Ухвала суду № 39981743, 19.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/9991/13582/11

№ К/9991/13582/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011

у справі № 2а-20052/10/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Север-Авто»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про скасування податкових повідомлень-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Слов'янської ОДПІ від 22.07.2009 № 0002212341/0 та № 0002222341/0.

У касаційній скарзі Слов'янська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку позивача податкових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 05.07.2010 за № 4665/23-3-30354146, про порушення норм пункту 3.1 ст.3, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст.4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) та підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст.3, пункту 4.1 ст.4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищено валовий доход у податковому обліку за 4-й квартал 2009 року на 141667,00 грн. та податкові зобов`язання із ПДВ на 28333,00 грн. у податковому обліку за жовтень 2009 року за наслідками нікчемного правочину із поставки позивачем ТОВ «Укрмашпром» товару (гідроциліндри ковша); завищено валові витрати за 4-й квартал 2009 року на 300000,00 грн. та податкового кредиту на 202876,00 грн. у податковому обліку за жовтень, листопад, грудень 2009 року за наслідками здійсненої позивачем передоплати на користь ТОВ «Укрмашпром» на виконання договорів поставки товарів (запчастини). З посиланням на ці порушення податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток у податковому обліку за 4-й квартал 2009 року на 39583,00 грн. та з податку на додану вартість на 75793,00 грн. у податковому обліку за грудень 2009 року; завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації), на 21906,00 грн. у податковому обліку за грудень 2009 року; завищено значення рядка 22 податкової декларації за грудень 2009 року внаслідок зарахування від`ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 76844,00 грн.

Такий висновок податковий орган обґрунтував посиланням на акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Укрмашпром» від 16.06.2010, згідно з яким це товариство не має матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності (а.с.26).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення 22.07.2009: № 0002212341/0 - про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 51457,90 грн.( у т.ч. 39583,00 грн. - основний платіж, 11874,90 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0002222341/0 - про визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 113689,50 грн.( у т.ч. 75793,00 грн. - основний платіж, 37896,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками реалізації на адресу ТОВ «Укрмашпром» (покупець) товару (гідроциліндри ковша) за договором від 01.10.2009 № 10/П позивач (продавець) збільшив у власному податковому обліку суму валових доходів на 141667,00 грн. Станом на 31.03.2010 дебіторська заборгованість з ТОВ «Укрмашпром» складає 170000,00 грн.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «Укрмашпром» (продавець) були укладені договори від 03.09.2009 № СА-09/ІІ та від 03.11.2009 № СА-09/ІІ щодо поставки товару (запчастини) на умовах самовивезення та 100 % передплати. На виконання умов цього договору позивач перерахував на користь ТОВ «Укрмашпром» 1217256,00 грн., а останній виписав позивачу податкові накладні на перераховану суму. За наслідками вказаної передплати позивач сформував валові витрати та податковий кредит за відповідні податкові періоди. При цьому до валових витрат була віднесена лише 300000,00 грн., що як свідчить лист ТОВ «Север-Авто» від 30.06.2010 № 185, обумовлено відсутністю поставки товару.

За визначенням пункту 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 4.1 ст.4 цього Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход, згідно підпункту 4.1.1 цієї статті, включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку (підпункт 11.3.1 пункту 11.3 ст. 11 цього Закону).

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 ст.3 Закону № 168/97-ВР встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (підпункт 7.3.1 пункту 7.3 ст.7 цього Закону).

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1 цієї статті включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті).

Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Обґрунтовуючи правомірність донарахування податкових зобов`язань із податку на прибуток та податку на додану вартість, згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, податковий орган посилався нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Укрмашпром» з огляду на відсутність у останнього необхідного обсягу основних засобів та трудових ресурсів для ведення господарської діяльності.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, застосувавши наведені правові норми, зробив правильний висновок, що вчинені позивачем зміни у показниках податкового обліку як при продажу товару, так і при здійсненні передоплати за його подальше придбання обумовлені встановленими вказаними правовими нормами обов`язками щодо збільшення як суми валових доходів та податкових зобов`язань із ПДВ, так і валових витрат та податкового кредиту. Враховуючи, що зміни у податковому обліку щодо збільшення сум валових витрат та податкового кредиту здійснені позивачем з метою відображення факту передоплати за майбутню поставку товару, висновок податкового органу, що сторони в зазначених вище договорах поставки не мали на меті їх реальне виконання, з посиланням лише на акт перевірки постачальника, ТОВ «Укрмашпром», є передчасним.

Таким чином, висновок апеляційного суду про недоведеність з боку податкового органу у силу норм частини 2 ст. 71 КАС України правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень є юридично обґрунтованим та таким, що відповідає встановленим у справі обставинам.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош