Рішення № 39986152, 25.07.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2200/14 Головуючий в І інстанції Стамбула Н.В.

Категорія 27 Доповідач: Воронцова Л.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року липня місяця « 25» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Калюжному О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», фізичної особи підприємця - ОСОБА_7 на ухвалу Комсомольського районного суду м. Херсона від 30 травня 2014 року, рішення цього ж суду від 30 травня 2014 року, додаткове рішення цього ж суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства «Вікторія», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 про визнання кредитного договору та договорів іпотек недійсними,-

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вище зазначеним позовом в обґрунтування якого посилалася на те, що 27 червня 2008 року між приватним підприємством «Вікторія», від імені якої діяв її директор ОСОБА_8 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір про надання кредитної лінії №CR08-306/700, за яким банк зобов'язався надати ПП «Вікторія» кредит, що не перевищує 6 млн. дол. США на умовах оплатності та строковості.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, який виступив майновим поручителем ПП «Вікторія», 04 липня 2008 року були укладені іпотечні договори №PL 08-459/700 та PL08 - 460/700 предметом яких виступили цілісні майнові комплекси, розташовані у АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, посвідчені нотаріально, які належали іпотекодавцю на праві власності.

Рішенням Комосомольського районного суду м. Херсона від 30 червня 2009 року за ОСОБА_6 визнано право власності на ? частину вище зазначених цілісних майнових комплексів та ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_2

Вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 вересня 2009 року ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.222, ч.3 ст.358 КК України, а саме у шахрайстві з фінансовими ресурсами та використанні підроблених документів при укладенні кредитного договору.

Посилаючись на преюдиційне значення вироку суду при розгляді даного спору, стосовно цивільно - правових наслідків дій ОСОБА_8, позивач зазначала, що в результаті злочинних дій останнього було укладено кредитний договір 27.06.2008 року з банком, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - отримання грошових коштів та укладався з ознаками обману директором ПП «Вікторія» ОСОБА_8 Позивачка просила визнати недійсним вказаний кредитний договір на підставі ч.1 ст.230 ЦК України та зазначала, що набувши право власності за рішенням суду на нерухоме майно, яке є предметом іпотечних договорів та виступає забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором вона має право на звернення з позовом до суду.

ОСОБА_6 посилаючись на ч.2 ст.548 ЦК України, зазначала, що недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, а недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом, тому укладені на забезпечення кредитного договору договори іпотеки мають бути визнані недійсними.

Про існування вироку суду відносно ОСОБА_8 вона дізналася лише в грудні 2013 року, тому строк позовної давності позивачка вважала не пропущеним. ОСОБА_6 просила суд визнати недійсними кредитний договір від 27.06.2008 року, укладений між ПП «Вікторія» і ЗАТ «ОТП Банк» та іпотечні договори від 04.07.2008 року, укладені між ЗАТ «ОТП Банк» і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7

ПАТ «ОТП Банком» подано заяву про застосування наслідків недійсності правочину та накладення арешту на майно, що є предметом застави, у якій заявник посилаючись на приписи ст.1057 - 1 ЦК України просив суд у разі визнання кредитного договору недійсним, застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 ЦК України, визначити грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю та накласти арешт на майно, яке є предметом застави за договором PL08-458/700 від 03.07.2008 року.

Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона суду від 30 травня 2014 року за заявою відповідача про забезпечення позову накладено арешт на майно, яке є предметом застави: 9/10 частин будинку фахівців літ «Я1», адміністративної будівлі літ «Т5», складів літ «А2», «Б2», «В1», «Ц», «Ч», «ТІ», «Т4», ТЗ», навісів літ «а», «а1», «в1», «в2», «ц», «ц1», «ч», «ч1» за адресою: АДРЕСА_3; земельну ділянку, загальною площею 3,4705 га периметром 889,75 м. за адресою: АДРЕСА_3; земельну ділянку, загальною площею 0,4344 га периметром 290,30 м. за адресою: АДРЕСА_3; частину цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_3 до складу якої входить земельна ділянка пл.. 5 459 кв.м., цех пластикових виробів літ. «К», заг. пл.. 1282,6 кв.м., прибудова літ. «к» та «к1», заг. пл. 106,3 кв.м., навіс літ, «К1» і прохідна літ «к2», склад літ. «У1», заг. пл.. 829 кв.м., вагова літ. «Ш1» пл.. 29,5 кв.м., 1/10 будинку фахівців літ. «Я1», 1/10 частина адміністративної будівлі літ. «Т-5», 1/10 частин складів літ «А2», «Б2», «В1», «Ц», «Ч», «ТІ», «Т4», ТЗ», 1/10 частина навісів літ «а», «а1», «в1», «в2», «ц», «ц1», «ч», «ч1»; частину цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_3, до складу якої входить будинок фахівців літ. «Я», адміністративна будівля літ. «Т», восьми складів та восьми навісів. Цілісний майновий комплекс загальною площею 950,7 кв.м., що складається з адміністративної будівлі літ. «А-2» площею 654,7 м2 з хвірткою №1, воротами №2, воротами №3, забором №4, частиною під'їзної залізничної колії №5 з технологічним устаткуванням, асфальтованим майданчиком площею 296,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_4

1. Комплект екструзійної лінії WEBER DS60,

2. Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення труб із ПВХ РК126,

3. Раструбоформовачна машина для труб із ПВХ WEBER BS200/ME

4. Розтяжний інструмент для раструбоформовочної машини

5. Комплект екструзійної лінії типа WEBER DS 65 для виготовлення пластикової панелі із жорсткого ПВХ

6. Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення пластикової панелі із ПВХ RK 250

7. Комплект екструзійної лінії типа CINCINNATI 65 1

8. Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення пластикової панелі із ПВХ

9. Комплект лінії ROLLEPAAL 73-05 для випуску труб із ПВХ

10. Інструмент (формуюча голівка (GTR) та калібратор) для виготовлення труб із ПВХ

11. Холодильна установка SBH-S38KX-H

12. Компресор АВ981

13. Насос водяний

14. Екструзійна лінія для виготовлення поліпропіленової труби CINCINNATI MONOS 60-37G/TALOS

15. Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для РР труби

16. Міксер для гарячого та холодного змішування CINCINNATI 300/600

17. Інструмент (формуюча голівка та калібратор) для виготовлення віконного профілю

18. Трансформаторна підстанція високої напруги КТП 998+Т

19. Комплект лінії для виготовлення труб із ПВХ KRAUSS-MAFFEI KMD 2-60

20. Раструбоформуюча машина для труб із ПВХ GREINER 50-160

21. Розтяжний інструмент для раструбоформовочної машини

22. Комплект екструзійної лінії для виготовлення пластикової панелі із жорсткого ПВХ типа CINCINNATI 60 1

23. Комплект лінії KRAUSS-MAFFEI KMD 2-60 КК для виготовлення труб із ПВХ

24. Комплект лінії для виготовлення для виготовлення допоміжного профілю із ПВХ ROLLEPAAL Т REX 75-22.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 30 травня 2014 року та додатковим рішенням цього ж суду від 19 червня 2014 року позов ОСОБА_6 до приватного підприємства «Вікторія», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 про визнання кредитного договору та договорів іпотек недійсними - задоволено.

Визнано недійсним договір про надання кредитної лінії №CR 08-306/700 від 27.06.2008 року, укладений між ПП «Вікторія» та ЗАТ «ОТП Банк».

Визнано недійсним договір іпотеки № PL 08-459/700 від 04.07.2008 року, укладений між ЗАТ «ОТП Банк» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 про передачу в іпотеку нерухомого майна - цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за №1659.

Визнано недійсним договір іпотеки №08-460/700 від 04.07.2008 року, укладений між ЗАТ «ОТП Банк» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 про передачу в іпотеку нерухомого майна - цілісного майнового комплексу та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за №1660.

Застосовано наслідки недійсного правочину та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул.Жилянська 43, код ЄДРПОУ 21685166) грошову суму в розмірі 6187863,19 доларів США.

В задоволенні вимоги про накладення арешту на предмет забезпечення кредитного договору №CR 08-306/700 від 27.06.2008 року, укладеного між ПП «Вікторія» та ЗАТ «ОТП Банк» відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційних скарках на рішення суду від 30.05.2014 року, поданих окремо ПАТ «ОТП Банк», ФОП - ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просять його скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду про забезпечення позову представник позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, постановити нову про відмову в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_7 на додаткове рішення суду від 19 червня 2014 року у частині стягнення з ОСОБА_6 на користь банку 6187863, 19 дол. США просить його скасувати та постановити нове, яким застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ПП «Вікторія» на користь ПАТ «ОТП Банк» вказану суму.

Письмові заперечення на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційних скарг та в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційні скарги ПАТ «ОТП Банк», ФОП ОСОБА_7 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 30.05.2014 року, ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6 на ухвалу суду від 30.05.2014 року підлягаючими задоволенню, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_7 на додаткове рішення суду від 19.06.2014 року не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом, 27 червня 2008 року між ПП «Вікторія» та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про надання кредитної лінії №СR 08-306/700 з кінцевим строком дії договору до 24 червня 2011 року. Договір підписаний від імені ПП «Вікторія» його директором - ОСОБА_8. /а.с.9-26/

04 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язання за договором про надання кредитної лінії, між ЗАТ «ОТП Банк» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 укладено іпотечні договори №PL 08-459/700 та №PL 08-460/700, відповідно до яких в іпотеку передано наступне майно: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; цілісний майновий комплекс та земельна ділянка, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2. /а.с.27-57/

30 червня 2009 року Комсомольським районним судом м. Херсона винесено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розподіл майна. Вказаним рішенням суду за позивачкою визнано право власності, в тому числі на ? частину цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_2, ? частину цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_1, ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 /а.с.59-60/

03 березня 2010 року Комсомольським районним судом м.Херсона ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про виділ в натурі частки майна, яке знаходиться в спільній частковій власності та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про виділення в натурі частки майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, згідно якого ОСОБА_6 виділено цілісний майновий комплекс по АДРЕСА_4, частину цілісного майнового комплексу із земельною ділянкою по АДРЕСА_3. /а.с.61-63/.

Згідно вироку Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.09.2009 року, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.222 («Шахрайство з фінансовими ресурсами»), ч.3 ст.358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»). Даним вироком встановлено, що весною 2008 року ОСОБА_8, перебуваючи на посаді директора ПП «Вікторія», реалізуючи злочинний умисел, спрямований на отримання незаконної матеріальної вигоди, пов'язаної з відкриттям кредитної лінії з цільовим використанням грошових засобів на повне погашення основних сум заборгованостей по кредитним договорам та поповнення оборотних коштів підприємства, шляхом вчинення обману, надав заздалегідь підроблені документи підприємства, а саме - фінансові звіти підприємства за періоди з 2006 року по 31 березня 2008 року співробітникам відділу корпоративних клієнтів Харківського регіонального відділення «ОТП Банк».

Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою доведено той факт, що оспорюваний правочини був вчинений під впливом обману шляхом навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину - укладення договору про надання кредитної лінії№СR 08-306/700 від 27 червня 2008 року, який з самого початку не був спрямований на реальне настання правових наслідків та на момент його укладення він мав ознаки обману з боку позичальника - директора ПП «Вікторія» ОСОБА_8

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд при ухваленні рішення у відповідності до вимог ст. 214 ЦПК України та розяснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. „Про судове рішення у цивільній справі" крім іншого вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджені; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до виниклих між сторонами правовідносин.

Зазначених вимог закону суд не виконав.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Аналогічна позиція викладена в узагальненнях Верховного Суду України від 24.11.2008 року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними » з якої вбачається, що саме позивач як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких його введено в оману, і сам факт обману.

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання кредитної лінії №СR 08-306/700 року укладено між ЗАТ «ОТП Банк» та ПП «Вікторія», від імені якого діяв його директор - ОСОБА_8 ОСОБА_6 не є стороною спірного правочину, крім того закон покладає саме на неї, як позивача доведення істотності обставин щодо яких її введено в оману під час вчинення правочину. Оскільки такі обставини не встановлені судом і не доведено позивачкою сам факт її обману і те, що при укладенні кредитного договору вона діяла під впливом обману, висновок суду про обгрунтованість заявленого ОСОБА_6 позову є безпідставним. ОСОБА_6, на думку колегії суддів, не являється заінтересованою особою у розумінні ч.3 ст.215 ЦК України, за позовом якої може бути визнано недійсним правочин.

Правові вимоги ОСОБА_6 щодо визнання незаконними іпотечних договорів обґрунтовані посиланням на приписи ч.2 ст.548 ЦК України, згідно яких недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Тобто, визнання недійсним договорів іпотеки є похідним від визнання недійсним кредитного договору. Оскільки відсутні підстави для задоволення вимог позивачки про визнання недійсним кредитного договору, відсутні підстави для визнання недійсними договорів іпотеки.

З огляду на зазначене рішення суду підлягає скасуванню та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання кредитного договору та договорів іпотеки недійсними.

Відповідно до приписів ч.1 ст.1057 -1 ЦК України у разі визнання недійсним кредитного договору, суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені ч.1 ст.216 ЦК України та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

Тобто, законодавець зобов'язує суд застосувати наслідки недійсності правочину, у разі визнання такого правочину недійсним.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання кредитного договору недійсним, відсутні підстави застосування наслідків його недійсності. З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_7 на додаткове рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 червня 2014 року підлягають задоволенню частково, а вказане рішення у частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОТП Банк» грошової суми у розмірі 6 187 863, 19 дол.США скасуванню та ухвалення нового, яким у задоволенні заяви ПАТ «ОТП Банк» про застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.

На думку колегії суддів, заслуговують на увагу та підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6 про скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки питання про накладення арешту на майно, яке знаходиться у заставі ПАТ «ОТП Банк» було порушено останнім на підставі ч.2 ст.1057 -1 ЦК України. Однак суд, задовольнив заяву банку, як заяву про забезпечення позову на підставі ст.151 ЦПК України, про що відповідач суд не просив.

При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги, що ПАТ «ОТП Банк» у даній справі залучений до участі у процесуальному статусі відповідача та з зустрічним позовом до суду не звертався, тому процесуальні підстави забезпечення позову ОСОБА_6 за заявою банку про накладення арешту на заставне майно - відсутні.

Відсутні також підстави для задоволення заяви банку на підставі ст.1057 -1 ЦК України , як правових наслідків недійсності кредитного договору.

З огляду на зазначене ухвала суду підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, рішення суду скасуванню, як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права, постановлення нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», фізичної особи підприємця - ОСОБА_7 на рішення суду та ухвалу суду - задовольнити, а на додаткове рішення суду задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 30 травня 2014 року скасувати, ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до приватного підприємства «Вікторія», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 про визнання кредитного договору та договорів іпотек недійсними - відмовити.

Додаткове рішення цього ж суду від 19 червня 2014 року у частині застосування наслідків недійсності правочину скасувати, ухвалити нове

У задоволенні заяви ПАТ «ОТП Банк» про застосування наслідків недійсності правочину, стягнення з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 6 187 863,19 доларів США відмовити.

Ухвалу Комсомольського районного суду міста Херсона від 30 травня 2014 року про накладення арешту на майно скасувати.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: