Ухвала суду № 39987820, 30.07.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/15210/14-ц (2-4935/14)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Кредитної спілки «Володар», ОСОБА_5, третя особа Державний реєстратор реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Соколянський Дмитро Вікторович про визнання дій незаконними, визнання договору недійсним, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

16 липня 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до Кредитної спілки «Володар», ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, визнання договору недійсним.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до цієї ухвали, позовна заява не відповідає вимогам пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, згідно яких повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивачі просять суд визнати незаконними дії Державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Соколянського Д.В. щодо реєстрації права власності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Фактично зазначена вимога (про визнання незаконними дії Державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві) підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивачами не зазначено, з яких правових підстав вимога щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень пред'явлена не в порядку КАС України, а об'єднана з вимогою, пред'явленою в порядку цивільного судочинства, в порушення вимог ст. 16 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

При зверненні до суду ОСОБА_4 сплатив 243 гривні 60 копійок судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно сплатити судовий збір кожному по 243 гривні 60 копійок.

Позовна заява визнається неподаною та підлягає поверненню позивачам з огляду на наступне.

У визначений строк позивачі подали до суду заяву на виконання вимоги ухвали судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2014 року, проте вимоги ухвали суду виконали лише частково.

Так, в ухвалі зазначалось, що позивачами не зазначено, з яких правових підстав вимога щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень пред'явлена не в порядку КАС України, а об'єднана з вимогою, пред'явленою в порядку цивільного судочинства.

У заяві від 29 липня 2014 року позивачі виклали підстави, з яких вони заявили таку вимогу в позовній заяві.

Крім того, в ухвалі зазначалось про необхідність трьом позивачам - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплатити судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок кожному відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, судовий збір цими позивачами на виконання вимог ухвали сплачений не був.

Позивачі посилаються на те, що судових збір обчислюється я з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Водночас, Закон не містить заборони сплати усієї суми судового збору одним з кількох позивачів у справі. Визначальним у такому разі є сам факт повного надходження належної до сплати суми судового збору в доход Державного бюджету України.

Згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

З позовної заяви вбачається, що кожен з позивачів звертається до суду з вимогами немайнового характеру - визнання дій незаконними та визнання договору недійсним, проте судовий збір сплатив та подав окремий платіжний документ лише позивач ОСОБА_4 Судовий збір за інших позивачів, оформлений окремим платіжним документом, він не сплачував.

Крім того, суд вважає, що у випадку сплати судового збору одним позивачем (без доручення на вчинення таких дій від інших осіб), зазначена особа набуває права на повернення судового збору як такого, що внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі переплаченої суми (п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»), що призведе до повернення переплаченої суми судового збору з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивачі вимоги ухвали від 18 липня 2014 року виконали лише частково, для виконання мали достатньо часу, наслідки невиконання їм були роз'яснені, тому позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачам.

Згідно квитанції № 17867535 від 14 липня 2014 року ОСОБА_4 при зверненні до суду сплатив 243 гривні 60 копійок через ПАТ «АКБ «Київ».

Згідно квитанції № 17867549 від 14 липня 2014 року ОСОБА_4 при зверненні до суду сплатив 121 гривню 80 копійок через ПАТ «АКБ «Київ».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Кредитної спілки «Володар», ОСОБА_5, третя особа Державний реєстратор реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Соколянський Дмитро Вікторович про визнання дій незаконними, визнання договору недійсним вважати неподаною та повернути позивачам.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Зобов'язати Управління державного казначейства у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_4 243 гривні 60 копійок, внесені ним через ПАТ «АКБ «Київ» згідно квитанції № 17867535 від 14 липня 2014 року та 121 гривню 80 копійок, внесені ним через ПАТ «АКБ «Київ» згідно квитанції № 17867549 від 14 липня 2014 року як судовий збір при подачі позову.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: