Ухвала суду № 39987574, 24.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7627/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Головного управління юстиції в місті Києві про скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Як свідчать обставини справи, 25 грудня 2013 року у справі №826/11086/13-а видано виконавчий лист для забезпечення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року, згідно якої визнано протиправними дії відповідача щодо відмовити у реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних та зобов'язано відповідача зареєструвати податкові накладні у вказаному реєстрі.

На підставі вище зазначеного виконавчого листа державним виконавецем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову ВП №41444282 від 15 січня 2014 року.

Вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження в строк на добровільне виконання податковим органом не виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року у справі №826/11086/13-а та не повідомено у цей же строк державного виконавця про причини невиконання зазначеного вище рішення.

У зв'язку з ненаданням ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відомостей щодо виконання рішення суду в добровільному порядку, державний виконавець 02 квітня 2014 року виніс вимогу, якою зобов'язав боржника виконати рішення суду та повідомити про його виконання виконавчий орган.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві 30 квітня 2014 року адресовано лист керівнику відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві про те, що податковий орган не має технічної можливості зареєструвати податкові накладні в «Єдиному реєстрі податкових накладних» у зв'язку з тим, що сертифікати посилених ключів належать підприємству.

З причин не виконання вимоги 16 травня 2014 року державний виконавець виніс постанову ВП 41444282 про накладення штрафу у розмірі 680 грн на боржника: Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за невиконання рішення суду.

З метою скасування вказаної постанови державного виконавця ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулось з відповідним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №41444282 від 15 січня 2014 року строк, боржник не виконав рішення суду у справі №826/11086/13-а; в цей же термін не повідомив державного виконавця про причини невиконання; не звертався ні до суду, ні до державного виконавця щодо роз'яснення судового рішення або встановлення способу чи порядку його виконання; доказів на спростування викладеного у оскаржуваній постанові, що станом на 16 травня 2014 року інформації щодо виконання боржником рішення суду до відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у м. Києві не надав, а тому державний виконавець при винесенні постанови ВП №41444282 від 16 травня 2014 року про накладення штрафу діяв відповідно до чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

В ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (Закон - №606-XIV) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Закону, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою ст. 25 Закону - №606-XIV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини другої ст. 8 Закону - №606-XIV, стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно до п. 13 частини третьої ст. 11 Закону № 606, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

У статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ст. 34 Закону - №606-XIV у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Згідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну і порядку виконання.

Аналогічні норми кореспондуються в статтях 170 та 263 КАС України.

З вище викладено вбачається, що у випадку коли, боржнику у виконавчому провадженні, рішення суду є незрозумілим, або ж у боржника виникли питання щодо порядку чи способу його виконання, - він не позбавлений права звернутися до суду, який видав виконавчий документ, у порядку статті 170 чи статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів надсилання державному виконавцю чи отримання ним листа про виконання вимоги від 30 квітня 2014 року № 1344/9/26-59-18-04-20, яким повідомлено, що договір про визнання електронних документів від 08.10.2013 №9063032469, що укладений між ТОВ «Еквілібр-Спорт» та ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві станом на 27.05.2014 зберігає свою чинність і останній не має технічної можливості зареєструвати податкові накладні в «Єдиному реєстрі податкових накладних», оскільки сертифікати посилених ключів належать підприємству.

Підсумовуючи наведене судова колегія приходить до переконання, що відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680 грн, адже рішення суду, яке набрало законної сили, податковим органом не виконано та не повідомлено про причини його не виконання, що є порушенням Закону України «Про виконавче провадження»

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.