Рішення № 3999066, 02.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2009 р. Справа № 29/594-08

вх. № 9043/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Портік В.О. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом

Підприємство "Харківмеблі" ХООВОІ СОІУ, м. Харків

до СПДФО ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 215151,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 171713,0грн.; пеню в розмірі 41211,12грн.; інфляційні в розмірі 1888,84грн.; 3% річних у розмірі 338,72грн., що виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором №28 від 13.09.2007р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 251 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представника позивача суд встановив, що 13.09.07 між сторонами було підписано договір комісії на прдаж меблів №28. Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався поставити відповідачеві меблі, а відповідач зобов`язався їх прийняти, здійснити їх реалізацію та перераховувати позивачу кошти за рнеалізований товар протягом строків, що вказаний у договорі. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав відповідачеві товар на суму 336170,00 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується матеріалами справи, але свої зобов"язання за договором не виконав, оплату вартості отриманого товару здійснив лише частково у розмірі 163167 грн. та частково здійснив повернення меблів на суму 1290,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 171713,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обов'язку відповідача щодо оплати товару встановлено не було -то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

03.09.2008 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1, що містила в собі вимогу в семиденний термін з дня отримання такої вимоги повернути позивачу меблі або сплатити її вартість в розмірі 171713,00 грн.

В порушення положень ст. ст. 530, 655, 692 ЦК України відповідач не здійснив повернення отриманого від позивача товару, а також не сплатив його вартість.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 171713,00 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 1888,84 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 338,72 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Пунктом 8.2 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по перерахуванню позивачу грошових коштів, нарахована позивачем пеня в сумі 2709,77 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

В задоволенні позову в частині стягнення 38501,35 грн. слід відмовити у зв"язку з невірним розрахунком.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь підприємства "Харківмеблі" Харківської обласної організації ВОІ "Союз організацій інвалідів України" (м. Харків, пров. Плеханівський, 3, код 34017855) - 171713,00 грн. боргу, 2709,77 грн. пені, 1888,84 грн. інфляційних, 338,72 грн. річних, 1766,50 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя