Постанова № 39980856, 30.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 922/891/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Харків-Енергостройконтакт" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 червня 2014 року у справі № 922/891/14 Господарського суду Харківської області за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, до Приватного підприємства "Харків-Енергостройконтакт", Харківська область, про стягнення коштів у розмірі 59 384,71 грн.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач КП "Харківські теплові мережі" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПП "Харків-Енергостройконтакт" про стягнення 59 384,71 грн.

Вказував, що в період з жовтня 2011 року по січень 2014 року, за відсутності відповідного договору та у зв'язку з технічною неможливістю відключення відповідача від мереж централізованого теплопостачання, ним здійснювалось постачання теплової енергії в приміщення відповідача, що розташоване в будинку під № 1 по вул. Морозова в м. Харків.

Посилаючись на несплату відповідачем отриманої теплової енергії у вказаному періоді, позивач просив стягнути з відповідача вартість безпідставно набутої теплової енергії в сумі 59 384,71 грн., з підстав, що передбачені ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14 травня 2014 року (суддя Денисюк Т.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 червня 2014 року (колегія суддів у складі: Черленяк М.І. - головуючого, Медуниця О.Є., Шепітько І.І.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПП "Харків-Енергостройконтакт" на користь КП "Харківські теплові мережі" 59 384,71 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що споживання відповідачем теплової енергії за відсутності відповідного договору є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті її вартості у відповідності з положеннями ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

У касаційній скарзі ПП "Харків-Енергостройконтакт", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, та на неповне встановлення всіх істотних обставин справи, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 59 384,71 грн. за період з жовтня 2011 року по січень 2014 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що КП "Харківські теплові мережі" здійснювалось постачання теплової енергії в приміщення відповідача, що розташоване в будинку під № 1 по вул. Морозова в м. Харків за відсутності відповідного договору, у зв'язку з технічною неможливістю відключення приміщення відповідача від мереж централізованого теплопостачання.

В підтвердження своїх вимог позивач посилався на Акти обстеження системи теплоспоживання об'єкту № 171/2058 від 28.02.13, № 171/2019 від 05.03.13, № 171/181 від 18.10.13, № 171/47 від 12.04.13, згідно яких на час проведення обстеження система опалення приміщень споживача ПП "Харків-енергостройконтракт" є єдиною з системою опалення всього житлового будинку (а.с. 51-53).

Судами встановлено, що починаючи з 07.09.11 відповідач використовував приміщення площею 150,7 кв.м., що розташоване під № 1 по вул. Морозова в м. Харкові на підставі договору оренди № 871, укладеного між ним та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, а починаючи з 10.02.12 - на підставі договору купівлі-продажу № 4793-В-С, укладеного з останнім.

Водночас судами встановлено, що згідно акта приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення від 07.09.11 теплопостачання до вказаного приміщення здійснюється.

Вимогами ч. 1 ст. 43 ГПК України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв (п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Приписами ч.ч. 5, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже, у розумінні приписів наведених норм обов'язок відповідача сплатити за спожиту теплову енергію виникає в силу закону.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За приписами ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За таких обставин, встановивши споживання відповідачем теплової енергії за відсутності відповідного договору у вказаному позивачем періоді, суди попередніх інстанцій дійшли обргунтованих висновків про покладення на відповідача обов'язку по сплаті вартості спожитої теплової енергії на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідачем не споживалась теплова енергія у вказаному позивачем періоді, не заслуговують на увагу суду, оскільки вказаним доводам судом апеляційної інстанції надавалась належна правова оцінка, яка не спростована заявником касаційної скарги.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Концерну Приватного підприємства "Харків-Енергостройконтакт" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 червня 2014 року у справі № 922/891/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

С.С. Самусенко