Ухвала суду № 39981419, 17.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2014 року м. Київ К/800/45237/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівБутенка В.І., Ліпського Д.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року

у справі за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва про скасування постанов,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ФОП ОСОБА_4 звернулася з позовом до Інспекції у справах захисту споживачів у місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва про визнання протиправною постанови № 001143/пром. від 03 серпня 2010 року про накладення стягнень у розмірі 7310,00 грн, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», винесену заступником начальника Управління у справах захисту споживачів у м. Києві Потапенко О.В. та скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 25 січня 2013 року ВП №36033156 про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року, позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що ФОП ОСОБА_4 27 червня 2013 року звернулася до суду з позовом про скасування постанов та клопотанням про поновлення строку звернення за захистом прав. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, ФОП ОСОБА_4 посилалась на те, що про існування оскаржуваних постанов дізналася лише 15 березня 2013 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 82 вказаного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно із частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що ФОП ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом 27 червня 2013 року з вимогами про визнання протиправною постанови заступника начальника Управління у справах захисту споживачів у м. Києві від 03 серпня 2010 року № 001143/пром. про накладення стягнень та про скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 25 січня 2013 року ВП №36033156, суди дійшли обґрунтованого висновку, що строк звернення до суду пропущено.

Доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду перевірялись судами та їм дана належна оцінка.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним застосування наслідків пропущення строку.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 не зазначає обставин, які перешкоджали їй своєчасно звернутися до суду, яким би судами не була надана оцінка, тому її доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про поновлення строку звернення до суду. Підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді В.І. Бутенко Д.В. Ліпський