Постанова № 39988050, 14.07.2014, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 209/1108/14-а

Провадження № 2-а/209/78/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2014 р.

Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ковальова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач в судове засідання не з'явилася, заперечення проти позову або заяви про розгляд справи за його відсутністю або відкладення справи суду не надав.

Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинськ ради звернулося до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська, як до місцевого адміністративного суду, з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів державної допомоги. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до заяви ОСОБА_3 про призначення всіх видів соціальної допомоги від 30 серпня 2012 року, їй управлінням було призначено тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, а саме на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року. 22 листопада 2013 року ОСОБА_3 надала управлінню заяву про припинення виплати допомоги в зв'язку з отриманням в період з травня по жовтень 2013 року від батька дитини ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1000 грн. Отже з 01 лютого 2013 року ОСОБА_3 втратила право на одержання тимчасової державної допомоги. За період з 01 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року ОСОБА_3 отримала 1688,10 грн. державної допомоги, яка підлягає стягненню з платника аліментів, тобто з відповідача, до державного бюджету України, оскільки добровільно відшкодувати суму виплаченої допомоги відповідач відмовляється. Просить суд стягнути з відповідача на користь УПтСЗН Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради 1688,10 грн.

Представник позивача Білоус Є.П. в судове засідання не з'явився, до судового розгляду справи надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження на підставі наданих нею письмових доказів, просить задовольнити позов у повному обсязі. Відповідно до частини 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином судовими повістками, які направлялися за йому за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за його відсутністю, письмових пояснень та заперечень проти позовних вимог суду не надав. Суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, а тому згідно ч. 2 ст. 128 КАС України його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини учасників судового розгляду, необхідність заслуховування пояснень учасників судового процесу, свідків та експерта в суду відсутня, суд вважає за можливе розглянути справу в письмовому провадження за відсутності сторін по справі згідно вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, відповідно до якої, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази по справі: заява ОСОБА_3 від 30.08.2012 року (а.с. 4), якою підтверджується факт подання ОСОБА_3 заяви про припинення допомоги; рішення УПтСЗН від 05 вересня 2012 року (а.с.5), яким підтверджується факт призначення ОСОБА_3 тимчасової державної допомоги, коли батьки ухиляються від сплати аліментів, на сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, на період з 01 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року; копія виконавчого листа (а.с. 6), якою підтверджується факт стягнення аліментів на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 вересня 2011 року з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3; довідка Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ (а.с. 7), якою підтверджується факт отримання ОСОБА_3 аліментів від ОСОБА_2 за період з травня 2013 року по жовтень 2013 року; довідка УПСЗН (а.с. 8), якою підтверджується сума виплаченої ОСОБА_3 допомоги за період з 01 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року в сумі 1688,10 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач у справі є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6 - виконавчий лист).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 вересня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 в розмірі 1\4 частини його доходів, починаючи з 09 серпня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Але в період з 09 серпня 2011 року до серпня 2012 року ОСОБА_3 аліменти від відповідача на утримання малолітнього ОСОБА_4 не отримувала, оскільки відповідач ухилявся від сплати аліментів. В зв'язку з несплатою боржником аліментів мати дитини ОСОБА_3 30 серпня 2012 року звернулася з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради про призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, за якою їй була призначена така допомога на період з 01 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року (а.с. 5 - рішення УПтСЗН)

Судом було встановлено, що за період с травня 2013 року по жовтень 2013 року ОСОБА_3 отримувала аліменти на утримання сина ОСОБА_4 від відповідача, і 22 листопада 2013 року подала довідку Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ про розмір аліментів, сплачених в твердій грошовій сумі ( а.с. 7), а отже з 01 лютого 2013 року вона втратила право на одержання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, та була знята з обліку.

За період з 01 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року ОСОБА_3 була виплачена тимчасова державна допомога в сумі 1688,10 грн., що підтверджується довідкою УПтСЗН від 10.12.2013 р. ( а.с. 8), яка підлягає стягненню з відповідача.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частини 8 ст. 181 СК України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вік. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із п. 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 189 виплата тимчасової допомоги припиняється у разі: виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину. Про виникнення зазначеної обставини одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

Згідно п. 12 вищевказаного Порядку, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Відповідно до п. 15 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 189, покриття витрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, наданих як субвенція місцевому бюджету.

На підставі встановлених обставин, які підтверджені дослідженими судом доказами, суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 повинний відшкодувати Управлінню праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради сплачену ОСОБА_3 тимчасову державну допомогу на дитину ОСОБА_4 в сумі 1688,10 грн., яка була виплачена в період з 01 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року.

Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Зважаючи на те, що при зверненні до суду з адміністративним позовом позивач згідно з законом України «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави повинний бути стягнутий судовий збір в сумі 243,60 грн.

На підставі ст. 181 ч. 8 СК України, п.п. 10, 12 «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 189, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 99, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради надміру виплачених коштів державної допомоги в розмірі 1688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 243,60 грн Постанова набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Б. Ковальова