Постанова № 39980927, 28.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2014 року Справа № 904/2542/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г. , Подобєда І.М.

секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Кукурудз Р.О. представник, довіреність №б/н від 20.01.12;

від відповідача: Кудін М.В. представник, довіреність №52-16/72 від 23.01.14;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року у справі № 904/2542/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

про стягнення 3687775грн. 10коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 у справі №904/2542/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) було стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвестекскавація" 2929991грн. 10коп. - інфляції, 757784грн. - річних, 73080грн. - судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення суду у справі №6/538-09 виконано 25.04.2014р., тому правомірними є вимоги про стягнення з Відповідача суми річних за період 31.08.2013 року по 23.04.2014 року в сумі 757784грн. та суми інфляції за вересень 2013р. по квітень 2014р. в сумі 2929991грн. 10коп. А також тим, що до спірних правовідносин застосовується редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»" від 22.12.2011р. №4212-1У, що діяла на час порушення провадження у справі про банкрутство, яка не містить заборони щодо нарахування втрат від інфляції та річних.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Відповідач не погодився із зазначеним рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим, а також таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Зазначає, що 11.07.2011 у відношенні нього ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі №34/5005/8758/2011 про банкрутство, відповідно до якої було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

З моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань не діють.

Враховуючи той факт, що ПАТ «ПІВДГЗК» з об'єктивних причин не виконало зобов'язання перед Позивачем, то і нараховані ТОВ «Промінвестекскавація» збитки від інфляції та 3% річних у розмірі 2929991грн. 10коп. не підлягають стягненню, оскільки прострочка виконання зобов'язання сталася не з вини Відповідача, а в силу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів в рамках справи №34/5005/8758/2011 про банкрутство ПАТ «ПІВДГЗК».

Зазначає, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Таким чином, враховуючи те, що на останній день місяця (квітень 2014 року) основний борг був сплачений ПАТ «ПІВДГЗК», то підстав для стягнення сум інфляційних витрат за квітень 2014 року відсутні.

Розглядаючи вимоги про стягнення як інфляційних втрат, так і трьох відсотків річних, суд першої інстанції не врахував зазначеного порядку розрахунку інфляційних втрат, не дослідив правильність проведеного позивачем розрахунку сум інфляційних втрат та трьох відсотків річних, що є порушенням вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Представник відповідача доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами апелянта не згоден, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції в силі з огляду на наступне.

Провадження у справі № 34/5005/8758/2011 ухвалою від 19.05.2014р. було припинено.

Зазначає, що на спірні відносини не розповсюджується дія чинного Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Посилається на п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012.

У судовому засіданні 28.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010р. у справі №6/538-09, яке залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2011р., було позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" 12454466грн. 13коп. - сума основного боргу за договором підряду №2590а від 24.12.2007 р., 2556905грн. 32коп. - інфляційних втрат, 594196грн. 42коп. - 3% річних; 26612082грн. - сума основного боргу за договором підряду № 1307а від 25.06.2008 р., 5382276грн. 23коп. - інфляційних втрат, 1248844грн. 50коп. - 3% річних, 25500грн. - держмита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Річні та інфляційні цим рішенням стягнуто станом на 15.06.2010р.

17.03.2011р. на виконання зазначеного рішення суду у справі № 6/538-09 видано наказ.

Рішенням у справі № 904/7827/13 від 09.12.2013р. з відповідача на користь позивача стягнуто збитки від інфляції та 3% річних за період з 15.06.2010р. по 30.08.2013р., у зв'язку з невиконанням рішення суду від 30.11.2010р. № 6/538-09 та непогашенням богу станом 30.08.2013р. Рішення суду набрало чинності 17.02.2014р.

Предметом розгляду у даній справі, з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог, є стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних за період з 31.08.2013р. по 23.04.2014р. на загальну суму 3687775грн. 10коп. за період невиконання рішення суду у справі № 6/538-09 від 30.11.2010р.

Станом на 23.04.2014р. заборгованість стягнута за рішенням суду у справі 6/538-09 сплачена відповідачем повністю.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також три проценти річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тобто метою такого майнового захисту є компенсація втрат за увесь період користування чужими грошовими коштами, оскільки саме такий період прямо передбачений нормами ст. 625 Цивільного кодексу України.

Факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договорами підряду від 24.12.2007р. № 2590а та від 25.06.2008р. за № 1307 перед позивачем у сумі основного боргу 39066548,13грн. встановлено рішенням суду у справі №6/538-09 від 30.11.2010р. и не підлягає доведенню в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Встановивши факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання суми річних за період з 31.08.2013 року по 23.04.2014 року та суми інфляції з вересня 2013р. по квітень 2014р., суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в частині стягнення інфляції у розмірі 2929991грн. 10коп., а також 3% процентів річних у розмірі 757784грн.

Доводи апелянта щодо невірного застосування судом першої інстанції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, з огляду на те, що ст. 19 вищезазначеного закону в редакції від 22.12.2011р. № 4212-1У, який набрав чинності 19.01.2013р., визначено, що протягом дії мораторію не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання та три проценти річних від простроченої суми. Однак, відповідно до п.1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень цього Закону його положення застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено після набрання чинності цим законом. Провадження у справі про банкрутство відповідача порушено 11.07.2011р., тому до спірних правовідносин застосовується редакція Закону України, що діяла на час порушення провадження у справі, яка не містить заборони щодо нарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року у справі №904/2542/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному до Вищого господарського суду України.

Повний тест постанови виготовлено 31.07.2014року.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд