Рішення № 39991167, 29.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2014 р. Справа № 909/545/14

За позовом: приватного підприємця ОСОБА_1, м. Івано-Франківськ,до відповідача:Військової частини А 0998, м. Яворів,про: стягнення боргу. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:ОСОБА_2 - адвокат,відповідача:Галдецький Є.В. - представник за довіреністю.На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов приватного підприємця ОСОБА_1 до Військової частини А 0998 про стягнення боргу. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 10.06.2014 р. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.2014 р. скеровано справу за підсудністю. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.07.2014 р. прийнято справу до розгляду. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про надання послуг від №3/1 від 27.12.2013 р. не здійснив оплати за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 493.258,80 грн. Крім того, відповідачу нараховано 34.429,46 грн. пені, 8.163,97 грн. - 3% річних, 36.677,16 грн. інфляційних втрат. В судове засідання 23.07.2014 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача 493.258,80 грн. основного боргу, 61.007,50 грн. пені, 56.235,51 грн. інфляційних втрат, 13.771,23 грн. - 3% річних. В судовому засіданні 29.07.2014 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. З огляду на проведений перерахунок ціни позов просить стягнути з відповідача 493.258,80 грн. основного боргу, 21.311,41 грн. пені, 28.608,83 грн. інфляційних втрат та 3.364,97 грн. - 3% річних.

Суд розцінює подану позивачем останню заяву як таку, що спрямована на зменшення суми позивних втрат. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач в судові засідання з'являвся, письмового відзиву на позовну заяву не надав, усно проти позову не заперечив, підтвердив надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір договору про надання послуг від №3/1 від 27.12.2013 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору за дорученням замовника (відповідач у справі) виконавець (позивач у справі) надає послуги по пранню та прасуванню білизни в стаціонарній механізованій пральні, доставці білизни автотранспортом у обємах від 25 кг одного запиту білизни.

На виконання умов Договору позивачем надані послуги, а відповідачем прийнято надані послуги на загальну суму 554.772,80 грн., про що свідчать акти виконаних робіт: №2 за період з 04.03.13 по 25.03.13 на суму 49.440,80 грн., №3 за період з 01.04.13 по 29.04.13 на суму 65.538,40 грн., №4 за період з 07.05.13 по 27.05.13 на суму 34.035,20 грн., №5 за період з 01.06.13 по 29.06.13 на суму 46.609,60 грн., №6 за період з 06.07.13 по 29.07.13 на суму 43.234,40 грн., №7 за період з 05.08.13 по 24.08.13 на суму 53.672,00 грн., №8 за період з 02.09.13 по 30.09.13 на суму 55.854,40 грн., №9 за період з 07.10.13 по 28.10.13 на суму 39.327,20 грн., №10 за період з 04.11.13 по 25.11.13 на суму 33.762,40 грн., №11 за період з 02.12.13 по 30.12.13 на суму 51.380,00 грн., №1 за період з 06.01.14 по 27.01.14 на суму 42.371,20 грн., №2 за період з 03.02.14 по 24.02.14 на суму 39.547,20 грн.

Претензій щодо об'єму, терміну і якості виконання робіт у замовника до виконавця в актах не відображено.

Сторонами погоджено стан взаємних розрахунків станом на 01.06.2014 р., про що складено відповідний акт. Згідно з цим актом заборгованість відповідача перед позивачем становить 493.258,80 грн.

Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію про сплату боргу від 24.04.2014 року. У відповідь на це звернення відповідач повідомив, що є бюджетною організацією, проте погасити заборгованість немає можливості у зв'язку з відсутністю надходження бюджетних коштів (лист від 13.05.2014 року №1730). В судовому засіданні сторонами підтверджено, що зазначену претензію відповідачем отримано 07.05.2014 року.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Проте умовами укладеного Договору сторонами не було встановлено строків оплати наданих послуг. Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2014 р. №14 днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Враховуючи ту обставину, що відповідачу пред'явлено вимогу про оплату боргу, проте відповідачем його не виконано, позов у частині стягнення 493.258,80 грн. є обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

В частині вимог позивача про стягнення пені суд виходив із такого. Відповідно до пункту 6.5 Договору у випадку недодержання терміну сплати будь-яких сум за цим договором, сторони несуть відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за відповідний період затримки. Як підтверджено сторонами, вимога позивача надійшла відповідачу 07.05.2014 року, а тому прострочення розпочалося з 15.05.2014 року.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення493258.815.05.2014 - 16.07.2014639.5000 %0.052 %*16176.19493258.817.07.2014 - 28.07.20141212.5000 %0.068 %*4054.18Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає до задоволення, складає 20.230.37 грн. В решті стягнення пені суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість в сумі 23.863,86 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів493258.815.05.2014 - 28.07.2014753 %3040.64Провівши перерахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість в сумі 3.040,64 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі15.05.2014 - 28.07.2014493258.81.04823863.86517122.66Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно. Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги в сумі 546.544,01 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29.07.2014 року), за розгляд яких необхідно було сплатити 10.930,88 грн. судового збору, то надмірно сплачений судовий збір в сумі 1.554,58 грн. підлягає поверненню.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 174, 231 Господарського кодексу України, статтями 11, 207, 526, 530, 549, 627, 629, 901 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 0998 (адреса: вулиця Івана Хрестителя, місто Яворів, Львівська область, 81000; ідентифікаційний код 07652444) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 493.258,80 грн. основного боргу, 20.230.37 грн. пені, 23.863,86 грн. інфляційних втрат, 3.040,64 грн. - 3% річних, 10.807,36 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1.554,58 грн. зайво сплаченого судового збору.

Повне рішення складено 01.08.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.