грн. на загальну суму 2225,28грн. ( код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: лобзик електричний «ФИОЛЕНТ ПМ4-700Э» і шуруповерт акумуляторний «ВАUТЕС ВАS 18S-2» вважати повернутими законному власнику ОСОБА_4; автомагнітолу марки «KENWOOD» моделі КDS - W3534, вважати повернутою законному власнику ОСОБА_5; автомагнітолу «SHUTLE SUD-350», вважати повернутою законному власнику ОСОБА_8; автомагнітолу марки «SONY CDХ -L450Х», вважати повернутою законному власнику ОСОБА_9.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя М. О. Дегтярчук