Рішення № 39983667, 28.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9105/14 28.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ"

до Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача - Служба автомобільних доріг у Харківській області

про стягнення 715444,48 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Руднєва О.М. за довіреністю № б/н від 07.04.2014 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813" (відповідач) про стягнення 715444,48 грн. на підставі договорів субпідряду № 234 від 11.10.2007 р. на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення Харків - Красноград - Перещепине на дільниці км 29+000-км 36+000, Харківської області та № 262 від 01.04.2008 р. на виконання робіт по влаштуванню дорожньої розмітки автомобільної дороги загального користування місцевого значення Харків - Красноград - Перещепине на дільниці км 54+309-км 61+000, Харківської області, з яких: 671573,79 грн. основного боргу, 26862,95 грн. інфляційних нарахувань за період грудень 2013 р. - березень 2014 р., 9335,24 грн. пені за період з 30.11.2013 р. по 17.04.2014 р. та 7672,50 грн. 3% річних за період з 30.11.2013 р. по 17.04.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов вищенаведених договорів субпідряду позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені цими договорами, втім відповідач виконані позивачем роботи не оплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/9105/14, залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Службу автомобільних доріг у Харківській області та призначено розгляд справи на 16.06.2014 р. о 10:30 год.

06.06.2014 р. через відділ діловодства суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого третя особа надала письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, зокрема, зазначила про те, що всі виконані генеральним підрядником (відповідачем) підрядні роботи третя особа (замовник підрядних робіт) оплатила у відповідності з планом фінансування та актами приймання виконаних підрядних робіт. Крім того, третя особа просила розглядати справу за відсутності свого представника. В якості додатків до відзиву третя особа надала документи на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2014 р.

13.06.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2014 р.

В судове засідання, призначене на 16.06.2014 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.06.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 15.05.2014 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання, призначення на 16.06.2014 р., не з'явився, але повідомив суд про поважні причини неявки.

В судовому засіданні, призначеному на 16.06.2014 р., представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. відкладено розгляд справи на 04.07.2014 р. о 12:00 год.

27.06.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

02.07.2014 р. через відділ діловодства суду від третьої особи надійшла заява, відповідно до якої повідомлено суд про те, що відсутність фінансових засобів позбавляє можливості представника третьої особи бути присутнім в судовому засіданні 04.07.2014 р., у зв'язку з чим третя особа просила розглянути справу за відсутності свого представника.

02.07.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення і зменшення позовних вимог. На підтвердження обставин, викладених в заяві, позивач надав суду розрахунок заборгованості; копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №№ 328, 329 від 15.11.2013 р.; копії актів приймання виконання будівельних робіт за листопад 2013 р. за договорами субпідряду № 234 від 11.10.2007 р. та № 262 від 01.04.2008 р. та докази направлення зазначеної заяви відповідачу та третій особі.

03.07.2014 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відпусткою представника відповідача та неможливістю його термінової заміни на іншого представника належного рівня підготовки та кваліфікації.

03.07.2014 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. На думку відповідача, кінцевий розрахунок за спірними договорами субпідряду відповідно до їх умов повинен бути здійснений саме на підставі кінцевого акту про здачу робіт за відповідним договором після завершення всього комплексу робіт. Відповідач стверджує, що позивачем не виконано всього комплексу робіт за спірними договорами субпідряду, заперечує отримання кінцевого акту за цими договорами, на підставі чого вважає, що у відповідача відсутній обов'язок по оплаті спірних робіт до моменту надання позивачем кінцевого акту, а право позивача не є порушеним. Крім того відповідач зазначив, що умовами спірних договорів субпідряду строк оплати робіт не визначений, а тому для його визначення слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України. Стосовно листа-вимоги № 100 від 10.04.2014 р., яким позивач вимагав від відповідача сплатити спірну заборгованість, то з огляду на відсутність кінцевого акту про здачу всього комплексу робіт за відповідним договором відповідач зазначив, що наведена вимога позивач задоволенню не підлягає. Також відповідач вважає, що позивачем не вірно визначено початок періоду нарахування інфляційних втрат, відсотків річних та пені.

В судове засідання, призначене на 04.07.2014 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 04.07.2014 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 04.07.2014 р., не з'явився, але повідомив суд про поважні причини неявки.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 04.07.2014 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням заяви про збільшення і зменшення позовних вимог, поданої 02.07.2014 р. через відділ діловодства суду. Заява позивача буде розглянута в наступному судовому засіданні.

В судовому засіданні 04.07.2014 р. здійснювався розгляд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні. Клопотання судом задоволене.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 04.07.2014 р., подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2014 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 28.07.2014 о 12:00 год.

14.07.2014 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення, згідно яких останній вважає, що заява позивача про збільшення і зменшення позовних вимог повинна бути повернута позивачу без розгляду, оскільки ГПК України не передбачає права позивача одночасно збільшувати та зменшувати позовні вимоги, а також оскільки до цієї заяви не додано доказів сплати позивачем недоплаченої суми судового збору.

17.07.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначено, що розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем проводився з урахуванням генпідрядних послуг щодо яких по кожному з спірних договорів субпідряду було підписано акти здачі-прийняття робіт № 328 та № 329 від 15.11.2013 р.; щодо утримання 10 % від договірної ціни робіт, то позивач зазначив, що п. 5.6 спірних договорів субпідряду передбачає тільки право генпідрядника на утримання цих коштів та не передбачає обов'язковість такого утримання, відповідач же не скористався цим правом, не заявивши про таке утримання, а тому розрахунок заборгованості відповідача проводився без врахування утримання 10 % від договірної ціни робіт; щодо заперечень відповідача про неотримання ним кінцевого акту за спірними договорами субпідряду, то позивач стверджує про неодноразове направлення ним відповідачу відповідних кінцевих актів супровідними листами від 04.02.2014 р., від 02.04.2014 р. та від 15.07.2014 р. З огляду на наведене, позивач вважає, що строк оплати заборгованості за спірними договорами субпідряду у розмірі 671573,79 грн. настав з 23.04.2014 р., окрім вказаної суми заборгованості визначає до стягнення з відповідача також 4581,42 грн. 3 % річних та 29019,67 грн. пені.

17.07.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення і зменшення позовних вимог, в якій позивач, враховуючи, що строк оплати спірної заборгованості настав з 23.04.2014 р., просив суд здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням вимог, викладених саме в цій заяві, а саме: стягнути з відповідача на свою користь 705170,88 грн., з яких: 671573,79 грн. основного боргу, 29015,67 грн. пені за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р., 4581,42 грн. 3% річних за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р. До наведеної заяви позивач додав докази її направлення відповідачу та третій особі.

28.07.2014 р. через відділ діловодства суду від третьої особи надійшла заява, відповідно до якої, у зв'язку із знаходженням представника третьої особи у відпустці та неможливості його явки в судове засідання, призначене на 28.07.2014 р., третя особа просила суд розглянути справу за відсутності свого представника.

В судове засідання, призначене на 28.07.2014 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 28.07.2014 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 02660 0613360 6.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 28.07.2014 р., не з'явився, але повідомив суд про поважні причини неявки.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18) визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та закінчення встановленого статтею 69 ГПК України строку розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.07.2014 р. без участі представників відповідача та третьої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 28.07.2014 р. представник позивача не підтримав заяву про збільшення і зменшення позовних вимог, подану 02.07.2014 р. через відділ діловодства суду, тоді як заяву про збільшення і зменшення позовних вимог, подану 17.07.2014 р. через відділ діловодства суду, представник позивача підтримав та просив суд здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням вимог, викладених саме в цій заяві, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 705170,88 грн., з яких: 671573,79 грн. основного боргу, 29015,67 грн. пені за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р., 4581,42 грн. 3% річних за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається зі змісту абз. 1 п. 3.10 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Аналіз вищенаведених приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 призводить до висновку, що в разі надходження до господарського суду заяв (клопотань) в порядку статті 22 ГПК України, останній виходячи з їх змісту, а також раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати такі заяви як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Таким чином, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви № 115-юр від 17.04.2014 р. (ціна позову 715444,48 грн.) та заяви про збільшення і зменшення позовних вимог (ціна позову 705170,88 грн.), поданої 17.07.2014 р. через відділ діловодства суду, з урахуванням вимог якої позивач просив здійснювати розгляд справи, суд розцінює вказану заяву про збільшення і зменшення позовних вимог вцілому як зменшення позовних вимог та приймає їх до розгляду.

При цьому судом встановлено, що до вищезазначеної заяви про збільшення і зменшення позовних вимог, поданої 17.07.2014 р. через відділ діловодства суду, позивачем додані докази її направлення відповідачу та третій особі, що дії позивача стосовно подання наведеної заяви не суперечать законодавству та не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, крім того, з огляду на фактичне зменшення розміру позовних вимог, питання щодо повернення суми судового збору вирішується судом відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищенаведене, доводи відповідача, викладені в поданих до суду 14.07.2014 р. письмових поясненнях, зокрема, з приводу повернення заяви позивача про збільшення і зменшення позовних вимог без розгляду, повністю відхиляються судом з огляду на їх безпідставність.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 705170,88 грн., з яких: 671573,79 грн. основного боргу, 29015,67 грн. пені за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р., 4581,42 грн. 3% річних за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 28.07.2014 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.07.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.10.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" (позивач), визначеним як субпідрядник, та Відкритим акціонерним товариством "Будівельне управління №813", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Будівельне управління №813" (відповідач), визначеним як генпідрядник, було укладено Договір субпідряду № 234 на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення Харків - Красноград - Перещепине на дільниці км 29+000-км 36+000, Харківської області (надалі - роботи), види та обсяги яких обумовлені в проектно - кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною даного договору (надалі - Договір субпідряду № 234). Замовником за даним договором визначено Державну служба автомобільних доріг у Харківській області (третя особа).

Відповідно до п. 1.1 Договору субпідряду № 234, генпідрядник (відповідач) доручає, а субпідрядник (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором виконати капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення Харків - Красноград - Перещепине на дільниці км 29+000-км 36+000, Харківської області (надалі - роботи), види та обсяги яких обумовлені в проектно - кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

01.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" (позивач), визначеним як субпідрядник, та Відкритим акціонерним товариством "Будівельне управління №813", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Будівельне управління №813" (відповідач), визначеним як генпідрядник, було укладено Договір субпідряду № 262 на виконання робіт по влаштуванню дорожньої розмітки автомобільної дороги загального користування місцевого значення Харків - Красноград - Перещепине на дільниці км 54+309-км 61+000, Харківської області (надалі - Договір субпідряду № 262). Замовником за даним договором визначено Державну служба автомобільних доріг у Харківській області (третя особа).

Відповідно до п. 1.1 Договору субпідряду № 262, генпідрядник (відповідач) доручає, а субпідрядник (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором виконати роботи по влаштуванню дорожньої розмітки стрічкою ЗМ-Stamark на бітумній мастиці автомобільної дороги загального користування місцевого значення Харків - Красноград - Перещепине на дільниці км 54+309-км 61+000, Харківської області (надалі - Роботи), види та обсяги яких обумовлені в проектно-кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Як свідчить зміст Договорів субпідряду № 234 та № 262 (надалі разом - Договори субпідряду), дані договори є ідентичними за своїми умовами.

Зокрема, пунктами 1.2 Договорів субпідряду визначено, що субпідрядник (позивач) в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами і засобами передбачені цими договорами роботи і передає їх в обумовлені строки генпідряднику (відповідачу), усуває власними силами і засобами на протязі гарантійного строку недоробки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт.

Згідно пунктів 1.3 Договорів субпідряду генпідрядник (відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити виконані Роботи на умовах цих договорів.

Договірна ціна робіт за Договором субпідряду № 234 визначена в п. 2.1 цього договору та становить 445872, 00 грн., в тому числі ПДВ 78399,60 грн. (додаток № 1 до Договору субпідряду № 234).

Договірна ціна робіт за Договором субпідряду № 262 визначена в п. 2.1 цього договору та становить 470397,60 грн., в тому числі ПДВ 78399,60 грн. (додаток № 1 до Договору субпідряду № 262).

Порядок розрахунків і платежів сторони визначили у статті 5 Договорів субпідряду, а саме:

- генпідрядник (відповідач) проводить розрахунки з субпідрядником (позивачем) за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами проміжних актів виконаних робіт - "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-3) згідно п. 2 сумісного наказу Держкомстату та Держбуду України від № 237/5, але в будь-якому випадку - після отримання грошових коштів від замовника (третьої особи) та при умові фінансування робіт, котрі доручені субпідряднику (позивачу), відповідно до договору (п. 5.1 Договорів субпідряду);

- кінцевий розрахунок, з урахуванням положень, викладених в п. 5.5 та в п .5.6 Договорів субпідряду, проводиться після завершення усього комплексу Робіт за відповідним договором та їх здачі у порядку, що передбачений відповідним договором (п. 5.2 Договорів субпідряду);

- фінансування робіт за відповідним договором здійснюється генпідрядником (відповідачем) за рахунок коштів, отриманих від замовника (третьої особи) (п. 5.4 Договорів субпідряду);

- генпідрядник (відповідач) при проведені розрахунків за відповідним договором з субпідрядником (позивачем) утримує 2% від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат генпідрядника, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, координації дій субпідрядників при виконанні робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт та інші (п. 5.5 Договорів субпідряду);

- генпідрядник (відповідач) має право при проведенні розрахунків з субпідрядником (позивачем) притримати 10% від договірної ціни робіт за відповідним договором з перерахуванням цих коштів субпідряднику (позивачу) після повного виконання ним зобов'язань за відповідним договором (п. 5.6 Договорів субпідряду).

Порядок здавання і прийняття робіт сторони визначили у статті 13 Договорів субпідряду, а саме:

- здавання-прийняття робіт за відповідним договором здійснюється шляхом підписання сторонами проміжних актів виконаних робіт - "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-3) та після закінчення усього комплексу робіт за актом про здачу робіт за відповідним договором (п. 13.1 Договорів субпідряду);

- генпідрядник (відповідач) має право не приймати виконані роботи у разі виявленні відступів від проектної документації, умов відповідного договору, будівельних норм та правил та вказівок генпідрядника та/або в разі виявлення недоліків в виконаній роботі (п. 13.2 Договорів субпідряду);

- у випадку мотивованої відмови генпідрядника (відповідача) від прийому робіт, сторони у триденний термін складають двосторонній Акт із зазначенням усіх недоліків та строків їх виправлення. Після виправлення субпідрядником (позивачем) виявлених недоліків генпідрядник підписує "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (форма КБ-2в) та "Довідку про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-3) (п. 13.3 Договорів субпідряду);

- оформлення проміжних та кінцевого актів, а також додатків і необхідних документів до них, здійснюється субпідрядником (позивачем) (п. 13.5 Договорів субпідряду);

- генпідрядник (відповідач) зобов'язується розпочати прийняття робіт за проміжними актами та актом про здачу робіт за відповідним договором негайно після отримання відповідного повідомлення субпідрядника (позивача). До повідомлення субпідрядника про готовність до передання/здачі робіт прирівнюється надання генпідряднику оформленого належним чином проміжного або кінцевого актів (п. 13.6 Договорів субпідряду);

- генпідрядник (відповідач) забезпечує прийняття робіт та підписання відповідного проміжного або кінцевого акту протягом 7 (семи) днів з моменту отримання повідомлення субпідрядника (позивача) про готовність до передання робіт (п. 13.7 Договорів субпідряду).

Пунктами 17.5 Договорів субпідряду передбачено, що в разі порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, несвоєчасний перерахунок авансів) при умові отримання фінансування з Державного бюджету в повному обсязі у відповідності з Планом фінансування згідно затверджених видатків генпідрядник (відповідач) сплачує субпідряднику (позивачу) пеню в розмірі 0,01 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно пунктів 19.1 Договорів субпідряду визначено, що ці договори набувають чинності з дати підписання їх сторонами і діють до повного виконання сторонами обов'язків по відповідному договору.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договорів субпідряду ним були виконані належним чином роботи, а відповідачем були прийняті ці роботи на загальну суму 678357,36 грн., що підтверджується підписаними сторонами 29.11.2013 р. та скріпленим печатками сторін актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року (форма № КБ-2В) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ за листопад 2013 року (форма КБ-3) (далі - акти форми № КБ-2В та довідки форми № КБ-3), а саме:

- акт форми № КБ-2В та довідка форми № КБ-3 на суму 442148,45 грн. за Договором субпідряду № 234;

- акт форми № КБ-2В та довідка форми № КБ-3 на суму 236208,91 грн. за Договором субпідряду № 262.

При цьому спірні роботи були прийняті відповідачем без зауважень і претензій.

Позивач зазначив, що відповідно до умов п. 5.5 Договорів субпідряду (щодо утримання генпідрядником при проведенні розрахунків 2% від вартості субпідрядних робіт) по кожному з наведених Договорів субпідряду був підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо генпідрядних послуг, а саме:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 329 від 15.11.2013 р. на суму 4421,48 грн. за Договором субпідряду № 234;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 268 від 15.11.2013 р. на суму 2362,09 грн. за Договором субпідряду № 262.

Враховуючи наведені акти щодо генпідрядних послуг, розрахунок заборгованості відповідача за Договорами субпідряду позивач проводив з урахуванням сум генпідрядних послуг, у зв'язку з чим було визначено загальну суму заборгованості відповідача в розмірі 671573,79 грн., з якої:

- 437726,97 грн. за Договором субпідряду № 234 (442148,45 грн. - 4421,48 грн. = 437726,97 грн.);

- 233846,82 грн. за Договором субпідряду № 262 (236208,91 грн. - 2362,09 грн. = 233846,82 грн.).

Щодо притримання відповідачем 10% від договірної ціни робіт (п 5.6 Договорів субпідряду), то позивач вважає, що така умова Договорів субпідряду передбачає тільки право відповідача на притримання цих коштів та не передбачає обов'язковість такого утримання, а оскільки відповідач не скористався таким своїм правом, то розрахунок заборгованості відповідача за Договорами субпідряду позивач проводив без врахування притримання 10% від договірної ціни робіт.

Позивач стверджує, що відповідач, прийнявши спірні роботи та підписавши акти форми № КБ-2В та довідки форми № КБ-3, зобов'язання по оплаті цих робіт в порушення умов Договорів субпідряду та вимог ст. 854 ЦК України не виконав.

За таких обставин, 10.04.2014 р. позивач направив відповідачу вимогу № 100 від 10.04.2014 р. про погашення заборгованості за Договорами субпідряду в загальній сумі 671573,79 грн., яка була отримана відповідачем 15.04.2014 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до заяви про збільшення і зменшення позовних вимог, поданої до суду 17.07.2014 р., позивач з огляду на норму ч. 2 ст. 530 ЦК України та надіслану ним відповідачу вимогу № 100 від 10.04.2014 р. вважає, що відповідач з 23.04.2014 р. прострочив виконання зобов'язань по оплаті робіт за Договором субпідряду № 234 - на суму 437726,97 грн., за Договором субпідряду № 262 - на суму 233846,82 грн.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду, відповідач заборгованість за Договорами субпідряду в наведених сумах не погасив, а тому позивач подав відповідний позов та просить суд (з урахуванням заяви про збільшення і зменшення позовних вимог, поданої до суду 17.07.2014 р.) стягнути з відповідача 671573,79 грн. основного боргу. Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по оплаті робіт за Договорами субпідряду, позивач просить стягнути з відповідача 29015,67 грн. пені за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р., 4581,42 грн. 3% річних за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р.

Відповідач у поданому 03.07.2014 р. через відділ діловодства суду відзиві позовні вимоги заперечує, оскільки відповідно до умов Договорів субпідряду кінцевий розрахунок за ними повинен бути здійснений саме на підставі кінцевого акту про здачу робіт за відповідним договором після завершення всього комплексу робіт.

Також, у поданому відзиві відповідач стверджує, що позивачем не виконано всього комплексу робіт за Договорами субпідряду, заперечує отримання кінцевого акту за цими договорами, на підставі чого вважає, що у відповідача відсутній обов'язок по оплаті спірних робіт до моменту надання позивачем кінцевого акту, а право позивача не є порушеним.

Позивач, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про неотримання ним кінцевого акту за Договорами субпідряду та вказує на неодноразове направлення ним відповідачу відповідних кінцевих актів супровідними листами від 04.02.2014 р., від 02.04.2014 р. та від 15.07.2014 р.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" (який був чинним станом на момент укладення сторонами спірних Договорів субпідряду) такими типовими формами були форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт".

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 04.12.2009 року № 554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" (який був чинним станом на час виконання спірних робіт та втратив чинність згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 січня 2014 року № 16) такими примірними формами первинних облікових документів у будівництві були форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання спірних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів форми № КБ-2В та довідок форми № КБ-3 за листопад 2013 року підтверджується, що позивач виконав роботи на загальну суму 678357,36 грн. за Договорами субпідряду № 234 та № 262 (442148,45 грн. за Договором субпідряду № 234 + 236208,91 грн. за Договором субпідряду № 262 = 678357,36 грн.).

При цьому вищенаведені акти форми № КБ-2В та довідки форми № КБ-3 за листопад 2013 року за Договорами субпідряду № 234 та № 262, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень. Так, відповідно до п. 13.2 Договорів субпідряду генпідрядник (відповідач) має право не приймати виконані роботи у разі виявленні відступів від проектної документації, умов відповідного договору, будівельних норм та правил та вказівок генпідрядника та/або в разі виявлення недоліків в виконаній роботі, а відповідно до п. 13.3 Договорів субпідряду у випадку мотивованої відмови генпідрядника (відповідача) від прийому робіт, сторони у триденний термін складають двосторонній Акт із зазначенням усіх недоліків та строків їх виправлення. Разом з тим, акти форми № КБ-2В та довідки форми № КБ-3 за листопад 2013 року за Договорами субпідряду № 234 та № 262 відповідачем прийняті та підписані 29.11.2013 р.

Судом також встановлено, що відповідно до п. 5.5 Договорів субпідряду генпідрядник (відповідач) при проведені розрахунків за відповідним договором з субпідрядником (позивачем) утримує 2% від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат генпідрядника, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, координації дій субпідрядників при виконанні робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт та інші

В матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо генпідрядних послуг, а саме:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 329 від 15.11.2013 р. на суму 4421,48 грн. за Договором субпідряду № 234;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 268 від 15.11.2013 р. на суму 2362,09 грн. за Договором субпідряду № 262.

Проте, вказані у вищенаведених актах суми генпідрядних послуг фактично становлять 1% від вартості субпідрядних робіт за відповідними актами форми № КБ-2В та довідками форми № КБ-3 за листопад 2013 року, а саме: 4421,48 грн. - 1% від 442148,45 грн.; 2362,09 грн. - 1% від 236208,91 грн.), тоді як пунктом 5.5 Договорів передбачено утримання генпідрядником (відповідачем) при проведені розрахунків з субпідрядником (позивачем) 2% від вартості субпідрядних робіт. При цьому умовами п. 5.5 Договорів субпідряду визначено, що 2% від вартості субпідрядних робіт йдуть на покриття витрат генпідрядника, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, координації дій субпідрядників при виконанні робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт та інші.

Тож фактичне підписання сторонами актів щодо генпідрядних послуг на меншу суму, ніж було передбачено умовами п. 5.5 Договорів субпідряду, жодним чином не надає позивачу права не враховувати при здійсненні розрахунків з відповідачем саме визначених умовами Договорів субпідряду 2% відсотків генпідрядних послуг від вартості субпідрядних робіт, адже в наведеному пункті Договорів субпідряду чітко вказано, що "генпідрядник при проведені розрахунків … з субпідрядником утримує 2%", а рівно в наведеному пункті Договорів субпідряду не передбачено можливості підписання сторонами актів щодо генпідрядних послуг на меншу суму, ніж 2% від вартості субпідрядних робіт.

За таких обставин, при розрахунку сум заборгованості за актами форми № КБ-2В та довідками форми № КБ-3 за листопад 2013 року за Договорами субпідряду № 234 та № 262 позивач повинен був відрахувати від їх вартості 2% генпідрядних послуг, в результаті чого підставними слід вважати наступні суми до оплати відповідачем спірних робіт:

433305,49 грн. за Договором субпідряду № 234 (442148,45 грн. - 2% = 433305,49 грн.);

231484,74 грн. за Договором субпідряду № 262 (236208,91 грн. - 2% = 231484,74 грн.), а всього 664790,23 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до п. 5.6 Договорів субпідряду генпідрядник (відповідач) має право при проведенні розрахунків з субпідрядником (позивачем) притримати 10% від договірної ціни робіт за відповідним договором з перерахуванням цих коштів субпідряднику (позивачу) після повного виконання ним зобов'язань за відповідним договором (п. 5.6 Договорів субпідряду).

Отже, за змістом наведеного пункту Договорів субпідряду, у відповідача наявне право при проведенні розрахунків з позивачем притримати 10% від договірної ціни робіт за відповідним договором, втім ці кошти підлягають перерахуванню позивачу після повного виконання ним зобов'язань за відповідним договором.

За таких обставин, доведенню підлягає факт повного виконання позивачем зобов'язань за Договорами субпідряду станом на час розгляду спору по суті та наявності у позивача підстав для здійснення розрахунку заборгованості відповідача за Договорами субпідряду без врахування утримання 10% від договірної ціни робіт.

Зі змісту Договорів субпідряду вбачається, що договірна ціна робіт за Договором субпідряду № 234 визначена сторонами в розмірі 445872, 00 грн., а договірна ціна робіт за Договором субпідряду № 262 визначена в розмірі 470397,60 грн. (п. 2.1, додатки № до Договорів субпідряду), при цьому сторони узгодили, що договірна ціна робіт є динамічною і може переглядатись сторонами, зокрема, при зміні обсягів і складу робіт тощо.

Згідно п. 13.1 Договорів субпідряду встановлено, що здавання-прийняття робіт за відповідним договором здійснюється шляхом підписання сторонами проміжних актів виконаних робіт - "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-3) та після закінчення усього комплексу робіт за актом про здачу робіт за Договором.

Отже, факт здавання-прийняття робіт за відповідним договором підтверджується підписаними сторонами проміжними актами виконаних робіт, а факт закінчення всього комплексу робіт за відповідним договором - актом про здачу робіт за цим договором (надалі - кінцевий акт).

Як вище було зазначено, в матеріалах справи наявні проміжні акти виконаних робіт за Договорами субпідряду, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін (акт форми № КБ-2В та довідка форми № КБ-3 на суму 442148,45 грн. за Договором субпідряду № 234; акт форми № КБ-2В та довідка форми № КБ-3 на суму 236208,91 грн. за Договором субпідряду № 262).

Також, в матеріалах справи наявні Акт здачі робіт за Договором субпідряду № 234 на суму 442148,45 грн. та Акт здачі робіт за Договором субпідряду № 262 на суму 236208,91 грн., які слід вважати кінцевими актами за Договорами субпідряду № 234 та № 262 (в пункті 1 вказаних актів йдеться про виконання в повному обсязі робіт, які були предметом Договору субпідряду № 234 та Договору субпідряду № 262, при цьому суми виконаних робіт, вказані в цих кінцевих актах, повністю відповідають сумам виконаних робіт, вказаних в проміжних актах). Разом з тим, наведені кінцеві акти за Договорами субпідряду № 234 та № 262 фактично підписані та скріплені печаткою лише з боку позивача.

Заперечення відповідача стосовно невиконання позивачем всього комплексу робіт за Договорами субпідряду, а також стосовно неотримання відповідачем кінцевих актів за Договорами субпідряду, повністю спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Так, в матеріалах справи наявні копії супровідних листів № 26 від 04.02.2014 р., № 82 від 02.04.2014 р. та № 201 від 15.07.2014 р., копії фіскального чеку № 0009340 0008653 від 15.07.2014 р. та опису вкладення у цінний лист від 15.07.2014 р., які свідчать, що позивач неодноразово направляв відповідачу на підписання кінцеві акти за Договорами субпідряду № 234 та № 262.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (у спірному випадку Договорів субпідряду - на генпідрядника (відповідача)).

Умовами Договорів субпідряду обов'язок оформлення проміжних та кінцевого актів, а також додатків і необхідних документів до них, покладено на позивача (п. 13.5 Договорів субпідряду);

Згідно пунктів 13.6 Договорів субпідряду генпідрядник (відповідач) зобов'язаний розпочати прийняття робіт, зокрема, за актом про здачу робіт за відповідним договором негайно після отримання відповідного повідомлення субпідрядника (позивача). До повідомлення субпідрядника про готовність до передання/здачі робіт прирівнюється надання генпідряднику оформленого належним чином, зокрема, кінцевого акту (п. 13.6 Договорів субпідряду);

Пунктом 13.7 Договорів субпідряду передбачено, що генпідрядник (відповідач) забезпечує прийняття робіт та підписання відповідного проміжного або кінцевого акту протягом 7 (семи) днів з моменту отримання повідомлення субпідрядника (позивача) про готовність до передання робіт (п. 13.7 Договорів субпідряду).

Втім, як свідчать матеріали справи, відповідач на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, умов пунктів 13.6, 13.7 Договорів субпідряду, не розпочав прийняття робіт за кінцевими актами після отримання останніх та не підписав ці акти, своєчасно не заявивши про недоліки (за наявності таких) спірних робіт, що свідчить про безпідставне ухилення відповідача від виконання ним договірних зобов'язань, враховуючи при цьому, що проміжні акти за листопад 2013 р. на відповідні суми за Договорами субпідряду № 234 та № 262, які відповідають сумам спірних кінцевих актів, відповідачем було підписано без зауважень та претензій, до того ж матеріали справи не містять жодних претензій відповідача до позивача щодо видів та обсягів робіт, які були обумовлені сторонами в проектно-кошторисній документації до Договорів субпідряду та, на думку відповідача, залишились не виконаними позивачем.

За таких обставин, відповідачем не доведено суду факт невиконання позивачем всього комплексу робіт за Договорами субпідряду № 234 та № 262, а тому у суду відсутні підстави для звільнення відповідача від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за Договорами субпідряду № 234 та № 262. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п. 6 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду".

В свою чергу, з огляду на повне виконання позивачем зобов'язань за Договорами субпідряду станом на час розгляду спору по суті (докази протилежного в матеріалах справи відсутні), суд прийшов до висновку про наявність у позивача підстав для здійснення розрахунку заборгованості відповідача за Договорами субпідряду без врахування утримання 10% від договірної ціни робіт (п. 5.6 Договорів субпідряду).

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.1 Договорів субпідряду встановлено, що генпідрядник (відповідач) проводить розрахунки з субпідрядником (позивачем) за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами проміжних актів виконаних робіт - "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-3) згідно п. 2 сумісного наказу Держкомстату та Держбуду України від № 237/5, але в будь-якому випадку - після отримання грошових коштів від замовника (третьої особи) та при умові фінансування робіт, котрі доручені субпідряднику (позивачу), відповідно до договору.

Зібрані у справі докази, а саме: платіжні доручення № 51 від 15.11.2013 р. та № 48 від 15.11.2013 р., копії яких залучені третьою особою до матеріалів справи, підтверджують, що третя особа повністю перерахувала відповідачу грошові кошти на суму 442148,45 грн. та на суму 236208,91 грн. в рахунок оплати спірних робіт за листопад 2013 р. При цьому відповідач не заперечував отримання цих коштів від третьої особи (замовника).

Пунктом 5.2 Договорів субпідряду встановлено, що кінцевий розрахунок, з урахуванням положень, викладених в п. 5.5 та в п .5.6 Договорів субпідряду, проводиться після завершення усього комплексу Робіт за відповідним договором та їх здачі у порядку, що передбачений відповідним договором.

Судом по матеріалам справи встановлено наявність підстав для здійснення відповідачем кінцевого розрахунку за Договорами субпідряду № 234 та № 262.

Разом з тим, зміст пунктів 5.1 та 5.2 Договорів субпідряду свідчить, що сторонами не визначений ані строк (термін) здійснення відповідачем розрахунків за проміжними актами, ані строк (термін) здійснення відповідачем кінцевого розрахунку. У такому випадку, для визначення строку (терміну) виконання відповідачем обов'язку здійснення відповідачем розрахунку за Договорами субпідряду слід застосовувати норми цивільного законодавства, зокрема, приписи частини другої статті 530 ЦК України.

Судом встановлено, що вимога № 100 від 10.04.2014 р. (про здійснення оплати спірних робіт в загальній сумі 671573,79 грн. у семиденний строк) була надіслана позивачем відповідачу 10.04.2014 р. та отримана останнім 15.04.2014 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як роз'яснено господарським судам у п. 1.7 (абз. 2) постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" стосовно приписів частини другої статті 530 ЦК України, днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.

За встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був виконати свій обов'язок з оплати спірних робіт в загальній сумі 671573,79 грн. у семиденний строк від 15.04.2014 р., так як саме ця дата є днем, у який відповідач одержав надіслану йому позивачем вимогу № 100 від 10.04.2014 р. Таким чином, відповідач був зобов'язаний повністю розрахуватись з позивачем за Договорами субпідряду № 234 та № 262 до 22.04.2014 р. включно (15.04.2014 р. + 7 днів = 22.04.2014 р.), а рівно з 23.04.2014 р. розпочався період прострочення відповідачем грошового зобов'язання, загальна сума якого за розрахунком суду склала 664790,23 грн.: 678357,36 грн. (загальна сума виконаних позивачем робіт за актами форми № КБ-2В та довідками форми № КБ-3 за листопад 2013 року на підставі Договорів субпідряду № 234 та № 262) - 13567,13 грн. (2% послуг генпідряду) = 664790,23 грн. (основний борг).

Станом на час вирішення спору по суті строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати робіт за Договорами субпідряду № 234 та № 262 є таким, що настав.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що станом на час вирішення спору по суті відповідач здійснив оплату робіт за Договорами субпідряду № 234 та № 262.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 671573,79 грн. заборгованості за Договорами субпідряду № 234 та № 262 визнаються судом обґрунтованими, втім підлягають частковому задоволенню в сумі 664790,23 грн. з урахуванням 2% генпідрядних послуг. В іншій частині вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 6783,56 грн. (671573,79 грн. - 664790,23 грн. = 6783,56 грн.) задоволенню не підлягають.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за Договорами субпідряду № 234 та № 262, позивач просить стягнути з відповідача 29015,67 грн. пені за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р., 4581,42 грн. 3% річних за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р. (відповідно до заяви про збільшення і зменшення позовних вимог, поданої до суду 17.07.2014 р.).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Пунктом 17.5 Договорів субпідряду сторони передбачили, що в разі порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, несвоєчасний перерахунок авансів) при умові отримання фінансування з Державного бюджету в повному обсязі у відповідності з Планом фінансування згідно затверджених видатків генпідрядник (відповідач) сплачує субпідряднику (позивачу) пеню в розмірі 0,01 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Судом враховано, що згідно п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 1"Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Оскільки судом було встановлено суму основного боргу відповідача за Договорами субпідряду в розмірі 664790,23 грн., то за таких обставин було здійснено перерахунок (за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга") заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми пені за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р., розмір якої за вказаний період склав 28722,58 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення664790.2323.04.2014 - 14.07.2014839.5000 %0.052 %*28722.58

З огляду на наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 29015,67 грн. пені за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р. підлягають частковому задоволенню в сумі 28722,58 грн. за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р. В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені в сумі 293,09 грн. (29015,67 грн. - 28722,58 грн. = 293,09 грн.) задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача стосовно прострочення оплати спірних робіт є порушенням умов Договорів субпідряду, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом, з огляду на встановлену суму основного боргу відповідача за Договорами субпідряду в розмірі 664790,23 грн., було здійснено перерахунок (за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга") заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми 3% за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р., розмір якої за вказаний період склав 4535,14 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів664790.2323.04.2014 - 14.07.2014833 %4535.14

З огляду на наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4581,42 грн. 3% річних за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р. підлягають частковому задоволенню в сумі 4535,14 грн. за період з 23.04.2014 р. по 14.07.2014 р. В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 46,28 грн. (4581,42 грн. - 4535,14 грн. = 46,28 грн.) задоволенню не підлягають.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми: 664790,23 грн. основного боргу, 28722,58 грн. пені та 4535,14 грн. 3% річних

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в розмірі 13960,96 грн.

Разом з тим, судовий збір в розмірі 205,47 грн. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, будинок 1, офіс 302; ідентифікаційний код 01383865), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" (63512, Харківська обл., Чугуївський район, село Кам'яна Яруга, вул. Харківська, буд. 65 Б; ідентифікаційний код 32796896) 664790,23 грн. (шістсот шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто гривень 23 коп.) основного боргу, 28722,58 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять дві гривні 58 коп.) пені, 4535,14 грн. (чотири тисячі п'ятсот тридцять п'ять гривень 14 коп.) 3% річних, 13960,96 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 96 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" (63512, Харківська обл., Чугуївський район, село Кам'яна Яруга, вул. Харківська, буд. 65 Б; ідентифікаційний код 32796896) з Державного бюджету України 205,47 грн. (двісті п'ять гривень 47 коп.) судового збору, перерахованого платіжним дорученням № 5546 від 16.04.2014 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи.

5. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2014 р.

Суддя Гумега О.В.